“У мене болить хребет. Радикуліт. Ще й кондиломи по мені ростуть… Бронежилет носити не можу”, — розповідає про себе Сергій, військовослужбовець підрозділу, який зараз дислокується на Херсонщині. 

Навесні 2022 року чоловіка мобілізували до війська. Відтоді він переніс дві операції та пройшов військово-лікарську комісію (далі – ВЛК), де його визнали обмежено придатним, а захворювання — пов’язаними із проходженням військової служби. Зрештою з тилової частини Сергія перевели в зону бойових дій, де він виконувати свої обов’язки не може через біль у хребті. Ми спробували розібратися, що означає статус “обмежено придатний” для вже чинних військовослужбовців. Де вони можуть служити, а де — ні. Адже ситуація погіршення здоров’я через захворювання у війську поширена не менше, аніж через травму чи контузію. 

Виявили та видалили грижу за пів року після початку служби 

39-річний Сергій родом з одного з сіл Чернівеччини. До 24 лютого 2022 року працював  авторемонтником. Повістку отримав у перший же день великої війни. Пояснює, це тому, що в молодості служив прикордонником. На той момент чоловік вже мав гіпертонічну хворобу першого ступеня. Навесні того ж року після трьох тижнів перебування в “учебці” Сергія  спрямували у військову частину на Полтавщині, а згодом — поблизу з Чорнобилем. Уже менше як за пів року після мобілізації він відчув болі в хребті. 

“Це сталося від носіння бронежилета, який я одягав, коли стояв на блокпостах. Напевно, у мене ще й раніше була грижа, а потім стан погіршився. Спочатку мене відправили у лікарню, призначили крапельниці. Нічого не допомагало. Тоді відвезли до хірурга, а той спрямував у Чернівці. Там ще раз передивилися результати МРТ і зробили висновок, що треба видалити”, — розповідає Сергій. 

Після операції чоловікові надали відпустку 30 днів. Згодом він пройшов військово-лікарську комісію у Києві, де встановили: його захворювання — наслідки міжхребцевого ізольованого остеохондрозу, ускладненого грижею L5-S1. Також у довідці йдеться про хронічну дискогенну радикулопатію праворуч із незначним порушенням функції та підтверджений зв’язок із проходженням служби.

Довідка: Грижа диска L5-S1 супроводжується розривом фіброзного кільця диска. Дистрофічні зміни призводять до порушення роботи внутрішніх органів та систем. Від захворювання можуть страждати люди різного віку. Патологія виникає і внаслідок фізичних перевантажень, травм, малорухомого життя, і внаслідок інших захворювань хребта, зокрема сколіозу. У більшості випадків грижа може не турбувати, але буває також, що вона призводить до складних станів, часом і до інвалідності. Найчастіше ж наслідками можуть бути стани середньої складності — тимчасове обмеження амплітуди рухливості спини, кінцівок, гострий біль у спині, головний біль, нервові “простріли”, тахікардія. 

Ми звернулися до двох медиків, щоб вони прокоментували вплив захворювання на фізичний стан у випадку Сергія. Їхні думки різняться. 

“Судячи з висновку ВЛК, після операції залишився больовий синдром та легке порушення функції. За логікою людина після операції одужала від грижі й може виконувати роботу, а відповідно — служити. Звісно, з невеликими обмеженнями. 

Тобто вимога йти воювати знову за висновком ВЛК цілком законна та логічна.

Я розумію,  наша людська думка, що після такої важкої операції людина повинна відпочити та відновитися, але алгоритми роботи ВЛК враховують не важкість операції, а важкість залишкових порушень, а вони згідно із висновком незначні і це головне”, — вважає невролог Олександр Хонда. 

“З прочитаного висновку зрозуміло, що чоловік, у принципі, у нормальному стані. Але, вірогідно, за фактом людина страждає від больового синдрому. Судячи з висновку, він не може бути у піхоті. Але може працювати, наприклад, у навчальних центрах. Але я так розумію, що є проблема із тим, щоб у ВЛК чітко написали, що людина може служити в небойовій частині”, — коментує неврологиня, яка просила не називати її. 

У довідці ВЛК є згадка і про гіпертонічну хворобу першого ступеню та про відсутність зв’язку із проходженням військової служби — його мобілізували вже з такою проблемою. 

Гіпертонічна хвороба — поширене явище. Зокрема, на Хмельниччині за 2023 рік зареєстровано 322,5 тисячі випадків захворювань на неї. Абсолютна більшість — серед дорослих людей і лише у двох неповнолітніх. Таку інформацію надали в обласній військовий адміністрації. Тобто фактично кожен четвертий краянин має таку недугу. Скільки серед дорослих чоловіків віком від 18 до 60 років — інформацію за таким критерієм не збирають, зазначили в Хмельницькій обласній військовій адміністрації.  

Водночас суттєво впливає на життя та потребує не лише стаціонарного лікування, а й реабілітації тільки гіпертонічна хвороба третього ступеня. Військовозобов’язаних з таким діагнозом визнають непридатними та виключають з військового обліку. 

Військовослужбовці з діагнозом “гіпертонічна хвороба I стадії”, які служать рядовими, сержантами, старшинами чи прапорщиками (мічманами) придатні до військової служби. А відтак обмеження щодо функціональних обов’язків військовослужбовця із таким діагнозом відсутні. 

“Бути визнаними обмежено придатними у воєнний час з таким діагнозом можуть лише громадяни під час приписки до призовних дільниць та призову на строкову військову службу, вступу до військових навчальних закладів (крім льотного складу), військовослужбовці строкової військової служби”, — пояснюють юристи Українського ветеранського фонду. 

У випадку якщо гіпертонічна хвороба I ступеню не лікована, вона може перейти в інші стадії із погіршенням здоров’я та самопочуття. 

“Без лікування гіпертонічна хвороба I ступеню з часом переходить у другий, а та, своєю чергою, може перейти й у третій ступінь. Лікування не обов’язково означає приймання пігулок. Це насамперед зміна способу життя, харчування, нормалізація сну, відпочинку, ваги, рівня цукру. А якщо є необхідність, то далі йде лікування фармакологічними засобами”, — пояснює лікарка спортивної медицини Алла Соловей. 

Однак рекомендація змінити спосіб життя для чинного військовослужбовця в умовах війни виглядає дещо сюрреалістично. 

Поява кондилом та переведення на Херсонщину 

Після видалення грижі Сергія перевели у військову частину на Тернопільщині. 

“Спочатку я не міг навіть нормально пересуватися — віднімало ногу. Коли почав більш-менш нормально ходити, заступав в наряди на КПП, патрулював містечко. Але через те, що не міг носити бронік, найчастіше працював на кухні”, — згадує про той період чоловік. 

Проте на цьому проблеми зі здоров’ям у Сергія не припинилися. У нього почали з’являтися кондиломи (епітеліальні нарости на шкірі та слизових оболонках ротової порожнини, статевих органів, біля ануса. — Ред.).

“Спочатку ротний сказав, що нічого страшного. Що це геморой і що все мине. Під осінь 2023 року почало кровити. Тому відправили до лікарні у Теребовлі. Після чого знову — у Чернівці. Там видалили кондиломи”, — розповідає Сергій. 

Сергій знову пройшов ВЛК, де і цього разу встановили зв’язок захворювання із проходженням військової служби.

Єдина причина утворення кондилом — вірус папіломи людини, пояснює лікар-інфекціоніст Євген Дубровський. А тому, вважає, не обійтися без курсу імуностимуляторів.  

“Захворювання виникає через порушення імунітету. На жаль, у військових виснаження та несприятливі умови швидко призводять до цього. Щодо видалення… Не буду лякати, що прямо є серйозний ризик онкології, але ж в таких ділянках маса незручностей. Однозначно треба видаляти — хірургічно чи косметологічними методами. І чоловікові необхідно пройти курс лікування імуностимуляторами”, — пояснює Євген Дубровський. 

Але таке лікування Сергію не призначили. А вже після рекомендованої медиками відпустки чоловіка разом з іншими військовими тернопільської частини перевели на Херсонщину. Там, за його словами, утворення кондилом не припинилося. Йому запропонували зробити ще одну операцію, проте вже не у державній чи комунальній, а у приватній клініці. 

“Я пропонував, щоб спрямували знову на ВЛК, якщо не хочуть лікувати. Але вони так і не відправили”, — розповідає Сергій. 

В Україні розробили Довідник із прав, обов’язків та алгоритму дій військовослужбовця у разі поранення, травми чи захворювання. У ньому є і поради в разі, якщо є проблеми із лікуванням.

Де можна служити обмежено придатним? 

На Херсонщині у військовій частині керівництво неодноразово наполягало на виконанні завдань поблизу лінії зіткнення.     

“За відмову йти в окоп погрожували вісьмома роками в’язниці. Я з цим погоджуюсь. Бо все одно бронік носити не годен. У мене болить хребет. Радикуліт. Ліву ногу так і не відчуваю нормально. Вона працює десь на 50%. Ще й кондиломи ростуть”, — зізнається Сергій. 

Тим часом діагноз “хронічна дискогенна радикулопатія праворуч із незначним порушенням функції” може бути в індивідуальному порядку підставою для визнання військовослужбовця обмежено придатним до військової служби, пояснили юристи Українського ветеранського фонду. Окрім того, вони акцентували: у постанові ВЛК повинно бути у довільній формі зазначено, які види служби та роботи протипоказані військовослужбовцю. При цьому має враховуватися його військова спеціальність, займана посада, вік і пристосованість до роботи, яку він фактично виконує.

Одночасно з постановою про обмежену придатність до військової служби ВЛК має ухвалити постанову про придатність до військової служби за військовою спеціальністю.

Порядок проходження служби визнаними обмежено придатними військовослужбовцями визначається відповідним Положенням та Інструкцією до нього. 

“Перед переміщенням військовослужбовця на іншу посаду командир може спрямувати його на медичний огляд ВЛК з обов’язковим зазначенням у направленні мети. Мета — це визначення придатності до військової служби за військовою спеціальністю із зазначенням посади, на яку переміщується військовослужбовець, виду, роду військ (сил)”, — пояснюють юристи Українського ветеранського фонду. 

У законодавстві не визначений конкретний перелік підрозділів, у яких можуть продовжувати військову службу обмежено придатні військовослужбовці. Водночас  передбачена лише можливість прописати у висновку ВЛК, яку роботу вони виконувати не здатні.

“Визнані обмежено придатними до військової служби не придатні до служби у десантно-штурмових військах, плавскладі, морській піхоті, спецспорудах (за винятком підрозділів забезпечення). Відповідно вибір прийнятної посади відбуватиметься виходячи з протилежного. Звідси слідує, що обмежено придатний військовослужбовець придатний до таких видів служби: підрозділи забезпечення, ТЦК і СП, штабна робота”, — зазначають представники Українського ветеранського фонду.  

Загальний порядок переміщення виглядає наступним чином:

1. Рапорт військовослужбовця.
2. Відношення-згода командира частини, який приймає на військову службу.
3. Подання на переведення командира в/ч.
4. Рішення/наказ військового керівника, який має право здійснювати переведення.

Питання щодо переведення необхідно узгоджувати з командирами військових частин:

• частини, у яку військовослужбовець має намір перевестись — для отримання відношення; 
• частини, у якій військовослужбовець несе службу.

У Довіднику описують і ймовірність того, що обмежено придатним у зв’язку із проходженням служби військовослужбовцям можуть запропонувати іншу посаду в межах військової частини. Якщо виконувати обов’язки на новій посаді через наслідки захворювання неможливо, необхідно: 

• звернутися до безпосереднього начальника та до начальника кадрової служби військової частини для визначення посади, на яку можуть перемістити по службі за основною або спорідненою спеціальністю; 
• якщо є  потреба призначення на посаду за новою спеціальністю, призначенню на цю посаду має передувати відповідна підготовка (перепідготовка). Для доукомплектування Збройних Сил України в умовах особливого періоду військовослужбовці можуть призначатися на посади, передбачені штатами воєнного часу, за новою спеціальністю з урахуванням набутого досвіду. 

Якщо ж військовослужбовця зі статусом “обмежено придатний” переводять у бойові частини, він має право звертатися до органів військового управління, Служби правопорядку, органів, які проводять досудове слідство, та інших державних органів. Таку заяву чи скаргу слід подавати безпосередньому командирові.

“Військовослужбовець має право особисто викласти свої аргументи особі, яка перевіряє його заяву/скаргу. Також має право подати додаткові матеріали, бути присутнім під час розгляду, отримати письмову відповідь про результат звернення та оскаржити прийняте за заявою/скаргою рішення в суді”, — коментує юрист Олександр Урода.

Обмежено придатних більше не буде 

2 квітня президент підписав Закон “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист”. Нормативно-правовий документ передбачає, зокрема, скасування статусу “обмежено придатний”. Він набере чинності 4 травня 2024 року.  Тож протягом дев’яти місяців після цього громадяни України, визнані обмежено придатними, підлягають повторному медичному огляду для визначення придатності до військової служби. Це стосується і чинних військовослужбовців, і військовозобов’язаних. 

“Цей термін дають, аби повторно пройти військово-лікарську комісію для подальшого визначення придатності чи непридатності до проходження військової служби. Протягом трьох місяців після ухвалення законопроєкту уряд оновить перелік хвороб/захворювань для визначення придатності чи непридатності. Тож для військовослужбовців, які будуть визнані після ВЛК непридатними, гарантоване звільнення. Визнані ж придатним продовжать проходити військову службу”, — пояснює Олександр Урода.

Оновлене законодавство, з одного боку, прибере двозначність трактувань стану здоров’я чинних військовослужбовців. Адже визнання непридатними до військової служби дозволить їм звільнитися з війська. З іншого — зникнення проміжного статусу “обмежено придатний” за умови нестачі кадрів у війську може спричинити збільшення випадків визнання “придатними” та спрямування людей з хронічними недугами у бойові підрозділи. Тож багато залежатиме і від того, які хвороби та стани Уряд визначить як такі, що не дозволяють продовжувати військову службу. Попри те, що Закон підписав Президент, під нього мають підлаштувати й відповідну нормативну базу. Так, досі не внесені зміни, наприклад, у Наказ Міноборони №420, який визначає порядок проходження військово-лікарської експертизи в ЗСУ. У цьому документі статус “обмежено придатний” досі існує. 

Підготувала Світлана Русіна