Зараз не кожен може читати художню літературу. На фоні війни в Україні вигадані сюжети здаються бляклими і нежиттєздатними. Натомість історії реальних людей, розповіді про події, які відбуваються у наш час, здатні надихати, по-справжньому зацікавлювати і спонукати до роздумів. Сьогодні наш огляд – про художні репортажі. Де ж шукати справжні історії, написані так, щоб читач відчув себе очевидцем? Розповідаємо.
Книжка Віри Курико “Вулиця причетних. Чернігівська справа Лук’яненка”
Книжка Віри Курико “Вулиця причетних. Чернігівська справа Лук’яненка” аж ніяк не про Левка Лукʼяненка – радянського дисидента, українського політичного та громадського діяча, багаторічного вʼязня радянських таборів. Попри те що постать Левка Григоровича, безумовно, заслуговує на увагу, для своєї оповіді авторка обрала зовсім інших героїв – людей, які мешкали з ним поруч, працювали разом, яких в певний момент свого життя Левко Лукʼяненко зустрів на своєму шляху.
“Ця історія – про найдрібніший механізм у радянській тоталітарній системі. Про маленьку людину, яка перебуває між репресованим й найвищими зверхниками системи… Ця книжка – про пересічну людину, яка не знає, бо не думає про свою причетність”, – написала авторка у вступному слові до книжки.
У книжці про те, як “маленька людина”, вихована, чи радше зламана тоталітарною системою, своїми словами й вчинками готова знищити іншу людину. Адже навчити розрізняти добро і зло, думати й робити висновки – не завдання радянських вихователів та вчителів. Та й що може вдіяти “маленька людина” супроти системи? Щоправда, той, проти кого свідчили сусіди, колеги й навіть друзі, був інакшої думки, за що й зазнавав переслідувань.
У контексті теперішніх подій “Вулиця причетних” – це застереження від повернення у минуле.
Збірка художніх репортажів Марічки Паплаускайте “Бог дивовижних людей та інших грішників”
Зовсім інакший “настрій” має збірка художніх репортажів Марічки Паплаускайте “Бог дивовижних людей та інших грішників”, адже кожна історія – це занурення у буття окремої людини, її почуття і життєвий досвід.
“Мої герої – дивовижні люди. Їхні життєві історії можна читати із захопленням, недовірою чи острахом, але неможливо ними не дивуватися. Водночас ніхто з них не є святим. Ба більше – вони помилялися і помиляються, інколи фатально”, – попереджає авторка у слові до читачів.
З-поміж героїв ви впізнаєте українського вченого-релігієзнавця Ігоря Козловського (“Боржник любові”), який два роки перебував у полоні бойовиків угруповання “днр”. У розповіді про те, як вдалося вижити в нелюдських умовах, попри біль і тортури. Жив заради близьких, пояснює герой: “Я боржник їхньої любові”.
Інший репортаж – “Побудь мені Іншим” – про українського поета Юрія Іздрика. Звідки таке прагнення до усамітнення? Чому пишуться вірші? Для чого потрібен Бог? Такі питання ставить Марічка Паплаускайте популярному українському поетові. А він, видається, досить щиро відповідає.
Окремо слід сказати кілька слів про саму авторку збірки. Марічка Паплаускайте – українська репортерка, співзасновниця та головна редакторка онлайн-видання Reporters. (раз на пів року виходить також друкований журнал – ред.), двічі лауреатка відкритого конкурсу для журналістів «Text», фіналістка Конкурсу професійної журналістики «Честь професії – 2019» у номінації «Найкращий репортаж», фіналістка премії імені Георгія Гонгадзе у 2021 році.
Онлайн-видання Reporters.
Власне, тут логічно перейти й до самого онлайн-видання, яке очолює Марічка Паплаускайте. Reporters. називає себе головним репортажним медіа України. І тут ви знайдете багато глибоких і цікавих історій. Вони справді захоплюють, надихають і провокують дискусії, як про це пише редакція. На думку творців Reporters., літературний репортаж – один із найкращих способів розповісти про великі соціальні процеси через людські історії.
До слова, раніше автори Reporters. публікували історії на сторінках онлайн-журналу The Ukrainians, та з часом відокремилися в окрему платформу, залишившись частиною цієї медійної екосистеми. Тож чимало якісних розповідей ви знайдете й там.
Книга Остапа Яриша “This is Америка. Історії не з Голлівуду”
Остання у нашому огляді книга Остапа Яриша “This is Америка. Історії не з Голлівуду”. Від книжок і онлайн-ресурсів, про які ми вже розповіли, вона відрізняється насамперед тим, що розповідає не про українців та Україну. На її сторінках – Сполучені Штати Америки. Однак побачені українцем, адже автор живе у Вашингтоні з 2019 року.
Там він працює в українській редакції «Голосу Америки». Раніше ж, у 2017–2019 роках, був кореспондентом та телевізійним ведучим hromadske.ua.
“У кожного своя Америка. Особливо в тих, хто там ніколи не був. Нема нічого більш невдячного, ніж спроба схематично описати, яка вона. Вона – велика. Як хочете – так і розумійте”, – пише у передмові до збірки репортажів український журналіст, засновник проєкту “Історична правда” Вахтанг Кіпіані.
Та все ж Остап Яриш через свої подорожні замітки дає читачеві можливість спробувати зрозуміти, що ж там, за океаном. Наприклад, слухаючи розмову журналіста з успішним адвокатом, яким покинув роботу, оскільки не почувався щасливим, а тепер розважається, дивлячись дебати у популярному барі біля Конгресу США (“Хроніки виборів. Дебати”). Або ж розмірковуючи над аргументами прихильників та критиків вільного володіння вогнепальною зброєю (“Друга поправка”). Чи побувавши на нелегальній фермі в Каліфорнії, де вирощують коноплі (“Зелена лихоманка”).
І Америка на сторінках книги – це не стереотипна картинка з рекламних роликів. Вона інша – значно цікавіша і значно ближча. Для чого читати? Мабуть, ще й тому, щоб розуміти тих, чия підтримка нам сьогодні така необхідна.
Підсумовуючи, все ж треба сказати, що в Україні жанр художнього репортажу відносно новий, тому на полицях книгарень чи в мережі Інтернет вибір таких видань невеликий. Утім популярність літературних репортажів зростає, тож можемо сподіватися, що невдовзі до нашого переліку додасться чимало нових позицій.
Читайте також нещодавній огляд західної преси за минулий тиждень від ЖАР.INFO.
Авторка: Оксана Банкова
Головне фото: авторки
