Як давно ви читали пресу? Не онлайн-медіа, а традиційну пресу – друковані періодичні видання. Наприклад, газети чи журнали. Часи, коли читачі з нетерпінням чекали на новий номер улюбленого друкованого видання, давно минули. Проте і сьогодні на полицях книжкових магазинів чи нечисленних уже яток з вивіскою «Преса» можна знайти справді цікаву і варту уваги періодику. Про неї, а саме про деякі журнали, які нині виходять друком в Україні, розкажемо в нашому огляді.

За даними Книжкової палати України, торік в Україні вийшло друком майже 1200 журналів загальним накладом близько 24 мільйонів примірників. Значна частина з-поміж них – вузькоспеціалізовані видання, призначені для представників певних професій, до прикладу, медиків чи агровиробників. Однак є й такі, які читають незалежно від місця роботи чи хобі. Як правило, це суспільно-політичні часописи або ж журнали про історичні події чи непересічних людей. Власне, таких видань в Україні було небагато і до великої війни, а з початком повномасштабної російської агресії видавцям довелося долати ще й проблеми воєнного часу. Через це деякі видання призупиняли вихід, а деякі зі щотижневого формату переформатувалися на спецпроєкти або ж почали виходити зі значно більшою періодичністю. Та все ж залишаються зі своїми читачами.

«Локальна історія»

Цей журнал називають першим українським історичним глянцем. Адже українську історію тут розповідають у науково-популярному стилі, цікаво і зрозуміло, ілюструючи матеріали якісними зображеннями. Перший номер вийшов у 2018 році. Видавцем стала ГО «Українська Галицька Асамблея», а редактором – історик Віталій Ляска.

Кожен номер журналу, який виходить щомісяця, присвячений певній тематиці. Так, частину публікацій останнього номера «Локальної історії» об’єднує тема атентату (політичного вбивства — Ред.), до цього тут писали про планету Ді-Пі, Симона Петлюру, Шухевичів тощо.

У виданні публікують не лише історичні статті, але й інтерв’ю з відомими людьми, істориками та інтелектуалами, художні репортажі.

Передплатити журнал та дізнатися про інші напрямки діяльності науково-дослідницького історичного проєкту «Локальна історія» можна на сайті. До речі, про їхній YouTube-канал ми вже розповідали.

«NV»

Суспільно-політичний журнал «NV» видає однойменний медіахолдинг, створений у 2014 році. До кінця минулого року бренд був відомий під назвою «НВ», однак змінив її на «New Voice». Очолює редакцію журналіст Віталій Сич.

Видання пише про події в Україні та світі, публікує аналітику, інтерв’ю з політиками, репортажі, розслідування, авторські матеріали тощо.

Після початку великої війни друкований журнал тимчасово не виходив, однак у грудні 2022 року команда підготувала спецпроєкт з британським «The Economist», який називався «Світ попереду 2023». У виданні розповіли про актуальні теми й тренди 2023 року, зокрема й про сценарії для України.

Цього року вийшло друком три номери журналу – з публікаціями про майбутню перемогу і потреби України після війни, керівника ГУР Кирила Буданова та людей, які наближають перемогу України. До речі, перша обкладинка останнього номера викликала обурення в користувачів соцмереж через зображених там персон, тож редакції довелося її замінити.

«Reporters.»

Про онлайн-видання «Reporters.» ми розповідали торік, коли радили читати якісний художній репортаж. Однак якщо ви естет і гортати сторінки друкованого журналу з ексклюзивними текстами та фото вам більше до смаку, ніж читати історії з екрана гаджета – щиро рекомендуємо друкований «Reporters.».

Єдиний в Україні журнал літературного репортажу виходить раз на пів року. Це великоформатне ілюстроване видання, в якому публікують історії про людей, часом про відомих особистостей, а часом про звичайних, та лише на перший погляд.

Наприклад, останній номер журналу присвятили українським військовим, щоб віддячити їм за захист та показати, якою ці люди бачать війну.

Друкований «Reporters.» виходить завдяки підтримці Спільноти «The Ukrainians», члени якої підтримують видання внесками. Першими журнал отримують учасники спільноти. Усі інші охочі можуть придбати видання через пʼять місяців після його виходу.

«Український тиждень»

З 2007 року журнал фіксує та аналізує українське сьогодення. Першим редактором цього щотижневого суспільно-політичного журналу був відомий український журналіст Юрій Макаров. Нині ж колектив редакції очолює Максим Віхров.

В останні роки акцент у журналі робили на аналітику й прогнозування, писали на соціальні, економічні, культурні теми.

Нещодавно колектив презентував перший номер друкованого журналу у 2023 році – 200-сторінковий спецпроєкт під назвою «Чекає бій. Все інше буде… після. Життя триває. Точиться війна». У цьому номері дали слово військовим, поміркували про місце України у світі та її майбутнє, культуру в державі, що воює, та звернули увагу читача на інші важливі сьогодні теми.

Від початку повномасштабної війни друкований «Український тиждень» (за винятком спецпроєктів) не виходив, останній номер часопису здали в друкарню у переддень вторгнення.

Сподіваємося, що хоча б один із часописів з нашого огляду вас зацікавив і ви знайдете час, щоб погортати його сторінки й дізнатися щось нове. А якщо ви вже належите до прихильників друкованого на папері слова (звичайно, тут ми маємо на увазі саме журнали), розкажіть, що саме й чому читаєте.

Підготувала Оксана Банкова.