З початком великої війни загострилася проблема оформлення статусів  учасника бойових дій (далі — УБД) та особи з інвалідністю внаслідок війни. Нещодавно ми описували історію хмельничанина Олексія Попова, якому знадобилося чимало часу й нервів, аби довести, що здобута у травні 2022 року під час бойових дій на Харківщині баротравма — причина численних ускладнень для здоров’я та інвалідності. При цьому чоловікові, який приєднався до лав Збройних сил України добровольцем, на момент спілкування з нами так і не вдалося підтвердити зв’язок своєї інвалідності з участю в бойових діях. 

Однією з перепон у випадку Олексія стала відсутність посвідчення УБД, яке б підтверджувало його статус учасника бойових дій. Тому ми вирішили розібратися, чи справді “УБД” є необхідною умовою для тих, хто через поранення прагне отримати статус “особа з інвалідністю внаслідок війни”. А також з’ясувати, як загалом пов’язані ці два статуси. 

Непросте спрощення 

У липні 2023 року заступник міністра оборони Віталій Дейнега повідомив: за його даними, з мільйонної української армії лише близько 40 тисяч осіб мають статус учасника бойових дій. Тоді ж він назвав “процес отримання УБД настільки неприємним, що “відбиває бажання служити цій державі”. 

Ймовірно, посадовець мав на увазі тих, хто доєднався до ЗСУ після 24 лютого 2022 року. Адже на початок 2021 року, за даними Мінветеранів, в Україні налічувалося понад 400 тисяч УБД. Але ж взяти участь у бойових діях від початку російсько-української війни встигло таки більше, ніж пів мільйона осіб!

Відносно невелика кількість громадян із підтвердженим статусом УБД має  дуже бентежний вигляд, особливо враховуючи, що механізм отримання цього статусу прописали у Постанові Кабміну ще на самому початку російсько-української війни — у серпні 2014 року. Згодом, з огляду на воєнні реалії, Постанову змінювали й доповнювали.І лише на другому році повномасштабної війни посадовці дозріли до суттєвого спрощення процедури отримання статусу УБД.  Так, влітку 2023 року внесли зміни до відповідного Порядку. Відтепер на розгляд комісії з питань визначення статусу учасника бойових дій передбачено надання лише однієї довідки про безпосередню участь у заходах, необхідних для оборони України. Цю довідку видає командир військової частини, у взаємодії з якою людина сама або у складі добровольчого формування захищала державу.

Хороша новина: спрощення поширюється і на добровольців, які у період з 24 лютого до 25 березня 2022 року увійшли до складу певного бойового підрозділу. Погана: наразі законодавством не визначений порядок набуття статусу УБД учасниками добровольчих формувань тергромад або добровольцями, які після 25 березня 2022 року не увійшли до складу одного з військових формувань України. Для таких, крім вже зазначеної довідки, потрібна ще низка документів. А саме: 

• витяг (копії) бойових донесень, витяг (копії) журналів бойових дій (оперативних завдань, ведення оперативної обстановки);
• витяг (копії) вахтових журналів, польотних листів;
• витяг (копії) матеріалів спеціальних (службових) розслідувань за фактами отримання поранень, контузій, каліцтв;
• до зазначених документів за власним бажанням можна додати інші документи, які містять докази та підтверджують факт участі у бойових діях.

Отож спрощення-то запровадили, але не для всіх. До того ж воно дієве лише для чинних військовослужбовців. Якщо ж людина отримала поранення, їй потрібно подавати до міжвідомчої комісії довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва). 

Кому можуть дати статус “особа з інвалідністю внаслідок війни”? 

От тільки після отримання поранення військовослужбовці часто ідуть іншим шляхом — оформлюють не УБД, а статус “особа з інвалідністю внаслідок війни”. Відбувається це заради отримання більшого обсягу пільг — зокрема, знижок при отриманні житла, сплаті за комунальні послуги, доступу до санаторного лікування, допомоги з тимчасової непрацездатності, позачергового надання авто тощо.

Існує великий перелік осіб, які можуть претендувати на статус “особа з інвалідністю внаслідок війни”. І учасники бойових дій — лише одні з цих багатьох претендентів.  

Наказом Міністерства у справах ветеранів України 23 листопада 2022 року затверджена типова інформаційна картка адміністративної послуги “Встановлення статусу особи з інвалідністю внаслідок війни”. Згідно з нею, необхідними документами для отримання посвідчення є лише: заява, копія паспорта громадянина України, довідка медико-соціальної експертної комісії про групу та причину інвалідності, фотокартка 3х4 см.

“На основі цієї типової картки місцеві ради ухвалили власні інформаційні картки і положення. Але суперечити типовій формі вони не можуть”, – зазначає завідувач Шепетівського бюро правової допомоги Євген Бондар. 

І все було б добре, якби не одне “але”: шортліст документів призначений для всіх, окрім тих, хто отримав поранення у період АТО (ООС) або ж після 24 лютого 2022 року. Для цих українців додатково необхідно подати ще й інші документи, передбачені пунктом 4 Постанови Кабміну від 8 вересня 2015 року. Залежно від конкретних обставин це може бути:

• довідка та інші документи про безпосередню участь у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони;
• контракт добровольця територіальної оборони;
• документи про залучення до заходів із забезпечення національної безпеки і оборони (зокрема для працівників цивільних підприємств, установ, організацій );
• клопотання про надання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни керівника добровольчого формування;
• довідка про виконання добровольчими формуваннями завдань антитерористичної операції;
• довідка про добровільне забезпечення або добровільне залучення до заходів із забезпечення національної безпеки і оборони.

Тобто, простіше кажучи, людині, пораненій під час Другої світової війни, значно легше оформити статус “особа з інвалідністю внаслідок війни”, ніж учаснику війни російсько-української. 

Як пов’язані два статуси? 

На сайті громадської організації “Принцип”, яка займається правозахистом поранених бійців, йдеться: 

“Учасник бойових дій з групою інвалідності, яка пов’язана із захистом Батьківщини, має право на отримання статусу “особа з інвалідністю внаслідок війни”.

Отже, за наявності “УБД” шлях оформлення іншого статусу нібито спрощується. Але ж вище ми вже пояснили, що “УБД” — це не завжди про “просто”. То чи можна тоді обійтися без нього?   

“Закон говорить, що статус “особа з інвалідністю внаслідок війни” надається особам, які отримали інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, безпосередньої участі в бойових діях чи заходах із забезпечення національної безпеки й оборони у війні з росією. Зважаючи на це, попереднє оформлення статусу учасника бойових дій не обов’язкове”, — пояснює юристка Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Хмельницькій області Ольга Чорна. 

Окрім того, перелік документів, визначених Порядком для встановлення статусу особи з інвалідністю внаслідок війни, не містить згадок про “УБД”. 

“Порядок не містить вимоги надавати посвідчення учасника бойових дій при розв’язанні питання надання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни. Тому вимога органу соціального захисту населення про надання цього посвідчення є незаконною”, — прокоментувала міністерка у справах ветеранів Юлія Лапутіна у відповіді на наш запит.

Доведеться обирати між двома статусами?  

А як бути, якщо пораненому військовослужбовцю таки вдалося раніше оформити “УБД”? Порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни містить вимогу: ветеран війни чи постраждалий учасник Революції Гідності має право лише на одне посвідчення за його вибором. У разі встановлення учаснику бойових дій статусу особи з інвалідністю внаслідок війни видане раніше посвідчення учасника бойових дій вилучається та залишається на зберіганні в органі соцзахисту населення за місцем реєстрації громадянина. Щоправда, перед тим, як здати посвідчення УБД, треба мати що здавати. 

На сторінці ГО “Принцип” обговорюють ситуацію, коли інвалідність дають лише на певний термін. Підписники зазначають, що після завершення терміну дії статусу особи з інвалідністю внаслідок війни можна повернути посвідчення УБД.

Звісно, можна повернутися до “УБД” та мати хоча б якісь пільги. Проте як, наприклад, повернутися до того, що оформити так і не змогли? Питання риторичне. 

Висновки 

Отож “УБД” та “особа з інвалідністю внаслідок війни” — два різні статуси. Їхнє отримання регулюється численними нормативними актами й навіть після задекларованого спрощення процедура оформлення все одно не стала принципово простішою. Ба більше: саме для учасників АТО (ООС) та бойових дій після 24 лютого процедура оформлення статусу “особа з інвалідністю внаслідок війни” складніша, ніж для інших категорій громадян, які також можуть претендувати на цей статус. Та навіть за таких обставин варто пам’ятати, що статтею 19 Конституції України визначено: ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. 

Підготувала Світлана Русіна