Масова загибель риби, сморід та замулення. Проблеми правої притоки Південного Бугу річки Плоскої стали тим сигналом, який змусив міську владу, комунальні служби, екологів і громаду ширше подивитися на стан усіх водойм громади — зокрема, ставків, каналів та малих річок. Адже тут йдеться не про локальну проблему якоїсь однієї водойми, а про накопичені системні проблеми у сфері управління водними ресурсами.

У Хмельницькій громаді понад 100 водних об’єктів, це і річка Південний Буг, і її притока Плоска, а також ставки. З’ясувалося, що значна частина водойм не має актуальних паспортів, частина гідротехнічних споруд перебуває у невідомому або проблемному стані, а системного моніторингу якості води фактично не існувало. Окремою проблемою стали несанкціоновані врізки у зливову каналізацію, складна комунікація з орендарями водойм та відсутність дієвих механізмів впливу на використання водних ресурсів.

Восени 2025 року у міській раді створили робочу групу та розробили комплексний план із понад 30 заходів щодо покращення стану водних об’єктів громади. І більшість з них почнуть реалізовувати вже цьогоріч. Саме про цей план ми і поговорили із заступником  начальника управління з питань екології та контролю за благоустроєм Хмельницької міськради Владиславом Пукасом. 

Моніторинги якості води 

Один з перших заходів плану – моніторинг якості води. Наразі в управлінні з питань екології та контролю за благоустроєм (далі – просто Управління) вже визначили: дослідження проводитимуть на понад 10 точках водойм Хмельницької громади. Цим займатимуться фахівці Хмельницького обласного центру контролю та профілактики хвороб МОЗ України. 

“Ця лабораторія МОЗ акредитована, щоб проводити такі дослідження. Більшість з точок ми визначили ще раніше, тому що перші ґрунтовні дослідження в громаді ми проводили ще в 2021 році. Є результати і по 2023 року, будуть – за 2026 рік. Йдеться про те, щоб напрацювати аналітичні дані,  аби бачити, яка ситуація була раніше і є сьогодні”, — розповідає Владислав Пукас. 

8 точок розташовані на Південному Бузі. Моніторингом на двох з них займається Гідрометцентр – вище за течією на вході у місто і нижче на виході. Ще на шести точках відбір аналізів відбуватиметься в рамках угоди Управління з МОЗ. Цьогоріч моніторинг буде односезонний — найвірогідніше у червні, як і в попередні роки.  

“Тому, що це сезон з найбільшим навантаженням на водні об’єкти. Тобто, якщо в нас десь є проблема, то в червні вона буде найгострішою. Ще нам цікаво також подивитися, до прикладу, чи є різниця у цих показниках у місті і в громаді. Чи, можливо, це проблема якась не локальна. Ми вже зараз розуміємо, по яких показниках у нас точно будуть перевищення. Тому що ці перевищення були і протягом останніх років. Я думаю, що це будуть популярні показники — такі, як показник хімічного споживання кисню і біологічного споживання кисню. Ці показники фактично не стверджують, що є конкретне забруднення якоюсь конкретною речовиною, але вони показують, що у конкретному випадку є проблема”, — каже Владислав Пукас.

Також посадовець додає: кожна водойма унікальна. А тому у кожному випадку причини забруднення можуть виявитися різними. 

 Мапа водних об’єктів 

Іншим заходом Плану, який реалізовуватимуть найближчим часом, є створення мапи водних об’єктів  та гідроспоруд громади. Спочатку передбачалося, що фахівці створять додатковий шар на геопорталі Хмельницької міської ради із нанесенням на нього всіх водних об’єктів. Туди ж додаватимуть інформацію про актуальні дослідження водойм. Згодом цей пункт трансформувався в іншу ідею. 

“Зараз в нас є друга, ширша, ідея. Ми хотіли би створити не окремий шар на геопорталі, а зробити окрему сторінку з водними об’єктами нашої громади – окремий сайт, на який можна буде зайти, подивитись карту Хмельницької громади, де будуть нанесені всі водні об’єкти: інформація про площі, користувача, стан гідроспоруд. Водночас там можна буде додати можливість відслідковувати результати останніх аналізів,” — розповідає посадовець. 

За словами Владислава Пукаса, лише близько 10% водних об’єктів громади паспортизовані. Про цю ситуацію ми писали раніше — зокрема в контексті ситуації із затопленим кар’єром у Головчинцях, який фактично використовується як водойма, однак юридично досі не фігурує як водний об’єкт, а орендар користується землею під ним. Статус водного об’єкта важливий для громади, адже договір оренди саме водного об’єкта передбачає додаткові вимоги до орендаря — зокрема, щодо утримання водойми та гідроспоруд, а також дотримання права громадян на доступ до водойми та прибережної смуги. 

“Більшість водних об’єктів орендовані як земельна ділянка під водним об’єктом. Ці договори укладалися колись на 50 років. Зараз існує така практика, що від орендарів вимагають переукладання договору оренди, вже не як не ділянки під водним об’єктом, а як самого водного об’єкта. Але сума оренди і плати тоді зростає в досить багато разів”, — пояснює представник Управління. 

Як пояснює Владислав Пукас, в законодавстві нема чіткого механізму, який зобов’язував би орендарів переукладати вже чинні договори оренди. 

Довідка: Зараз законодавство передбачає, що водні об’єкти мають передаватися в оренду як водний об’єкт, а не просто як земля. Це закріплено у  статті 51 Водного кодексу України та змінах, які набули чинності у 2021 році. Також для нових договорів потрібен паспорт водного об’єкта, а сам договір укладається за типовою формою Кабміну. Водночас не існує прямої норми, яка автоматично змушувала б орендарів переукладати вже чинні договори.

У міськраді також планують окрему зустріч з орендарями водних об’єктів. За словами Владислава Пукаса, зараз управління намагається налагодити з ними комунікацію, однак поки вона відбувається складно.

“Бажання комунікувати в орендарів з нами на сьогодні, скажімо так, невелике. Ми спілкувалися десь менш ніж із десятьма з них. Намагалися донести свою точку зору і пояснити, для чого нам це взагалі потрібно. Але розуміємо, що орендарів значно більше, тому плануємо все-таки зібрати їх разом і донести ці речі вже до всіх одночасно”, — каже посадовець.

За його словами, з орендарями передусім хочуть говорити про стан гідротехнічних споруд та співпрацю у питаннях утримання водойм.

“По-перше, про стан гідротехнічних споруд на їхніх водоймах. Ми певною мірою залежимо від них. Якщо вони це будуть розуміти, то, можливо, тоді і нам вдасться покращити стан водних об’єктів без великих фінансових затрат”, — говорить Владислав Пукас.

Окремо він звертає увагу на ситуацію з Південним Бугом. За словами посадовця, річка зарегульована водоймами вище за течією, більшість із яких перебувають в оренді.

“Орендарям не завжди цікаво здійснювати екологічний попуск води, коли нам це потрібно, тому що вони займаються риборозведенням — це їхній бізнес. Вони в першу чергу думають про свої кошти, а не про стан Південного Бугу нижче за течією”, — каже він.

При цьому, додає Пукас, законодавство фактично не дає органам місцевого самоврядування дієвих механізмів впливу на цю ситуацію.

“Ми при кожній зустрічі з Офісом водних ресурсів говоримо про те, що цю проблематику потрібно піднімати на законодавчому рівні й вирішувати. Тому що права орендарів сьогодні краще захищені, ніж права людей, які відповідають за стан водних ресурсів”, — зазначає він.

Несанкціоновані підключення 

Окремим напрямком роботи в управлінні називають ліквідацію несанкціонованих підключень до мереж зливової каналізації. За словами Владислава Пукаса, цим займається робоча група у складі представників управління екології, водоканалу та комунального підприємства з будівництва, ремонту та експлуатації доріг (БРЕД). Одним із цьогорічних результатів роботи стало виявлення та ліквідація несанкціонованих підключень до мереж дощової каналізації на вулиці Яворницького у мікрорайоні Дубове. Підключення, за його словами, виявили і згодом затампонували.

“Це зливова каналізація, яка впадає в Кудрянку, а далі — в Південний Буг. Мешканці приватного сектору просто відводили господарсько-побутові стоки в мережу дощової каналізації, тому що мікрорайон не каналізований і люди не хотіли шукати складніші шляхи вирішення проблеми — наприклад, облаштовувати септики ”, — пояснює посадовець.

Окрім того, каже Владислав Пукас, приблизно місяць тому фахівці виявили потрапляння паливно-мастильних матеріалів у водовідвідний канал, який також впадає у Південний Буг. Назву підприємства в Управлінні не розголошують, однак зазначають, що йдеться про об’єкт критичної інфраструктури.

“Ми долучили до цього процесу всі відповідні служби — Національну поліцію, екологічну інспекцію, представників прокуратури. Свою частину роботи ми зробили і тепер очікуємо результатів розслідування”, — говорить Владислав Пукас. 

У міськраді також планують посилити технічні можливості для виявлення незаконних врізок у зливову каналізацію. Для цього КП “БРЕД” хоче придбати спеціалізований прилад для обстеження мереж.

“Це прилад, аналогічний тому, який вже є у водоканалу. Його можна запускати в мережу і дивитися, чи є десь підключення безпосередньо в мережі. На сьогодні ми бачимо врізки фактично лише в колодязях, а далі мережу переглянути не можемо”, — пояснює Владислав Пукас.

Окремий підрозділ 

Одним із пунктів Програми також є створення окремого підрозділу міськради, який займався б управлінням водними об’єктами та утриманням гідротехнічних споруд на території громади. Наразі у міськраді ще визначаються, в якому форматі він працюватиме — як окремий відділ чи комунальне підприємство.

За словами Владислава Пукаса, цього року в управлінні планують зробити перші практичні кроки у цьому напрямку.

“Проблема в тому, якими повноваженнями буде наділений цей підрозділ. Якщо це буде більш теоретична робота, яка не потребуватиме техніки, то логічніше, щоб це був відділ при управлінні. А якщо ми говоримо про більш технічну роботу — очищення водойм, утримання об’єктів, — тоді це, напевно, більше історія про комунальне підприємство, яке мало б підпорядковуватись, наприклад, департаменту інфраструктури”, — пояснює посадовець.

Зараз, каже він, між різними структурними підрозділами триває обговорення того, яка модель буде ефективнішою.

“У нас в управлінні є своя думка щодо цього. В управлінні комунальної інфраструктури — своя. І ми хочемо знайти якийсь баланс. На мою думку, такий підрозділ мав би працювати ефективніше, ніж ми можемо зараз, і виконувати те, чого ми не можемо через брак ресурсів”, — говорить Владислав Пукас.

Водночас він визнає, що створення окремої структури потребуватиме значних ресурсів і технічного забезпечення.

“Якщо взяти навіть Київ, то там є комунальне підприємство “Плесо”, яке відповідає за водні об’єкти. Але воно фінансується дуже великим коштом, у них є спеціалізована техніка. Ми собі цього дозволити наразі не можемо, тому вивчаємо різні формати, які були б ефективними саме для нашої громади”, — каже посадовець.

За його словами, у міськраді сподіваються до кінця року визначитися з остаточним форматом роботи такого підрозділу і запустити його.

А вже у липні цього року у міській раді планують провести чергову зустріч робочої групи за участі представників громадських організацій та журналістів  і прозвітувати про виконане на той момент. 

Утім, варто розуміти: реалізація цього Плану — це не лише про боротьбу з побутовими врізками у зливову каналізацію чи складні перемовини з орендарями ставків. Це також про готовність міської влади зачіпати інтереси великого бізнесу та промислових підприємств, діяльність яких може впливати на стан водойм громади.

Власне, історія з Плоскою це вже показала. Адже серед можливих джерел забруднення фігурували й виробники побутової хімії — підприємства, які раніше публічно підтримувала та фактично рекламувала сама міська влада. Тож тепер питання не лише у створенні нових робочих груп, мап чи моніторингів. А в тому, чи готова влада бути незручною для тих, хто має економічний вплив та зв’язки. Бо без цього будь-який план ризикує залишитися лише реакцією на чергову екологічну кризу, а не реальною зміною підходів до управління водними ресурсами громади.

Підготувала Світлана Русіна