Хмельницькі медіа вже сформували помітні аудиторії поза межами власних офіційних сайтів. Vsim.ua працює щонайменше на шести платформах і має близько 170 тисяч читачів у Facebook. Медіакорпорація «Є» зібрала у соцмережах більше 70 тисяч підписників. Відео ЖАР.INFO у соцмережах отримують від 129,6 до 976,7 тисячі переглядів, а TikTok-відео «Лінзи» — до 227,5 тисяч переглядів. Розмови з представниками редакцій показали, що соцмережі допомагають регіональним медіа залучати нову аудиторію, зокрема молодь, але потребують нових форматів і підходів. Журналісти створюють короткі відео, новинні картки й трансляції та адаптують один матеріал для кількох платформ. Це потребує додаткового часу, працівників і фінансування, тоді як перетворити цифрову аудиторію на стабільне джерело доходу вдається ще не всім.

Регіональна представниця ІМІ в Хмельницькій області Альона Береза опитала представників та представниць медіакорпорації «Є», vsim.ua, онлайн-медіа «Лінза» і ЖАР.INFO, а також ПП «Медіа-центр «Край Кам’янецький» про те, як вони адаптовують контент під соцмережі, а також проаналізувала відкриті показники їхніх сторінок і профілів у соціальних мережах та месенджерах. Дані про кількість читачів і підписників зафіксовано станом на 24 липня 2026 року.

Vsim.ua: найбільша Facebook-аудиторія і робота на шести платформах

Серед досліджених медіа найбільшу аудиторію у Facebook з близько 170 тисячами читачів має vsim.ua. Telegram-канал видання налічує 47 846 підписників, TikTok — 34,5 тисячі, Instagram — 24,2 тисячі, YouTube — 16,3 тисячі, а канал у Viber — 11 355 підписників.

YouTube-канал редакції, створений у червні 2013 року, містить 2642 відео, які сукупно набрали понад 7,3 мільйона переглядів. У TikTok акаунт медіа має 713,3 тисячі вподобань.

Редакція поширює посилання на матеріали сайту у Facebook і месенджерах, створює візуальні картки для Instagram, а також короткі вертикальні відео для TikTok, Instagram Reels і YouTube Shorts. Редактор vsim.ua Максим Фарина зазначає, що в соціальні мережі переходять не лише медіа — ці платформи посідають дедалі помітніше місце в повсякденному житті людей.

Присутність видання на шести платформах засвідчує, що соціальні мережі та месенджери стали системною частиною його роботи. Редакція адаптовує контент до форматів окремих платформ та соціальних мереж.

Медіакорпорація «Є»: довгі тексти поступаються динамічним форматам

Facebook-сторінка медіакорпорації «Є» має близько 54 тисячі читачів. На YouTube-канал підписалися 33 тисячі користувачів. Опубліковані на ньому 5025 відео сукупно набрали понад 21,1 мільйона переглядів.

В Instagram медіа має 11,7 тисячі читачів, а в Telegram — 4,54 тисячі підписників. Редакція адаптовує матеріали до особливостей кожної платформи. В Instagram використовує фотографії, короткі заголовки на зображеннях, відео та історії, у Telegram оперативно поширює новини, а на YouTube наразі регулярно публікується лише прогноз погоди.

Команда медіакорпорації «Є» фіксує зміщення показників у бік соціальних мереж порівняно із сайтом. У редакції також помічають, що довгі тексти поступаються коротшим і динамічнішим форматам.

«Якщо порівнювати статистичні показники «сайт — сторінки у соціальних медіа», то вони тяжіють у бік саме соцмереж. Помічаємо, що довгі тексти поступаються місцем коротким, більш динамічним форматам. Це безумовно впливає і на роботу самих журналістів: треба працювати ще оперативніше, при цьому ретельно продумувати підходи щодо форматів подачі інформації. Відповідно, треба набагато більше ресурсів і не завжди їх вистачає, особливо в нинішніх умовах кадрового голоду та фінансових викликів, які більшою мірою спричинила війна», — зазначили в редакції медіакорпорації «Є».

Робота редакції на чотирьох платформах і використання різних способів подання інформації підтверджують перехід від простого поширення посилань до окремого виробництва контенту для соціальних мереж. Водночас це збільшує навантаження на журналістів і потребує додаткових ресурсів.

ЖАР.INFO: перепаковування матеріалів як окрема частина роботи

Найбільше підписників ЖАР.INFO має на YouTube — 17,1 тисячі. Канал містить 358 відео, зокрема звичайні матеріали, Shorts, трансляції та подкасти з загальною кількістю переглядів у 685 тисяч.

У TikTok видання має 6 219 підписників, в Instagram — 5 121 читача, у Facebook — близько 2,7 тисячі.

Засновниця та редакторка онлайн-медіа «ЖАР.INFO» Марія Турчина говорить про зміну способів споживання інформації та додаткове навантаження, пов’язане з адаптацією матеріалів.

«Медіа опиняється в ситуації, в якій їхній контент споживають переважно через соцмережі та інші потокові платформи. Тоді як великі сайти втрачають трафік і стають, по суті, незручними, енергозатратними та громіздкими. Тобто перепаковування контенту саме під соціальні мережі — це частина процесу створення журналістського матеріалу і це вже робота на повний день. Редакція регулярно перепаковує контент, враховуючи потреби цільової аудиторії кожної з них», — розповіла вона.

Робота ЖАР.INFO на чотирьох платформах і використання різних форматів ілюструють описану редакторкою практику перепаковування контенту. Один журналістський матеріал потрібно не лише створити, а й адаптувати до способів споживання інформації різними аудиторіями.

«Лінза»: основні платформи — Instagram і TikTok

Найбільшу аудиторію незалежний онлайн-журнал «Лінза» має в Instagram — 5 146 читачів. У TikTok за акаунтом стежать 4 222 користувачі, у Facebook видання має 478 читачів, а в Telegram — 235 підписників.

У TikTok відео медіа сукупно зібрали 69,3 тисячі вподобань. Окремі закріплені відео набрали понад 100 тисяч переглядів, а одне, що розповідає про успішне збиття ракети на Хмельниччині, — близько 227,5 тисячі. Отже, алгоритмічне поширення коротких відео може забезпечувати охоплення, яке в десятки разів перевищує кількість підписників акаунту.

В Instagram «Лінза» публікує пояснювальні й новинні картки, відео та інтерактивні матеріали. Шеф-редакторка «Лінзи» Катерина Вовк розповіла, що медіа активно працює в соціальних мережах від початку свого існування. Тому для редакції йдеться не так про перехід на цифрові платформи, як про розвиток уже обраної моделі роботи.

«Наше медіа одразу активно працювало у соціальних мережах, тому важко сказати за тенденцію переходу. Щодо впливу, то це добре працює із залученням нової аудиторії та поширенням соціально важливих тем на більшу кількість читачів», — зазначила Катерина Вовк.

Показники TikTok демонструють, що матеріали «Лінзи» можуть виходити далеко за межі постійної аудиторії акаунту. Це підтверджує слова шеф-редакторки про роль соціальних мереж у залученні нових читачів і поширенні суспільно важливих тем.

«Край Кам’янецький»: соціальна аудиторія є, але дохід приносить друк

Facebook-сторінка газети «Край Кам’янецький» має близько 19 тисяч читачів. Окремо видання адмініструє загальнодоступну групу «ОГОЛОШЕННЯ «Край Кам’янецький», у якій перебуває 10,3 тисячі учасників.

Ці показники не можна додавати, оскільки частина людей може одночасно читати сторінку і бути учасниками групи. Водночас вони свідчать, що друковане видання сформувало помітну цифрову аудиторію.

Попри присутність у Facebook, основним джерелом доходу редакції залишається паперова газета.

«Крім паперової версії газети, ми працюємо і з соціальними мережами. Правда, дохід маємо із друкованої версії», — повідомили в редакції ПП «Медіа-центр «Край Кам’янецький».

Соцмережі дають охоплення, але посилюють навантаження

Дані редакцій показують, що соціальні мережі та месенджери вже стали повноцінною частиною регіональної медіасистеми. Великі редакції працюють одночасно на кількох платформах, а молодші онлайн-видання можуть отримувати значні охоплення завдяки Instagram і TikTok. Водночас кількість підписників не дорівнює кількості активних читачів. Вона не показує, скільки людей регулярно переглядає матеріали, переходить на сайт або взаємодіє з дописами. Для повного порівняння потрібні дані про охоплення, перегляди, залученість і трафік на сайт за однаковий період.

Не можна також підсумовувати аудиторії різних платформ: одна людина може одночасно читати сторінку медіа у Facebook, бути підписаною на його Telegram-канал і дивитися відео в TikTok чи YouTube.

Опитані редакції вбачають у соціальних мережах можливість залучати нових читачів, швидше поширювати суспільно важливу інформацію і працювати з аудиторіями, які рідше заходять безпосередньо на сайти. Однак ця трансформація має свою ціну, адже журналістам потрібно не лише підготувати матеріал, а й створити кілька його версій для різних платформ.

Отже, регіональні медіа не просто переносять матеріали до соціальних мереж, а перебудовують під них редакційні процеси. Проте зростання цифрової аудиторії поки що не завжди супроводжується появою сталої моделі монетизації, а кадровий і фінансовий дефіцит обмежує можливості редакцій працювати однаково ефективно на всіх платформах. 

Альона Береза, представниця Інституту масової інформації в Хмельницькій області