На другому році повномасштабної російсько-української війни більшість українців не потребують порад, як уникати придбання російських чи білоруських товарів. Та й продукцію зі штрих-кодами, які починаються з цифр 46 (росія) чи 481 (білорусь), сьогодні побачити на полицях крамниць можна вкрай рідко. Зазвичай продавці кажуть, що допродують залишки, а зароблене передають на потреби ЗСУ. Та все ж навіть у таких рідкісних нині випадках радимо не лінуватися і вимагати від персоналу магазинів пояснень, чому в теперішніх обставинах вони пропонують українцям товари, виготовлені у ворожих державах.

Утім, значно складніше розібратися з іноземними виробниками, які ігнорують війну та продовжують працювати в росії. У такий спосіб вони не лише отримують прибутки, але й опосередковано фінансують армію агресора. Отже, сьогодні – про те, як під красивими обгортками розгледіти плями від української крові.

Список групи експертів Єльського університету

Плануєте покупку – перегляньте список компаній, який уклали й систематично оновлюють експерти Єльського університету. Від початку повномасштабної війни дослідники відстежують, як великі міжнародні компанії, що працювали в росії, реагують на вторгнення. Наразі про вихід з російського ринку, як свідчить список, публічно заявили понад тисячу компаній.

Перелік фірм поділено на кілька категорій: 

• продовжують працювати на території країни-агресора (наприклад, Zepter, Guess, Gorenje);
• працюють, однак відмовилися від нових інвестицій (наприклад, Xiaomi, Hochland, Geox);
• частково згорнули свою діяльність (наприклад, Whirlpool, Sketchers, Epic Games);
• призупинили діяльність у росії (наприклад, Western Union, Victoria’s Secret, Spotify);
• повністю вийшли з російського ринку (наприклад, Amway, H&M, Canva).

Телеграм-бот BoycottRussia

Чи не найпопулярніший ресурс, який допоможе уникнути небажаної покупки, – телеграм-бот BoycottRussia. За допомогою цього бота можна перевірити бренди й компанії та дізнатися, чи продовжують вони працювати в росії. Для цього досить надіслати назву компанії чи бренду, а бот розкаже, варто чи ні бойкотувати виробника. А в разі, якщо компанії продовжує свою діяльність в рф, навіть запропонує альтернативні фірми. 

Всю інформацію бот бере з відкритих джерел.

Застосунок Zrada

Ще один спосіб дізнатися, чи варто бойкотувати виробника, – встановити застосунок Zrada. У базі застосунку 1124 компанії та 994 бренди. Якщо вас цікавить певна фірма, її назву можна вводити в рядок пошуку, а відтак застосунок «розкаже», чи працює компанія на ринку ворога. 

Крім того, дані про виробника та його звʼязок з росією можна дізнатися, зісканувавши в застосунку штрих-код товару.

Користувачі Zrada можуть також самі додавати компанії, яких ще немає в списку застосунку, а також аналоги товарів, щоб замінити продукцію виробників, які продовжують працювати в росії.Завантажити застосунок можна як на Google Play, так і на App Store.

Дослідження «Читомо»

Портал про культуру читання та мистецтво книговидання «Читомо» дослідило, які видавництва та медіа мають звʼязки з росією та білоруссю. Тож якщо ви не уявляєте свого життя без книжок, дуже радимо ознайомитися з переліками, які наводять у публікації. 

З матеріалу ви, зокрема, дізнаєтеся, що кінцевим бенефіціарним власником приватного підприємства «Видавництво «Махаон-Україна» є росіянин Мамут Олександр Леонідович, який також зазначений кінцевим бенефіціарним власником видавництва «Рідна мова», а бенефіціаром видавництва «Артбукс» є громадянка білорусі Похлєбаєва Ганна Володимирівна.

Щодо «Рідної мови», то слід уточнити, що в листопаді видавництво повідомило про  перереєстрацію, щоб позбутися «російського сліду». Тепер це нове видавництво «РМ», тож не плутайте.Як бачимо, вибір літератури сьогодні – справа дуже відповідальна. І, як ми вже писали, звертати увагу слід не лише на імʼя автора та анотацію до твору, але й на видавця.

Попри невеликий обсяг нашої сьогоднішньої добірки, сподіваємося, що запропоновані інструменти допоможуть нашим читачам правильно обирати товари в крамницях. До речі, чи завжди ви звертаєте увагу на виробника продукції, яку хочете придбати, і чи користуєтеся спеціальними ресурсами, щоб дізнатися про звʼязок компанії з країною-агресором?

Підготувала Оксана Банкова