Завдання літератури не в тому, щоб з історичною точністю розповісти про події певного часу. Однак через своїх героїв та їхні почуття письменник може донести до читача атмосферу тих подій, пояснити їхнє значення та вплив. У нашій добірці — книги, за допомогою яких, наче з сегментів, можна скласти уявлення про те, що переживали українці від початку минулого століття й дотепер.

«З непокритою головою. Українська жіноча проза»

Передмова, упорядкування В. Агеєвої. — Київ: Видавничий дім «КОМОРА», 2023. — 424 с. 

Це збірка, до якої увійшли новели найвідоміших авторок модерністської й постмодерністської доби — від Ольги Кобилянської, Лесі Українки, Ірини Вільде й до Оксани Забужко, Марії Матіос, Оксани Луцишиної.

У своїх творах письменниці демонструють власний погляд на світ та власні думки, а для сюжету беруть історії, важливі для жінок. Як-от у новелі «Valse mélancolique» Ольги Кобилянської про трьох подруг-інтелектуалок — вчительку, художницю та музикантку. Через життєві історії талановитих і самодостатніх жінок авторка показує, як непросто жінці утвердитися в чоловічому світі.

Як пише упорядниця збірки, українська літературознавиця Віра Агеєва, до певного часу література була для жінок небажаним заняттям, а інтелектуальну працю навіть вважали шкідливою для здоровʼя «слабкої статі». Утім, жінки-письменниці, зокрема й українські, зуміли ці упередження подолати й власним голосом розповісти на сторінках книжок про свій досвід, а не звичний для патріархального суспільства чоловічий. Збірка «З непокритою головою. Українська жіноча проза» — свідчення жіночої традиції у нашій літературі. 

«Кухня терору. Як збудувати імперію ножем, ополоником і виделкою»

Вітольд Шабловський. — Львів: Видавництво Старого Лева, 2023. — 344 с.

Автор книги — відомий польський репортер Вітольд Шабловський. Однак книжку, яку він написав, обов’язково треба прочитати українцям. 

Кухня у книжці — це не лише про страви, а про людські історії, маніпуляції влади, радянську пропаганду й особисті трагедії звичайних людей. Щоб написати «Кухню терору», Вітольд Шабловський обʼїздив кілька колишніх радянських республік, поспілкувався з багатьма людьми, зокрема з тими, хто пережив Голодомор в Україні. 

Книга складається з 18 частин — тарілок. Щонайменше три з них безпосередньо стосуються України: тарілка ІІІ «Ганна Басараба — Великий Голод» (про Голодомор у селі на Вінниччині), тарілка ХІІІ «“Казковий ліс” — кухня Чорнобиля» (про те, як організовували харчування ліквідаторів Чорнобильської аварії), тарілка ХVІІ «Чебуреки — кухня кримських татар» (про депортацію кримських татар, повернення додому, чебуречний бізнес).

Історії, у яких ідеться про Україну, — особливо болісні, адже їжа в руках поневолювачів перетворювалася на зброю. Зрештою, як і сьогодні, коли країна-терорист росія шантажує світ зерновою угодою.

«Дорога на Асмару»

Сергій Сингаївський. — Київ: Видавничий дім «КОМОРА», 2023. — 608 с.

Складний і багатошаровий роман, в основу якого покладено історичні події в Ефіопії — штучний голод і війна 1984–1986 років. Автор, який сам служив військовим перекладачем в Ефіопії у цей час, розповідає, зокрема, як до цих подій доклався радянський режим, який лобіював власні інтереси.

Молодий українець потрапляє до цієї африканської країни у складі радянських груп допомоги як перекладач. У складі гуманітарної місії він транспортує продукти харчування, переправляє людей із територій, де голод особливо нещадний. Із жахом спостерігає, як матері ховають немовлят, а старші діти вдаються до самогубства. А згодом, коли намагається зрозуміти причини трагедії, усвідомлює, що й сам став частиною цинічного обману.     

Та поряд з цими сюжетними лініями на сторінках роману «Дорога на Асмару» читач знайде історії кохання, сімейні таємниці й обов’язково проведе паралелі з нашим сьогоденням.

«Собачий майданчик»

Софі Оксанен. — Київ: Видавничий дім «КОМОРА», 2021. — 608 с.

Насамперед зауважимо, що Софі Оксанен — не українка, а відома фінсько-естонська письменниця. Однак коли читатимете її «Собачий майданчик», ви обов’язково кілька разів переглядатимете біографію авторки в пошуках «українського сліду». 

Дія в романі відбувається здебільшого в трьох містах: у 90 роках у Сніжному, що на Донеччині, на початку 2000-х років — у Дніпрі (тоді ще Дніпропетровськ), а у 2016 році — уже в Гельсінкі.

Головна героїня повертається з Європи після невдалої спроби стати успішною моделлю. Вдома дівчина потрапляє на роботу в фірму, що займається комерційним донорством яйцеклітин. Завдяки власній кмітливості й знанню мов героїня швидко зі звичайної донорки стає координаторкою, яка сама шукає і вербує дівчат. Однак ні до чого доброго такий карʼєрний злет не призводить.

Про жіноче тіло як вигідний товар, становлення політичних еліт на сході України, їхнє життя і життя тих, хто їм служить, кохання і прагнення вижити попри все — про це дуже гостро і правдиво розповідає авторка на сторінках свого роману.

«Позивний для Йова. Хроніки вторгнення»

 Олександр Михед. — Львів: Видавництво Старого Лева, 2023. — 344 с.

«Я почав писати цю книжку у перший день вторгнення і працював над нею протягом року, фіксуючи ключові точки нової дійсності та розлами свідомості. Ця книжка — про мене, мою родину, друзів, які стали нашою родиною. І друзів, яких дав цей рік. Ця книжка — про те, що з нами сталося», — так розповідає про «Позивний для Йова. Хроніки вторгнення» Олександр Михед.

Щоденник автора перетворюється для читача на хроніку власних болісних спогадів. Кожне слово розбурхує цілий пласт притлумлених емоцій. З кожною сторінкою ми наче знову проходимо шлях прийняття великої війни, у яку не вірили, і нової реальності, у якій довелося жити.

Українці в книжці — наче старозавітний Йов, який втратив усе, що мав, але не втратив віру. 

Окрім власних рефлексій автора, книга вміщує чотири розмови: з кіборгом Євгеном Терещенком, художницею Ларою Яковенко, журналістом Євгеном Спіріним та літературознавицею Тетяною Михед, матірʼю автора. А поміж цим — «Воєнні злочини. Уламки хроніки», лаконічні описи воєнних злочинів, які вчинили російські військові. 

А які ще сучасні твори, на вашу думку, вдало відображають нашу історію і допомагають ліпше зрозуміти те, що відбувалося в Україні в різні часи?

Підготувала Оксана Банкова