На Хмельниччині наразі діють понад 2 тисячі релігійних організацій. Такі дані надала нам Хмельницька обласна військова адміністрація, яка веде їхній офіційний облік. Статистику релігійної мережі також узагальнює Державна служба України з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС). За її даними, переважна більшість релігійних організацій області — це саме релігійні громади. Крім них, на Хмельниччині діють 16 центрів та управлінь, 26 монастирів, 3 братства, 19 місій і 8 духовних навчальних закладів. 

За загальною кількістю релігійних організацій Хмельниччина, за даними ДЕСС, входить до числа областей із найбільшою релігійною мережею в Україні. Більше мають лише Львівська, Вінницька, Київська. Хмельницька область із 2002 організаціями фактично поруч із Київщиною і випереджає Закарпатську та Тернопільську області.

Християнський напрямок та інші авраамічні релігії 

Всередині самого християнства, своєю чергою, найчисельнішим є православний напрямок — 1369 організацій. Серед них найбільше організацій має Православна церква України — понад 720, тоді як Українська православна церква в єдності з Московським патріархатом – 607. Тобто ПЦУ офіційно вже має більшу мережу, хоча УПЦ досі зберігає помітну релігійну присутність в області. 

Окремо варто звернути увагу на монастирі. 9 монастирів, за даними ДЕСС станом на початок 2025 року, належать саме до УПЦ (6 жіночих і 3 чоловічі). У ПЦУ — лише 1 чоловічий монастир. Тобто монастирська мережа на Хмельниччині майже повністю залишається за УПЦ. Крім того, за даними ДЕСС станом на початок 2025 року, ця конфесія на Хмельниччині мала 3 братства та 1 духовний навчальний заклад середньої ланки освіти. Про те, як УПЦ займала будівлі монастирів ми писали у матеріалі “Проросійські монастирі на Хмельниччині: “віджаті” і спотворені”. 

Найбільше громад УПЦ зосереджено у Волочиській, Старокостянтинівській, Чемеровецькій, Кам’янець-Подільській, Шепетівській, Полонській та Ярмолинецькій громадах. При цьому картина різниться: у Хмельницькому районі УПЦ сильніше тримається на сільських громадах, у самому Хмельницькому її організацій менше; натомість у Кам’янець-Подільському районі УПЦ помітно представлена і в самій Кам’янець-Подільській громаді. У Шепетівському районі сильні позиції УПЦ помітні не лише в селах, а й у міських громадах півночі області. 

Ще одна особливість православного поля області — старообрядці. У Хмельницькій області зареєстровані 5 старообрядницьких організацій: 4 громади Древлеправославної церкви України (ДЦУ) та 1 громада Руської древлєправославної церкви Новозибківської згоди. Хоча це лише близько 0,25% від усіх релігійних організацій області, Хмельниччина залишається одним із небагатьох регіонів України, де ця релігійна традиція досі має організовану мережу громад. При цьому життя старообрядців з ДЦУ після початку повномасштабного вторгнення змінилося – вони мусили, принаймні офіційно, таки розірвати зв’язки з росією. 

Окрім того, на Хмельниччині діють 2 релігійні організації Вірменської Апостольської Церкви — у Хмельницькому та Кам’янці-Подільському. Ця церква не входить до диптиху православних церков візантійської традиції, тобто не належить до кола помісних православних церков на кшталт ПЦУ чи Константинопольського патріархату. Водночас сама вона вважає себе апостольською та православною і належить до окремої гілки християнства — Давньосхідного православ’я. 

Католицьке християнство представлене на Хмельниччині 240 організаціями. Найбільше серед них — від Римсько-католицької церкви (155 організацій). Крім того, на Хмельниччині діють 84 організації Української греко-католицької церкви та 2 організації Вірменської католицької Церкви — у Хмельницькому та Шепетівці. Це одна зі східних католицьких церков, яка зберегла вірменський обряд, богослужбову традицію та церковну культуру, але водночас перебуває в єдності з Римським престолом, тобто з Папою Римським. У католицькому блоці, даними ДЕСС, обліковуються 16 монастирів: 14 римо-католицьких і 2 греко-католицькі, а а також 2 вищі духовні навчальні заклади та 3 місії. 

Протестантський напрямок на Хмельниччині налічує майже 360 організацій. Найчисельніші — євангельські християни-баптисти, п’ятидесятники/християни віри євангельської, адвентисти та харизматичні церкви. Також на Хмельниччині є лютерани, реформати, месіанські громади, новоапостольська церква, назаряни, Свідки Єгови та одна громада Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів.

Інші авраамічні релігії представлені значно меншими спільнотами. В області є 25 юдейських релігійних організацій: найбільше — в об’єднанні юдейських релігійних організацій України, також є громада прогресивного юдаїзму, месіанські громади та інші юдейські організації. Найбільше їх зареєстровано у Хмельницькому, окремі релігійні громади діють і у Кам’янці-Подільському, Шепетівці, Ізяславі, Сатанові, Дунаївцях, Городку, Летичеві, Славуті, Полонному, Теофіполі, Деражні, Красилові та у Старокостянтинові. А також – у Меджибожі та сусідньому із ним селі Трибухівцях, які пов’язані з діяльністю засновника хасидизму Баал Шем Това. 

Мусульманських релігійних організацій на Хмельниччині лише дві, і обидві діють у Хмельницькому. Одна з них входить до Духовного управління мусульман України — одного з найстаріших мусульманських релігійних об’єднань країни, інша — до Духовного управління мусульман України «Умма», яке об’єднує переважно сунітські мусульманські громади. 

Інші релігійні напрямки 

Серед інших релігійних напрямків на Хмельниччині є 2 організації орієнталістського походження. Йдеться про Міжнародне товариство свідомості Крішни (кришнаїти) та громаду Сахаджа-йоги — обидві зареєстровані у Хмельницькому. Також в області діють 11 рідновірських/язичницьких організацій. Серед них — 6 громад “Рідна Українська Національна Віра” (РУНВіра) у містах Хмельницький, Кам’янець-Подільський, Шепетівка, Славута, Старокостянтинів та Полонне. Ще 5 організацій належать до Духовного центру родового вогнища Рідної православної віри розташовані у Хмельницькому, Кам’янці-Подільському, Нетішині, Ізяславі та Красилові. 

Водночас у статистиці області відсутні буддистські, даоські організації, громади Віри Бахаї, караїмські, хабадські, а серед християнських — англіканські, методистські, пресвітеріанські та низка інших невеликих напрямків.

До слова, релігійна організація і юридична особа — не завжди тотожні поняття. Формально громада може існувати як спільнота вірян і без повноцінної держреєстрації. Проте саме державна реєстрація статуту дає релігійній організації можливість набути повноцінного статусу юридичної особи. Статут визначає назву організації, її підпорядкування, структуру управління та правила користування майном. Після реєстрації статуту релігійна організація може офіційно володіти або користуватися храмом і землею, відкривати банківські рахунки, укладати договори, отримувати пожертви та відстоювати свої права в суді. У реєстрі обласної військової адміністрації відомості про реєстрацію чинної редакції статуту для 9 організацій відсутні. 

У порівнянні з іншими регіонами Хмельниччина виглядає доволі типово. Тут, як і в більшості областей, домінує християнство, а основу релігійної мережі становлять православні громади. Попри кількісну перевагу ПЦУ, УПЦ тут досі має одну з найбільших мереж громад серед центрально-західних областей і майже повністю контролює православний монастирський сегмент. Водночас в області, на відміну від більшості регіонів України, досі збереглися старообрядницькі громади, які лише після початку великої війни офіційно розірвали зв’язок з росією. Присутній тут і доволі помітний юдейський сегмент,, а також зареєстровані 11 рідновірських організацій — більше, ніж у багатьох інших регіонах України, де язичницькі громади або поодинокі, або взагалі відсутні. 

Підготувала Світлана Русіна