YouTube – це не просто відеохостинг із розважальним контентом. У ньому можна знайти все, ну, або майже все. Як відремонтувати автівку, зробити ремонт в квартирі, а ще знайти курс із html, музику, фільми, серіали, новини, влоги… Все, що тільки можна зробити у відеоформаті, рано чи пізно з’являється тут. Та досить тривалий час на ресурсі переважав російський та російськомовний контент. Навіть українці, які освоювали платформу, часто віддавали перевагу саме російській мові.
Однак український ютуб таки існує. І це не лише Стерненко. Хоча і він теж, куди ж, власне, без нього. Традиційно ми підготували для вас черговий огляд. Цього разу будемо говорити про самоосвіту на YouTube. А точніше – про те, що дивитися про історію України, щоб не дати себе обдурити.
Ну що, погнали? Обіцяємо, буде цікаво і неочікувано.
Імені Тараса Григоровича Шевченка
Канал має 649 тисяч підписників.
Це канал письменників та видавців братів Дмитра та Віталія Капранових. Створили вони його у вересні 2019 року. До початку війни тут були відео про історичні постаті, зокрема через призму таємничості. Автори намагалися “розсекретити” і Богдана Хмельницького, і Нестора Махна, і княгиню Ольгу, і князя Святослава Хороброго, і Ярослава Мудрого тощо. Окрім відомих людей, письменники також розповідають і про історичні події, зокрема бій під Крутами, Волинську трагедію в 1943-1944 роках, а також про історичні явища – Запорозьку Січ, опришків, і міфічні, наприклад, про українських відьом. Беруться й за історію сусідніх країн, які так чи інакше мали значний вплив на розвиток України. Тут і про білорусь, Туреччину. Від початку війни автори долучилися до батальйону “Азов” і стали на захист України. І відеоблоги частково записували не у студії, а вже в польових умовах. Щоправда, тепер тут з’явились рефлексії на події, які відбуваються зараз. Та все ж більше часу брати Капранови приділяють саме розвінчуванню пропагандистських міфів.
Тривалість відеороликів на каналі — переважно від 10 до 30 хвилин. Подекуди бувають і розлогі інтерв’ю. Як правило, у кадрі з’являється один із братів, а його розповідь супроводжується анімацією, ілюстраціями тощо. Варто врахувати, що брати називають себе публіцистами і письменниками, а не істориками, тож відповідність того, що вони розповідають, академічній науці — під питанням. Більше того, в одному зі звернень до своїх глядачів вони зазначили, що “війна – це не привід зупиняти ідеологічну роботу”.
Канал має 362 тисячі підписників.
Цей канал створено у квітні 2020 року. Один із авторів відеоблогу – кандидат історичних наук Владлен Мараєв. У відео, тривалість яких від 20 хвилин до 2 годин, автор розповідає про історію України та світу з коментарями фахових істориків. Канал себе позиціонує як такий, що подає інформацію без прикрас та фальсифікацій.
“Тематика випусків охоплює всі періоди та висвітлює широкий спектр питань: політична, військова, економічна історія, історія міжнародних відносин, історія культури, мистецтв і спорту, біографії видатних особистостей”, – йдеться в описі каналу. Окрім того, запропонувати тему можуть і самі підписники – у коментарях або на їхньому Patreon.
Відео на каналі згруповані за відповідною тематикою: десять запитань історику, українська революція 1917‒1921 рр., Друга світова війна, історія без прикрас, історичні постаті, українське козацтво.
Однією з амбітних цілей каналу є спростування антинаукових міфів та фейків про Україну. Після початку повномасштабного вторгнення рф на каналі також з’являються відео, які фіксують події, що відбуваються сьогодні. Зокрема, таким є відео про оборону Маріуполя.
“В цьому випуску – для усвідомлення масштабу подвигу захисників Маріуполя – ми розглянемо її серед 12 героїчних оборон в історії України за понад 1000 років: від Києва 968 до Замостя 1920, від Мукачева 1685 до Донецького аеропорту 2014”, – зазначає Владлен Мараєв.
Канал також робить цікаві колаборації. Таким, наприклад, є відео про походження української мови. Цей канал радить дивитися і Олена Зеленська.
Канал має 32,4 тисяч підписників.
Це авторський канал історика і публіциста Вахтанга Капіані. Здається, не має потреби додатково його представляти. Головний редактор “Історичної правди” – дочірнього проєкту “Української правди” – з часом вийшов за межі просто інтернет-видання і почав створювати одноіменну телепрограму для телеканалу “ZIK” (виходила до моменту купівлі каналу віктором медведчуком), а згодом і для телеканалу “Еспресо”. Врешті, у серпні 2020 року, продовжив свою роботу і для YouTube. Відрізняє цей проєкт від попередніх і те, що на цьому майданчику автор намагається зацікавити і значно молодшу авдиторію. Зокрема, на каналі є відеорозповіді про тих українських діячів, які включено до шкільної програми. В описі каналу зазначено, що Кіпіані “разом із відомими дослідниками перенесуть глядача через деталі побуту, їжу, одяг до епохи Івана Котляревського та Івана Франка, дадуть зазирнути за ґрати радянського табору чи в тарілку партійного чиновника”.
З початком повномасштабного вторгнення рф до України на каналі відбулася павза і контент певний час не оновлювався. Згодом роботу відновили. Більшість відео присвячені саме періоду перебування України в складі радянського союзу та проголошенню незалежності. Автори дають детальний огляд ситуації після розпаду срср. Окреме місце посідають і відео, присвячені катівням нквс.
Канал також потрапив у список від першої леді України Олени Зеленської.
Канал має 31,7 тисяч підписників.
У 2013 році стартував проєкт “Ініціатива. Локальна історія”. Львівські історики вирушили в експедицію, аби записати спогади літніх людей у селах Галичини. Своє відеопродовження на YouTube проєкт отримав лише у вересні 2014 року. Спочатку на каналі викладали відео, відзняті в експедиціях.
«Первинно нашою метою було дослідження минулого крізь призму окремих місцевостей: аудіо- та відеофіксація спогадів старожилів — очевидців важливих історичних подій ХХ століття, та “оцифровування” давніх світлин і документів. Прагнемо руйнувати міфи та стереотипи, породжені не лише окупаційними владами, а й окупованим суспільством. Бачимо українську історію яскравою та живою, яка надихає на успішне майбутнє», — зазначили творці каналу в описі до «Локальної історії».
Згодом, у 2018 році, почав виходити друком перший ґлянець про історію “Локальна історія”. Відтак автори переформатували і сам YouTube-канал. З’явилися півгодинні розмови з фахівцями, а з часом – і годинні інтерв’ю “Без брому з Віталієм Ляскою”. Окрім цього, запровадили рубрики “Їли колись”, “Норовисті пройдисвіти”, “Українські історичні пісні”, “Короткі історії” та “Жива історія”, яку останнім часом автори використовують особливо часто.
З початком повномасштабної війни канал дещо переформатувався і фактично займається фіксацією воєнних злочинів. До того ж тепер на каналі багато розмов з лідерами думок, істориками на довколовоєнні теми, а також спроб пояснити та зафіксувати ці історичні події.
Канал має 23,2 тисячі підписників.
Певно, це один із найдавніших каналів у нашому списку. Він був створений у липні 2014 року. Його автори – українські історики Євген Синиця, Андрій Оленич, Сергій Тараненко та Кирило Галушко. Проєкт покликаний популяризувати достовірну історію України.
Однією з особливостей каналу є так званий формат “пивна історія”. Автори простими словами за келихом пива намагаються пояснити складну тему чи подію.
Історія тут не лише сухий фактаж із картинками і фотографіями документів. Насправді автори мають окрему рубрику “Маршрутка в минуле”. Серед звичних для нашого ока пейзажів творці каналу намагаються віднайти історичні зачіпки, згадки і розповісти, як ще зовсім недавно (десь у минулому столітті) поруч з геть непримітними водоймою, деревом чи навіть каменем змінювалась історія. Є тут і відео не лише зі столиці, а й, наприклад, з Меджибожа. Оповідь веде відомий хмельницький історик Ігор Западенко.
Після початку вторгнення рф в Україну канал на певний час припинив оновлювати контент, адже його творці стали на захист країни. А тепер відео якщо й з’являються, то часто це короткі замальовки з окопів. Звісно, творці повертаються і до широких тем, та зараз це, як правило, роблять у форматі прямих трансляцій.
Український інститут національної пам’яті
Канал має 29,2 тисячі підписників.
З усіх представлених каналів він єдиний належить центральному органу виконавчої влади зі спеціальним статусом. Інститут займається розробкою та втіленням цілісної державної політики національної пам’яті.
Тут і лекторії, воркшопи, дискусії, документальні фільми про найбільш болючі сторінки нашої історії України – Голодомор, Бабин Яр, Першу і Другу світові війни, анексію Криму, окупацію частини Донецької і Луганської областей, війну на сході України у 2014-2022 роках, Революцію Гідності, а також розвінчування міфів радянського союзу.
На відміну від інших каналів, тут є багато відео англійською мовою, відео з субтитрами англійською чи українською мовами.
З початком повномасштабного вторгнення канал тривалий час не оновлював контент. Однак зараз знову відновив свою роботу – викладають відео щодо розвінчування міфів та трансляції онлайнових публічних дискусій.
Це далеко не повний перелік українських ютуб-каналів, які розповідають про історію України. Ми готуємо для вас продовження, тому будемо вдячні, якщо ви поділитеся з нами інформацією, які українські YouTube-канали дивитесь саме ви.
Марія Турчина
