Торік у серпні ворог двічі атакував Хмельниччину. На початку місяця безпілотниками та крилатими ракетами – Старокостянтинівську громаду, пізніше – Деражнянську та Меджибізьку територіальні громади. Тоді в селах на території цих громад потужна вибухова хвиля повибивала вікна, двері, пошкодила дахи, зруйнувала конструктивні елементи. Руйнувань зазнали навчальні заклади та заклади культури, адмінбудівлі та промислові об’єкти. Не оминуло навіть Меджибізьку фортецю. Як відновлювались ці громади та яку допомогу отримали постраждалі мешканці – розповімо у нашому матеріалі.

Відновлення Деражнянщини

За інформацією Деражнянської міської територіальної громади, на її території в серпні 2023 року пошкодження отримали: 151 індивідуальний житловий будинок, 7 об’єктів соціальної інфраструктури та будівлі приватних підприємств.

Серед соціальних об’єктів пошкоджень зазнали – в селі Шпичинці: адміністративна будівля, заклад дошкільної освіти (ясла-садок), будівля фельдшерсько-акушерського пункту (ФАП) та сільський клуб; в Деражні: міський будинок культури ти лікувальний корпус міської багатопрофільної лікарні. Переважно йдеться про понівечені покрівлі, вікна та двері.

На відновлення з коштів обласного бюджету спрямовано 1,701 мільйон гривень. Також до відновлення індивідуальних житлових будинків долучились міжнародні організації – Товариство Червоного хреста, Міжнародна організація з міграції та інші. Вони надавали кріпильні елементи, покрівельні матеріали, елементи для заповнення вікон та дверей, а також послуги. 

Якщо говорити про кількісні показники, то на відновлення індивідуальних житлових будинків загалом витрачено 2 263 азбестоцементних хвильових листів: на 108 домогосподарств у селі Шпичинці – 2 138 листів, на 9 домогосподарств у селі Розсохи – 107 листів та 18 листів на одне домогосподарство у село Копачівка. 

Приватні підприємства провели відновлювальні роботи власними силами та засобами без залучення бюджетної фінансової допомоги.

У будівлях Шпичинецького закладу дошкільної освіти, ФАПу, будинку культури та адмінбудівлі після атаки ворога ушкоджені віконні та дверні конструкції, а також шифер. На відновлення спрямовано майже 190 тисяч гривень, майже 196 тисяч гривень та 434,3 тисячі гривень відповідно. Інформацію про виділення коштів на відновлення адмінбудівлі в селі Шпичинці міська рада не надала.

За словами працівниць ФАПу, у приміщенні після отриманих пошкоджень замінювали вікна, поряд з тим дах перекрили лише в тій частині приміщення, де розташована саме амбулаторія. Цим займалось комунальне некомерційне підприємство «Деражнянський центр первинної медико-санітарної допомоги» Деражнянської міської ради. В одному приміщенні з чотирьох, які займає ФАП, до цього часу не проведено ремонт стелі, яка постраждала від ворожої атаки.

«Ми вже тут нічого не можемо зробити своїми силами. Воно висить на проводці. Ми тут ходимо і все, дрова сюди заносимо», – каже молодша медична сестра Галина Михайлова.

З питанням щодо відновлення, в тому числі приміщень фельдшерсько-акушерського пункту,  ми звернулись до старости старостинського округу з центром у селі Шпичинці Андрія Дзендзеля, однак він без погодження міської ради відмовився надавати будь-які коментарі.

За словами директора КНП «Деражнянський Центр Первинної медико-санітарної допомоги» Михайла Затворніцького, у будівлі, де розташований ФАП, пошкоджені були дах, кімнати приміщення. Раніше тут також була пошта та будинок побуту, які давно не працюють.  

«Було прийнято рішення проводити ремонтні роботи. Для цього нам виділено було з обласного бюджету 190 тисяч гривень тільки на вікна. Нам врахували всі вікна. З 15 вікон ми замінили 9, зі 190 тисяч ми використали 110 тисяч (гривень. – Ред.). Інші гроші, які були на вікна – ми повернули в бюджет, тому що не було потреби міняти хороші вікна на хороші вікна», – розповів Михайло Затворніцький.

На інші роботи, за словами очільника, не було коштів. Власними силами шукали будівельні матеріали. До прикладу, шифер надала громада, а місцеві мешканці виконували самі роботи. На відновлення ФАПу кошти збирали працівники Деражнянського ЦПМСД, а працівниці ФАПу на місці допомагали із забезпеченням харчування робітників, які там виконували відновлювальні роботи.

Те, що у приміщенні ФАПу ще є незавершені роботи, директор Деражнянського ЦПМСД не заперечує. Каже, планують завершити ремонт вже навесні.

Пошкоджень зазнали і будівлі Копачівської гімназії, Деражнянського міського будинку культури та лікувального корпусу Деражнянської міської багатопрофільної лікарні. На їхнє відновлення витратили 239,5 тисяч гривень, 529 тисяч гривень та 112,3 тисячі гривень відповідно.

За словами заступника міського голови Олексія Беднарського, на другий день міська рада терміново створила комісії, в які були включені профільні спеціалісти. Ці комісії обстежували постраждалі житлові будинки на території сіл Копачівка, Тетерівка, Шпичинці, Розсоха та Деражня.

«У нас в Шпичинцях дуже постраждала сільська рада колишня, дитячий садочок. Ми туди приїхали і побачили: всі вікна, всі рами були прямо рознесені. Оперативно почали приймати рішення. Нам благодійники надали шифер. Скло в нас трохи було в ЖЕКові. В основному дахи постраждали. На наші комунальні підприємства, ті самі садочки, старостинські округи, гроші йшли з нашого бюджету. Відповідні акти склали. До нас приїжджали спеціалісти, які мають ліцензію та мають право робити оцінювання пошкоджень. Це були спеціалісти з Хмельницького», – розповідає Олексій Беднарський.

Деражнянська міська рада заледве не єдина залучала до фіксації пошкоджень та створення дефектних актів сторонню організацію. Йдеться про Всеукраїнську громадську організацію «Гільдія проектувальників у будівництві».

«Коли йдеться про об’єкти соціального призначення комунальної власності, то обстеження, до прикладу, архітектора, бюро інвентаризації, то цього трішки замало, адже це об’єкт в перспективі з масовим перебуванням людей», – розповів архітектор громади Максим Юзва.

За словами заступника міського голови Олексія Беднарського, “витрачена гривня має бути чимось підтверджена, щоб потім не було питань про раціональне використання бюджетних коштів”. Саме тому громада залучила експертів з ліцензією, які мають право здійснювати такі роботи.

Саме тому соціальні об’єкти чекали своєї черги на відновлення, а от мешканцям допомога надавалась оперативно. Також у Деражнянській міській раді повідомили, що постраждалі мешканці громади також отримали допомогу від Французької гуманітарної організації у розмірі 2,2 тисячі гривень на кожного члена родини.

За словами очільника відділу культури Деражнянської міської ради Микола Черкаського, в громаді постраждали заклади культури. Це, зокрема, село Шпичинці, Копачівка, Деражня частково, а саме міський будинок культури в цілому, Нижнянський клуб.

«В кожному по-своєму там були пошкодження. Десь стеля впала, десь вікна. В міському будинку культури тріснуло і побилося чимало вікон. За рахунок виділених коштів (обласний бюджет. – Ред.) ми відремонтували», – розповів посадовець.

Шпичинецький будинок культури та бібліотека найбільше постраждали серед закладів культури. Там довелося замінювати всі вікна та відновлювати покрівлю. 

«Працювали чимало самі. Працівники культури, не тільки із тих закладів, які постраждали, залучались. І до ліквідації наслідків, і до ремонтних робіт», – додав очільник управління культури.

Водночас на цих об’єктах ще потрібно ремонтувати частину покрівлі. Клуб працює, однак на його повноцінне відновлення потрібні додаткові чималі кошти. Бібліотека ж повністю відремонтована.

Про пошкодження бібліотеки пригадує директорка Деражнянської централізованої бібліотечної системи Тетяна Сайпель.

«Дитячі іграшки, столики і це все в склі. Ці всі іграшки. І так моторошно дивитися на це все. Там 7 вікон було вибито. 7 вікон в бібліотеці вибило. Ми одразу приїхали туди – стоїть бібліотекарка і каже: «Що мені робити?», – пригадує керівниця.

До вибитих вікон в бібліотеці постраждав комп’ютер, вибите скло пошкодило стіни, підлогу та меблі. До речі, туди тільки закупили та завезли перед цим нові меблі та поставили комп’ютери.

«Дуже шкода було, але тішило лише те, що ніхто з людей не постраждав, тому що книжки відновили, поставили, стелажі теж, вікна теж, стіни зашпаклювали та пофарбували, підлогу пофарбували. Це все відновили. Люди не постраждали і то дякувати Богу», – каже з трепетом в голосі директорка Деражнянської централізованої бібліотечної системи Тетяна Сайпель.

За інформацією Хмельницької обласної військової адміністрації, жителі Деражнянської територіальної громади подали 7 заяв про надання компенсації за пошкоджені об’єкти нерухомого майна до Реєстру пошкодженого та знищеного майна, з яких 4 заяви опрацьовані з негативним рішенням (інформація на 06.08.2024 року. – ред.).

Відновлення Меджибізької громади

За інформацією Меджибізької селищної ради, у серпні пошкодження від атаки ворога отримали 290 житлових та 169 нежитлових приміщень. За кошти селищної ради для ліквідації наслідків ракетного обстрілу придбали будівельних матеріалів на 558,174 тисячі гривень. Також громада надала тоді одноразову матеріальну допомогу постраждалим жителям на загальну суму 1,315 мільйона гривень. Залучалась допомога обласної військової адміністрації, громадських організацій, місцевих підприємців. Відшкодування за Програмою «єВідновлення» склали 1,994 мільйона гривень.

За інформацією Хмельницької ОВА, мешканці Меджибізької територіальної громади подали 34 заяви на отримання компенсації за Програмою «єВідновлення». Всі 34 заяви опрацьовані, з них: 29 заяв з позитивним рішенням на загальну суму 1,994,897 мільйона гривень та 5 заяв отримали негативне рішення.

На той час (серпень 2024 року) громада повідомила, що 290 житлових будинків та 153 нежитлові приміщення відновлені до функціонального стану, а також на 16 нежитлових приміщеннях роботи не розпочаті.

Громада на той час не надала деталізовану інформацію про отримані пошкодження об’єктів на її території. Через що ми були змушені звертатися до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини та оскаржувати дії цього розпорядника. Лише після оскарження, а саме 8 жовтня 2024 року громада надала нову відповідь із деталізованою інформацією. І що цікаво – дані, які отримані в серпні, відрізняються від даних, які надані в жовтні. Це стосується житлових будинків. У першій відповіді йдеться про 290 житлових будинків, у другій – про 400 житлових будинків. 

В селі Лисогірка Меджибізької громади пошкодження отримали 398 домогосподарств, в селах Голосків та Меджибіж по 2 домогосподарства. ФАП, Лисогірська гімназія та дошкільний навчальний заклад, а також Лисогірський будинок культури. На їхнє відновлення витратили 6,1 тисячі гривень, майже 67 тисяч гривень та 57,8 тисячі гривень відповідно. На відновлення будинку культури кошти не виділялись, хоч пошкодження зафіксовані на рівні 80%. Тобто з місцевого бюджету на відновлення закладів соціальної інфраструктури спрямовано 130,86 тисячі гривень. На відновлення житлових будинків в цій громаді за Програмою «єВідновлення» спрямовано 1,4346 мільйона гривень та з місцевого бюджету 1,341 мільйона гривень.

За словами місцевого мешканця села Лисогірка, в житлових будинках тоді пошкодило дахи та вікна, деформувало двері та зривало оббивку від вибухової хвилі. Влада допомагала будівельними матеріалами, в тому числі роздавала шифер.

«Возили шифер. Скільки кому треба було – добивалися. Кожному по 40-50 листів. Можливо, комусь і 10 потрібно було. В нас десь двадцять з листів пішло на перекриття. Роботи проводили своїми силами», – розповів Сергій.

Місцева мешканка Лисогірки розповідає, що ще зараз її родина фіксує наслідки торішньої атаки. Тоді, за словами жінки, пошкодження отримав не лише житловий будинок, а й інші господарські приміщення.

«Зараз ми вже походу бачимо: сінник тече, там хлів тече, там ще десь тече. На погребі протікає. Те, що було видно, що попадало перед нами та перед очима – вікна всі летіли. Майже всі, два вікна лише вціліло з шести. На веранді навіть вирвало двері з шафи. Світла немає, а щось під ногами лежить. То двері лежали», – пригадує мешканка Лисогірки Оксана.

З господарських будівель, за словами Оксани, теж вікна всі повилітали з рамами і двері. Родина сама придбала шиферні листи та замінила їх, а вже потім селищна рада відшкодувала їм витрачені кошти. Для скління всіх пошкоджених вікон скло селищна рада надала.

Все це сталось близько другої ночі, пригадує місцева мешканка Наталія. Вона була в той час вдома.

«Летіли вікна, летів шифер. Ховалися в дворі. Прямо з хатів шифер летів. В нас, хвалити Бога, вікна були відкриті на фі́рточки (режим відкриття. – Ред.), то постраждало 4 вікна – вирвались фірточки. Вікна нам дали, ремонтували їх. Шифер дали. На веранді повністю вікон немає. Скло давали, але вікна вже перекошені. Це вже потрібно викидати все і замуровувати. Просто затягнули плівкою і так стоїть», – каже Наталія.

Пошкодження були у в середині житлового будинку: плитка повідпадала, цегла повипадала. В середині вже вдалося провести ремонтні роботи. Селищна рада допомогла OSB-плитами, плівкою та гіпсокартоном. Також дали два металопластикові вікна, які мешканка замінила в будинку. Шифер розподіляли спочатку для перекриття житлових будівель, а потім його можна було отримати і для перекриття інших господарських будівель. 

За словами Наталії, представники інших громад допомагали місцевим перекривати дахи та замінювати шиферні листи.

Начальниця відділу економічного розвитку та інвестицій Меджибізької селищної ради Аліна Готфрід розповіла ЖАР.INFO, що внаслідок ракетного обстрілу постраждав один із населених пунктів громади – Лисогірка, де пошкоджень зазнало понад 450 домоволодінь. Також там постраждав місцевий будинок культури, школа та садочок.

«Станом на ранок усі комунальні заклади, освітяни та працівники шкіл були долучені до ліквідації цих наслідків. В першу чергу це був збір розтрощених вікон, вивіз скла. Також активно почали вивозити матеріальний резерв в сам населений пункт», – пригадує Аліна Готфрід.

Представники селищної ради обійшли кожне домоволодіння в населеному пункті, описали пошкодження та склали акти. Опісля цього селищна рада прийняла рішення щодо затвердження Програми, яка передбачала надання одноразової допомоги постраждалим мешканцям. Кожна людина могла отримати до 20 тисяч гривень згідно з чек-листами та актами на одне домоволодіння. Всім хто звертався допомога вже виплачена.

Також мешканці через центр надання адміністративних послуг подали 46 заяв до реєстру пошкодженого майна для отримання компенсації в рамках державної Програми «єВідновлення».

«Допомогу нам надавали Старосинявська, Летичівська, Староостропільська, Війтівецька, Чорноострівська, Миролюбненська, Волочиська громади. Також жителі нашої громади долучились до подолання цього лиха. Ми відремонтували майже 90% усіх дахів: був замінений шифер на покрівлях. Надавали скло. Тимчасово надавали брезент для того, щоб люди могли закрити своє домоволодіння», – каже  начальниця відділу економічного розвитку та інвестицій Меджибізької селищної ради Аліна Готфрід.

До допомоги долучився благодійний фонд «Рокада», який надав плівку та брезент. Також французька гуманітарна організація ACTED, яка виплачувала одноразову грошову допомогу.

Загалом на відновлення пошкоджених будівель в Меджибізькій територіальній громаді витратили понад 2,6 мільйона гривень.

Інформацію про пошкоджені заклади освіти у громадах Хмельниччини ЖАР.INFO надало і Міністерство освіти і науки України. Бачимо, що на території Деражнянської міської територіальної громади, як і повідомила міська рада, пошкодження отримали два заклади освіти – Копачівська гімназія (5% пошкоджень) та Шпичинецький дошкільний навчальний заклад (10% пошкоджень).

***

Поряд з тим, МОН повідомило про пошкодження аж 5 закладів освіти на території Меджибізької селищної територіальної громади. Однак сама селищна рада повідомила лише про два навчальні заклади із найбільшим відсотком пошкоджень. Міністерство також згадало про ще три навчальні заклади: Меджибізький ліцей (7% пошкоджень), Голосіївський ліцей (1% пошкоджень) та Требуховецька загальноосвітня школа (1%).

До речі, на початку грудня, селищна рада надала ще одну відповідь на інформаційний запит, в якій зазначила, що в громаді пошкоджень зазнавало все ж таки 6 закладів освіти та один заклад охорони здоров’я.

Під час ракетного обстрілу постраждав також Державний історико-культурний заповідник “Межибіж”, який відомий далеко за межами Хмельниччини. Директор заповідника Олег Погорілець в етері «Єдиного телемарафону» наступного дня зазначив, що внаслідок вибухової хвилі пошкоджені вікна, двері музею і покрівля Лицарської вежі фортеці.

«Тоді ми відчули дію вибухової хвилі. Серйозної вибухової хвилі. Вибухова хвиля для об’єктів культурної спадщини, власне для будь-яких будівель, для будь-чого, що створене руками людей, – це все одно, що контузія для людини. Ніби, як то кажуть, все на місці, але ніхто наперед не знає до яких катастрофічних наслідків ця вибухова хвиля, ця контузія, призведе у майбутньому», – каже заступник директора ДІКЗ “Меджибіж” Ігор Западенко.

За словами посадовця, тоді зафіксували фізичні наслідки в будівлях заповідника, які мусили ремонтувати: порушенні дахові конструкції, розбиті вікна, вирвані двері та дуже багато інших пошкоджень, які спричинила вибухова хвиля.

«Все, що можливо, – ми зробили. Ми виконали ремонтні роботи за допомогою благодійних та волонтерських організацій. Це те, що можливо було зробити. Але в цілому ми розуміємо, що ніхто не застрахований від подібних обстрілів чи бомбардувань, доки йде ця війна. Тому ми досі маємо потребу у тих засобах, які можуть убезпечити на майбутнє наші пам’ятки і ті предмети музейної спадщини, які ми зберігаємо», – додав Ігор Западенко.

До речі, під час атаки у фортеці проходила студентська школа лідерства, учасниками якої було 300 студентів з усіх куточків України. Всі вони після сигналу повітряної тривоги перейшли в укриття.

Замість висновків

Хмельниччина неодноразово від початку широкомасштабного вторгнення ставала ціллю ворога. За інформацію Хмельницької обласної адміністрації, пошкоджень від ракетних та дронових атак зазнало 17 територіальних громад. Поряд з тим, область після першої потужної атаки в травні минулого року напрацювала алгоритм для відновлення, за яким громади оперативно допомагають тим громадам, які постраждали. Це допомагає відновлюватись значно швидше та далі протидіяти ворогу.

Підготувала Альона Береза