Кадрові ротації, ветеранські програми, мисливські угіддя, фінансові проблеми медзакладів та перерозподіл майна — такі теми обговорювали депутати  під час пленарного засідання 30-ї сесії Хмельницької обласної ради. На засідання зареєструвалися 52 депутати, які розглянули 31 питання порядку денного. 

Кадрові чистки в комунальних закладах та зміни у комісіях облради

Депутати підтримали розпорядження голови облради та її першого заступника розпорядження про звільнення керівників комунальних закладів обласної ради. Серед таких — ректор Хмельницький університет управління та права імені Леоніда Юзькова Олег Омельчук, директорка центру цифровізації соціальної сфери Тетяна Руденко, керівниця краєзнавчого музею Олена Брицька, директор центру організаційно-господарського забезпечення освіти Олександр Шевчук та директор психіатричного закладу Володимир Демчук. Останній на посаді керівника перебував понад 20 років. Водночас навесні Омельчука та Брицьку розпорядженням голови облради призначили тимчасово виконуючими обов’язки керівників університету та музею.  

Через заяви депутатів Оксани Бочкарьової та Андрія Козюри змінили склад постійних комісій. Згідно з проєктом рішення, обоє заявників з фракції «Слуга народу» увійдуть до комісії з питань реалізації національної стратегії ветеранської політики. Раніше ці депутати були у складі бюджетної комісії. Ми вже згадували Андрія Козюру у матеріалі про депутатські прогули. Тоді свою часту відсутність на пленарних засіданнях та засіданнях депутатських комісій він пояснював своєю зайнятістю на посаді директора Хмельницької атомної станції. На цьому засіданні депутат був присутній. 

До слова, комісія з питань реалізації національної стратегії ветеранської політики — наймолодша серед постійних комісій Хмельницької облради. Її створили лише у березні 2025 року на тлі зростання ролі ветеранського напряму після повномасштабної війни. Спочатку до комісії входили голова комісії Богдан Попадюк («Команди Симчишина»), а також члени Олександр Розізнаний (ВО «Батьківщина»), Ілля Логін («За конкретні справи») Сергій Яковлєв (ВО «Батьківщина») та Володимир Поворозник («За конкретні справи»).

Окрім того, на цьому засіданні депутати затвердили списки присяжних для Городоцького та Летичівського районних судів.  За участі присяжних суди розглядають, зокрема, справи щодо недієздатності, опіки чи примусової психіатричної допомоги. 

Ветеранські питання 

У 2026 році в області діятиме Порядок проведення обласного конкурсу проєктів «З турботою про ветерана». Його задум — фінансово підтримувати ініціативи територіальних громад, спрямовані на допомогу ветеранам, військовослужбовцям та їхнім родинам. Йдеться про прямі соціальні виплати та створення системи послуг на місцях: реабілітаційних програм, психологічної підтримки, адаптації до цивільного життя, перекваліфікації, працевлаштування та розвитку ветеранських просторів у громадах. 

Заступник голови облради Валентин Соколюк поставив на голосування звернення до Президента та Кабінету Міністрів щодо посилення підтримки військових. У зверненні він згадав про необхідність повернути 40 мільярдів гривень на потреби оборони, посилити фінансове й соціальне забезпечення військовослужбовців, а також врегулювати питання строків служби та демобілізації. Це звернення депутати не підтримали. Серед аргументів — воно не про конкретні механізми чи регуляторні зміни. 

Мисливські угіддя та передача майна громадам 

Одразу п’ять питань порядку денного стосувалися мисливських угідь. Фактично депутати вирішували, хто отримає право користуватися десятками тисяч гектарів природних територій у різних громадах області. Зокрема, ТОВ «Клуб мисливців Поділля» претендувало на понад 10,6 тисячі гектарів у Хмельницькій та Лісовогринівецькій громадах, ТОВ «СТЛ+Л» — на 7,5 тисячі гектарів у Деражнянській, Ярмолинецькій, Віньковецькій, Розсошанський та у Зіньківській громадах, а ПП «СОФТОН» — на 8,5 тисячі гектарів у Лісовогринівецькій та Меджибізькій громадах. Зрештою право користування мисливськими угіддями для всіх трьох компаній депутати підтримали.

Під час розгляду цього блоку питань депутат від «Слуги народу» Михайло Демчишен заявив про конфлікт інтересів щодо передачі угідь ТОВ «Клуб мисливців Поділля». Демчишен є директором самого ТОВ «Клуб мисливців Поділля» та заступником голови профільної комісії облради з питань будівництва, житлово-комунального господарства, природокористування та екології. Ми ж у розслідуванні згадували про нього у контексті голосувань за чутливі земельні та містобудівні питання, зокрема пов’язані із забудовою поблизу дендропарку «Поділля». 

Низка рішень сесії стосувалися передачі майна зі спільної власності області громадам. Наприклад, Красилівська громада отримає дві квартири площею 81,7 та 88,3 квадратних метри на вулиці Грушевського.

Крім нерухомості, громадам передають і техніку для шкіл — комп’ютерні класи та інтерактивні панелі. Так, Крупецька громада отримає обладнання для ліцею майже на 280 тисяч гривень, Славутська — техніку для трьох гімназій, а Улашанівська — комп’ютер та інтерактивну панель для місцевого ліцею. 

Окрім того, одним з ухвалених рішень депутати додали до переліку об’єктів малої приватизації гараж площею 18,2 квадратних метри у Кам’янці-Подільському, який перебуває на балансі Хмельницький обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. Продати його планують через аукціон.

Також депутати підтримали перейменування Хмельницького геріатричного пансіонату для ветеранів війни і праці, який називатиметься просто “Хмельницький геріатричний пансіонат”. Зміна назви пов’язана зі змінами в законодавстві: окрема категорія закладів «для ветеранів війни і праці» більше не передбачена чинним типовим положенням Мінсоцполітики. Водночас самі пільги для ветеранів нікуди не зникають — вони, як і раніше, матимуть пріоритетне право на поселення до таких установ. Наразі у пансіонаті проживає 120 людей, із яких 105 — старші за 60 років.

Медичні та соціальні питання 

Одне з питань — дозвіл Хмельницькому обласному фтизіопульмонологічному медичному центру на залучення банківського овердрафту на 4 мільйони гривень строком на два роки під 20% річних. За словами директора закладу Сергія Василенка, Центр просить грошей не тому, що “раптово став збитковим”, а тому що після перевірки НСЗУ з нього почали стягувати мільйони гривень через проблеми з документацією. Наразі закладу бракує грошей, щоб вчасно виплатити зарплати. Як запевняє керівник закладу, після стабілізації фінансування борг можна буде перекрити. Це питання підтримали 46 депутатів: 5 депутатів не голосували, 1 — утримався. 

Окрім того, депутати затвердили плату за проживання дітей у пансіонах при обласних ліцеях. У порівнянні з минулим навчальним роком тарифи змінилися нерівномірно. Найбільше зросла вартість у Славутському ліцеї — на понад 900 гривень і тепер становить майже 5 тисяч гривень на місяць. Водночас у Кам’янець-Подільському ліцеї «Славутинка» тариф навіть знизили — із 3,8 до 3,5 тисяч, а у Плужненському ліцеї зменшення незначне — приблизно на 100 гривень. Тепер плата становить — 5,3 тисячі гривень на місяць. 

Окремо депутати затвердили тарифи на платну соціальну послугу «догляд стаціонарний» у комунальних інтернатних закладах на 2026 рік. Фактично це вартість повного утримання однієї людини в таких закладах  із проживанням, харчуванням, доглядом і базовим медичним супроводом. Залежно від установи суми суттєво різняться. Найнижчий тариф  у Солобковецькому будинку-інтернаті — близько 460 гривень на день, або приблизно 14 тисяч гривень на місяць. Натомість один із найвищих тарифів — у дитячому будинку-інтернаті — понад 809 гривень на день, тобто майже 24,6 тисячі гривень на місяць. Для психоневрологічних інтернатів тарифи переважно коливаються в межах 16–18 тисяч гривень на місяць. 

Звіти

Представниця Уповноваженого Верховної Ради з прав людини у Хмельницькій області Оксана Кізаєва під час сесії презентувала основні висновки щорічної доповіді омбудсмена за 2025 рік. За її словами, минулий рік став для України одним із найважчих: війна триває, масштаби злочинів зростають, а держава й суспільство змушені одночасно боротися за безпеку і захищати базові права людини. 

«У 2025 році до представництва Уповноваженого у Хмельницькій області надійшло 6166 звернень. За кожним зверненням стоїть конкретна людська історія. Основні питання, з якими працювало наше регіональне представництво, — це захист прав дітей, військовослужбовців та членів їхніх родин, дітей, які постраждали від збройної агресії, а також захист інформаційних прав», — зазначила Оксана Кізаєва. 

За словами представниці уповноваженого, під час моніторингових візитів до інтернатних закладів області представники омбудсмена фіксували проблеми з умовами перебування підопічних, кадровим забезпеченням та організацією належного догляду. 

Також під час засідання депутати заслухали звіт за 2025 рік директорки агенції регіонального розвитку Катерини Савчук. За результатами роботи отримали 370 проєктних ідей від територіальних громад. Окрім того, Агенція займалася допомогою громадам у розробці власних стратегій розвитку. На початку 2025 року Хмельниччина входила до числа областей із відносно низьким показником затверджених таких стратегій — менш ніж 40% громад мали такі документи.

«Протягом року ми надали експертну підтримку десяти громадам у розробці стратегій. Цього року взяли в роботу ще шість громад. Очікуємо, що до кінця року показник зросте з 38% до 67%», — повідомила директорка агенції.

У сфері підготовки та реалізації проєктів агенція у 2025 році підготувала 11 проєктів, а у 2026-му — вже 9. Загальний обсяг фінансування проєктів місцевого та регіонального значення сягнув 54 мільйонів гривень. Серед знакових проєктів — будівництво одноповерхових будинків для великих прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу, а також створення інфраструктури для індустріального парку «Славута». За словами Катерини Савчук, нині триває реалізація проєкту з будівництва системи водовідведення до цього індустріального парку.

«Перший тендер, на жаль, не відбувся. Сьогодні вранці я отримала інформацію, що повторний тендер також не відбувся. Зараз консультуємося, яким чином залучити підрядника», — сказала Катерина Савчук

У міжнародному напрямку агенція активно розвивала співпрацю з партнерами з Італії, Швеції, Словенії, Польщі та Великобританії.

Тож цього разу пленарне засідання відбулося без гучних політичних конфліктів. Значна частина питань була присвячена насамперед контролю над ресурсами: бюджетними коштами, комунальним майном і землею. Помітна й інша тенденція — на тлі бюджетних обмежень дедалі гостріше постає питання ефективності комунальних закладів. В одних з них міняють керівників, в інших — шукають кредити, аби закрити зарплатні борги. Ну, і, по-третє, депутати постійно підсилюють ветеранський напрям. Щоправда, часто паралельно набираючи собі політичні бали. 

Підготувала Світлана Русіна