The Economist у своєму матеріалі «Poles and Ukrainians are at loggerheads. That’s good news for Putin» розібрав ситуацію на заблокованих польськими фермерами кордонах, оцінив за допомогою експертів вплив цієї багатомісячної блокади, як в економічному, так і міждержавному форматі.

Ніхто не має відповіді

Миготливі сині ліхтарі відгороджують польських фермерів, які протестують, від десятикілометрової черги українських вантажівок, яку вони затримують на прикордонному переході Гребенне – Рава Руська. Водії кажуть, що не марнували б часу і відтіснили б убік протестувальників, якби там не було поліції. Скупчившись навколо бочки з багаттям, фермери кажуть, що лише захищають своє економічне майбутнє; вони не хочуть, щоб “недорегульоване” українське зерно зрізало їхні прибутки. Деякі з водіїв, які чекають на морозі тижнями, запитують – яке відношення це має до вантажівок, що везуть товари і гуманітарну допомогу в Україну, адже їх також затримують. Ніхто не має відповіді.

Прикордонні демонстрації, яким уже п’ять місяців, мають економічне коріння. На початку війни, коли Україна втратила доступ до своїх глибоководних портів у Чорному морі, ЄС тимчасово звільнив водіїв українських вантажівок від системи дозволів, яка обмежує рух на в’їзд і виїзд з блоку. Це засмутило польських водіїв, які домінували в місцевому бізнесі вантажних перевезень. Тим часом призупинення імпортних мит і квот на українські сільськогосподарські товари, вироблені більшими та ефективнішими підприємствами, створило конкуренцію для малих польських фермерських господарств, які й без того зазнають утисків з боку екологічних законів ЄС. Падіння світових цін на зерно, а також політиканство напередодні польських місцевих виборів у квітні посилили напругу (перші вихідні квітня. – Ред.).

Одна поїздка замість п’яти

Протести коштували Україні сотні мільйонів доларів через втрату сільськогосподарського та вантажного бізнесу. Гірше ситуацію переживають водії, які чекають у Гребенному. До протестів вони здійснювали п’ять поїздок на місяць; тепер їм пощастило зробити одну. Суворі квоти вирішують, хто проїжджає. На переїзді “Гребенне” – це одна вантажівка на годину або чотири для швидкопсувних чи гуманітарних вантажів.

Протести фермерів є сприятливим ґрунтом для росії, щоб впливати на поляків, які мають побоювання щодо можливого вступу України до ЄС, коли її водії та експортери не стикатимуться з жодними обмеженнями. Розслідування показало, що один з протестувальників пов’язаний з російським посольством у Варшаві. На одному з протестних плакатів мітингувальники закликали путіна “відновити порядок”, малоймовірний заклик у Польщі, але такий, що викликав великий резонанс у засобах масової інформації. Можливо, існують зв’язки між росією і деякими членами польської ультраправої партії “Конфедерація”, яка відігравала деяку роль у попередніх протестах. Андрій Черняк, речник української військової розвідки, каже, що кремль намагається працювати на всіх можливих рівнях.

“Ми це дуже чітко бачимо і стежимо за цим. Чесно кажучи, ми знімаємо перед ними капелюха. Ця робота вражає“.

Нові можливості інтернету для проникнення росії у громадську думку

Один український військовий дослідник каже, що росія посилює свої амбіції щодо впливу на ЗМІ. Інтернет надав нові можливості для проникнення в громадську думку за меншу частину попередньої вартості фінансування. Дослідник каже, що під час нещодавніх українських навчань було виявлено 18 тисяч підозрілих сторінок у Фейсбуці, які просували фейкові наративи про польські протести – наприклад, перебільшення української корупції.

Аналіз Antibot4Navalny, групи активістів, яка відстежує Doppelganger, мережу впливу кремля в соціальних мережах, розповідає схожу історію. Мережа з приблизно 10 тисяч ботів ретвітнула фейкову новину про польський протест, яку побачили 50 тисяч користувачів. Багато історій Doppelganger перебільшували напругу у відносинах між українцями та їхніми сусідами. Вплив цих операцій менш зрозумілий. Полковник Тарас Дзюба з управління стратегічних комунікацій української армії каже, що росіяни грають у довгу гру.

“Вони рідко досягають результатів негайно, але виснажують обороні функції людей, тому останні стають охочими до прослуховування нових джерел інформації“. 

Україна та Польща близькі до компромісу?

Інтенсивні переговори на рівні ЄС дають надію на розв’язання прикордонної проблеми. Кшиштоф Пащик, лідер парламентської фракції Польської народної партії, що входить до правлячої коаліції, каже, що Україна та Польща близькі до компромісу щодо імпорту сільськогосподарської продукції, який заспокоїть фермерів і дозволить ЄС досягти домовленості про розширення безмитної торгівлі з Україною.

У будь-якому випадку, протест зашкодив відносинам між країнами. На початку війни Польща та Україна були об’єднані як кровні брати проти спільного ворога. Поляки приймали біженців і перекидали через кордон винищувачі МіГ, маскуючи їх під запчастини. Зараз багато поляків бачать в Україні корумпованого або навіть небезпечного конкурента. Багато українців вважають, що поляки перешкоджають їхньому виживанню. Панує розгубленість та недовіра. І навіть якщо ідея про те, що росія доклала руку до цього, є перебільшеною, то вона ще більше отруїла цю криницю.

Підготували Альона Береза, Валентина Повзун