Депутати Хмельницької обласної ради з третьої спроби фактично запустили створення наглядових рад при обласних медзакладах, надали двом новим організаціям понад 11 тисяч гектарів мисливських угідь, затвердили кадрові розпорядження голови облради. ЖАР.INFO проаналізував рішення 31-ї сесії Хмельницької обласної ради. Розповідаємо найцікавіше та найважливіше.

9 вересня на пленарне засідання 31-ї сесії Хмельницької обласної ради зареєструвалися 48 депутатів. У підсумку обранці розглянули 28 питань порядку денного. Причому двадцять восьме питання про передачу нерухомого майна з обласної у державну власність, до сфери управління Міністерства охорони здоров’я додали вже під час самого засідання.

Найбільший блок порядку денного стосувався медицини: рада проголосувала за створення наглядових рад при 13 обласних закладах охорони здоров’я. Для облради це питання не нове. Ще у червні 2024 року депутати мали розглядати утворення наглядових рад у 15 обласних медзакладах. Однак та сесія не відбулася через відсутність кворуму. Згодом питання до голосування тривалий час не поверталося, тоді як окремі громади області вже намагалися запускати такий механізм самостійно.

Що вирішили з наглядовими радами

Депутати ще не розглядали питання щодо затвердження персонального складу наглядових рад, а лише ухвалили рішення щодо їх утворення та визначили механізм їх подальшого формування. Йдеться про обласну базу спеціального медичного постачання та комунальні некомерційні підприємства «Хмельницький обласний центр медичної реабілітації та паліативної допомоги дітям», «Хмельницький обласний госпіталь ветеранів війни», «Хмельницький обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф», «Хмельницький обласний серцево-судинний центр», «Хмельницька обласна дитяча лікарня», «Хмельницький обласний протипухлинний центр», «Хмельницький обласний центр психічного здоров’я», «Хмельницький обласний заклад з надання психіатричної допомоги», «Хмельницький обласний центр служби крові», «Хмельницька обласна стоматологічна поліклініка», «Хмельницький обласний фтизіопульмонологічний медичний центр» та «Хмельницька обласна лікарня».

Для 5 закладів передбачили створення наглядових рад з кількісним складом по 15 осіб. Це обласна лікарня, серцево-судинний, протипухлинний центри, обласна дитяча лікарня та заклад з надання психіатричної допомоги. 7 місць отримають представники власника — Хмельницької обласної ради, а 8 мають посісти незалежні члени, відібрані через конкурс. Зокрема, замовника можуть представляти 2 посадові особи та 5 депутатів. Останніх пропонують визначати жеребкуванням між кандидатами, яких подаватимуть фракції — по одному від кожної.

У решті 8 закладів наглядові ради складатимуться із 7 осіб: 3 представників облради та 4 незалежних членів. Серед трьох представників власника — дві посадові особи та один депутат, якого теж визначатимуть жеребкуванням між кандидатами від фракцій.

Таким чином, якщо всі ради сформують саме у затвердженій чисельності, йдеться загалом про 131 місце, з яких 72 особи припадатимуть на незалежних членів. 

Наглядова рада — це колегіальний орган управління, який у межах своїх повноважень управляє закладом і контролює діяльність його керівника. Незалежним членом має бути представник громадськості, відібраний за конкурсом і незалежний від власника та керівника лікарні.

Контроль за виконанням рішень поклали на першого заступника голови обласної ради Володимира Гончарука. Водночас голова облради Віолета Лабазюк своїм розпорядженням буде затверджувати утворення конкурсних комісій та їхній персональний склад.   

ЖАР.INFO раніше досліджував, як цей механізм працює у громадах області. У Волочиську, Нетішині наглядові ради свого часу вдалося сформувати, у Красилові та Шепетівці процес рухався через конкурсні комісії, а в низці інших громад процедура зупинялася ще на ранніх етапах. Врешті, у Шепетівці цей процес завершили цього року й у липні відбулось перше засідання наглядової ради. 

У квітні ЖАР.INFO також писав, що на державному рівні вимога щодо наглядових рад поступово стає частиною правил роботи лікарень із Національною службою здоров’я України. Сам процес створення наглядових рад покаже, чи буде виконання законодавчих вимог формальним, і чи не перетвориться це на політичну гру. 

Понад 11 тисяч гектарів під мисливські угіддя

Депутати підтримали одразу два рішення, якими надали у користування мисливські угіддя юридичним особам: громадській організації «Мисливський клуб “КОЗАК”» — 5 341,7 гектара, а товариству «ВІЛД ФОРЕСТ» — 5 841,0482 гектара. Разом — 11 182,7482 гектара мисливських угідь у Хмельницькому районі.

ГО «Мисливський клуб “КОЗАК”» зареєстрували 5 лютого 2025 року. Її керівником є Анатолій Козак. Він обраний депутатом Хмельницької районної ради від політичної партії “Слуга народу”. 

Тобто юрособа, якій область віддала понад 5 тисяч гектарів, існує лише близько півтора року.

ТОВ «ВІЛД ФОРЕСТ» зареєстрували 28 жовтня 2025 року — менш ніж за рік до сесії. Керівником вказаний Олександр Гуменний, основним видом діяльності є мисливство, відловлювання тварин і пов’язані послуги, статутний капітал — 551 тисяча гривень. Олександр Гуменний також є і співвласником товариства. Іншим співвласником зазначений Роман Грох з реєстрацією на Вінниччині. У листопаді 2019 року людина з цим ж ім’ям та реєстрацією без жодних дозвільних документів поблизу села Романіни, що на Славутчині, вполювала лося європейського, який занесений до Червоної книги України. Пізніше також намагалась дати хабар слідчому. Врешті у листопаді 2022 року Славутський міськрайонний суд визнав угоду зі слідством і визнав “винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 248 та ч. 1 ст. 3692 КК України”. Покаранням призначено штраф у розмірі 68 тисяч гривень, а також обов’язок сплатити лісництву 130 тисяч гривень шкоди за вбиту тварину. 

Тобто дві порівняно нові юридичні особи отримують право користуватися значним природним ресурсом.

Три директори пішли з посад

Ще одним рішенням депутати затвердили 3 кадрові розпорядження голови облради:

• з посади директорки Хмельницького обласного науково-методичного центру культури і мистецтва звільнили Майю Онищук;
• з посади директорки Хмельницького академічного обласного театру ляльок — Ірину Трунову;
• з посади директора Хмельницької обласної філармонії — Тараса Малика.

Директорки Хмельницького обласного науково-методичного центру культури і мистецтва та Хмельницького академічного обласного театру ляльок продовжили виконувати свої обов’язки до закінчення воєнного стану. Обов’язки директора Хмельницької обласної філармонії поклали на комерційну директорку Юлію Алєксєєву. 

Мінус один депутат і нове прізвище у сесійній залі

Змінився і склад депутатського корпусу. Перед початком розгляду питань голова обласної територіальної виборчої комісії повідомив про заміщення померлої депутатки Галини Барабаш. Наступним кандидатом за черговістю у списку «Команди Симчишина» територіальна виборча комісія визнала Бориса Ткача.

Під час цієї ж сесії депутати достроково припинили повноваження Руслана Петльованого, який представляв фракцію «За конкретні справи». За інформацією голови фракції Уляни Ткаченко, яку вона підтвердила ЖАР.INFO, причиною стало здоров’я депутата.

Антикорупційна програма і доповідь прокуратури 

Окремо депутати ухвалили Антикорупційну програму Хмельницької обласної ради на 2026–2028 роки. Підготовка документа тривала щонайменше з осені 2025 року: облрада оголошувала про початок оцінювання корупційних ризиків, запрошувала громадськість та експертів долучатися до роботи, проводила анкетування зовнішніх заінтересованих сторін та оприлюднювала проєкт програми і реєстр ризиків. Окремим наступним рішенням депутати внесли зміни до рішення про робочу групу з оцінювання корупційних ризиків, тобто фактично оновили її склад.

Під час сесії депутати заслухали інформацію про роботу органів прокуратури за перше півріччя 2026 року. Серед акцентів виступу – злочини проти дітей. Зокрема, пріоритетною для правоохоронного органу є кримінальне провадження щодо директора мовної школи, якого підозрюють у злочинах проти статевої свободи та недоторканності неповнолітніх і малолітніх учениць. Окремо прокурор Хмельницької області Антон Ковальський говорив про кримінальні провадження, де потерпілими є діти, ДТП за участю нетверезих водіїв та злочини проти статевої свободи неповнолітніх. Окремо також згадав і про майже 40 мільйонів гривень повернутих бюджетних коштів, справу щодо керівника приватної лікарні через можливе незаконне заволодіння коштами НСЗУ на суму майже 4 мільйони гривень та провадження щодо будівництва укриття, де експертизами, за його словами, підтверджено близько 14 мільйонів гривень збитків.

Списання майна, допомога аеропорту та зміни у переліку власності

Кілька сесійних питань стосувалися суто господарського напрямку. Депутати дозволили комунальним підприємствам і закладам списати матеріальні цінності. Це фізично зношене або непридатне майно. 

Ще одним рішенням область погодилася безоплатно прийняти майно Тернопільської області для комунального підприємства «Аеропорт Хмельницький».

Серед переданого майна в документах значаться, зокрема, багажні візки, металодетектор, рентгенотелевізійний інтроскоп, система оповіщення та інше обладнання.

Також депутати внесли зміни до переліку об’єктів спільної власності територіальних громад області. Наприкінці сесії до порядку денного додали ще одне майнове питання — погодили пропозицію щодо безоплатної передачі обласної нерухомості у державну власність до сфери управління Міністерства охорони здоров’я. Також проголосували за списки присяжних для Віньковецького та Теофіпольського районних судів.  

Після голосування — суперечка про лікування ветеранів

У блоці «Різне» депутат Сергій Яковлев підняв питання щодо наказу Міністерства охорони здоров’я №1044 про критерії госпіталізації пацієнтів. Він сказав, що до нього звернулися громадські організації, стурбованих тим, як нові критерії можуть вплинути на ветеранів, і запропонував створити робочу групу за участі профільної комісії облради, департаменту охорони здоров’я та ветеранських організацій, щоб напрацювати пропозиції від Хмельниччини і надати їх Міністерству охорони здоров’я для врахування.

У відповідь представники медичної сфери пояснювали, що нові правила не забороняють госпіталізацію, а вимагають чіткіше обґрунтовувати потребу у стаціонарному лікуванні. Під час дискусії прозвучала й інша проблема: важкопораненим ветеранам складно пройти весь комплекс обстежень амбулаторно, особливо коли людина має сильний біль або наслідки бойових травм.

Отож, після понад двох років паузи облрада нарешті перейшла від розмов до процедури створення наглядових рад, а також традиційно вирішувала господарські та кадрові питання. 

Підготували Світлана Русіна, Марія Турчина