Коли одні регіональні медіа вже доручають штучному інтелекту розшифровку інтерв’ю, аналіз документів та створення інфографік, інші свідомо не використовують його взагалі. Проте майже всі редакції Хмельниччини погоджуються в одному, що ШІ допомагає медійникам, але навряд чи зможе повністю замінити журналістів. Регіональна представниця ІМІ в Хмельницькій області Альона Береза запитала у редакцій медіа Хмельниччини, як вони використовують інструменти штучного інтелекту, чи мають внутрішні правила роботи з ними та як оцінюють вплив нових технологій на свою професію. 

ШІ для рутинної роботи

Найчастіше редакції на Хмельниччині використовують штучний інтелект для виконання технічних та рутинних завдань, які загалом забирають багато часу та зусиль.

Наприклад, в онлайн-медіа «Лінза» ШІ допомагає створювати субтитри до відео, розшифровувати інтерв’ю, редагувати тексти після вичитки редакторами, щоб матеріали мали єдиний tone of voice медіа, а в травні цього року редакція почала створювати за допомогою ШІ інфографіки.

У ЖАР.INFO інструменти штучного інтелекту використовують для транскрибування та роботи з великими масивами даних.

«Вони економлять величезну кількість часу на рутинній роботі редакції, але водночас усі цитати, які транскрибувались ШІ, пізніше ще проходять прослуховування та додаткову перевірку нашими журналістами», – зазначає засновниця та редакторка онлайн-медіа «ЖАР.INFO» Марія Турчина.

Такий підхід застосовують і інші редакції, які вже інтегрували інструменти штучного інтелекту у повсякденну роботу. Вони розглядають його насамперед як помічника для виконання технічних завдань, але не як інструмент, який здатний замінити редакційні процеси повністю.

Редактор vsim.ua Максим Фарина розповідає, що їхня редакція використовує ШІ для аналізу даних та роботи із зображеннями й відео.

Водночас рівень інтеграції ШІ в регіональних медіа суттєво відрізняється. Якщо одні редакції експериментують з різними сервісами, то інші лише починають придивлятися до нових технологій. Так, у редакції медіакорпорації «Є» говорять про мінімальне використання штучного інтелекту. Медійники звертаються до нього переважно для верифікації інформації, створення ілюстративних зображень та пошуку ідей для заголовків.

«Оскільки редакція не має власного ілюстратора, такі інструменти допомагають нам оперативно створювати необхідний візуальний контент. Ілюстрації, створені за допомогою ШІ, ми обов’язково маркуємо. Також іноді ШІ наштовхує на ідеї для заголовків, втім, остаточний варіант все одно допрацьовують журналісти. Категорично негативно ставимося до використання ШІ у створенні журналістських текстів, втім, не виключаємо можливості оптимізації внутрішньоредакційних процесів», – розповіли в редакції «Є».

Натомість у медіацентрі «Край Кам’янецький» взагалі не використовують ШІ у своїй роботі. «Суспільне Хмельницький» також наразі не застосовує штучний інтелект у повсякденній роботі, однак регулярно проводить внутрішні обговорення щодо його використання та вже має відповідні редакційні правила, які зобов’язують редакцію маркувати продукт відповідно, якщо він використовується.

Попри різні підходи до використання нових технологій, серед опитаних редакцій простежується спільне переконання, що штучний інтелект може змінити інструменти роботи журналіста, але навряд чи здатен замінити його професійні навички, досвід та відповідальність. Такої думки дотримується і шеф-редакторка онлайн-медіа «Лінза» Катерина Вовк.

«ШІ може змінити журналістику лише в контексті оптимізації роботи, коли не потрібно витрачати час на рутину. ШІ не зможе замінити журналістів як авторів матеріалів, оскільки свідома аудиторія дуже відчуває, що читає, і для читачів важливо, аби це були живі тексти, які не зможе підготувати ШІ».

У «Є» також переконані, що штучний інтелект має залишатися лише допоміжним інструментом для оптимізації окремих процесів. Водночас поряд із можливостями з’являються й нові ускладнення. «ШІ використовує результати роботи журналістів, видає бажаний користувачем запит і цим забирає аудиторію в медіа», – зауважує Максим Фарина. Загалом це одна з нових дилем, з якими вже стикаються медіа, адже штучний інтелект може бути не лише помічником журналіста, а й новим посередником між редакцією та її аудиторією.

Довіра до ШІ закінчується там, де починаються факти

Попри різний рівень використання нових технологій, у більшості редакцій головною перевагою ШІ називають економію часу та оптимізацію робочих процесів.

«Ризиків не бачимо. З переваг – оптимізація роботи та економія часу редакції», – зазначає шеф-редакторка онлайн-медіа «Лінза» Катерина Вовк. У ЖАР.INFO кажуть, що ШІ-інструменти дозволяють швидше працювати з великими масивами інформації, але остаточне рішення завжди залишається за людиною.

Водночас майже всі редакції наголошують на необхідності перевіряти результати роботи штучного інтелекту.

«Головний ризик використання ШІ – неперевірена інформація. Часто ШІ може галюцинувати, вигадувати щось. Тому у нас перевірка журналістом –  не розкішний максимум, а базовий мінімум », – наголошує Марія Турчина.

Проблема достовірності інформації стала одним із ключових застережень у використанні ШІ, адже іноді ШІ не лише не пришвидшує роботу, а й створює додаткове навантаження на журналістів.

У редакції МК «Є» вважають, що інформація, яку надає штучний інтелект, часто потребує ретельної перевірки. Іноді на це витрачається навіть більше часу, ніж на самостійний аналіз. У «Краї Кам’янецькому» основний ризик – відсутність довіри до інформації ШІ. “Перед застосуванням варто уважно аналізувати надані факти», – наголошують у редакції.

Редакційні правила: від заборон до окремих політик

Ще кілька років тому більшість редакцій не мали жодних правил щодо використання штучного інтелекту. Сьогодні ситуація поступово змінюється. Формування таких правил можна назвати однією з найновіших тенденцій у регіональних медіа. Якщо ще два роки тому використання штучного інтелекту майже не обговорювалися, то нині редакції дедалі частіше намагаються визначити межі його застосування.

Наприклад, ЖАР.INFO ще торік розробив окрему Політику використання ШІ у роботі, яка є частиною редакційної політики медіа. 

До прикладу, в політиці редакція зазначила свої додаткові зобов’язання: моніторинг та аудит (команда здійснює регулярний перегляд процесів використання ШІ, щоб виявляти ризики та вдосконалювати практики його використання), освітня підготовка (журналісти/журналістки та редактори/редакторки ЖАР.INFO проходять навчання щодо етичного та безпечного використання ШІ), прозорість для аудиторії (команда відкрито інформує про те, як і з якою метою застосовується ШІ в нашій роботі), інтелектуальна власність (команда гарантує дотримання авторських прав при навчанні систем ШІ та визначенні прав на створений ними контент).

У «Лінзі» також закріпили у редакційній політиці, що не використовують штучний інтелект для генерування статей, але застосовують його для розшифрування аудіо, підбору SEO-заголовків, перекладу текстів та редагування відео. «Якщо фото або інфографіки згенеровані ШІ, то ми обов’язково маркуємо їх: “Ілюстративне зображення створене «Лінзою» за допомогою штучного інтелекту», – каже шеф-редакторка Катерина Вовк.

У «Є» внутрішню політику лише формують. Редакція нещодавно долучилася до програми “ШІ та цифрова стійкість медіа” і планує офіційно оформити принципи використання штучного інтелекту.

«Нещодавно ye.ua підписав Меморандум про співпрацю з MDF та Internews у межах програми «ШІ та цифрова стійкість медіа». Ми, зокрема, плануємо систематизувати належним чином наші внутрішньоредакційні принципи й офіційно оформити їх у редполітиці щодо застосування ШІ», – повідомили в редакції.

Важливо, що потребу в таких правилах усвідомлюють навіть ті медіа, які поки що не використовують ШІ у своїй повсякденній роботі. Зокрема, як уже зазначалось вище, «Суспільне Хмельницький» дотримується затверджених на національномі рівні Принципів Суспільного щодо використання штучного інтелекту, які передбачають маркування контенту, створеного з використанням штучного інтелекту.

«Кожен елемент контенту, створений за допомогою ШІ, буде під контролем працівників, які несуть відповідальність за вміст та відповідність законодавству, редакційним засадам, редакційному статуту АТ «НСТУ» і стандартам інформаційного мовлення АТ “НСТУ”. У разі використання ШІ для виробництва контенту ми повідомляємо про це користувачів на тій платформі, де представлений цей контент», – зазначено у цих Принципах.

Маркування як новий стандарт 

Ще одна тенденція, яка простежується серед регіональних медіа, – усвідомлене маркування контенту, створеного за допомогою штучного інтелекту. До прикладу, у онлайн-медіа «Лінза» всі фото та інфографіки, створені ШІ, супроводжуються приміткою: «Ілюстративне зображення створене «Лінзою» за допомогою штучного інтелекту». У «Є» також обов’язково маркують ілюстрації, створені ШІ.

Водночас ЖАР.INFO відповідно до власної політики маркує такі зображення та озвучення текстів.

Маркування поступово стає новим редакційним стандартом, покликаним зберегти довіру аудиторії та забезпечити прозорість використання нових технологій у діяльності медій.

Журналістика після появи штучного інтелекту

Сьогодні регіональні медіа перебувають лише на початку процесу інтеграції ШІ в редакційну роботу. Одні с  активно експериментують з новими технологіями, інші – лише визначають для себе правила гри. Проте всі вони вже змушені шукати відповідь на питання, якою буде журналістика в епоху штучного інтелекту.

Досвід редакцій Хмельниччини показує, штучний інтелект уже став допоміжною частиною сучасної журналістики. Редакції довіряють йому рутинні завдання, але не готові делегувати головне – створення якісного журналістського контенту та відповідальність за достовірність інформації. Тож головний виклик для журналістики сьогодні, чи можуть редакції використати нові технології так, щоб вони посилювали якісну журналістику, а не витісняли її з інформаційного простору чи  взагалі її заміняли.

Альона Береза, представниця Інституту масової інформації в Хмельницькій області