“Пташиний спів зранку, неймовірні зелені крони та фонтан із підсвіткою вже з твого вікна. Хто ж не мріє про квартиру фактично у парку?..” Саме такі слова могли б супроводжувати рекламну кампанію з продажу квартир у житловому комплексі, який планують звести впритул до дендропарку в Хмельницькому. 

Попри те, що формально йдеться про дві сусідні ділянки, фактично ж будівництво планують посеред об’єкту, який має природоохоронний статус, адже одна із земельних ділянок фактично врізається в нього. Як таке могло статися, до чого тут обласні “Слуги народу” і мер міста, хто буде у виграші, а головне — чиї очі “заплющуються” на ситуацію — у нашому новому матеріалі. 

Земля, кримінал і будівництво

У дендропарку “Поділля”, на ділянці, яка є промисловою зоною, планують звести житловий комплекс на 7 багатоповерхівок. Попри те, що процесу надають ознак законності — через затвердження детального плану забудови, він фактично перетворився на чергову схему забудови землі у Хмельницькій тергромаді, в тому числі комунальної.

Дендропарк розташований у північно-східній частині Хмельницького — якраз на перетині двох великих доріг: Старокостянтинівського шосе та проспекту Миру. Його заклали у 1964 році, а вже у 1969 році він отримав статус пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення. Втім, до 1946 року ця частина міста була селом Заріччя, де у 1950-х роках проводили стаціонарну обласну сільськогосподарську виставку. Таким чином в парку і утворилася промзона. Це землі колективного підприємства ВАТ “Хмельницький”, де раніше був завод із виробництва плодово-ягідних вин. Право власності на цю ділянку підприємство отримало у 2000 році, а вже у 2011 році припинило своє існування. У лютому 2019 року ділянку оформило вже ТДВ “Хмельницький”, яке стало його правонаступником. На цьому етапі виникли питання до законності такого переходу: саме вони згодом стали підставою для відкриття кримінальних проваджень, судових процесів та арештів самої ділянки. 

Втім, це ніяк не завадило запустити довкола цієї ділянки інший паралельний процес — підготовку до її забудови. У середині червня 2024 року депутати Хмельницької міськради на 41 сесії підтримали розроблення детального плану території земельної ділянки з кадастровим номером 6810100000:18:001:0121 та площею 2,735 га для будівництва та обслуговування багатоповерхових житлових будинків.

Детальний план території — це містобудівна та водночас землевпорядна документація, яка деталізує генеральний або комплексний план для конкретної ділянки чи кварталу й визначає параметри забудови, інфраструктуру та обмеження використання території. Після його затвердження органом місцевого самоврядування,  саме ДПТ стає основою для подальших містобудівних рішень, зокрема видачі містобудівних умов та обмежень. Тобто, по суті, депутати своїм рішенням дали “зелене світло” майбутній забудові ділянки. Але при цьому ДПТ не може змінювати функціональне призначення території, визначене генпланом, і має враховувати чинні санітарні, екологічні, історико-культурні та інші обмеження. Процедура його розроблення передбачає стратегічну екологічну оцінку, відкритість матеріалів і громадські слухання. Це довгий і складний процес. 

Щобільше, у жовтні 2025 року поліція відкрила кримінальне провадження через підозри в тому, що посадові особи під час розробки плану забудови земельної ділянки зловживали службовим становищем. Тож за таких умов здавалось, що реалізувати забудову буде неможливо. 

Але ми помилялись. У лютому 2026-го план і отримав деталізацію, і розкрив імена всіх причетних.

ДПТ із зауваженнями: як обранці затвердили забудову попри порушення

18 лютого 2026 року депутати Хмельницької міськради затвердили вже розроблений детальний план території земельної ділянки, де передбачено будівництво багатоповерхових житлових будинків.

Документацію розробило ТОВ «КАЙЛАС-К» за заявою власника ділянки — ТДВ «Хмельницький» на замовлення управління архітектури та містобудування. Цікаво, що рішення досі не оприлюднене на офіційному сайті Хмельницької міської ради (6 квітня), як воно не було оприлюднене і під час підготовки нашого аналітичного матеріалу про розгляд рішень під час 60 сесії міськради.

Ще на етапі погодження юридичне управління міської ради вказало, що до матеріалів не додано документів, які б підтверджували відповідність детального плану Генеральному плану міста, як цього вимагає чинне законодавство. 

Цікаву позицію мало також управління архітектури та містобудування, яке має безпосереднє відношення до розробки цього містобудівного документа. У своєму висновку управління підтвердило, що ДПТ розроблено на підставі клопотання власника ділянки та відповідного рішення міської ради, а також що документація пройшла необхідні процедурні етапи — громадське обговорення і стратегічну екологічну оцінку (про них ми розповімо окремо, бо насправді це окрема історія). Разом із цим, у тому ж висновку управління звертає увагу на законодавчу норму, яка дозволяє до 1 січня 2028 року визначати функціональне призначення території саме через детальний план. Фактично, це подається як підстава для можливості реалізації запропонованої забудови. Щоб було зрозуміліше: це як ніби вам керівник на роботі каже, що для підвищення вам треба завершити спеціальні курси, скласти тести й пройти додаткову співбесіду, але, з іншого боку, він в принципі може підвищити вас уже і просто так.

Таким чином, управління одночасно фіксує наявність зауважень і неврегульованих питань, але й вказує на правові механізми, які дозволяють реалізувати цей ДПТ. Така позиція виглядає як компроміс між формальним дотриманням вимог і фактичним погодженням змін у використанні території.

“Такого ДПТ взагалі не може існувати за законодавством. ДПТ на окрему ділянку може розроблятися виключно за межами населених пунктів, а в місті ДПТ має розроблятися виключно на певну територію, що має цілісний планувальний характер (мікрорайон, квартал тощо). Але в цьому випадку, було розроблено ДПТ на окрему ділянку, розташовану всередині кварталів,” — пояснює експерт з проблемних питань містобудування, аналітик громадської ініціативи «Голка» Георгій Могильний. 

Окремо варто зазначити, що деякі зауваження, подані під час громадського обговорення, були враховані лише частково. Під час колегії стало відомо, що саме виконавець може вирішувати враховувати чи не враховувати зауваження та пропозиції. І замовник, тобто профільне управління, на таку позицію не може чи не хоче впливати.

“Серед тих зауважень були зауваження до самих планувальних рішень документації, а були зауваження щодо перспективи проєктування об’єкта. Ті зауваження, які стосувалися саме перспективи проєктування об’єкта, розробник написав у довідці, що вони будуть враховані під час проєктування самого об’єкта, що не входить у розробку ДПТ. Тому що це різні процеси, вони регулюються різним законодавством”, — пояснює  в.о начальника управління архітектури та містобудування Марина Вінер.

Попри це, наявність зауважень як з боку профільних управлінь, так і з боку громадськості та навіть частини депутатів не стала підставою для відкладення чи доопрацювання проєкту — документ був винесений на голосування і підтриманий депутатами. Після цього рішення винесли на сесію, де за нього проголосували 24 депутати. 

Міський голова Олександр Симчишин під час підходу до преси опісля сесійного засідання повідомив, що підпише рішення, оскільки воно набрало необхідну кількість голосів, хоча сам від голосування тоді утримався. За його словами, йдеться про зміну функціоналу ділянки з промислового на житловий, однак окремі зауваження мають бути враховані на етапі видачі містобудівних умов та обмежень профільним управлінням міської ради.

Громадські слухання без громадськості

Голосуванню депутатів у лютому 2026-го передували громадські слухання щодо цього проєкту детального плану території. Вони відбулися у квітні 2025-го і проходили у форматі відеоконференції. У слуханнях брали участь лише посадовці управління архітектури та містобудування міської ради — в.о. начальниці Юлія Лісова, її заступник Олег Кухар та секретарка слухань Ганна Ходаковська, а також представник розробника та директор ТОВ «КАЙЛАС-К» Сергій Владіміров. Тобто, фактично це була розмова між тими, хто організовує процес, і тими, хто розробляє сам проєкт.

У частині, що стосується цієї ділянки під житлову забудову, відбулася лише доповідь розробника. Він повідомив, що проєкт відповідає чинним нормам і передбачає будівництво багатоповерхових будинків. Водночас ключові питання, зокрема підключення інженерних мереж і водовідведення, планують вирішувати вже на наступних етапах реалізації.

Жодних запитань, зауважень чи пропозицій під час обговорення не зафіксовано. У протоколі прямо зазначено, що звернень від громадськості не надходило.

У підсумку, за відсутності будь-яких зауважень, присутні працівники структурного підрозділу міської ради слухання визнали такими, що відбулися, а детальний план території під забудову багатоповерхівками — підтримали та рекомендували до затвердження.

Самі слухання щодо двох детальних планів територій тривали 30 хвилин та 18 секунд. Як-то кажуть, швидкість, яка вражає.

“Проведення громадських слухань мають визначену законами і Статутом міста процедуру. Завчасне оголошення і оприлюднення матеріалів, час на подання пропозицій і зауважень, зручний для громадян час і місце проведення, реалізація права громадян на врахування їх інтересів. В цих так званих громадських слуханнях взяло участь три співробітники міської архітектури, без громадян, без обговорень”, — зазначає архітектор Сергій Козак.

Фактично рішення про можливу житлову забудову цієї території пройшло процедуру «врахування громадських інтересів» без участі самої громади.

Зауваження, пропозиції, а також їх ігнорування

На відміну від формально проведених громадських слухань, під час розгляду проєкту цього детального плану території на архітектурно-містобудівній раді про претензії та порушення таки говорили. І зауважень виявилось чимало.   

Тут вперше звернули увагу на близькість до дендропарку та меморіального комплексу жертв Голокосту, де поховано близько 8 200 людей. Питання охоронних зон і обмежень фактично залишилось відкритим — його лише пообіцяли додатково уточнити.

Ще один важливий момент — визнання того, що містобудівні умови та обмеження на цю ділянку раніше були видані попри невідповідність містобудівній документації. 

Надалі свою критику висловили і Держспоживслужба, і ДСНС, і обласна організація спілки архітекторів. Основні зауваження стосувалися того, що визначена під забудову зона є рекреаційною, що об’єкт буде в межах охоронної зони дендропарку і що проєкт банально ігнорує протипожежну безпеку, а цю територію не можна використовувати як резерв під будівництво.

Окремо фахівці звернули увагу на невідповідності в самій документації. У різних частинах проєкту фігурують різні площі території, а в розрахунках використовується додаткова земельна ділянка, про яку відсутня повна інформація. Через це неможливо об’єктивно оцінити параметри майбутньої забудови. Ці зауваження також не були враховані.

Ще один блок стосується природоохоронних обмежень. У зауваженнях вказано, що частина проєктних рішень передбачає розміщення об’єктів у межах охоронної зони дендропарку «Поділля», що не відповідає вимогам законодавства про природно-заповідний фонд. Однак це зауваження також залишили без уваги.

Попри ці зауваження, фінальне рішення було прийняте. Перед голосуванням частина учасників залишила засідання, а голоси тих, хто не є членами архітектурно-містобудівної ради, не враховувалися.

“На містобудівній раді був присутній особисто. За запропонований проект проголосувало 5 членів ради, чого не достатньо для прийняття позитивного рішення. Незважаючи на це головуюча підписує протокол з відмінними від реального стану результатами. Зазначені вище дії межують з фальсифікацією документів. Про порушення правил використання природозахисних смуг, наявність протипожежних (50 метрів) і  санітарних (50 метрів) зон ні проектанти, ні міські чиновники воліють не говорити і приховують цю інформацію від суспільства. Прецеденти такого відношення до природоохоронних зон будуть мати в майбутньому значні негативні наслідки для екології і сталого людиноцентричного розвитку міста”, — вважає архітектор Сергій Козак. Більше деталей про це засідання ради архітектор розповів у себе в профілі на фейсбуці. 

Тож ключові зауваження, які стосуються відповідності генеральному плану, санітарних і природоохоронних обмежень, а також вимог безпеки, фактично залишилися без належного врахування. Це означає, що проєкт лише формально пройшов процедуру погодження, однак його основні суперечності так і не були усунені. В такому вигляді він і потрапив на розгляд депутатів Хмельницької міської ради, частина з яких, а саме 24 обранці, натиснули кнопку «ЗА» 18 лютого 2026 року, не бажаючи чути та обговорювати всі проблемні моменти розробленого детального плану території.

Як рекреацію хочуть перетворили на житлову зону?

Ще під час засідання архітектурно-містобудівної ради прозвучало теза про те, що за Генеральним планом міста ця територія належить до зони зелених насаджень загального користування, де передбачені об’єкти соціального, оздоровчого чи спортивного призначення, а не житлова забудова. Це означає, що на рівні стратегічного планування місто визначає цю територію як рекреаційну та природоохоронну, де пріоритетом є збереження довкілля та забезпечення відпочинку населення. Тобто під час оновлення цієї містобудівної документації перспективно передбачалось розширення території дендропарку «Поділля». Саме такі зауваження подавав почесний громадянин міста Хмельницького Володимир Швець.

«У проєкті одразу зазначити, що така зміна цільового використання може відбутись виключно для розширення меж дендропарку „Поділля”. Але ця пропозиція без пояснення причин була відхилена і до затвердженої міською радою редакції генерального плану не ввійшла. Якби депутати міської ради дійсно думали про розвиток дендропарку «Поділля», це без проблем можна і необхідно було зробити під час підготовки та затвердження нової редакції генерального плану, визначивши це відповідним чином з урахуванням моєї пропозиції. Але міська рада пішла іншим шляхом, задовольняючи «хотєлки» деяких ділків від будівництва, які йдуть урозріз зі здоровим глуздом та інтересами більшої частини хмельничан,” — пояснює Володимир Швець.

Якщо в генеральному плані ця ділянка передбачена як землі зелених насаджень, то в Держгеокадастрі має цільове призначення — для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.  Попри це, у детальному плані території передбачено зміну цільового призначення на 02.10 — для будівництва багатоквартирного житлового будинку з комерційною інфраструктурою. Така зміна суперечить одночасно і Генеральному плану, і Плану зонування, і фактичному цільовому призначенню ділянки, визначеному в кадастрі.

Що ж у самому плані та звіті СЕО?

Детальний план території передбачає забудову ділянки під повноцінний житловий комплекс. У вступній частині ДПТ зазначено, що площа ділянки — 2,735 гектара. Але вже далі в документі фігурує інша площа — 3,83 гектара. Це означає, що фактично у проєкті використовується більша територія і залучаються додаткові земельні ділянки, які прямо не відображені як окремі об’єкти планування. Ідеться зокрема про сусідню земельну ділянку, яка належить ТОВ «Юрсес».

“Міськрада прийняла рішення і ДПТ розроблявся на одну ділянку площею 2,7 га. Але сам ДПТ передбачає зміну функціонального призначення території всупереч генплану та плану зонування для двох земельних ділянок загальною площею 3,8 га. І всі параметри забудови в ДПТ на дві земельні ділянки”, — наголошує експерт з проблемних питань містобудування, аналітик громадської ініціативи «Голка» Георгій Могильний.

Сам проєкт передбачає масштабну житлову забудову: 7 багатоквартирних будинків, з яких 6 — 10-поверхові та один — 8-поверховий. Загалом заплановано 534 квартири і близько 1 005 мешканців. Ще майже 4 тисячі м2 — комерційні приміщення, а 6,8 тисячі м2 відведено під підземний паркінг. Тобто йдеться про формування окремого житлового масиву з власною інфраструктурою, а не про точкову забудову.

Транспортний складник також є суттєвим. У межах проєкту передбачено 448 паркомісць, з яких 250 — у підземному паркінгу та ще 198 — на поверхні. Це означає значне додаткове навантаження на транспортну інфраструктуру території. Враховуючи масштаб комплексу і кількість мешканців, фактичний вплив на дорожню ситуацію може бути значно більшим, ніж це випливає з формальних розрахунків.

Окрему увагу привертає використання територій з обмеженнями. У самій пояснювальній записці зазначено, що на ділянці діє охоронна зона дендропарку «Поділля» шириною 30 метрів, а також встановлені обмеження для інженерних мереж. Попри це, у документі робиться висновок, що “інших обмежень для реалізації містобудівної діяльності не виявлено”. При цьому частина інфраструктурних рішень, зокрема розміщення елементів паркінгу та благоустрою, фактично накладається на території з обмеженим режимом використання, що ставить під сумнів відповідність проєкту природоохоронним вимогам.

Нагадаємо, що замовником цього ДПТ виступає управління архітектури та містобудування Хмельницької міської ради, тобто сам орган місцевої влади, який надалі відіграє важливу роль у затверджені цієї документації міськими обранцями. Розробником є приватна компанія — ТОВ “Кайлас-К”. А фінансує це все ТДВ “Хмельницький”.

Звіт про стратегічну екологічну оцінку території, що охоплює зону дендропарку «Поділля», розроблений тим самим проєктувальником, що й детальний план території — ТОВ «Кайлас-К». Тобто і містобудівна документація, яка передбачає забудову, і документ, що має оцінювати її вплив на довкілля та здоров’я людей, підготовлені однією юридичною особою. Це фактично виключає незалежність оцінки, адже розробник одночасно формує проєкт і оцінює його безпечність, що особливо критично з огляду на близькість та навіть врізання у дендропарк «Поділля», який є об’єктом природно-заповідного фонду. В Управлінні архітектури не змогли пояснити принцип, за яким вибирають розробників стратегічної екологічної оцінки. 

“Марина Вінер: — Заявник, який ініціює уточнення планувальних рішень в тому чи іншому мікрорайоні, відповідно, платник пропонує того чи іншого розробника.

ЖАР.INFO: — Тобто, СЕО також вони пропонують? 

Марина Вінер: — Дивіться, я не готова зараз сказати”.

Попри це, звіт СЕО має позитивний висновок. У ньому не зафіксовано прямих обмежень, які б унеможливлювали реалізацію розробленого ДПТ. Водночас цей «позитив» є умовним — документ допускає реалізацію проєкту лише за дотримання санітарних та екологічних вимог. У самому тексті згадуються обмеження, пов’язані із санітарно-захисними зонами, близькістю до парку та допустимим рівнем впливу на довкілля, що потенційно може суперечити окремим рішенням, закладеним у ДПТ.

“У Законі “Про стратегічну екологічну оцінку” не прописані хоча б якість вимоги до того, хто може бути виконавцем звіту про СЕО. Однак, на мою думку, не може виконавець документа державного планування бути виконавцем звіту про СЕО, адже висновок може бути упередженим, коли виконавець розробляє СЕО на свій же документ”, — професорка кафедри екології та біологічної освіти Хмельницького національного університету Наталія Міронова. За словами науковиці, звіти по СЕО можуть розробляти виконавці не лише з Хмельницької міської тергромади, територіальних обмежень щодо вибору виконавців немає.

І ключове: оскільки і ДПТ, і СЕО розроблені однією компанією, цей «позитивний» висновок виглядає не як незалежна оцінка, а як формальне погодження в межах одного проєктного пакету. У контексті забудови території, яка заходить в охоронну зону дендропарку, це суттєво знижує довіру до такої оцінки та ставить під сумнів реальне врахування екологічних ризиків.

Для кого старались?

Ми вже говорили, що ділянки належать двом юридичним особам — уже відомій нам ТДВ “Хмельницьке” та ТОВ “Юрсес”. Окрім адреси реєстрації, ці фірми пов’язані між собою власниками: Еліною Крижановською та Тетяною Демчишеною. Остання — дружина депутата Хмельницької обласної ради від політичної партії “Слуга народу” Михайла Демчишена. Цю ж партію у Хмельницькій районній раді представляє його син Максим Демчишен.

Еліна Крижановська для цієї родини не перехідна бізнес-партнерка. Разом з Тетяною Демчишеною вони є співвласницями  6 фірм. 

Окрім бізнесу з родиною Демчишених, Крижановську пов’язує спорт — спортінг. Це стрілецька дисципліна, що імітує полювання на диких птахів і тварин з використанням мисливської зброї та штучних мішеней. В Україні є 9 майстрів спорту зі спортінгу міжнародного класу. Серед них Михайло і Максим Демчишени, Віктор та Сергій Крижановські. Сама ж Евеліна Крижановська є суддею зі спортінгу.
Еліна Крижановська та Тетяна Демчишена стали співвласницями ТОВ “Юрсес” наприкінці грудня 2019 року. А через пів року Еліна Крижановська стала керівницею фірми, замінивши на посаді Аліну Савчук. Попри усі юридичні зміни, контактний номер у ТОВ “Юрсес” залишився той самий з моменту заснування — 2015 року.  І цей номер належить уже колишній директорці Аліні Савчук. Вона також очолює ТОВ “Юрагентство” і її номер теж вказаний як контактний. Серед співвласників ТОВ “Юрагентство” Оксана Керницька та Ярослав Бляхарський. Обидва свого часу представляли інтереси юридичних осіб, які були пов’язані із забудовником та депутатом Хмельницької міської ради від політичної партії “ВО “Батьківщина” Олександра Скочеляса. 

Телефоном Аліна Савчук повідомила, що вже давно не працює у ТОВ “Юрсес” і не має до нього жодного відношення. Вона зазначила, що на її звернення, в тому числі й письмові, про зміну контактних даних нові власники не реагують. 

Заперечує свою причетність до ТОВ “Юрсес” і депутат Хмельницької міської ради Олександр Скочеляс. Попри те, що він виявився дуже обізнаним в ситуації із цим детальним планом території, депутат запевняє, що фірму продав давно. 

Спілкуватись із журналістами Еліна Крижановська не виявила бажання. Почувши, про що ми хочемо її запитати, вона кинула слухавку і більше не відповідала на наші дзвінки.

“ЖАР.INFO”: — Хочу  з  вами  поспілкуватися  про  детальний  план  забудови,  який  розробляється  на  ділянці,  яка  належить  ТДВ  “Хмельницьке”,  ну,  і  також  включена  там  ділянка  ТОВ “Юрсес”.

Е. Крижановська: Так, а  нащо  вам  це?  

“ЖАР.INFO”: Ну,  як  нащо,  там  вже  є  багато  порушень,  які  були  озвучені  під  час  архітектурно-містобудівної  ради.

Е. Крижановська: Хто  вам  таке  сказав?  

“ЖАР.INFO”: Вони  були  озвучені  і  запротокольовані  на  архітектурно-містобудівній  раді.

Е. Крижановська: Ну,  як би  ваше  хотіння —  це  така  справа.

Е. Крижановська: Номер  абонента,  якому  ви  телефонуєте,  зайнятий  або  абонент  відхилив  ваш  виклик”.

Директор ТДВ “Хмельницьке” Віктор Романенко теж не виявив бажання спілкуватись на цю тему і відмовився від коментарів. 

Ми зателефонували до чоловіка іншої співвласниці ТДВ “Хмельницьке” депутата Хмельницької обласної ради від політичної партії “Слуга народу” Михайла Демчишена і він виявився обізнаним у питаннях розробки детального плану території.

“Михайло Демчишен: — На мою думку, ці зауваження обов’язково будуть враховані. 

“ЖАР.INFO”: — Вони вже мали бути враховані. Є чинне законодавство.

М. Демчишен: — Це ваша думка. Ви яке маєте право так вважати? Ви хто така? Ви журналіст. Це ваша думка. На мою думку, і то, що я консультувався зі спеціалістами, консультувався з юристами, консультувався з розробниками, мене запевнили, що це нормально, тому що всі зауваження будуть враховані в містобудівній документації. І це є нормальна практика. Тому, дивіться, якщо ви вважаєте, що там щось було зроблено з порушеннями, зверніться до правоохоронних органів, хай вони вивчать ситуацію, дадуть свою оцінку”.

Хмельницька міська рада погодила розробку 33 детальних планів забудов, які в основному стосуються визначених земельних ділянок, а не більшої території, до прикладу, як було під час затвердження Детального плану території центральної частини міста Хмельницького чи Детального плану території Заріччя. Потенційно це 33 нових будівництв в тих місцях, де генеральний план їх не передбачав. Історія з дендропарком насправді є показовою, і саме поведінка влади є реальним маркером, про що стратегічно дбають посадовці.

“Найкращим виходом з ситуації було б викупити  або обміняти скандальну  земельну ділянку на придатну для житлового будівництва. Одночасно збільшуючи територію дендропарку. Це б дійсно було державницьке рішення і на користь громаді,” — висловлює свою позицію архітектор Сергій Козак.

Утім детальні плани територій у Хмельницькій тергромаді перетворились у чергову схему забудови землі, в тому числі комунальної, за безцінь. Адже ринкова вартість цієї земельної ділянки у 2020 році становила 12 мільйонів гривень. І робиться це все в інтересах геть невипадкових людей, які мають безпосереднє відношення до прийняття рішень у місті. 

Підготували Альона Береза, Світлана Русіна, Марія Турчина

Здійснено за підтримки програми «Сильніші разом: Медіа та Демократія», що реалізується Всесвітньою асоціацією видавців новин (WAN-IFRA) у партнерстві з Асоціацією «Незалежні регіональні видавці України» (АНРВУ) та Норвезькою асоціацією медіабізнесу (MBL) за підтримки Норвегії. Погляди авторів не обов’язково відображають офіційну позицію партнерів програми