З належними технологіями та фінансуванням на розмінування українських територій знадобиться не 100 років, а 10. Скільки коштуватиме розмінування земель, як воно впливає на аграрний сектор України, а заразом – і на продовольчу безпеку світу, йдеться в аналітичному матеріалі Говарда Баффета і Тоні Блера для The Economist.

Довідка: Говард Г. Баффет – голова та виконавчий директор Фонду Говарда Г. Баффета, який з 2022 року виділив Україні понад 800 мільйонів доларів, у тому числі понад 100 мільйонів доларів – на підтримку розмінування. Сер Тоні Блер був прем’єр-міністром Великої Британії з 1997 по 2007 рік і є виконавчим головою Інституту глобальних змін Тоні Блера, який співпрацює з політичними лідерами та урядами щодо стратегії, політики та результатів у понад 30 країнах.

Україна наразі – найбільш замінована країна на Землі: орієнтовно 139 300 квадратних кілометрів (площа, більша за Великобританію) всіяні мільйонами наземних мін. Це величезна перешкода для післявоєнного відновлення та економічного розвитку України, а також для забезпечення продовольчої безпеки мільйонів найуразливіших людей у світі. Очищення від мін потребуватиме історичних інвестицій і нових підходів до розмінування.

Наземні міни є проблемою в Україні з моменту незаконної анексії Криму росією у 2014 році. Однак масштаб їхнього розміщення значно збільшився після повномасштабного вторгнення росії в лютому 2022 року. Величезні мінні поля залишили позаду російські війська, які наступали, а потім були змушені відступити, на одному з найпродуктивніших сільськогосподарських угідь у світі. Війна також призвела до поширення інших боєприпасів, що не вибухнули, зокрема гранат і касетних боєприпасів, які можуть зберігати здатність до детонації роками. 

Окрім гуманітарного впливу, наявність наземних мін та інших вибухонебезпечних залишків війни (ВЗВ) становить величезний виклик для української економіки. Зокрема, наземні міни та ВЗВ змушують фермерів залишати великі ділянки землі, що загрожує продуктивності сільськогосподарського сектору країни. У новому звіті «Від економічного відновлення до глобальної продовольчої безпеки: термінова потреба в розмінуванні України», підготовленому у співпраці з Міністерством економіки України, Інститут глобальних змін Тоні Блера (TBI) оцінив, що наземні міни та ВЗВ коштують українській економіці $11,2 млрд. втраченого ВВП щороку – це еквівалентно 5,6% довоєнного ВВП країни. Найбільше постраждало сільське господарство: за оцінками TBI, річний український експорт на $8,9 млрд (13,2%) нижчий, ніж він міг би бути за відсутності наземних мін і ВЗВ.

Витрати виходять далеко за межі України. Сотні мільйонів людей у всьому світі покладаються на українське сільськогосподарське виробництво. Втрата експорту сільськогосподарської продукції з України більше вдарила по найбільш продовольчо-незабезпечених громадах в південних регіонах планети. До війни майже 90% українського експорту пшениці йшло до країн Африки та Азії, де не вистачало продовольства. Оскільки цей експорт наближається до десятирічного мінімуму, вкрай важливо якнайшвидше розмінувати українські сільськогосподарські угіддя, щоб забезпечити доступність і наявність продовольства для найбільш вразливих громад у всьому світі.

Знадобиться значне фінансування: за оцінками Світового банку – 34,6 млрд доларів, і надзвичайні інновації, щоб розмінувати Україну безпечно і такими темпами, які забезпечать її економічну здатність відновлюватися. За нинішнього рівня фінансування та використання традиційних підходів до розмінування це займе понад 100 років. Щоб досягти цілі українського уряду щодо повернення 80% потенційно замінованих земель до продуктивного використання впродовж десяти років, фінансування потрібно збільшити приблизно до 2,8 млрд доларів США щорічно, а Україні доведеться встановити новий стандарт для розмінування, який збільшить швидкість, не жертвуючи безпекою.

Українці вже досягають прогресу на обох фронтах. Понад 35 000 квадратних кілометрів було обстежено і позначено як безпечні за останні півтора року. Також виробляються та випробовуються нові технології для перевірки територій на відсутність мін. Тим не менш, фінансування, доступне для розмінування, все ще далеко не відповідає потребам України.

Інноваційні моделі фінансування можуть допомогти Україні залучити нові джерела приватного капіталу. Дві такі моделі, які довели свою успішність у схожих умовах розвитку, було визначено у звіті Женевського міжнародного центру з гуманітарного розмінування та Symbio Impact: авансове фінансування та тематичні облігації. Наприклад, ринок сільськогосподарських облігацій для розмінування в Україні міг би допомогти фінансувати очищення економічно продуктивних земель, а виплати здійснювалися б за рахунок грошових потоків, згенерованих після очищення. Механізм авансового фінансування тим часом використовував би довгострокові зобов’язання уряду і донорів для випуску облігацій на ринках капіталу, а надходження від них використовувалися б для негайного фінансування розмінування. 

Що стосується інновацій у механізованому розмінуванні, то поєднання досліджень дронами та технології штучного інтелекту продемонструвало велику перспективу в зниженні вартості розмінування та підвищенні ефективності й безпеки операцій. Використання автономної або напівавтономної техніки з системами навігації та GPS-картуванням може допомогти пришвидшити обстеження великих сільськогосподарських полів, де є підозра на наявність наземних мін або ВЗВ, додаючи фермерам впевненості, якої вони потребують для повернення на землю, вільну від мін.

Прискорення темпів розмінування є викликом глобального значення, і Україна потребує підтримки всього світу. Завдяки інноваційним підходам до фінансування та розмінування українські фермери зможуть повернутися на свої землі, щоб продовжувати годувати найуразливіші верстви населення світу, водночас допомагаючи відродити економіку України.

Підготувала Валентина Повзун

Головне фото: armyinform.com.ua