Значна частина судових справ, у яких однією зі сторін виступають підприємства, що працюють у сфері надання житлово-комунальних послуг, — це справи про стягнення заборгованості зі споживачів. У цьому можна переконатися, проаналізувавши матеріали у Єдиному державному реєстрі судових рішень. І оскільки справ таких чимало, а проблема заборгованості за комунальні послуги знайома багатьом і з часом, в умовах повномасштабної війни, лише загострюється, ми вирішили зʼясувати, до яких наслідків може призвести борг за так звану комуналку і чи можна владнати проблему без судової тяганини.

Вивчайте договір 

Зазвичай всі умови надання житлово-комунальних послуг і порядок оплати за них прописано у договорах із підприємствами, які ці послуги надають, пояснює юристка системи безоплатної правничої допомоги Ольга Чорна. 

Підприємства, які надають послуги у сфері житлово-комунального господарства, керуються, зокрема, цивільним законодавством, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», а порядок надання послуг, у яких чітко визначено терміни, протягом яких споживач має здійснити оплату, викладено у договорах. Тож, щоб уникнути прикрих ситуацій або ж мати підстави оскаржувати дії підприємства — надавача послуг, треба насамперед добре знати, що записано в договорі.

«Я б радила кожному, хто отримує претензію чи будь-який інший документ від надавача послуг, перечитати договір. Там обовʼязково зазначено права і обов’язки споживача та надавача послуг, а також визначено конкретні терміни, коли підприємство може вживати певних заходів за несплату. Наприклад, може бути вказано, що заборгованість за три місяці призведе до припинення надання послуги», — говорить Ольга Чорна.

За словами юристки, саме договір, підписаний і належно оформлений, — основний документ у взаєминах між споживачем та надавачем комунальних послуг.

До суду йдуть не одразу

Законодавство України дозволяє стягувати заборгованість зі споживачів комунальних послуг через суд. Водночас, перед тим, як звернутися до суду, підприємство зобов’язане надіслати боржнику письмове попередження про заборгованість. 

За словами юристки Ольги Чорної, призупинення надання послуг — це один із елементів вирішення питання в позасудовому порядку. Адже споживач, який залишився, до прикладу, без тепла чи води, дуже часто вмить сплачує всі рахунки і стрімголов біжить до надавача послуг домовлятися, щоб знову жити в теплі і з водою. А це вже вимагає певних зусиль та часу і, можливо, навіть додаткових фінансових ресурсів. 

Перш ніж підприємство йде до суду, воно, згідно із законодавством, викладає свої вимоги до боржника у претензії. Претензію надсилають на вказану в договорі адресу, зазвичай рекомендованим листом із повідомленням про вручення. У цьому документі постачальник послуг попереджає, що у випадку, якщо людина протягом 20 днів з дня отримання листа не погасить заборгованості або не з’явиться за вказаною адресою, їй слід очікувати судового позову.

У разі отримання такого повідомлення, боржник має можливість звернутися до підприємства для врегулювання ситуації поза судом (погашення частинами, реструктуризація боргу тощо).

А що далі?

У більшості випадків підприємство намагається йти назустріч споживачеві, який не зміг вчасно оплатити послуги. З-поміж популярних способів врегулювати ситуацію і таки отримати кошти від боржника, хоч і з запізненням та частинами, можна назвати реструктуризацію боргу. 

Як зазначає юристка, самі підприємства зацікавлені в тому, щоб домовитися зі споживачем про оплату їхніх послуг без звернення до суду. Це повʼязано з тим, що навіть якщо є судовий наказ чи рішення суду про стягнення, виконавче провадження може затягнутися на певний період, до того ж немає гарантії, що буде з чого стягнути борг.

Розгляд справи в суді

Стягнення заборгованості за комунальні послуги може відбуватися як внаслідок ухвалення судового рішення, так і після видачі судового наказу. 

Коли підприємство звертається до суду про видачу судового наказу, це означає спрощену процедуру розгляду справи. Таку процедуру використовують, коли справа є очевидною і не потребує додаткового розгляду доказів. Судовий наказ видається без присутності сторін.

Заява про видачу судового наказу, із якою до судової інстанції звертається підприємство, яке надає послуги, містить інформацію про те, стосовно кого має видаватися судовий наказ, розмір заборгованості тощо. 

Строк розгляду заяви про видачу судового наказу — 5 днів, ще 15 днів має людина, стосовно якої винесено судовий наказ, на звернення до суду для написання заяви про скасування наказу або його оскарження. Тобто все відбувається досить швидко, а тому є ризик, що споживач не встигне зреагувати до моменту, коли документ передадуть у виконавчу службу.

«Бувають випадки, коли людина сплатила за послуги у той день, коли було подано заяву про видачу судового наказу. І якщо вона вчасно звертається із заявою про його скасування, надає докази — квитанції, то її прохання задовільняють. Тому важливо вчасно переглядати всі листи, які ви отримуєте у свої поштові скриньки, та реагувати на повідомлення про вручення рекомендованих листів. Так ви не втратите час і гроші. Адже боржникові за судовим наказом доведеться сплачувати судовий та виконавчий збори», — розповідає Ольга Чорна.

Якщо ж боржник хоче оскаржити наявність боргу або саму суму заборгованості, тоді здійснюється повноцінне судове провадження із викликом сторін.

«До суду можуть звертатися, коли сума заборгованості досить велика, споживач хоче довести, наприклад, що борг нарахували неправомірно, при цьому можуть виконувати різноманітні експертизи. Ще один випадок, коли розгляд справ про заборгованість зі сплати за комунальні послуги здійснюють у позовному провадженні, — це спір між юридичними особами», — пояснює юристка.

Кому не нараховується заборгованість

До закінчення воєнного стану людям, чиє житло було зруйноване або пошкоджене, заборгованість за житлово-комунальні послуги не нараховується. Для цього вони мають подати заяву до поліції, яку також можна оформити через застосунок «Дія». Після цього органи місцевого самоврядування проводять перевірку й оцінюють стан пошкоджень. Інформація про такі об’єкти автоматично передається комунальним службам для припинення нарахувань. Якщо все ж рахунки за ЖКП таки прийшли, підприємства зобов’язані провести коригування цих нарахувань.

Що загрожує боржникові

Окрім призупинення надання послуг, а відтак судового розгляду справи та стягнення коштів виконавчою службою, можуть бути й інші види покарань для тих, хто не сплачує рахунки за житлово-комунальні послуги.

Як зазначає Ольга Чорна, до боржників застосовують такі інструменти цивільної відповідальності, як штраф та пеня. Водночас, коли йдеться про  боржників — фізичних осіб, то наше законодавство містить застереження, яке має враховувати у своїй діяльності державний чи приватний виконавець: засоби впливу на боржника мають бути співрозмірні сумі боргу. 

Та все ж, за словами фахівчині, про один доволі дієвий інструмент, до якого вдаються, щоб отримати заборговані за комуналку кошти, – блокування карток. Зазвичай така ситуація лякає людей і змушує швидко вживати заходів.

Однак найкращий спосіб уникнути наслідків заборгованості — стежити, щоб оплата відбувалася вчасно, а якщо заборгованість все ж виникла — звертатися до надавача послуг, щоб владнати ситуацію без звернення до суду. По додаткові поради і розʼяснення ви завжди можете звертатися до юристів, зокрема до державної системи безоплатної правничої допомоги (номер контакт-центру — 0 800 213 103).

А нашу розмову з юристкою Ольгою Чорною про те, які наслідки може мати заборгованість за житлово-комунальні послуги, ви можете послухати у “Юридичному подкасті” від ЖАРу.

Підготувала Оксана Банкова.