Регіональні медіа Хмельниччини по-різному оцінюють ситуацію з кадрами. Частина редакцій уже відчуває дефіцит журналістів, зростання навантаження та виснаження команди. Інша частина не називає ситуацію кадровою кризою, але визнає, що кваліфікованих кандидатів поменшало, а оплата в медіа не приваблюють молодь. Серед причин кадрових проблем редакції називають мобілізацію працівників, виїзд фахівців за кордон і до безпечніших регіонів, професійне вигорання, фінансову нестабільність, брак профільної освіти та невідповідність оплати рівню відповідальності журналістів. Водночас медіа намагаються адаптуватися: співпрацюють із фрилансерами та студентами, навчають початківців, розширюють мережі гіперлокальних кореспондентів, автоматизують рутинні процеси й використовують штучний інтелект.

Розповідаємо про кадрову ситуації в медіа Хмельниччини, з якими поспілкувалась регіональна представниця ІМІ в Хмельницькій області Альона Береза.

Мобілізація і скорочення редакційних команд

У медіакорпорації «Є» дефіцит працівників відчувають близько десяти років. Після початку повномасштабної війни ситуація загострилася, скоротився штат журналістів і керівний склад, а частина працівників долучилася до війська.

«Дефіцит кадрів доволі відчутний, напевно, останні 10 років. Під час повномасштабної війни проблема загострилась. Значно зменшилась частка співробітників чоловіків. Скоротився штат журналістів, а також керівний склад. До війська мобілізували виконавчого директора та видавця, яких фактично нікому замінити. Знайти в команду досвідчених журналістів у регіональну редакцію також є завданням із зірочкою, адже, за нашими спостереженнями, на ринку праці суттєво поменшало кандидатів із релевантним досвідом. Відтак редакція працює у значно меншому штаті. Навантаження на тих, хто залишився, суттєво зросло», — розповіли у редакції Медіакорпорації «Є» у відповідь на запит регіональної представниці ІМІ в Хмельницькій області Альоні Березі.

Попри скорочення штату і збільшення навантаження, медіа продовжує працювати, залучає позаштатних авторів та шукає нових працівників.

«Попри це, продовжуємо інформувати громаду, бути присутньою на місцях подій, давати перевірену інформацію. Співпрацюємо з позаштатними авторами і не припиняємо пошуки кандидатів, які могли б поповнити штат. Готові навчати нових фахівців фактично з нуля, проте з підбором людей у команду все одно виникають труднощі», — зазначили у редакції медіакорпорації.

Кадровий голод у редакції пов’язують передусім з війною, але звертають увагу і на фінансові проблеми медіаринку.

«Кадровий голод, на нашу думку, насамперед пов’язаний із війною. Хтось долучився до війська, хтось виїхав за кордон, хтось вирішив змінити професію через емоційне вигорання та фінансову нестабільність. Це стало поштовхом до пошуку нових підходів у роботі та розвитку універсальних навичок у працівників. Ми намагаємося адаптуватися до нових умов та підтримувати одне одного в команді. Ця згуртованість все-таки дає нам підстави з оптимізмом дивитися у майбутнє», — додали в МК «Є».

«Працюємо за двох»

У газеті «Край Кам’янецький» (ПП «Медіа-центр «Край Кам’янецький») також підтвердили, що відчувають дефіцит кадрів. Найбільше редакції бракує журналістів. Причини сформулювали стисло: «Мала заробітна плата». Через нестачу людей зростає навантаження на тих, хто продовжує працювати.

«Можна сказати, що працюємо за двох. Більше навантаження та відчувається виснаження», — зазначили у редакції видання.

Водночас припиняти роботу редакція не планує, адже газета має свою історію і свого читача, якого редакція не має права зраджувати.

У «Краї Кам’янецькому» впродовж останніх років переважно працювали жінки, а цього року до колективу долучився чоловік. Кадрова проблема є лише одним із викликів для друкованого видання. Ще є блекаути, реорганізація Укрпошти  і зміна логістики доставки періодики, здорожчання друку, малі тиражі, брак реклами.

Шукаємо універсалів

Проблеми з пошуком кадрів має й онлайн-медіа «ЖАР.INFO», яке спеціалізується на створенні розслідувань та аналітиці.

«Наша редакція насправді має проблеми з кадрами. Розслідування та аналітика вимагають високої відповідальності від авторів. Часто оплата праці журналіста, який робить розслідування, неспівмірна з рівнем відповідальності, яке покладається на авторів. Це одна з основних проблем. Інша – брак профільних навчальних закладів у Хмельницькому, які могли б забезпечувати постійну ротацію молодих кадрів», — розповіла засновниця та редакторка онлайн-медіа «ЖАР.INFO» Марія Турчина у відповідь на запит регіональної представниці ІМІ.

Редакції потрібні не стільки вузькопрофільні представники, скільки універсальні медійники, які можуть працювати з різними форматами контенту.

«Не можу сказати, що нам конкретно бракує того чи іншого спеціаліста, бо більшість є універсалами. Нам потрібні такі ж – і з відео працювати, і текст писати, і розслідування робити. Але якщо говорити про мрії – то це database-аналітик, людина, яка зможе технічно оформити інформацію, з якою ми працюємо вручну», — зазначила Марія Турчина.

У невеликій команді відсутність навіть однієї представниці команди редакції впливає на роботу всієї редакції. Частину навантаження в «ЖАР.INFO» намагаються зменшити завдяки автоматизації, однак використовувати штучний інтелект можна не для всіх редакційних завдань.

«Брак кадрів – це завжди проблеми з відпустками, вихідними, хворобами. Якщо хтось один випадає, це відчуває вся команда. Ми намагаємось автоматизувати рутину за допомогою ШІ. Але є дуже специфічні завдання, які довірити ШІ просто неможливо через безпекові питання. Намагаємось впроваджувати систему керування проєктами також через різні автоматизовані додатки та програми», – розповіла редакторка.

За словами медійниці, завдяки стажуванню для студентів різних вишів Хмельницького, яке проходило з початку року і до кінця червня на базі онлайн-медіа, вдалося знайти дуже перспективних інтернів, з якими редакція продовжує співпрацювати навіть після стажування та планує інтегрувати їх до командної роботи редакції.

Кваліфікованих кандидатів стало менше

Не всі опитані редакції говорять про безпосередній дефіцит працівників. Однак навіть медіа з укомплектованими командами стикаються з труднощами, коли шукають журналістів і редакторів.

«Дефіциту кадрів наразі немає. Проте під час останніх пошуків журналіста та редактора стрічки новин виникли проблеми. Кваліфікованих кадрів стало менше, ринкова заробітна плата у медіа не приваблює молодь», — зазначив у коментарі редактор видання vsim.ua Максим Фарина.

На кваліфікацію кандидатів звертають увагу і в «Суспільне Хмельницький». За словами головного редактора Григорія Карякіна, кадрова криза не вплинула на роботу медіа, хоча четверо чоловіків з редакції нині служать у ЗСУ.

«Так історично склалося, що  у штаті жінок завжди було більше. Четверо співробітників-чоловіків нині у лавах ЗСУ. Кадрова криза не вплинула жодним чином на нашу роботу. Швидше, це кваліфікаційні вимоги та професіоналізм людей, яких ми шукаємо. Часто він не дотягує до відповідного рівня», — розповів Григорій Карякін.

Ще однією тенденцією під час пошуку кадрів він називає переїзд випускників журналістських спеціальностей до безпечніших регіонів.

«Більшість молодих фахівців, які, до прикладу, навчаються на факультеті журналістиці у Кам’янці-Подільському після закінчення вишу віддають перевагу в плані роботи спокійнішим регіонам, як-то Чернівці чи Закарпаття», — зазначив головний редактор «Суспільне Хмельницький».

Водночас молодь зацікавлена в проходженні практики в редакції. Крім того, медіа розширює мережу кореспондентів у громадах області.

«У нас дуже багато бажаючих молодих людей, що хочуть проходити практику на Суспільному і ми нікому не відмовляємо. Крім того, від минулого року ми знайшли трьох нових кореспондентів у регіонах в рамках мережі гіперлокальних кореспондентів. Зокрема, це кореспонденти у Кам’янці, Ізаславі (охоплює шепетівську громаду) та Теофіпольській громаді», — додав Григорій Карякін.

Редакціям бракує грошей для розширення команд

В онлайн-медіа «Лінза» наразі немає дефіциту працівників. У травні редакції вдалося швидко знайти фахівців, які поділяють її цінності, розповіла шеф-редакторка онлайн-медіа «Лінза» Катерина Вовк. Водночас можливості медіа залучати нових працівників і зменшувати навантаження на команду обмежені фінансово.

«Проте бракує фінансування для залучення нових людей, які могли б зменшити роботи наявних фахівців та розширити роботу медіа», — зазначила Катерина Вовк.

Одним зі способів формування кадрового резерву в медіа стала співпраця зі студентами.

«Ми активно працюємо зі студентами, які проходять у нас практику. З деякими продовжуємо надалі співпрацю на умовах фрілансу. Це допомагає формувати базу потенційних працівників, яких ми надалі можемо залучати на роботу», — розповіла шеф-редакторка.

Гендерний склад команди істотно не змінився. Від початку створення медіа у редакції працювало більше жінок, тому робочі процеси не змінилися.

Кадровий резерв шукають серед студентів і фрілансерів

Щоб підтримувати роботу команд, медіа співпрацюють із фрилансерами, залучають студентів до практики, навчають нових працівників, розширюють мережі гіперлокальних кореспондентів та автоматизують частину процесів. Однак фідбек усіх редакцій свідчить, що технологічні й організаційні рішення не можуть повністю компенсувати нестачу досвідчених людей, а також розв’язати проблему низьких зарплат і фінансової нестабільності регіональних медіа.

Альона Береза, представниця Інституту масової інформації в Хмельницькій області