Як Хмельницька громада долає наслідки обстрілів: інтерв’ю з Василем Новачком
Як показала тривала війна, віддаленість від фронту не рятує від обстрілів ракетами та дронами. Наразі понад 2,6 тисячі об’єктів Хмельницької громади занесені до реєстру пошкодженого майна. Це і квартири, і приватні будинки, і заклади освіти, культури та охорони здоров’я. Будівлі мають дуже різний ступінь ушкодження — десь можна обійтися заміною вікон, а десь для ремонту потрібен тривалий час, багато коштів, матеріалів та робочих рук. Які можливості у громаді використовують для відновлення інфраструктури, що відновити уже неможливо, хто з благодійників виконав, а хто — не виконав обіцянки з ремонту? Про це ми розпитали заступника Хмельницького міського голови Василя Новачка. Адже саме він опікується цими питаннями в громаді.
Як обліковують пошкоджене та знищене майно, і хто має право на допомогу
Аби отримати допомогу для відновлення, інформацію про ушкоджене російськими обстрілами майно треба внести до реєстрів. Як відбувається цей процес і хто вносить ці дані?
Є два реєстри: знищеного і пошкодженого майна. Відповідно є і дві комісії. Знищеним майном займається соцзахист (управління праці та соціального захисту населення. – Ред.). Вони видають людям сертифікат, а потім держава за цим сертифікатом дає певний грошовий ресурс. Він розрахований за формулою, яка включає площу, вік, стан знищеного будинку. Пошкодженим майном займаються спеціалісти управління житлової політики й майна. Доступ до реєстру мають і представники управління цивільного захисту населення.
Яку інформацію вносять у реєстри?
Створюється картка власника майна. Туди вносять, зокрема, дані про пошкоджену нерухомість, дані акту комісійного обстеження, дані про чек-лист для надання розміру відшкодування. Але цю документацію у будь-якому випадку фахівці отримують від людей. І дуже часто у людей немає повного пакета документів для того, щоб зареєструватися. Наприклад, бувають старі будинки, яким 50, 60, 80 років і які ніде не зареєстровані. Вони просто є і все. Не зареєстрованими можуть бути й новобудови. В них є тільки дозвіл на початок будівництва, але при цьому будинок не зданий в експлуатацію з різних причин.
Чи є випадки в громаді, коли об’єкти визнавалися знищеними через економічну недоцільність їхнього відновлення?
Про те, щоби були якісь об’єкти, які отримали пошкодження і їх недоцільно було відновлювати, у мене немає такої інформації. Знищеними об’єкти можуть вважатися тільки в тому випадку, якщо є пряме влучання. У нас, слава Богу, прямого влучання в житло майже було. Якщо прямого влучання нема, це майно вважається не знищеним, а пошкодженим.
То чи є на території об’єкти, які вважаються знищеними?
Є лише один такий випадок. Навесні (у березні 2024 року. – Ред.) ракета влучила у приватний житловий будинок на Повстанській (колишня Пілотська. – Ред.) Він складався з двох частин, тобто це були два приватних будинки з однією спільною стіною.

Якщо об’єкт, записаний в держреєстрі майна як надвірна будівля, а фактично використовується як житлове приміщення. Чи існує механізм для таких власників, щоб отримати компенсацію за такий пошкоджений об’єкт?
Органи місцевого самоврядування можуть обстежити й видати акт, що такого-то числа відбулося таке-то пошкодження і зафіксувати обсяги цього пошкодження. Далі хмельницька міська територіальна громада ніяких грошових коштів не виділяє.
Чи були у громаді випадки, коли під час усунення ушкоджень виявляли, що об’єкт відновити неможливо?
На садівничому товаристві, що між Малашівцями і Гречанами, були дуже сильно пошкоджені будинки. Зараз їх, мабуть, можна було б віднести до реєстру знищеного майна. Але, наскільки я розумію, на ті будинки не було не лише документів про здачу, а й навіть документів про початок будівництва. Ми прийшли, обстежили, видали людям акт, де було написано так, як є: що документів на будинок немає ніяких. Відповідно далі ані державна програма єВідновлення, ані міський бюджет не може брати участь у відновленні об’єкта, якого юридично не існує.
Відновлення найпошкодженішого будинку та тонкощі отримання грошової допомоги
Серед сильно ушкоджених — будинок на Чорновола, 190. Що там наразі відновлено?
Ми можемо відверто сказати: це найбільш пошкоджений за час повномасштабної війни багатоквартирний будинок у Хмельницькому, якщо не рахувати відомче житло на території військових частин. На Чорновола суттєво пошкодило дах, стіни і бетонні тримальні конструкції, на яких стояли панелі. Постав серйозний виклик не просто замінити покрівлю, треба було зробити технічне обстеження і визначити стан будівлі. І це при тому, що був кінець вересня, сезон дощів. Але сьогодні, коли ми спілкуємося, дах накритий. Тобто всі бетонні конструкції відлиті, виконаний армопояс, який укріпив пошкоджені стіни, вставлені нові пластикові вікна у квартирі, яка найбільше постраждала, по всьому будинку перекритий дах, вимуровані нові комини.

Залишилось трішки робіт в тій квартирі, яка найбільше постраждала, — там нема перестінків. Їх виконуватимуть вже пізніше. Можливо, навіть на початку наступного року. Адже квартира досить стара, багато вологи, і не всі роботи, які заплановані, можна виконати. Але можемо сказати впевнено: той будинок ми врятували. Він не буде надалі руйнуватися, він не затікає і в зиму зайшов у відремонтованому вигляді.
Роботи проводилися за кооперації коштів міського бюджету і міжнародних донорів. За кошти з міського бюджету – 1,5 мільйона гривень — виконані основні будівельні роботи з розбирання, бетонування, мурування парапетів. Всі ресурси на відновлення покрівлі були від благодійників.
Хмельницька громада одна з небагатьох в області, яка надає допомогу не лише у вигляді будівельних матеріалів, а й виділяє фінансову допомогу. Які суми відшкодувань вже надали, починаючи від початку великої війни?
Наприклад, на Чорновола 190 і 192 у нас було 6 заяв до управління соціального захисту щодо матеріальної допомоги. По 4 заявам надали допомоги вже на 61 тисячу гривень і ще 2 заяви перебувають на розгляді. Протягом 2023 року грошову допомогу отримали 324 особи на загальну суму 3 мільйони 880 тисяч гривень. У 2024 році – 95 осіб на загальну суму 2 мільйони 799 гривень. Окрім того, на Чорновола, 190 люди подавалися через Дію на єВідновлення: 6 заяв на загальну суму 805 тисяч гривень.
У яких випадках мешканцям відмовляли в грошовій допомозі, або виплачували її не в тому обсязі, про яку вони просили?
Були відмови через різні причини. У нашій програмі грошової допомоги ми свідомо зазначили, що надаємо допомогу тільки тоді, коли люди вже понесли свої витрати: вони принесли чек, показали, що замінено, і ми даємо гроші. Але бували й такі випадки, коли люди нічого не робили, прийшли і кажуть: все, давайте нам гроші. Особливо спочатку бувало й таке, коли люди взагалі ніяких документів не мали на будинок. Деколи жителі приносили чеки, де були борошно, газована вода і будь-які речі, які вони придбали в гіпермаркеті і просто доклали до пакета документів. Були випадки, коли люди купували вікна дорожче, ніж це передбачено порядком. Тоді вони отримували допомогу не в тому обсязі, в якому хотіли. Були випадки, коли ми зробили акти обстеження, згідно з якими в будинку були пошкоджені 2 вікна. Люди замінили 5, щоб вже зразу все новеньке, і приносили нам рахунок на ці 5 вікон.
Було багато таких випадків, коли пошкоджені будинки зареєстровані як садові, хоча це вже межа міста. І люди там реально мешкають як у житлових будинках. Чи мали можливість мешканці таких будинків отримати допомогу на відновлення?
Якщо люди перереєстрували свої дачні будинки як житло, вони отримують право на компенсацію за програмою єВідновлення. У міській програмі грошової допомоги ми передбачили можливість часткового фінансування для постраждалих садових будинків, якщо вони зазнали руйнувань через обстріли. Водночас ця програма має свої обмеження: максимальна сума допомоги становить 50 тисяч гривень. Цих коштів зазвичай вистачає, щоб вирішити проблеми з вікнами. У випадку пошкодження даху місто надавало покрівельні матеріали, щоб закрити першочергові потреби, а далі люди могли подаватися на компенсацію через єВідновлення.
Внесок благодійників та допомога іншим громадам
Перелічіть благодійників, які долучалися до відновлення.
Мабуть, найосновніший – “Medair”. З ними дуже приємно було працювати, і дуже шкода, що цього року вони завершують свою місію в нашій області . Також ми співпрацювали з представництвом Норвезької ради у справах біженців, з благодійним фондом “Право на захист”. А благодійний фонд “Рокада” допомагав матеріалами та продуктами.
Але я не чув, щоб інші фонди, окрім “Medair”, брали на себе будівельні роботи. На об’єкті по Чорновола, 190 вони відновлювали дах. Також фонд вкладався у вікна під час обох прильотів у мікрорайоні Дубове. На вулиці Повстанській (йдеться про багатоквартирний житловий будинок цій вулиці. – Ред.) купував вікна найбільш незахищеним верствам населення. У Малашівцях Хмельницької територіальної громади вони також виконували роботи для найбільш незахищених мешканців.

Чи всі благодійники, з якими ви співпрацювали, виконали заявлений обсяг робіт?
Після того, як в травні 2023 року ми отримали величезні пошкодження у сільських населених пунктах, ми зв’язались з Представництвом Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (далі — УВКБ). Вони взяли на себе зобов’язання відновити всі вікна для соціально незахищених людей, узгодили з нами списки. А потім, за їхніми словами, мали дуже серйозні проблеми з підрядною організацією, яка зобов’язалася виконувати, але не виконала роботи. З травня по грудень люди були із забитими вікнами, чекали на допомогу. Але в грудні (2023 року. – Ред.) жителі ставили вікна самостійно і приходили до нас за відшкодуванням. У Шаровечці УВКБ не повністю виконали зобов’язання. Повністю виконали по садівничому товариству “Троянда”. Хоча також ставили вікна в кінці листопада.
Чи є території громади освітні та медичні заходи, де відновлення відбулося не повністю?
Там, де відбувається навчальний процес та лікування, все відновлено.

Об’єкти, які відновлені не повністю або не відновлені взагалі, розташовані в селах, і припинили працювати ще до російських атак. Ці будівлі можуть бути не відновлені через те, що навіть і до того вони мали стан, не придатний до використання.
Яким чином громада долучається до процесів відновлення в інших громадах, які постраждали від російських обстрілів?
Було декілька шляхів. Перший — ми надавали допомогу матеріалами для Славутської міської тергромади у 2023 році: це скло, понад 400 квадратів плівки, 107 листів шиферу. Інший шлях — допомога будівельними бригадами. Так ми працювали в Чернігові. Третій шлях — відновлювали будинки за власний ресурс. Це була Високопільська селищна громада Бериславського району Херсонської області. Там нам дали 2 будинки, і ми відновлювали їх повністю за власний ресурс. Були виділені кошти з міського бюджету, і ми самі придбали матеріали, везли їх. В основному там стояло питання дахів. Загалом за таким напрямком з міського бюджету витрачено майже 1 мільйон 100 тисяч гривень — на придбання матеріалів і виконання робіт (йдеться про відновлення на Хресонщині. – Ред.)
Які статті витрат на відновлення чи надання допомоги мешканцям планується у наступному році?
Ми продовжуємо всі чинні програми, які діяли у 2023- 2024 роках. У 2025-му необхідний у бюджеті фінансовий ресурс, завжди буде. Наприклад, у 2023 році витратили майже 4 мільйони. Якщо треба буде 5 мільйонів, то буде 5 мільйонів. Ще не було такого, щоб люди звернулися за допомогою, комісія, яка розглядає це питання, вирішила надати, але гроші не надали, бо немає в бюджеті. Допомога людям, які постраждали, — один з пріоритетів, який зараз є у міській раді.
Розмовляла Світлана Русіна
