Як український мирний атом став ще однією червоною кнопкою росії

«Це був дуже тривожний розвиток подій. Він показує потенційні ризики для ядерної безпеки та безпеки, з якими стикаються всі ядерні об’єкти України під час цієї жахливої   війни”, – зазначив голова МАГАТЕ Рафаель Гроссі.

Така заява в перші місяці повномасштабного вторгнення рф на територію України була неможлива. Тоді весь світ, попри захоплення Чорнобильської АЕС в перший день повномасштабної війни, висловлював лише стурбованість. Тяглість війни та безпосередній вплив бойових дій на українські цивільні ядерні об’єкти виявили нові форми ядерного шантажу та навіть тероризму, які складно або практично неможливо кваліфікувати як на рівні національного законодавства, так і міжнародного права. 

рф сьогодні регулярно демонструє, що можна погрожувати світові знищенням не лише умовною “червоною кнопкою”. Якщо пересування та застосування ядерної зброї хоча б відстежується та контролюється у рамках Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, то ось “мирний атом” виявився менш захищеним від країни-терористки, а отже – більш доступним. Чому стурбованості наразі замало і як нарешті має почати реагувати світ, далі.

Захоплення зони відчуження

Чорнобильську АЕС російські війська захопили у перший день повномасштабного вторгнення на територію України. Вони оточили територію АЕС по периметру, а 25 лютого роззброїли та захопили в полон понад дві сотні військовослужбовців Національної гвардії. 

9 березня через бойові дії електростанція перестала отримувати зовнішнє живлення. Воно необхідне для безпечного зберігання відпрацьованого палива. Підтримували його дизельні генератори, а Міжнародне агентство з атомної енергії (далі МАГАТЕ)  втратило зв’язок з моніторинговими системами гарантій на ЧАЕС. Для забезпечення особистих потреб на ЧАЕС палива вистачало від 14 годин до 24 годин. Знеструмлений був і Славутич.

На сховищі відпрацьованого ядерного палива ЧАЕС зберігається близько 20 тисяч відпрацьованих паливних збірок. Вони потребують постійного охолодження, яке можливе лише за наявності електропостачання. Якщо немає струму, то є близько 7 діб без важких наслідків. Після цього поступово почне розігріватися вода в системі та підвищиться температура, яка до критичних значень може дійти за 7 діб.

31 березня Державне агентство України з управління Зоною відчуження повідомило, що російські війська повністю вийшли з території Чорнобильської АЕС та забрали з собою полонених нацгвардійців, а 2 квітня оперативний персонал станції підняв над нею український прапор.

Чорнобильську АЕС

Найбільша атомна станція Європи захоплена

З 4 березня 2022 року Запорізька АЕС опинилася в умовах тимчасової окупації. Під час збройного захоплення станції російські військові обстріляли територію станції та серед іншого пошкодили будівлі реакторного відділення, блочний трансформатор, високовольтні лінії «Запорізька» та «Південно-Донбаська».

«Після окупації Запорізької АЕС понад 500 військових рф та 50 одиниць військової техніки постійно перебувають на майданчику станції. Щонайменше 14 вантажівок зі зброєю, боєкомплектом та вибухівкою російські військові розташували просто у машинній залі енергоблока № 1 ЗАЕС та в енергоблоці № 2 в безпосередній близькості до ядерного реактора. Під’їзд пожежної техніки у випадку пожежі заблоковано. Крім того, периметр станції заміновано. Фактично російські окупанти перетворили ЗАЕС на військову базу, поставивши під загрозу ядерну безпеку України та світу», – зазначив Енергоатом у відповіді на запит. На території станції також перебувають працівники росатома.

Попри те, що  війська рф вже перебували на ЗАЕС і перетворили її на військову базу, вони не припиняють її обстрілювати. Не припиняють обстрілювати українську території з території станції. У серпні–вересні 2022 року це призвело до пошкодження енергоблоків, хімічних корпусів та іншого обладнання та будівель, які забезпечують роботу ЗАЕС. 

Далі проблеми лише наростали. У жовтні Запорізька АЕС двічі була повністю знеструмлена після пошкодження підстанції «Дніпровська». В автоматичному режимі увімкнулися дизель-генератори. Ситуація повторилась 2 листопада – внаслідок російських обстрілів було пошкоджено дві останні високовольтні лінії зв‘язку станції з українською енергосистемою. Наприкінці дня АЕС перейшла в режим повного знеструмлення та включились всі 20 дизель-генераторів. Про це зазначив Енергоатом у своїй відповіді.

Схему живлення власних потреб ЗАЕС тоді було оптимізовано, залишено в роботі 9 дизель-генераторів. Енергоблоки №5 та №6 перейшли в холодний стан.

З початку вересня одна з місій експертів МАГАТЕ постійно присутня на найбільшому об’єкті країни – Запорізькій АЕС. Однак це, на жаль, не оберігає її від постійних остілів. Останні зафіксовані 19 та 20 листопада та, за повідомленням НАЕК «Енергоатом», були націлені саме на ту інфраструктуру, яка була необхідна для запуску 5 і 6 енергоблоків та відновлення виробництва електроенергії станцією для потреб України.

Після сьомої хвилі обстрілів енергетичної системи України, що відбулась 23 листопада, станція перейшла в режим повного блекауту. Всі дизель-генератори – в роботі.

окупація Запорізької АЕС

Крилаті загрози для АЕС

16 квітня над майданчиком Південноукраїнської АЕС пройшли 3 крилаті ракети, випущені ймовірно з території Білорусі в напрямку Миколаєва. Одну з них зафіксували камери спостереження ПАЕС.

«Камери спостереження ПАЕС зафіксували одну із цих ракет у той момент, коли вона майже поцілила в ядерний реактор. Із жахом можна представити, якби ракета все ж таки вдарила по станції або потрапила в блок! Це була б катастрофа планетарного масштабу! Цей черговий акт ядерного тероризму рф загрожує безпеці всього світу!» – наголосив керівник ДП «НАЕК «Енергоатом» Петро Котін.

Російські ракети над українськими АЕС можуть спричинити ядерну аварію. Таку заяву зробив Генеральний директор Міжнародного агентства з атомної енергії Рафаель Маріано Гроссі. 

«МАГАТЕ вивчає докази, і якщо вони підтвердяться, то цей інцидент матиме надзвичайно серйозні наслідки, – сказав він. – Якби така ракета змінила траєкторію, це могло б серйозно вплинути на фізичну цілісність АЕС і призвести до ядерної аварії».

5 червня росія вчинила черговий акт ядерного тероризму – російська крилата ракета пролетіла критично низько над Південноукраїнською АЕС. Ймовірно, ця ракета була випущена в бік Києва, де того дня вранці лунали вибухи. Про це повідомив Енергоатом у відповіді на запит.

Ситуація повторилась зранку 26 червня, коли ворожа ракета знову пролетіла критично низько над Південноукраїнською АЕС. За інформацією Енергоатома, ця ракета летіла з півдня на північ України.

Після опівночі 19 вересня 2022 року російська армія здійснила ракетний обстріл промислової зони Південноукраїнської атомної електростанції. Потужний вибух стався всього за 300 м від реакторів ПАЕС. Відключився один з гідроагрегатів Олександрівської ГЕС, яка входить до складу Південоукраїнського енергокомплексу, і 3 високовольтні лінії електропередачі.

Оперативне командування «Південь» того дня повідомило у Facebook, що окупанти, ймовірно, випустили по станції ракету «Іскандер» класу «земля – земля».

Нові форми терору цивільних ядерних об’єктів

Проліт ракет не оминув ще одну українську атомну станцію. 25 квітня над водоймою-охолоджувачем Хмельницької АЕС були зафіксовані дві крилаті ракети, випущені російськими військовими.

Внаслідок масованого удару країни-окупантки по енергетичній системі України 15 листопада Хмельницька АЕС втратила електроживлення. Живлення від електричної мережі обірвалося ввечері. З ладу було виведено 4 лінії електропередач, станція живилась від резервних генераторів, а 2 реактори було зупинено. Зовнішнє електропостачання було відновлено вночі 16 листопада. Однак незабаром одна лінія знову вийшла з ладу.

Також в цей же час Рівненська АЕС була частково знеструмлена. Станція втратила підключення до однієї з ліній електропередач напругою 750 кВ. У результаті РАЕС знизила потужність, а один із 4 її блоків автоматично відключився. Щоб продовжити подачу електрики в українську мережу, потужність збільшили лише наступного дня вночі.

Про ці два випадки навколо атомних станцій, що знаходяться далеко від лінії фронту, повідомили у МАГАТЕ наступного дня.

«Це був дуже тривожний розвиток подій. Це показує потенційні ризики для ядерної безпеки та безпеки, з якими стикаються всі ядерні об’єкти України під час цієї жахливої   війни”, – зазначив голова МАГАТЕ Рафаель Гроссі.

23 листопада внаслідок чергового масованого обстрілу енергетичної інфраструктури, що спричинив зниження частоти в енергосистемі України на Рівненській, Південноукраїнській та Хмельницькій АЕС спрацював аварійний захист, внаслідок чого всі їх енергоблоки були автоматично відключені. Що підтверджує – небезпеку для атомних станцій несуть всі обстріли країни-територистки, що спрямовані на українські енергетичні об’єкти.

якти ядерного тероризму на атомні станції України

Випробувана стратегія

Ураження цивільної інфраструктури – поширена стратегія ведення війни після Другої світової. Росія метод кошмарення населення використовувала не вперше: у Чечні, Сирії та зрештою – в Україні. Російські бомбардування вже вбили тисячі людей. Паралельно з цим агресор системно застосовує всі можливі способи тиску: зокрема, продовольчий та ядерний.

Ураження атомних електростанцій – це один з методів  впливу на владу та населення країни. У такий спосіб росіяни намагаються викликати  страх перед руйнуванням станцій та тривогу через тотальні енергетичні проблеми з одного боку, а з іншого – посіяти паніку через ядерну небезпеку. Чим глибші військові поразки росіян в Україні, тим більше кремлівська верхівка їїзастосовує “ядерну лякалку”.

На думку дослідниці ядерної політики з Гарвардського університету Мар’яни Буджерин, росія у війні з Україною вдається до різних методів ядерного шантажу та тероризму. Шантаж завуальовано спрямований на змушення до переговорів. До слова, меседж про їхнє очікування очільник рф передав через президента Гвінеї-Бісау, який під час брифінгу із Володимиром Зеленським заявив, що “путін готовий до переговорів”. Іще один метод – ядерний тероризм. Тобто створення психологічного тиску за рахунок актуалізації ядерної загрози.

“Можливо, мета поєднання цих двох стратегій, до яких вдається рф – посилити загальний страх в населення, підняти з могили привид Чорнобилю, який у всіх на слуху, оскільки ця трагедія відбилася на всіх народах. Ймовірно, вони апелюють до цього страху для того, щоб українці якось натиснули на Зеленського і погодилися на мирні переговори. А також для того, щоб розколоти західну підтримку, одностайність з боку ЄС, НАТО та США. Тому що загалом ядерна тематика – це особлива категорія, яка наганяє багато жаху”, – зазначає дослідниця.

Найвірогідніше такого ж ефекту намагалася досягти росія, прокладаючи траєкторії для своїх крилатих ракет над Хмельницькою та Південно-української атомними електростанціями. Як зазначає речник командування повітряних сил України Юрій Ігнат, в таких випадках координати вводять у супутник за GPS-навігацією, а тому особливих відхилень бути не може  Відтак проліт ракет над атомними об’єктами з боку росії можна розцінювати лише як заздалегідь продуману дію.

Щоб якомога більше ракет прилетіло до своїх цілей, вони використовують дані повітряної, космічної й наземної розвідки, рельєф місцевості, свою агентуру, погодні умови. Вони більш-менш знають, де розташовані наші засоби ППО, хоча їхнє розташування ми змінюємо Крім того, вони використовують об’єкти атомної енергетики, щоб  унеможливити знищення ракет над ними. І це говорить про цинізм ворога і ядерний тероризм”, – вважає Юрій Ігнат.

рф повторює сценарій Фукусіми?

За допомогою найбільшої і поки що єдиної у світі крадіжки атомної електростанції, Запорізької АЕС, росія актуалізувала також проблему знеструмлення станції, коли зупиняються всі енергоблоки, а зовнішня мережа опиняється без постачання електроенергії. Саме така ситуація і спричинила аварію на японській АЕС у Фукусімі у 2011 році, каже член Українського ядерного товариства Олександр Хомич.

На Фукусімі блоки були залишені сам на сам, не витримали відсутності електроенергії і розплавилися як активна зона. Був радіаційний викид, вибух водню. І так відбулося би з будь-якою атомною станцією, яку знеструмили. Після Фукусіми розробили багато заходів на атомних станціях всього світу. Тому зараз до знеструмлення там більше підготовлені. Є мобільні електроустановки, які можуть забезпечувати систему безпеки, щоб не сталося такого, як на Фукусімі. Але це не розраховано на дуже тривалий час – тижнями, місяцями чи роками. Вірогідність поломок і вірогідність “другої Фукусіми” в такому випадку підвищена”, – вважає Олександр Хомич.

Наддержава поводить себе як терористка?

У світі ядерну загрозу вже давно розглядають не тільки в контексті застосування ядерної зброї, а й в контексті висловлення погроз щодо можливості руйнування ядерних об’єктів. Зокрема, і електростанцій. Про це йдеться у у Міжнародній конвенції про боротьбу з актами ядерного тероризму. Згідно зі змістом документу, злочином вважається не лише намір за допомогою радіоактивного матеріалу чи пристрою спричинити смерть чи каліцтво, нашкодити власності чи навколишньому середовищу, а й прагнення змусити фізичну чи юридичну особу, міжнародну організацію або державу вчинити будь-яку дію чи утриматися від неї.

Страх ядерного ураження у планетарному масштабі виник після скидання збройними силами США двох атомних бомб на міста Хіросіма та Нагасакі. Свого апогею жах перед таким видом ураження досягнув у 60-ті роки під час Карибської кризи. Проте після подій наприкінці Другої Світової війни до повторного застосування ядерної зброї проти іншої країни справа так і не дійшла. До 2022 року в різних джерелах як факти ядерного тероризму описували наступні випадки: 

  • Діяльність японської терористичної релігійної секти Аун Сіррікьо. Члени секти прагнули виготовляти ядерну зброю самостійно. Угрупування придбало ранчо в Австралії, де, серед іншого, намагалася видобувати уран.
  • Італійська терористичну організація “Червоні бригади“, утримуючи генерала Дозьє, допитували його про розташування ядерної зброї НАТО та США.
  • З 1966 до 1977 року зафіксовано 10 терористичних атак на європейські ядерні установки. Зокрема, у 1979 році екологічні терористи завдали серйозної шкоди французькій атомній станції, а в 1982 році п’ять ракет було випущено по французькій ядерній установці Creys-Malville. Між 1969 і 1975 роками відбулося 14 фактичних і спроб бомбардувань ядерних об’єктів США і 240 погроз вибуху.
  •  Протягом 90-х років  лідер Аль-Каїди Усама бен Ладен намагався придбати або розробити ядерну та біохімічну зброю масового знищення. На його думку, це було  ісламським обов’язком – невід’ємною частиною його джихаду.

Росія після повномасштабного вторгнення в Україну діє за схожою моделлю поряд із вищепереліченими субдержавними формуваннями – здобуває контроль над ядерними об’єктами.   

За словами дослідниці Мар’яни Буджерин, захоплення, до прикладу, Чорнобильської АЕС на початку війни не виглядало як далекоглядний стратегічний план. Терористи використали станцію радше як майданчик для тимчасової дислокації своїх військових та розкрадання й ушкодження наявного там обладнання. Водночас СБУ зібрала докази ядерного тероризму росіян на території зони відчуження та за цими фактами відкрито кримінальні провадження. Про це повідомив Офіс генерального прокурора України. 

Економічна і стратегічна операція

Натомість окупація найбільшої в Європі атомної станції – ЗАЕС, на думку Мар’яни Буджерин, багатозадачна операція. Окрім, нагнітання страху перед ядерним ураженням, це ще й позбавлення українського бюджету доходів від експорту електроенергії на Захід та націлення на майбутній перехід енергетичного об’єкта під контроль росії. “Апетит” росії також поширювався і на Південноукраїнську АЕС в перші місяці війни.

За рахунок атомних та інших електростанцій Україна має потужність виробляти надлишок електроенергії та експортувати її за кордон. Це був один з доходів до бюджету. Запорізька АЕС- це величезний енергетичний об’єкт. Вона має потужність давати біля 20% всієї електрики в Україні. План росії – захопити територію,  і тоді АЕС переходить до рф як частина цієї території. Друга стадія – від’єднати цю атомну електростанції від української електромережі”, – зазначає Мар’яна Буджерин.   

Таке від’єднання ЗАЕС може бути необхідним росії, щоб переспрямувати постачання електроенергії для потреб окупованого Криму, захоплених частини Донецької та Луганської областей або й самої країни-окупантки. Саме тому росіяни не полишають спроби сихронізувати ЗАЕС із енергетичною системою рф. Щодо технічної можливості таких дій думки фахівців різняться. Одні вважають це надмірно складною задачею. Інші – цілком реальним розвитком подій.

Це реально. Синхронізація – не дуже складний процес. Ми ж від’єдналися від єдиної з росією енергосистеми буквально за 2-3 години до початку війни. І мали підключатися знову через два тижні на початку березня. Але вже не підключилися, а переключилися на Європу. Якусь частину енергосистеми технічно цілком нескладно перевести на іншу частину країни, або Криму, або навіть росії. Лінії для цього є. Можливо, частину пошкоджено, але ремонт досить реальний”, – коментує член Українського ядерного товариства Олександр Хомич.

До проявів тероризму можна віднести і ситуацію, яка склалася з персоналом Запорізької АЕС після захоплення станції окупантами, адже працівники по суті стали заручниками ситуації – не можуть залишити ядерний об’єкт напризволяще. Ці тривожні тенденції відобразили у своєму звіті представники Міжнародного агентства з атомної енергетики (МАГАТЕ), дані для якого фахівці збирали протягом квітня-вересня 2022 року.  

Співробітники і менеджери української станції повідомили команді, що звичайний штат співробітників становить 1230 осіб на три зміни, тоді як в даний час на три зміни працює 907 осіб <…> Аналогічним чином, пожежна команда заводу в даний час налічує всього 80 співробітників замість звичайних 150 співробітників. Щоб компенсувати нестачу персоналу, режим роботи був змінений на три зміни тривалістю 48 годин замість звичайних чотирьох змін тривалістю 24 години”, – йдеться у звіті.

Тиск на персонал станції Мар’яна Буджерин вважає безпрецедентним випадком, оцінку якому ще обов’язково має надати світова спільнота в контексті міжнародного права.

Якими би не були системи на ЗАЕС, на них працюють люди. І роблять вони це під дулами автоматів. Їх викрадають, над ними знущаються. Це страшні умови. Мені здається, працівникам ЗАЕС потрібно давати Нобелівську премію миру за те, що вони утримують безпеку цього об’єкта. Перед яким вибором вони стоять: підписувати контракт з “Росатомом”, брати російський паспорт, чи тікати? А якщо тікати, то на кого залишати АЕС? Ні МАГАТЕ, ні інші організації не мають ані можливостей, ані повноважень вирішити це питання. Тому що вони не для того створені. Це щось таке, що нам потім ще потрібно буде осмислювати і змінювати”, – каже дослідниця. 

Від стурбованості до глибокого занепокоєння

В Україні вважали реакцію світу на ядерний тероризм росії слабкою. На захоплену росіянами з 24 лютого до 31 березня Чорнобильську АЕС світові лідери намагалися реагувати дуже обережно. Водночас 4 березня світова стурбованість стала помітнішою після захоплення Енергодару (міста-супутника), в якому розташована Запорізька АЕС. В результаті навіть МАГАТЕ створило центр реагування через ситуацію в Енергодарі. Однак в Україні наголошували, що реакції світу все одно недостатньо. 

Після того, як представники українського профільного Міністерства повідомляли про низку злочинів окупантів стосовно працівників ЗАЕС, а саме катування, утримування, підпорядкування їхнім правилам – реакції світу не було. Не було, аж поки Україна не звинуватила МАГАТЕ керівництво МАГАТЕ в бездіяльністі та неоднозначній позиції, що не тільки сприяє подальшій ескалації ситуації з окупацією ЗАЕС, але і ретранслює тези кремлівської пропаганди.

Лише у серпні 2022 року, після численних обстрілів ЗАЕС та кількох місяців катувань працівників підприємства, Євросоюз, МАГАТЕ, США, країни G7 почали одне за одним засуджувати ситуацію навколо АЕС та заявляти про загрозу ядерної катастрофи міжнародного масштабу. Тоді ж Україна попросила в ООН та МАГАТЕ направити на атомну станцію безпекову місію. 1 вересня місія, незважаючи на чергові обстріли, прибула все ж таки  на місце, а частина представників навіть залишилась там. 

Однак росіяни продовжили обстрілювати ЗАЕС попри те, що там продовжують перебувати незалежні експерти. 15 вересня МАГАТЕ ухвалила резолюцію, яка вимагає від терористичної росії вивести війська з території ЗАЕС задля безпеки. Резолюція підтримали 26 з 35 учасників. А 23 листопада гендиректор МАГАТЕ Рафаель Гроссі зустрівся у Стамбулі з російською делегацією «Росатома». Під час зустрічі мова йшла про створення зони безпеки на Запорізькій АЕС.

Наразі світова спільнота насправді стурбована ситуацією з ядерним тероризмом рф, який загрожує не лише Україні, а й усій Європі. Їх занепокоєння значно посилилися за останні місяці. Офіційні представники попереджають про можливий акт ядерного тероризму росії, але точних прогнозів озвучити не можуть. Водночас президент США Джо Байден вже відкрито дає зрозуміти путіну, що у випадку застосування ядерної зброї їх відповідь на це буде жорсткою. 

українська атомна станція

Світ говорить – рф продовжує

Увесь світ говорить про необхідність запровадження демілітаризованої зони на цивільних ядерних об’єктах України. Створити її можна у щонайменше два способи. Перший спосіб – росія добровільно залишає територію Запорізької АЕС і більше не здійснює жодного впливу на неї та інші українські ядерні об’єкти. Другий – введення миротворчої місії ООН.  

Жодних ознак на “жест доброї волі” у звільненні ЗАЕС рф всі ці місяці не демонструє, а будь-які рішення щодо України систематично блокує через використання свого права вето у радбезі ООН. 

Ми маємо ситуацію, за якої превентивно міжнародно-правовими засобами майже неможливо протистояти російському ядерному шантажу. Будь-які норми чинних конвенцій можливо, в ситуації з рф, використати не на випередження, а постфактум. Мовляв, якщо буде теракт, тоді й розслідуватимемо”, – коментує Олександр Гуміров – юрист, фахівець з міжнародного права. 

Втім, усі експерти сходяться в одному – рф необхідно виключити із Ради безпеки ООН. Постійний представник України в ООН Сергій Кислиця вже тривалий час піднімає питання законності появи рф у раді безпеки ООН.

“ООН, первісна статутна мета якої – збереження миру, повинна усвідомити, що рф – агресор, який проти миру, який не розділяє і систематично та грубо порушує Статут ООН. Відтак, росія природно не може бути частиною ООН. В залежності від політичної волі, цілком очевидним було би рішення ООН про виключення РФ, як мінімум, з Ради безпеки ООН і позбавлення її права вето на рішення цієї організації. РФ в міжнародному сенсі повинна бути не суб’єктом права, а об’єктом впливу. Інакше Організації Об’єднаних Націй треба буде логічно визнати, що вона є частиною агресії РФ на планеті Земля (бо РФ є її засновником і привілейованим членом з правом вето)”, – пояснює юрист-міжнародник Олександр Гуміров.

А покарання буде?

Окреме та мабуть найважливіше питання – відповідальність росії за вже вчинені акти ядерного тероризму та шантажу. Україна в рамках свого національного законодавства вже відкрила два кримінальні провадження щодо подій, які стались на території ЧАЕС та ЗАЕС.

Скриншот відповіді Генеральної прокуратури України
Скриншот відповіді Генеральної прокуратури України

Водночас українські правоохоронці стикнулись з недосконалістю свого законодавства. Попри те, що рф загрожує усім цивільним ядерним об’єктам на території України, без винятку, через різноманітні інструменти, якимось чином зафіксувати все це і відповідно відкрити кримінальні провадження можливо лише за наявності так званого повного складу злочину. 

До прикладу, акти впливу на ХАЕС, а точніше факти прольоту російських крилатих ракет через її територію вивчались правоохоронцями. Проте кримінальне провадження не відкрили за відсутності наслідків. 

А от над ПАЕС ракети не просто літали, там навіть фіксували пошкодження будівель на території станції. Однак, жодної інформації про розслідування цього факту немає.

«Сьогодні, 19 вересня 2022 року, о 00:20 російська армія здійснила ракетний обстріл промислової зони Південноукраїнської атомної електростанції. Потужний вибух стався всього за 300 м від реакторів ПАЕС. Ударною хвилею пошкоджено будівлі АЕС, розбито понад 100 вікон. Відключився один з гідроагрегатів Олександрівської ГЕС, яка входить до складу Південоукраїнського енергокомплексу. Відключилися також три високовольтні лінії електропередачі. Наразі всі три енергоблоки ПАЕС працюють у штатному режимі. Потерпілих серед персоналу станції, на щастя, немає», – йдеться у повідомленні Енергоатому.

 Зв’язатись із представниками правоохоронних органів Миколаївської області так і не вдалось. Офіційні контактні телефони вимкнені. Водночас у відповіді на наш запит про ПАЕС не згадує Генпрокуратура, а Служба безпеки України взагалі надала відписку.

Скриншот відповіді на запит СБУ
Скриншот відповіді на запит СБУ

Гра в довгу

Експерти-юристи погоджуються, що в українському законодавстві не існує практики притягнення держави за ядерний тероризм. Втім те, що не може бути самостійним кримінальним провадженням в нас, мало би стати частиною доказової бази для Міжнародного кримінального суду ООН чи Міжнародного трибуналу.  

“Я думаю, в контексті міжнародного права це все сумується до всіх тих злочинів, які вчинила росія, їх багато. Можливо, це будуть додаткові докази для Міжнародного суду ООН”, – пояснює керівниця юридичного відділу міжнародної благодійної організації “Екологія-Право-Людина” Ольга Мелень-Забрамна.

В Україні вже почали працювати прокурори Міжнародного кримінального суду ООН та збирати докази воєнних злочинів рф. Швидкого розгляду справи очікувати не доводиться. Одна з очевидних причин – війна триває. 

Зараз говорять, що суд не зможе розглянути весь той об’єм доказової бази по Україні, який вже є на сьогодні, і потрібно створювати окремий міжнародний орган, який і буде тільки Україною займатись. Але він ще не створений, і, можливо, потім всі ці матеріали йому передадуть. Але поки наразі йдуть тільки дискусії і напрацювання робочої групи, яку створив президент”, – говорить правозахисниця Ольга Мелень-Забрамна. 

Відповідальність же рф за агресію та воєнні злочини в Україні сьогодні вирішується на полі бою. Мирна угода, якщо така взагалі можлива, повинна передбачати відшкодування усіх завданих матеріальних збитків. Інший варіант для українців – таки дочекатись вироків Міжнародних судів.

“Вони повинні мати обов’язки відшкодувати шкоду, яку вони завдали в порушення міжнародного права. Так було в попередніх випадках збройних конфліктів в різних країнах світу. Ми дуже сподіваємось, що вони будуть здійснювати відкшодлування, в тому числі репарації і сатисфакцій, компенсації і в тому числі відкшкодування шкоди, що стосується навколишнього середовища і інших матеріальних втрат, які зазнавали і Українська держава, і громадянина, і природа. Але це така дуже довгострокова перспектива. І ще все буде залежати від завершення конфлікту”, – зазначає правозахисниця. 

Міжнародний кримінальний суд та створення міжнародного трибуналу для рф – це гра в довгу. Очікувати швидких результатів не варто. Втім, саме там Україна зможе продемонструвати цілісну картину ядерного терору та шантажу, до яких всі ці місяці вдається рф. Чим швидше світ усвідомить свою відповідальність за колективну безпеку та перезапустить роботу міжнародних інституцій, тим більше шансів, що вдруге повторити подібний сценарій ані рф, ані жодному іншому терористичному режиму в світі не вдасться. Відповідальність за будь-які сплановані акти ядерного тероризму має бути миттєвою і відчутною. Проте таких інструментів у діючому міжнародному законодавстві наразі не існує. Їх змушений напрацювати демократичний світ. І чим швидше – тим краще для країн справжньої демократії.

Війна росії проти України, на жаль, остаточно зафіксувала нефективність міжнародного законодавства та роботи міжнародних інституцій. Інший же бік питання тут, що і українське національне законодавство у повній мірі не відповідає і тим наявним стандартам міжнародного права. Щонайменше й у напрямку боротьби з ядерним тероризмом. Наразі в Україні цілком реально отримати вирок лише за погрозу викрасти ядерне паливо, однак майже не реально – за запуск крилатих ракет у бік ядерного об’єкта. Схожа історія і з міжнародним правом, яке держави-декларанти мали б виконувати добровільно і безкомпромісно. Дієвих інструментів впливу на тих, хто його ігнорує, наразі не існує. Демократичний світ в чергове виявився не готовим до того, що хтось може захотіти його знищити. 

Підготували Альона Береза, Світлана Русіна, Альбіна Карман, Марія Турчина 

Це журналістське розслідування було проведене й опубліковане в рамках проєкту ІРРП “Підтримка журналістських розслідувань” за фінансової підтримки International Media Support (IMS).

Читайте також


Бойові дії біля Запорізької АЕС загрожують ядерною аварією

Україна тисне на ООН через “ядерний шантаж” на окупованій рф ЗАЕС
Попередній Головчинці: озеро на Хмельниччині з обмеженим доступом

Залиште свій коментар