російські удари по енергетичному сектору можуть вплинути на і без того підірваний моральний стан українців після майже 2,5 років війни та нещодавніх відступів на полі битви. Про ризики, які несе з собою зима в умовах можливої енергетичної кризи, йдеться у матеріалі журналіста The Washington Post Девіда Л. Стерна, який ми для вас адаптували.

Поки Україна намагається усунути пошкодження, завдані російськими ракетами електростанціям країни, втомлене населення готується до того, що може стати однією з найгірших зим за весь час війни.

Перебої в електропостачанні є очевидними, адже енергосистема Ураїни вже працює з дефіцитом після того, як цього року зазнала важких ударів з боку росії. Але Оцінки щодо того, наскільки все буде погано, різняться. За найкращим сценарієм відключення електроенергії триватиме лише чотири години на день, але може бути і до 20 годин темряви або й більше на добу в розпал холодної української зими. 

У своєму виступі перед Генеральною Асамблеєю ООН у вересні президент України Володимир Зеленський заявив, що його російський колега, володимир путін, намагався зламати дух українців, атакуючи енергетичну інфраструктуру.

«Ось так путін готується до зими: сподіваючись замучити мільйони українців, звичайні сім’ї, жінок, дітей, звичайні міста, звичайні села. путін хоче залишити їх у темряві і холоді цієї зими, змусивши Україну страждати та капітулювати», – сказав він.

Побічні ефекти від тривалих відключень електроенергії були б численними – від відключення води й опалення, до подальших ударів по економіці країни, яка вже і без того кульгає. Але найбільшою жертвою могла б стати і без того підірвана психіка українців. Після майже 2,5 років війни з невеликою перспективою повної перемоги на горизонті та низкою відступів на полі битви за останні місяці люди можуть опинитися на межі. 

Виснаження населення має прямі військові наслідки, оскільки багато бойових підрозділів значною мірою підтримуються за рахунок пожертв цивільного населення на придбання необхідного обладнання – підтримка, яка, ймовірно, припиниться, коли у людей закінчаться ресурси.

«Цієї зими ми можемо опинитися в глибокій, глибокій біді», – сказав високопоставлений український чиновник, який говорив на умовах анонімності через делікатність теми. З настанням зими люди можуть стати «виснаженими, пригніченими і злими».

Зрештою, це може вплинути на суспільну мораль. 

«Мій найбільший страх, що після такої зими не буде жодних шансів знайти консенсус серед населення», – додав він.

Опитування громадської думки підтверджують його слова, сказав Антон Грушецький, виконавчий директор Київського міжнародного інституту соціології. Він описав «зростаючу втому, і це спричиняє більше конфліктів, тому що люди більш психологічно нестабільні».

Коли температура сягає 20°С, люди мало замислюються над тим, що може чекати на них попереду, сказав Грушецький. Він навів приклад свого багатоквартирного будинку в Києві, де мешканці намагаються зібрати гроші на додатковий генератор. 

«На даний момент лише незначна частина квартир здала гроші, тому що багато людей думають: «Зараз досить гарна погода, немає відключень електроенергії – можливо, ми впораємося», – сказав він.

Але холодні дні і темрява врешті-решт настануть, а з ними може статися зміна ставлення українців до війни. За словами Грушецького, населення в переважній більшості проти миру з росією «за будь-яку ціну» – і, швидше за все, так і залишиться. Але опитування громадської думки свідчать про зростання кількості людей, готових піти на важкі компроміси заради припинення війни.

Його опитування показують, що готовність до територіальних поступок серед населення зросла з 10% у травні 2023 року до 32% роком пізніше. Це число зросло до 57 відсотків, якщо потенційна угода включала б членство в НАТО, а під контролем росії залишилися лише схід і Крим.

Невдоволення західними партнерами України також може зрости, якщо вони не нададуть країні додаткові засоби протиповітряної оборони і продовжуватимуть відмовляти Києву у дозволі наносити глибокі удари по російській території, вважає Вікторія Войціцька, громадська діячка і колишня депутатка Верховної Ради.

«Якщо ми побачимо, що нас не залишили наодинці і нам дають інструменти, щоб дати відсіч на полі бою, тоді, нехай це буде боляче, але можна вижити», – сказала вона. 

Але якщо західні союзники не забезпечать Україну необхідною зброєю, «тоді це буде зовсім інша історія». Вона нагадала про ситуацію на початку року, коли пакет військової допомоги на суму 61 мільярд доларів був заблокований в Конгресі США, що дозволило російським військам просуватися на сході і обстрілювати українські міста ракетами. 

 «Нам обіцяли, обіцяли, обіцяли… і були затримки, затримки, затримки», – сказала Вікторія Войціцька. А через російські ракетні атаки навесні «ми втратили дев’ять гігават потужності» –  близько половини енергетичних потужностей України.

Частково ці втрати відновлюються. Цього року найбільша приватна енергетична компанія України ДТЕК заявила, що близько 90% її вугільних електростанцій були пошкоджені або зруйновані. За словами генерального директора компанії Максима Тімченка, компанія планує відремонтувати 70% відсотків цих станцій до початку зими.

Союзники України також мобілізують величезну кількість обладнання для ремонту електромереж після російських повітряних атак, а Європейський Союз пообіцяв виділити майже 300 мільйонів доларів на підтримку енергетичного сектору.

«Як друзі та партнери України, ми повинні зробити все можливе, щоб світло залишалося увімкненим», – заявила Президент Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн, оголосивши про «зимовий план» для України, який забезпечить понад чверть її потреб в електроенергії взимку.

Зокрема, йдеться про «цілу теплову електростанцію, яку демонтують в Литві і по частинах відправляють в Україну», сказала вона. ЄС також планує збільшити експорт електроенергії в Україну.

Частково виробництво електроенергії в Україні стане менш централізованим завдяки використанню меншого обладнання, такого як газові турбіни та відновлювані джерела енергії, а не величезних електростанцій, які використовуються зараз. 

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив нещодавно, що понад 80% українських шкіл і всі лікарні мають власні генератори. Але основна частина виробництва енергії в Україні цієї зими все ще буде зосереджена на великих електростанціях, дозволяючи росії завдати максимальної шкоди за допомогою цілеспрямованих ракетних ударів – як це було чітко продемонстровано в серпні, коли росіяни здійснили одне з наймасштабніших бомбардувань з початку війни.

Через два дні після Дня Незалежності України 24 серпня росія запустила 127 ракет і 109 ударних безпілотників, завдавши ударів по 15 регіонах і спричинивши перебої в електропостачанні по всій країні. Дві атомні електростанції також були відключені від електромережі з міркувань безпеки, повідомили українські чиновники в листі до Міжнародного агентства з атомної енергії минулого місяця.

Українські офіційні особи попереджають, що атомні електростанції країни, які забезпечують більше половини потреб країни в електроенергії, стають мішенню – принаймні, підстанції, які з’єднують їх з електромережею, зазнають ударів.

росія «готує удари по критично важливих об’єктах» української ядерної енергосистеми «напередодні зими», заявив міністр закордонних справ Андрій Сибіга, посилаючись на звіти української розвідки.

Ці атаки будуть націлені на «відкриті розподільні пристрої атомних електростанцій і підстанцій», що створить «високий ризик ядерного інциденту, який матиме глобальні наслідки», сказав він.

Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні заявила, що існували «обґрунтовані підстави вважати», що ракетна кампанія росії проти енергетичної системи України «порушила основоположні принципи міжнародного гуманітарного права».

«Ця зима буде досить суворою, тому що людям, ймовірно, доведеться переживати планові відключення електроенергії по всій країні, – заявила в прес-релізі голова Місії Даніель Белль. – Будь-які додаткові атаки, що призведуть до тривалих відключень електроенергії, можуть мати катастрофічні наслідки».

Підготувала Валентина Повзун

Свій внесок у цей репортаж зробила Еллен Френсіс з Брюсселя.