Після масового мору риби в серпні 2025 року громадськість почала вимагати від влади створення робочої групи для порятунку річки Плоскої. Депутатська комісія підтримала цю ініціативу, але вже за кілька тижнів міський голова видав розпорядження про формування іншої групи — без залучення активістів, які першими підняли проблему. Розповідаємо як все було в деталях.

Витоки ініціативи: екологічна подія та реакція громади

Масовий мор риби 22 серпня 2025 року став черговим сигналом про критичний стан річки Плоскої та загалом міської водної системи. Після цієї ситуації ГО «Річки Хмельниччини» звернулася до міської ради з відкритим листом, наголошуючи, що катастрофа — результат тривалого занедбання водних ресурсів, відсутності моніторингу та належного управління на території Хмельницької міської територіальної громади. Це звернення наприкінці серпня розглядає профільна депутатська комісія.

Депутатське доручення і затримка відповіді профільного управління

29 серпня постійна комісія з питань містобудування, земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища розглядає на своєму засіданні звернення громадської організації та підтримує пропозицію щодо створення робочої групи, яка мала включати представників громадськості та міських структур. Протокольне доручення  передбачало, що заступник Хмельницького міського голови Микола Ваврищук створить групи та включить до її складу «представників відповідних структурних підрозділів міської ради, представників ГО «Річки Хмельниччини та іншу зацікавлену громадськість». Опісля засідання управління забезпечення роботи міської ради, яке супроводжує роботу міських обранців, у своєму листі від 4 вересня повідомляє заступника про протокольне доручення.

Втім, на це протокольне доручення замість профільного заступника управлінню забезпечення роботи  відповідає рівно через місяць управління екології, тобто 4 жовтня. У своїй запізнілій відповіді управління послалося на розпорядження міського голови, стверджуючи, що створювати «додаткову» групу, яку пропонувала громадськість, “недоцільно”. І справді за цей час ситуація змінилася: ще 24 вересня міський голова підписав розпорядження про створення іншої робочої групи — вже за його власною ініціативою.

Таким чином, замість виконання протокольного доручення депутатів, міська влада фактично закріпила свою модель вирішення питання. У складі групи, створеної за розпорядженням міського голови, не виявилося жодного представника ГО «Річки Хмельниччини». У складі робочої групи бачимо 11 представників міської ради та комунальних підприємств, три представники державних органів у Хмельницькій області та лише одна представниця екологічної організації.

Редакція ЖАР.INFO мала змогу отримати коментар щодо цієї ситуації. У відповідь міський голова Олександр Симчишин емоційно відповів, що це його особиста ініціатива створити таку робочу групу, а не громадськості, в тому числі ГО «Річки Хмельниччини».

Перше засідання: повторення відомих проблем і план дій без механізмів

Перше засідання новоствореної робочої групи відбулося 16 жовтня. Обговорення на ньому стосувалося переважно давно відомих проблем: забруднення стічними водами, хаотичної забудови берегів, наявності стихійних сміттєзвалищ, зниження водності та загальної втрати природного середовища річок. Засідання мало інформативний характер — учасники констатували проблеми, але не аналізували причин їхнього виникнення, не окреслювали, хто, як і коли мав запобігати занепаду водних об’єктів.

«У складі групи працюють експерти з Державної екологічної інспекції, Регіонального офісу водних ресурсів, науковці ХНУ. Заслухали інформацію щодо поточного стану водойм; розповіли про заходи, які вже багато років реалізуються на території громади; обговорили пропозиції до Плану заходів, які додатково можуть бути реалізовані найближчим часом», – йдеться у новині на сайті міської ради.

Робоча група представила проєкт плану заходів. У документі — два десятки пунктів, що включають моніторинг води, дослідження стану річок, реконструкцію мереж, зариблення, очищення прибережних смуг, проведення освітніх кампаній та низку інших ініціатив. Проте у плані ще не визначено ключового: джерел фінансування, термінів реалізації кожного пункту (вказання років не є чіткими дедлайнами), персональної відповідальності за виконання тих чи інших пунктів та чітких критеріїв оцінки ефективності їх виконання.

Частина пунктів фактично дублює обов’язки, які міські структури мають виконувати щоденно й без додаткових рішень. Чому це зроблено? Можливо, багато процесів не працювали або виконувались формально, або не фінансувались чи фінансувались за залишковим принципом. Водночас найважливіші інфраструктурні заходи рознесені на 2026–2030 роки, що наразі створює відчуття відкладеного реагування, а не термінової роботи над наслідками екологічної кризи.

14 листопада відбулося вже друге засідання цієї робочої групи. Про нього ми вже розповіли в окремому матеріалі та закликали громадськість надавати свої зауваження та пропозиції до 20 листопада. 

Коротке резюме засідання: робоча група обговорила проєкт детального Плану заходів щодо покращення стану річок Плоскої та Південного Бугу, а представники Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області на зустріч не з’явилися. Основну увагу присутні зосередили на питаннях моніторингу води, ідентифікації джерел забруднення, стану прибережних захисних смуг та проблемній мережі водовідвідних каналів, частина якої досі не оцифрована. План передбачає ініціативи від встановлення меж прибережних зон і розчистки русел до каналізування окремих районів та створення нової структури з управління водними ресурсами, а окремо виділено блок просвітницьких і інформаційних заходів.

Про що говорили представники робочої групи під час 2 засідання

Під час другого засідання робочої групи учасники детально розглянули проєкт Плану заходів і зосередилися на пунктах, які можуть викликати проблеми під час виконання. Насамперед йшлося про незаконні врізки у зливову каналізацію — пропонували прописати чіткий механізм їх виявлення та ліквідації, адже зараз відповідальність за це розмита.

Багато уваги приділили й прибережним захисним смугам. Члени групи наголосили, що межі цих зон потрібно не просто визначити на папері, а реально встановити на місцевості, щоб запобігти забудові заплав.

Виявилася й інша проблема — у Плані частина контролю покладена на структурні підрозділи міської ради чи комунальні підприємства, які за законом не мають таких повноважень. Тож окремі пункти потребують юридичного уточнення та доопрацювання.

Також учасники пропонували уточнити, хто саме має моніторити рівень води у великих ставках і водосховищах, оскільки це не належить до повноважень державних структур, зазначених у документі.

Загалом План заходів вирішили оприлюднити для громадськості, про що ми зазначали вище.

Співпраця з WWF-Україна

16 жовтня 2025 року Управління з питань екології та контролю за благоустроєм Хмельницької міської ради та Громадська спілка «Всесвітній фонд природи Україна» (WWF-Україна) підписали Меморандум про співпрацю. Документ визначає намір сторін об’єднати зусилля у сфері охорони навколишнього природного середовища та природних ресурсів.

У Меморандумі зазначено, що співпраця між сторонами включає проведення комплексних досліджень, розробку та реалізацію проєктів, спрямованих на відновлення природних екосистем, збереження біорізноманіття, впровадження принципів сталого управління природними ресурсами, а також проведення природоохоронних, інформаційних та освітніх заходів. Окремо документ передбачає взаємний обмін інформацією та даними з питань спільного інтересу, участь у громадських обговореннях, семінарах, заходах та обмін аналітичними матеріалами.

Механізм реалізації співпраці передбачає можливість здійснення спільних проєктів і програм, проведення зустрічей, створення робочих груп чи комісій за потреби та укладення додаткових домовленостей чи протоколів у межах Меморандуму. У документі також окреслено, що він не створює фінансових або майнових зобов’язань між сторонами та діє протягом п’яти років із можливістю продовження.

Представники WWF-Україна були присутні на першому засіданні робочої групи, де ознайомили учасників зі своєю діяльністю у водному напряму та про підписаний з профільним управлінням Меморандум.

«Головними напрямками співпраці є: покращення екологічного стану річки Плоска, інших водних об’єктів на території Хмельницької міської територіальної громади, спільні інформаційні заходи, реалізація ініціатив щодо впровадження екологічно-дружніх інфраструктурних проєктів, проєктів для донорських програм, впровадження сучасних природоорієнтованих рішень, засад адаптації до зміни клімату у практику у сфері водного менеджменту», – йдеться у протоколі засідання в частині виступу керівниці напряму «ВОДА» ГС «ВСЕСВІТНІЙ ФОНД ПРИРОДИ Україна Оксана Коноваленко.

Поряд з тим, 10 жовтня 2025 року профільне управління уклало договір на надання послуг з проведення досліджень, відстеження, моніторинг, забруднення і відновлення річки Плоскої із ФОП Кошкіна Ольга Василівна на 99 тисяч гривень.

У результаті цієї співпраці управління має отримати Звіт про стан екосистеми річки Плоска в місті Хмельницький, що включатиме гідроморфологічну характеристику водного об’єкта, оцінку вмісту завислих речовин та гідробіологічну складову (видовий склад вищої водяної рослинності, оцінка угруповань з пігментами, склад зообентосу) за даними проведених натурних досліджень з наданням попередніх рекомендацій щодо подальшого моніторингу та заходів з покращення стану водної екосистеми.

Основна мета укладення договору: проведення комплексних гідроморфологічних та гідробіологічних досліджень на річці Плоска в місті Хмельницький з метою розроблення попередніх рекомендацій для покращення стану водної екосистеми.

До слова, договір, укладений управлінням екології з виконавицею, передбачає проведення комплексного дослідження річки Плоска. Роботи охоплюють три основні блоки: польові, лабораторні та камеральні.

Польовий етап включає збір інформації про русло та ділянки річки, аналіз карт і космознімків, опис гідрографічних характеристик, відбір проб для визначення завислих речовин, показників якості води, а також фітопланктону та зообентосу. Також передбачено фото- та відеофіксацію.

Лабораторний етап передбачає аналіз зібраних проб: визначення вмісту завислих речовин, пігментів у фітопланктоні й різноманіття зообентосу.

Камеральний етап полягає в обробці та узагальненні всіх отриманих даних, визначенні сучасного гідроморфологічного та гідробіологічного стану річки та формуванні попередніх рекомендацій щодо покращення екосистеми.

У технічному завданні, яке є додатком до договору, також передбачено участь виконавиці в онлайн форматі під час круглого столу, де вона має представити підсумкову гідроморфологічну та гідроекологічну оцінку сучасного стану річки Плоска, що по факту буде публічною презентацією результатів дослідження.

Перспективи та питання до влади: чи стане група реальним механізмом змін

Хронологія подій навколо створення робочої групи продемонструвала, що рішення ухвалювалися не як результат спільної роботи влади й громадськості, а виключно в односторонньому порядку. Попри те, що депутатська комісія підтримала пропозицію ГО «Річки Хмельниччини» і доручила сформувати групу за участі громадськості, міський голова уже за кілька тижнів створив іншу групу — без активістів, які ініціювали процес.

Подальша діяльність групи також викликає запитання. Хоч вона швидко провела вже два свої засідання й представила проєкт плану із 26 пунктів, але цей документ наразі ще не містить визначених механізмів виконання, джерел фінансування, відповідальних осіб та критеріїв оцінки. Деякі заходи дублюють обов’язки міських структур, а ключові інфраструктурні роботи заплановані на віддалені в часі роки.

За цих умов ефективність робочої групи залежатиме від реальної готовності влади забезпечити відкритість процесу, залучати громадськість надалі та встановити зрозумілі критерії виконання всіх запланованих заходів. Без зовнішнього контролю, чітких фінансових рішень і реальної взаємодії з експертним середовищем група ризикує залишитися лише формальною відповіддю на резонансний екологічний інцидент, а не дієвим інструментом порятунку річок Плоскої та Південного Бугу й інших водних об’єктів на території Хмельницької міської територіальної громади.

Підготувала Альона Береза