Мільйони українських дітей через російську агресію змушені жити в умовах повномасштабної війни. Хто з них може отримати статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів, та чи дає цей статус право на якісь пільги – про це журналісти ЖАР.INFO розпитали у юристів системи безоплатної правничої допомоги (БПД).

Для початку треба пояснити, що не слід плутати статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, та статус дитини війни. Діти війни – це громадяни України, яким на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше ніж 18 років. Державні соціальні гарантії для цієї категорії людей визначені в Законі України «Про соціальний захист дітей війни».

Натомість потреба запровадити поняття «дитина, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів» виникла у зв’язку зі збройною агресією російської федерації. Порядок надання цього статусу визначає постанова Кабінету Міністрів України № 268 від 5 квітня 2017 року.

«Статус дитини, що постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, надається дітям, які  внаслідок бойових дій і збройних конфліктів отримали поранення, контузію, каліцтво; зазнали фізичного, сексуального насильства; були викрадені або незаконно вивезені за межі України; залучалися до участі у діях воєнізованих чи збройних формувань; незаконно утримувалися, у тому числі в полоні країни-агресора; зазнали психологічного насильства», – пояснює юристка Старокостянтинівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Оксана Балясна.

Щоб отримати цей статус, необхідно звернутися до органу опіки та піклування за місцем фактичного проживання або перебування дитини як внутрішньо переміщеної особи, за місцем звернення, за місцем виявлення такої дитини місцевими органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування.

«Заяву про надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, до служби у справах дітей може подати законний представник дитини, тобто один із батьків чи опікунів, сама дитина, якщо їй уже виповнилося 14 років, а також представник органу опіки та піклування чи родичі дитини», – говорить головна юристка Козятинського бюро правової допомоги Аліна Бондарчук.

До заяви необхідно додати згоду на обробку персональних даних та копії таких документів:

• свідоцтва про народження дитини або іншого документа, що посвідчує особу дитини;
• документа, що посвідчує особу заявника;
• документа, що підтверджує повноваження законного представника дитини (якщо дитина постійно проживає або перебуває у закладі охорони здоров’я, закладі освіти або іншому дитячому закладі – документа, що підтверджує факт перебування дитини в такому закладі) або родинні стосунки між дитиною та заявником.

За наявності додаються також копії:

• довідки про взяття дитини на облік як внутрішньо переміщеної особи;
• паспорта громадянина України, виготовленого у формі книжечки;
• паспорта громадянина України або паспорта громадянина України для виїзду за кордон у формі е-паспорта або е-паспорта для виїзду за кордон;·  витягу з реєстру територіальної громади.

«Для підтвердження обставин, які дають дитині право на отримання статусу, до вже наведеного переліку долучають й інші документи. Це можуть бути медичні довідки, заяви про вчинення щодо дитини правопорушення, матеріали кримінальних проваджень, висновки експертиз», – зазначає Оксана Балясна.

Термін, упродовж якого орган опіки та піклування повинен надати статус або ж відмовити, становить 30 календарних днів з дати реєстрації заяви. Утім відмову можна оскаржити в суді.

За словами Аліни Бондарчук, діти, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, фактично мають право на ті самі виплати й пільги, що й внутрішньо переміщені особи. Вони можуть отримати щорічну допомогу на оздоровлення, компенсацію витрат  на отримання  психологічної  допомоги, цільові кошти  на здобуття  професійної  або вищої освіти, а також безкоштовне харчування незалежно від  форми  власності навчального закладу. Окрім того, певні пільги для таких дітей можуть встановити й на місцевому рівні.

Довідково. Якщо у вас виникли запитання, ви завжди можете звернутися до системи безоплатної правничої допомоги:

• усну консультацію можна отримати в контактному центрі системи БПД за номером: 0 800 213 103. Дзвінки зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України безкоштовні. Контактний центр працює в будні з 8:00 до 18:00;
• зателефонувати з Telegram: https://t.me/+380677213103 (тільки дзвінки!);
• отримати письмову консультацію в Telegram: https://t.me/LegalAidUkraineBot;
• проконсультуватися у найближчому бюро правничої допомоги — адреси тут: https://bit.ly/bpd_buro.