У телеграм-каналах вже по “мільйонному колу” продовжують ширитися пости з рекламою шахрайських пабліків із сумнівними швидкими заробітками. Такий пост розмістив телеграм-канал “Оперативний Хмельницький”, ще й без маркування “реклама”. У ньому традиційно все починається з тяжкої фінансової історії одного з клієнтів пабліку із заробітками та інвестиціями і закінчується подоланням всіх його економічних проблем після “успішної” співпраці з  представниками цієї спільноти. Обов’язковою ознакою є посилання на канал із швидкими заробітками.

Після переходу за будь-яким з цих посилань читача перенаправляє до каналу «Анна Луковина | КріптоДвіж». Також до списку чатів автоматично додається бот «Шлях до фінансової свободи». 

Цікаво, що на каналі діє заборона робити скриншоти дописів. Під час спроби зафіксувати публікації Telegram блокує створення знімків екрана, тому нам довелося фотографувати екран іншим пристроєм, щоб задокументувати зміст повідомлень.

Всі пости тут є однотипними і націлені на створення “ідеальної картинки” життя власниці пабліку та заохочення читачів долучатися до участі у фінансових операціях. Під виглядом «пампінгу криптовалют» та «фінансової свободи» цей канал обіцяє учасникам «100% гарантію» повернення коштів і прибутки в сотні тисяч гривень із депозиту в кілька сотень. 

Аналіз матеріалів каналу, пов’язаного з ним чат-бота, та переписки з адміністраторкою показує ознаки класичної шахрайської схеми з фейковими виплатами, підробленими скриншотами та маніпулятивним тиском на емоції користувачів. У пабліку публікується інформація про нібито «пампінг» криптовалют — штучне розганяння курсу монети командою організаторів шляхом зібраних інвестицій та власних коштів. У прикріпленому до каналу описі правил проєкту стверджується, що за одну торгову сесію команда нібито заробляє мільйони доларів, а з депозиту в 10 000 гривень клієнт отримує 421 875 гривень прибутку.

Через бота «Шлях до фінансової свободи», який представляється адміністратором каналу, користувачам показують таблицю нібито гарантованої дохідності: вклавши 250 гривень, обіцяють 30 000 грн, а за депозит 50 000 гривень — аж 500 000 гривень. Наочна графіка з підписом «Pump and Dump» (класична англомовна назва для схеми штучного розгону і зливу активу) у власних матеріалах каналу фактично описує механізм, який офіційно визнається шахрайським і забороненим на регульованих фінансових ринках.

У розділі умов проєкту прямо вказано: «При дотриманні всіх правил і умов ми забезпечуємо 100% гарантію ваших коштів». Департамент кіберполіції Національної поліції України неодноразово наголошував, що подібні обіцянки самі по собі є маркером шахрайства: «Інвестуючи в подібні фінансові проєкти, не існує жодних гарантій виплат чи повернення вкладених коштів».

Опис типової схеми, яку наводить кіберполіція, майже дослівно збігається з побаченим на каналі «КріптоДвіж»: зловмисники пропонують «вигідну криптоінвестицію», яка гарантує прибуток, спочатку йдеться про невеликі суми, і жертва навіть отримує символічний прибуток, бо саме так зловмисники стимулюють вкладати більше. Скриншоти, розміщені на каналі, демонструють подібну картину: нібито успішні виведення 108 350 гривень, 106 450 гривень, 60 250 гривень, 209 350 гривень і 109 350 гривень клієнтам на банківські карти. Перевірити достовірність таких скриншотів неможливо: інтерфейс банківського додатка легко відтворити чи змонтувати.

Найнебезпечніший елемент схеми — вимога оплатити послуги нібито незалежного «гаранта угоди» ще до отримання прибутку. В умовах проєкту йдеться про «аванс» у розмірі 15% від суми прибутку, який клієнт має сплатити наперед, а сам «гарант» порівнюється з механізмом захисту покупця на онлайн-маркетплейсах. Це порівняння є геть недоречним, оскільки жодна платформа-гарант не бере передоплату з покупця, який ще не отримав товар чи гроші.

Також у шапці одного з описових матеріалів каналу зазначено «Підтверджено НБУ України». Національний банк не має і не мав практики «підтверджувати» приватні телеграм-проєкти чи фізичних осіб. Перевірити наявність ліцензії на фінансову діяльність можна виключно через офіційний Державний реєстр фінансових установ. У переліку цього реєстру відсутня будь-яка згадка про «КріптоДвіж» чи Анну Луковину.

Департамент Кіберполіції пропонує 9 порад як вберегти себе від подібних шахраїв. Тож головне правило – перевіряти організації, сайти й токени перед інвестуванням, користуватися лише ліцензійним програмним забезпеченням та багаторівневим захистом акаунтів. Також варто пам’ятати, що seed-фразу нікому не можна передавати, переходити за підозрілими посиланнями та не інвестувати через посередників у соцмережах, а обіцянки гарантованого прибутку чи надприбутку часто є першим маркером шахрайства.

Підготували Олександр Климчук, Марія Турчина

Цей матеріал створено в межах проєкту Інституту масової інформації за підтримки Міністерства закордонних справ Нідерландів