Від Хмельницького до лінії бойового зіткнення майже тисяча кілометрів. Цю відстань долають ворожі крилаті ракети та БпЛА. Вони досягають області регулярно. З 60 громад, які є на Хмельниччині, пошкодження цивільної інфраструктури зафіксовані у 17. Як в умовно безпечному регіоні допомагають відновлювати об’єкти соціальної інфраструктури, які алгоритми запровадили для допомоги жителям, чиє житло пошкоджено внаслідок агресії рф на територію України, і чи готові до наступного року російсько-української війни, журналісти ЖАР.INFO розпитали у начальника Хмельницької обласної військової адміністрації Сергія Тюріна. 

Реєстр пошкодженого майна та допомога громадам

Хоч Хмельниччина й віддалена від лінії бойового розмежування, але в області з початку повномасштабного вторгнення є значні пошкодження цивільної інфраструктури. Про яку кількість можна вже говорити і хто веде цей реєстр?

В області станом на сьогодні (26 грудня 2024 року. – Ред.) пошкоджено понад 4 000 об’єктів. Є порядок ведення Реєстру пошкодженого майна (Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України. – Ред.). Його ведуть територіальні громади. Вони фіксують усі пошкодження та руйнування після того, як ворог завдав або ракетної, або дронової атаки. Ми комунікуємо з громадами. Громади листами інформують нас щодо пошкоджень у них. І ми відповідно далі комунікуємо із Міністерством інфраструктури (Міністерством інфраструктури України. – Ред.). У кожній громаді ведеться цей реєстр, працює комісія. Вона виїжджає, робить обстеження, складає акти й вносить цю інформацію в реєстр. Люди після пошкоджень й руйнувань подають заяви та складені акти. Заяви задовольняють або ні. 

У нас понад 1700 заявок на відновлення або на отримання компенсації. З них: 1 450 (заяв. – ред.) задоволено, 250 – незадоволено. Це не абсолютна цифра — можливо, одна або дві заявки плюс/мінус.

Компенсації нараховано по Хмельницькій області загалом на понад 100 мільйонів гривень. Тому робота ця ведеться, громади активно працюють. Скажімо так, у нас умовно безпечний регіон.  Але разом з тим по цивільній інфраструктурі в нас завдано більше руйнувань в порівнянні з іншими регіонами Західної України.

Якщо говорити про кошти з обласного бюджету, які вже були спрямовані громадам, про яку суму йдеться і на що саме виділяли ці кошти?

У нас 17 територіальних громад із 60 постраждали внаслідок ворожих атак. Але в усіх громадах створено відповідні комісії про всяк випадок. Разом з об’єктами, які постраждали (об’єкти інфраструктури, житлові об’єкти тощо), обласна адміністрація  виділила 17,3 мільйона гривень. З них частину громади повернули у зв’язку із невиконанням цих робіт.

Яку суму повернули громади й з чим пов’язано повернення коштів?

До прикладу, повертав Славутський ліцей 5,8 мільйона гривень. Вони повернули нам фінансування на навчальний заклад, якщо не помиляюсь, не встигли їх освоїти. Улашанівська громада повернула 1,1857 мільйона гривень.

Чи йдеться про те, що це були такі цільові види допомоги, тобто на конкретний заклад чи на конкретний вид робіт? 

Кожна громада звертається до нас з конкретною потребою для виконання  ремонтних чи відновлювальних робіт з відповідним кошторисом. Така сума і виділяється громаді, але не на житлову забудову, а на заклади соціальної сфери — це школи, садочки або інші об’єкти, щодо яких ми практикували виділення фінансового ресурсу.

Чи можуть громади переспрямувати виділені кошти? Наприклад, якщо частину грошей вони використали на відновлення вікон, а іншу частину, яка залишилася, використати для відновлення даху тощо?

Звісно. Якщо питання стосується відновлення об’єкта у зв’язку із пошкодженням внаслідок ворожої атаки, то таке може бути.

Налагодження алгоритму співпраці адміністрації з громадами та благодійниками

Після першої значної атаки у травні 2023 року налагодили дієвий алгоритм співпраці із громадами, із громадськими, донорськими та благодійними організаціями. За нашим зверненням громади виділяли ремонтні бригади, подекуди ці бригади прибували разом із будівельними матеріалами: шифером, OSB, плівкою, цвяхами. Таким чином ми дуже непогано відпрацювали в Чорноострівській територіальній громаді. За таким принципом допомагали Деражнянській і Меджибізькій. Кожен район акумулював в себе бригади. Вони виїжджали на підтримку з Кам’янеччини, з Шепетівщини тощо.

Координували роботу районні адміністрації?

Координувала обласна адміністрація. Давали доручення районним адміністраціям і вони вже звозили відповідно ремонтні бригади. Це один з алгоритмів. Інший — це підтримка області у вигляді фінансового ресурсу для відновлення закладів соціальної сфери, зважаючи на те, що обласний бюджет на сьогодні достатньо обмежений.

У зв’язку із децентралізацією 10% надходжень від ПДФО до обласного бюджету було знято (з 25% до 15%. – ред.). Натомість бюджети громад отримали більше напрямків надходжень до своїх бюджетів, тому ми допомагаємо акцентовано: на найбільш критичні напрямки — щоб діти пішли в школу, щоб можна було надати сервіси в центрі надання соціальних послуг. 

Місцеві ж ради тут мають відігравати ключову роль і, в принципі, так і відбувається в області. Можливо, є десь поодинокі випадки, де мешканці недоотримали повною мірою те, що мали б отримати від місцевих рад, але то питання індивідуальної роботи. Будемо ці питання відпрацьовувати.

Уточнення щодо об’єктів соціальної інфраструктури. Тобто це має бути певний рівень пошкоджень, коли включається обласний бюджет? 

Ми намагаємось хоч частиною підтримати, тому що розуміємо, — в громадах теж обмежені ресурси. Крупецька, Улашанівська, Славутська, Деражнянська, Меджибізька, Чорноострівська громади дійсно отримали серйозні удари. Ми не можемо стояти осторонь, як обласна адміністрація, і маємо допомогти, адже до нас звернулись очільники територіальних громад з проханням про допомогу. 

До слова, Хмельницька міська територіальна громада відмовилась від фінансової допомоги, адже фінансовий ресурс обласного центру і бюджет Хмельницької громади дозволяє самостійно закривати всі потреби. Ми з міським головою ще тоді переговорили, коли трапилась ситуація, і він сказав, що фінансовим ресурсом їм допомагати не потрібно. На Чорноострівську громаду ми скерували фінансову допомогу.

Окрім коштів з обласного бюджету, координацію допомоги робочою силою та будівельними матеріалами, як ще область долучається до ліквідацій наслідків ворожих атак?

Відповідно ведеться робота з громадами для того, аби з різних джерел залучати фінансовий або матеріальний ресурс для відновлення пошкодженого майна. Це і місцеві бюджети територіальних громад, це і кошти понад  40 організацій, які співпрацюють з нами в гуманітарній сфері. Це різноманітна благодійна, донорська допомога для відновлення чи то будівельними матеріалами, чи то фінансова підтримка. І також це виділення будівельних матеріалів з матеріального резерву територіальних громад.

На території області є повністю знищені об’єкти?

У нас в області 5 таких випадків, з них 3 – нежитлові приміщення і 2 – це об’єкти, щодо яких зараз ведеться робота для отримання компенсації. За наявною інформацією, відбувається оформлення документів на право власності, внесення їх в реєстр і введення в експлуатацію, адже там були деякі проблемні питання. 

Бізнес і компенсація за пошкодження

Пошкодження зазнають також і нежитлові приміщення. Чи можливо оформити компенсацію за них?

На сьогодні нежитлові приміщення, комерційні приміщення вносяться до реєстру пошкодженого майна, але наразі державний бюджет не компенсує. Сподіваємось, невдовзі будуть можливості відновлювати так само і нежитлові приміщення за Програмою «єВідновлення». Крім того, бізнес може здійснювати страхування. І зараз страхують об’єкти, майнові комплекси, виробництва, заводи від різноманітних ризиків. Якщо у 2022 році це було під питанням, то вже пізніше, 2023-2024 роки, страхові компанії почали це страхувати. 

Тобто бізнес може претендувати на виплати?

Минулого року уряд запровадив компенсацію за пошкодження промислового обладнання. І якщо відбуваються атаки, внаслідок яких обладнання зазнає пошкоджень, то виїжджає комісія, яка створюється при обласній військовій адміністрації. В нас, на щастя, таких випадків немає. Тобто звернень від бізнесу станом на сьогодні (інформація на 26 грудня 2024 року. – Ред.) до цієї комісії не було. 

Держава гарантує, що вона у співпраці із міжнародними донорськими організаціями в порядку надання гуманітарної допомоги надасть компенсацію у вигляді аналогічного обладнання.

Пошкодження можуть вноситись і необхідно їх вносити в реєстр. До слова, є також Міжнародний реєстр збитків. Цей реєстр передбачає компенсацію шляхом реалізації санкційного майна країни-агресора (арештованого майна. – ред.). Це порядок так само зараз модерується урядом.

Відновлення в Чорноострівській тергромаді й історія найбільш постраждалого будинку

Яким чином обласна адміністрація долучилась до відновлення в Чорноострівській тергромаді?

Провели відновлення соціальної інфраструктури: шкіл, садочків та низки об’єктів. Аграрний технікум, якщо не помиляюсь, був також відновлений. Ремонтували й вікна, й дахи. Ми Чорноострівській громаді виділили близько 2 мільйонів гривень. Зробили так, що на 1 вересня діти пішли у відремонтовані школи та садочки.

Довідка. За інформацією Хмельницької ОВА, Чорноострівська територіальна громада з обласного бюджету отримала 2 мільйони гривень на відновлення. Також кошти у розмірі 1,3 мільйони гривень на ці ж потреби отримав Чорноострівський професійний аграрний ліцей.

Окрім того, як я вже говорив, організували цілу низку ремонтних бригад з територіальних громад. Скерували туди багато різноманітних благодійних і донорських організацій, які допомагали: виділяли і фінансовий ресурс, і матеріали для ремонту. І це перший такий випадок, коли ми розгорнули пункт видачі будівельних матеріалів. Так само ми робили надалі й в інших населених пунктах, постраждалих від ворожої атаки. Саме туди звозили матеріальний резерв і звозили ресурси від різноманітних організацій. 

Крім того, організували роботу комісій з обстеження об’єктів для того, щоб за Програмою «єВідновлення», можна було швидко заактувати і отримати компенсацію.

По Грузевиці я вважаю, що ми достатньо інтенсивно попрацювали — впродовж літа було відновлено дуже багато об’єктів і соціальної, і житлової інфраструктури.

Ми були в тому будинку, який найбільше постраждав, і де люди більше не живуть. Тоді, у травні 2023 року, Ви заявили, що берете цю ситуацію під особистий контроль. Вам відомо що відбулось далі?

В Грузевиці я був з самого початку щодня після атаки. Потім навідувався кілька разів на тиждень обов’язково. І координував всю цю роботу за моїм дорученням начальник Хмельницької районної військової адміністрації. Він постійно був на місці, а також постійно наші працівники адміністрації в координації з Чорноострівською селищною радою там були. Дуже багато роботи пророблено.

По тому об’єкту нараховано було також 200 тисяч гривень з «єВідновлення» і виділено ці кошти. Щоправда, чомусь власниця будинку не спромоглася використати ці кошти, наскільки мене поінформували. Але силами громади, донорських організацій утеплили будинок, замінили вікна та двері, провели внутрішні ремонтні роботи. 

Чорноострівської громади доклала дуже багато зусиль. Наразі, за моєю інформацією, власниця там не проживає, оскільки має житло в іншому населеному пункті.

Допомога у відбудові інших громад

Хмельниччина активно брала участь у відбудові громад на Херсонщині. Яким ще громадам допомагала область і яка загальна сума витрат на цей напрямок, і з яких джерел виділялось фінансування?

Допомагала вся наша область. Це проєкт «Пліч-о-пліч», який вже розгорнули по всій Україні. Є області-форпости — насамперед постраждалі прифронтові регіони, і є області- і міста-партнери.  У нас, наприклад, Хмельницький — партнер Ізюма Харківської області. Нетішин — партнер Великоолександрівської територіальної громади, а Меджибіж — партнер Чорнобаївської територіальної громади.

У цьому місяці реалізація проєкту відбулась, коли регіони, громади й міста різних областей укладають партнерську угоду з розташованими на прифронтовій території містом чи громадою і допомагають у відновленні житлової, соціальної, комунальної, інфраструктури.

Ми виділили з обласного бюджету понад 20 мільйонів гривень. Наші громади долучилися до фінансування і виділили понад 40 мільйонів гривень. Відбудували 257 домоволодінь у Високопіллі Бериславського району Херсонської області.

Були інші моделі, коли громади давали субвенцію на Високопілля. І вже Високопілля залучало підрядні організації, які працювали там і відбудовували. 

Довідка. В липні 2023 року стало відомо, що Хмельниччина розпочинає участь у проєкті “Пліч-о-пліч”. Хмельниччина допомагала у відновленні селища міського типу Високопілля Бериславського району. Тут російські війська на 80% зруйнували житло та соціальну інфраструктуру. Більше про те, як обирали підрядників, читайте тут.

Наприклад, Хмельницька міська територіальна громада долучилася безпосередньо закупівлею будівельних матеріалів, виділенням ремонтних бригад. Вони, за інформацією Сергія Тюріна, самостійно відбудовували 2 багатоквартирних будинки там.

Як справляються інші громади з ліквідацією

У Старокостянтинівській громаді цивільні об’єкти регулярно зазнають пошкоджень, втім люди, які проживають не у місті говорять про те, що не завжди отримують належну реакцію від місцевої влади. Зокрема йдеться і про роботу комісії, яка обстежує й фіксує пошкодження, працівників, які займаються ліквідацією наслідків і про виділення будматеріалів (плівка, плити OSB тощо). Як обласна адміністрація оцінює роботу цієї громади?

На оцінку «Добре». Я був на багатьох об’єктах, які відновлювалися. Щойно щось трапилось, не чекаючи ранку чи світанку, там вже на місці працюють комунальники: відновлюють, затягують брезентом, лагодять дах, виділяють будівельні та пиломатеріали, шифер, скло тощо. Я пропонував допомогу з обласного бюджету, а у відповідь — ми справимося власними силами. Вони насправді роблять велику роботу. Якщо є десь щось, що вони недогледіли, — треба їм вказувати.

В Улашанівці місцеві жителі вибірково отримували допомогу від місцевої влади. І одна з причин, чому не надавалась така допомога, це те, що жителі отримали незначні (10,8 тисячі гривень на особу) кошти від благодійного фонду, як допомогу. Чим в такій ситуації може допомогти ОВА?

Ми виділили фінансовий ресурс – 1 мільйон 786 тисяч гривень на об’єкти соціальної інфраструктури (ліцей та центр надання соціально-культурних та адміністративних послуг. – ред.). Інше питання, про яке ви говорите, ми опрацюємо.

Нежитлові об’єкти цивільного населення і компенсація

Чи реально претендувати на допомогу, якщо об’єкт не є житловою забудовою? 

Станом на сьогодні, якщо це нежитлова забудова, то її треба вносити в реєстр і надалі, за наявності фінансового ресурсу в державному бюджеті, думаю, будуть можливості для того, щоб робити компенсацію. 

Важливо, щоби комісія обов’язково склала акт: вийшла на місце, зафіксувала всі пошкодження, їх рівень та ступінь. Крім того, станом на сьогодні діє два нормативних документи, за якими також визначається сума збитків. Все це потрібно фіксувати для того, щоби отримати надалі компенсацію по об’єктах, які сьогодні не компенсуються за Програмою «єВідновлення».

За Програмою «єВідновлення» мешканці можуть отримати компенсацію у випадку, якщо це житлова забудова.

У тих випадках, коли це офіційно нежитлова забудова, а люди там проживають (йдеться про виняткові випадки), чи мали б громади розв’язувати подібні питання коштом з  місцевих бюджетів?

Тут місцева громада має докласти максимум зусиль для того, щоб забезпечити належні умови для проживання мешканців на своїй території, адже для того мешканці і обирають керівництво. Нікого з мешканців не має хвилювати, який це буде ресурс. Чи буде це за програмою «єВідновлення», чи то за місцевий бюджет, чи то за донорські кошти, але треба залучати всі можливі ресурси для того, щоб, звісно, відновити житло та забезпечити дах над головою людини. Я думаю, що немає перешкод, якщо людина там дійсно живе, якщо це житлове приміщення і людина там проживає та немає можливості проживати десь в іншому місці.

Люди нам казали, що не отримували повну суму, яка необхідна для відновлення. Яка ситуація з цим на Хмельниччині?

Це питання до роботи комісії. Вона має зафіксовувати абсолютно всі пошкодження. І якщо людина не згідна з висновком комісії і з тією сумою, яка пропонується до виділення, вона має право звернутись із запереченням до цієї комісії. Якщо не помиляюсь в п’ятиденний термін, після складення акту (протягом 5 робочих днів з дати проведення обстеження, якщо таке обстеження було проведено після подання заяви, якщо обстеження було проведено до дати подання заяви, — протягом п’яти робочих днів після подання заяви. – Ред.), власник цього приміщення має право подати заперечення, і комісія це заперечення вивчає і має прийняти нове рішення. Це буде або задоволення з урахуванням заперечення, або відмова з обґрунтування.

Чи є ще інший альтернативний механізм оскарження?

Повноваження надані цій комісії та цій громаді. Перегляд за загальними правилами може бути у судовому порядку. Це складна процедура.

На більшу від визначеної в нормативних актах суму  не можна претендувати?

Є до 200 тисяч гривень. Є 200-350 тисяч гривень. І є 200-500 тисяч гривень. Різна категорія пошкоджень, тому в цьому діапазоні громади в особі комісії роблять нарахування.

Волонтери і соціально відповідальний бізнес

У громадах часто до ліквідації наслідків долучався і місцевий бізнес, — допомагали робочою силою, будівельними матеріалами. Це все відбувається на прохання військової адміністрації?

Дуже багато усілякої допомоги потрібно, до прикладу, внутрішньо переміщеним особам. Коли дуже швидка допомога потрібна миттєво, ми звертаємось до соціально відповідального бізнесу, до волонтерів, до донорських організацій, наших міжнародних партнерів. Ми координуємо цю всю швидку роботу. Тому що, коли потрібно з сьогодні на сьогодні, то виділити кошти, передбачити їх в бюджеті, закупити щось, ви розумієте, — це довго. Тому на допомогу приходить соціально відповідальний бізнес. Це абсолютно нормально. І всередині області, і для допомоги прифронтовим регіонам. 

Тобто хмельницький бізнес залучають і до допомоги за межами області?  

Пам’ятаєте, коли декілька місяців тому були масштабні обстріли енергосистеми Харківщини, наш бізнес теж включався. Наш бізнес і бізнес інших регіонів. 

Ми передавали дуже багато листів OSB для того, щоб зашивати вікна, коли насувались погіршення температурних умов, підключали громади й бізнес. І також наші партнерські волонтерські організації передавали на Харківщину генератори.

Бюджет на 2025 рік

В грудні 2024 року зазвичай затверджуються бюджети різних рівнів, в тому числі області. Цього року бюджет Хмельницької області затверджуватиметься Вашим розпорядженням? 

Відповідно до рішення сесії Хмельницької обласної ради нам в лютому 2022 року делеговано повноваження, зокрема і щодо затвердження бюджету. І так, вчора (25 грудня 2024 року. – ред.) я підписав вже це розпорядження.

На колегії облдержадміністрації розглянули, заслухали структурні підрозділи, в першу чергу департамент фінансів, ключові структурні підрозділи: охорона здоров’я, освіта, соціальний захист. Вони доповіли, на які видатки є запити, що ми робимо, куди скеровуємо кошти тощо.

Ми впевнено входимо в 2025 рік. Заробітна плата, енергоносії, всі наші заклади обласної комунальної власності – маємо всі ці видатки для того, щоби область в усіх сферах працювала і розпочала свій рік. Але, крім базових напрямків, ми також передбачили і покриття основних, нагальних, найбільш важливих потреб військових частин для того, щоб спочатку року ми змогли їх фінансувати. Робити це, не чекаючи, коли буде затверджено Звіт про виконання бюджету 2024 року, а це зазвичай березень.

Хмельницька область з початку повномасштабної війни 268 мільйонів гривень спрямувала на підтримку сил безпеки і оборони.

Чи побачимо ми в ньому зарезервовані кошти на допомогу мешканцям області, майно яких постраждало від атак ворога? 

Ми готові реагувати. Якщо не буде можливості у територіальної громади, то ми будемо закладати і виділяти ці кошти.

Розмовляли Альона Береза та Марія Турчина