Скандали із закупівлею харчів для армії та силовиків, здається, ніколи не закінчаться. Здавалося б, скільки вже огидних історій про це було розказано, але рано чи пізно хтось все одно прагне купити яйця по 17 гривень за штуку. Заробляти на їжі — вже корупційна класика. При чому не лише для міністерств із багатомільйонними бюджетами, але й для локальних гравців. Ба більше, це відбувається навіть під час закупівель цукерок для дітей. 

Якраз таку “солодку” історію ми побачили у Хмельницькому. Історію про те, як одні й ті ж люди на роки отримали “зелене світло” для постачання солодощів у навчальні заклади обласного центру. Історію про те, як проста традиція перетворилась на контрольовану владою акцію. 

Отже, цукерки, діти, депутати, б’юті-сфера та фестивалі. Як це все поєднується? Зараз розповімо.

Солодкі бонуси від влади під підпис

42 цукерки загальною вагою 601 грам, а ще брендовану коробку, листівку та магнітик  отримали в грудні школярі та дошкільнята Хмельницького. Офіційно це все коштує 180 гривень. Принаймні така ціна зазначена в угодах у системі електронних закупівель Prozorro.

На різних торгових майданчиках придбати 600-грамові подарунки у картонних коробках можна було у середньому за 150 гривень за набір. Пакетовані варіанти такої самої ваги коштували менше, як 100 гривень за набір. 

Якщо можна було дешевше, то чому тоді купували дорожче? Бо окремо накинули за паковання. Воно було брендоване і з гербом міста. Так, листівки вартували 5 гривень за штуку, магніт — 20 гривень, а коробка  —  15 гривень. Разом виходить 40 гривень в плюсі. Але ж не тільки в грошах справа. Адже якість особисто контролює мер міста. 

“Єдине, що я намагаюсь контролювати, і що я завжди беру на погодження, це вміст подарунка, якість цукерків. Я це фактично 8 років роблю того, щоб не купували єрунду і щоб не купували за завищеними цінами. Останній вміст пакунка, який був по освіті, який був по соцзахисту і був для військових, і для родин загиблих, ну, мені дуже сподобався. Хороший класний вміст, хороші дорогі цукерки. Один подарунок моєму малому дістався, він задоволений, щасливий”, — розповів Олександр Симчишин.

Перенесення свята і допорогові закупівлі

Щоб привітати дітлахів вчасно, потрібно було закупити подарунки найпізніше у листопаді 2023 року, а деяким школам — розпочинати тендерну закупівлю з відкритими торгами взагалі за місяць. І час на це був. Але жодних відкритих аукціонів так і не відбулось. Але відбулася зовсім інша історія. Навчальні заклади купували, як за помахом “чарівної” палички, фіксовану кількість подарунків, яка часто навіть не збігалась із реальною кількістю дітей, які навчаються, лише у двох постачальників.  

Дев’ять шкіл міста, у яких вчиться різна кількість учнів, чомусь купили однакову кількість подарунків — по 555. Наприклад, у початковій школі №1 дітей, яким потрібно було роздати солодощі до свята, — 1 005. Де вони взяли ще 450 подарунків? Схожа ситуація була і в решти закладів. 

Сам Департамент освіти і науки Хмельницької міської ради 6 листопада купив ще 1 110 подарунків. Директорка Департаменту Ольга Кшановська пояснює все це ось так:

“Відповідно, далі ці подарунки, яких не вистачало, керівники писали нам клопотання і ми передавали. І так само заклади освіти здійснювали придбання і приватним закладам, тому що це наші діти, вони в нас в мережі. Відповідно, вони не можуть, як приватні, заклади здійснювати розподіл і користуватися фінансовим ресурсом у нашій громаді. Відповідно, було придбано подарунки передано в приватні садочки і приватні школи”. 

Багаторічні постачальники

Навчальні заклади міста отримали не просто рекомендації, у кого купувати солодкі подарунки, а готові угоди, які потрібно було підписати. Цю інформацію директорка профільного Департаменту Ольга Кшановська не схотіла коментувати нам. 

Жодного тендера тобі. Чому? З цим запитанням ми телефонували і до відповідальних осіб за закупівлі у навчальних закладах і до їхніх керівників. Наші запитання їм відверто не подобались. Втім деякі з них все ж таки визнали, що закупівлі відбувалися централізовано й у такий спосіб, щоб не виходити на тендери. Їхні імена та посади ми не зазначатимемо свідомо, аби цих людей не зробили цапами відбувайлами. Їхні слова ми наведемо. 

“Вони прийшли до нас, уклали договір. Договір підписала директор і на основі цього договору департамент освіти виділив нам вартість на закупівлю цих подарунків і так пройшла процедура закупівлі”.

“А це даруєте подарунки від міської влади, так. Тому й не шукали підрядників. Нам надали документи, ми їх підписали, уклали угоду, привезли подарунки.”

“Так домовлялись, щоб не було тендера. Централізована [бухгалтерія] дала постачальника”.

У мера ж міста, схоже, такої інформації немає. 

“Ну, якщо договори спускалися, то це потребує однозначної перевірки. На початку було сказано, що кожен навчальний заклад є самостійним і він може вибрати будь-кого, хто є на ринку”, — запевняє Олександр Симчишин. 

Солодощами для хмельницьких навчальних закладів займались одразу кілька постачальників. Серед тих, хто і раніше возив подарункові набори до Миколая, Різдва чи Нового року, фізичні особи-підприємці Олександр Кульпекін та Олена Каленічина. На цьому ринку вони вже давно. 

ФОП Олександр Кульпекін постачати солодкі подарунки почав у 2018 році. Таких закупівель було сім на загальну суму 294 тисячі гривень. Уже у 2019 році — шість на 615 тисяч гривень. У 2020 році у нього вже було 16 договорів з хмельницькими закладами освіти на суму 777,5 тисяч гривень. 

У 2021 році ФОП Олександр Кульпекін отримав закупівель на 2,2 мільйона гривень від садочків та шкіл. Особливістю цього року було те, що набори фактично закуповували у розібраному вигляді. Окремо коробка, окремо листівка, окремо магніт, окремо пряники, окремо шоколадки, окремо десерти, окремо суміш горіхів і окремо, звісно, набір цукерок. Зрозуміло, що і проводили ці закупівлі за різними класифікаторами. До прикладу, коробки купували як друковану продукцію з елементами захисту, а ось пряник уже потрапив у категорію “Сухарі та печиво; пресерви з хлібобулочних і кондитерських виробів”, горіхи стали “Продуктами харчування та сушеними продуктами різними”, а сам подарунковий набір цукерок — це “Подарунки та нагороди”. Ну справді, нічого дивного, окрім синхронності закупівлі, кількості товару та єдиного замовника на це все. 

Експерти зазначають, що такий поділ схожий на сіру схему, коли тендер не проводять і формально нічого не порушили. 

“ Замовнику потрібно придбати подарунок (цукерки, печиво, горіхи, магніт, упаковані в тару). Тобто, потреба саме в подарунку, а не в горіхах чи коробці. Чим більший вміст – тим більша очікувана вартість, а отже, більша ймовірність проводити конкурс на вибір продавця. Зараз під час дії воєнного стану поріг для товарів складає 100 тисяч гривень. Тобто, якщо більше – треба оголошувати торги в системі електронних закупівель. А це зменшує шанси на укладення договору зі “своїм” продавцем”, – пояснює керівниця громадської ініціативи “За чесний тендер” Мирослава Примак.    

У 2022 році підприємець розширює коло покупців і, окрім шкіл та садочків, постачає подарункові набори й у заклади соціального захисту населення. Загалом 2022 рік став найуспішнішим тендерним роком для ФОП Олександра Кульпекіна. Йдеться про договори на загальну суму у 3,2 мільйона гривень. 

У 2023 році підприємець повністю відійшов від освітньої сфери й завозив подарунки тільки для закладів соцзахисту. Цікаво, що повернувся до подрібнення набору на окремі складові. Ми не полінувались і порахували вартість подарунка, який постачав ФОП Олександр Кульпекін. Хоча зовні вони були ідентичні до тих, які отримали в школах та садочках, втім вартість їхня виявилась 240 гривень за одиницю.

Його колега (так, так, саме колега, а не конкурентка) ФОП Олена Каленічина в солодкому бізнесі ще з 2015 року. Тоді, щоправда, вона здійснювала свою діяльність під іншим прізвищем — Підгородецька. Але менше з тим, до тендерів підприємиця дісталась у 2018 році. Тоді це були проби пера і навіть не в Хмельницькому. А ось у галузь освіти в місті вона потрапила у 2020 році. Тоді підприємниця фактично стає другим ФОПом, яку тепер логічніше назвати напарницею Кульпекіна. 

Про що ми? Пам’ятаєте, ми говорили про те, що Кульпекін дробив набір на складові? Так ось у 2020 році те саме робила і Олена Каленічна. І постачала підприємниця переважно у школи, тоді як Кульпекін у 2020 році возив до садочків. 

У 2021 році цей тандем знову працює разом, але вони помінялися замовниками і тоді Олена Каленічна постачала в садочки, а Кульпекін — в школи. У такому форматі вони продовжили працювати й у 2022 році. 

У роботі цього тандему прослідковуються стабільність та системність. Дуже гарно це видно на графіках.

Олександр Кульпекін, почувши, що йому телефонують журналісти, кинув слухавку. А ось усі контактні номери Олени Каленічної не працювали. Шкода, бо до неї у нас було найбільше запитань. Зокрема, чому кошти за подарунки приходили на її рахунки, а фасував їх геть інший ФОП — Іван Онищук. 

Іван Онищук з міською владою працює давно. Щоправда, раніше ми вам про нього розповідали як про організатора фестивалів. І пов’язує Олену Каленічну та Івана Онищука не лише фасування подарунків. Його номер жінка неодноразово вказувала як контактний під час закупівель.

Купували в одних, а постачали де-факто інші. Це для мера стало неприємною несподіванкою, з якою він пообіцяв розібратися. 

“Допорогові зазвичай ніхто не обходить, тому що це серйозна відповідальність. Так, якщо є допорогова закупівля, купують по прямих, якщо є позапорогова, оголошують тендер і це стосується всіх закупівель, які здійснюються в навчальних закладах. Просто тут якщо є більші школи, ну, мені треба уточнити інформацію, тому що я, чесно кажучи, не знаю, чи хтось мав робити тендера, чи ні”, — зазначив Олександр Симчишин. 

Новий рік і нові гравці?

У 2023 році ця ідилія, здається, була зруйнована. Замість ФОП Олександр Кульпекін хмельницькі школи синхронно вибирають геть іншого постачальника, яким стала ФОП Швець Мар’яна Вікторівна. Цікаво, що зареєструвалася жінка як підприємиця під саму закупівлю — у жовтні 2023 року. І одразу ж отримала замовлення на понад три мільйони гривень. Втім, цікавішим видається все ж інше. Мар’яна Швець, Олександр Кульпекін та Олена Каленічна між собою пов’язані через єдиний контактний номер, який і вказано у тендерній документації. Цей номер і виявився основним для Мар’яни Швець.

Солодощі, схоже, не є її основним бізнесом, адже профілі жінки у соцмережах називаються “Війки Брови Перманент”.

Краса чи солодощі?

Ми декілька разів телефонували до Мар’яни Швець, щоб розпитати її про неймовірні успіхи у “солодкому” бізнесі. Але двічі вона кидала слухавку. Чому вона так рознервувалась? Бо схоже, що йдеться про цікавий зв’язок. Швець — дружина Олега Яницького, депутата з команди мера. Так, того самого мера, який, за його ж словами, особисто інспектує ці солодкі набори. І так, основний профіль цього депутата — солодощі.

Мер Хмельницького Олександр Симчишин з Мар’яною Швець знайомий. За його словами, вітав їх з одруженням. Нічого протизаконного у тому, що вона продавала цьогоріч подарунки школам, він не вбачає:

“Якби, наприклад, у неї не було КВЕДів відповідних, якщо людина фізична особа-підприємець, яка займається одним видом діяльності, вирішила собі під новий рік, тут же теж потрібно розуміти, що така штука як подарунки — це часто сезонний заробіток, може бути тільки в грудні й більше ніколи. Вона 11 місяців займається іншим видом діяльності. У грудні вирішила собі попрацювати, заробити як ФОП на подарунках. То в чому проблема?”.

Висновки

Щось нам підказує, що значних змін серед постачальників продуктів харчування у заклади освіти не відбудеться. Ті, хто роками працюють зі школами та садочками – це не сезонні заробітчани, а “свої” ФОПи, яким “відкрили” ринок. Історія з солодкими подарунками — це лише один невеликий приклад того, як практично створили монополію люди, які пов’язані з керівною у місті партією. 

А більше про те, як потрапити у перелік обраних і хто ці люди, у наступних матеріалах. 

Підготували Альона Береза, Світлана Русіна