“Ми вирішили змінити стереотипи самих хмельничан щодо їхнього рідного міста. Так, у нас немає історичної архітектури. Тому зробили акцент на подієвий туризм”. Це слова начальника управління культури та туризму Хмельницької міськради Артема Ромасюкова. Не знаєте, що таке “подієвий туризм”? Все просто – це фестивалі. І звучать ці слова чиновника дуже логічно. Адже саме фестивалі багато світових міст зробили просто туристичними магнітами. “Sziget” в Угорщині, “Rock Am Ring” в Німеччині, “Woodstock” в США. Та і в Україні є вже декілька дуже вдалих прикладів – “Файне місто” в Тернополі, “ЗахідФест” у Львові, “Атлас Weekend” у Києві. То чому б Хмельницькому не спробувати?
Щоправда, “пробує” Хмельницький вже п’ять років, активно вкладаючи туди не спонсорські кошти, а бюджетні кошти, тобто наші з вами податки. Загалом з 2017-го на подібні заходи витратили 13,5 мільйонів гривень. Ми вирішили проаналізувати – хто ж саме перетворює місто на “фестивальну столицю”. Відтак, ми передивилися всі концертно-фестивальні закупівлі за п’ять років і відтворили хронологію руху грошей. Маленький спойлер – всі кошти йдуть в скарбничку однієї родини.
Спроба номер один
“Наші фестивалі соціальні. І студент, який не може собі дозволити купити квиток на виступ улюбленого виконавця, до прикладу, того ж “ВВ”, може, почути його у нас”, – зазначає Артем Ромасюков.
Мета дуже зрозуміла, ба більше – благородна. Але ми зараз не про музику і студентів, а про цифри і прізвища. Тож, 2017 рік. У Хмельницькому проходить фестиваль меду “Медовий Спас”, рок-фестиваль «ROCK&BUH», проводиться святкування Дня міста. І ледь не всім займається одна конкретно взята фізична особа-підприємець Тетяна Мишко. Це вона організувала виступи гуртів «Моторролла», «Чумацький шлях» та «KRUT». Це вона забезпечила святкування Дня міста виступами рок-гуртів на 64 тисячі гривень. Це вона опікувалась виступами колективів на «Медовому Спасі» – за 36,7 тисяч гривень. Що ми знаємо про пані Мишко? Вона працює вже майже п’ять років, і профільним напрямком роботи у неї є продаж кондитерських виробів. Наприклад, у 2016 році вона постачала солодкі подарунки для учнів дунаєвецьких шкіл. А вже з 2017 року активно зайнялась концертною діяльністю в обласному центрі. Підприємиця переконує, що досвід організації заходів у неї є, адже до співпраці з міським управлінням культури проводила корпоративи для приватних компаній.
Тож, 2017-й став стартом для Тетяни Мишко як організаторки міських заходів. І не тільки для неї. Того ж року у Хмельницький приїжджають гурти “Без обмежень”, “Рутенія” і “Синтез ДНК”. Їх за бюджетний кошт привозить підприємець Іван Онищук. Що потрібно знати про цього підприємця? Він займається продажем кондитерських виробів, був підписантом і керівником кількох профільних підприємств. Ще в 2016-му він постачав солодощі, а в 2017-му перепрофілювався на організатора концертів. Цікава деталь, чи не так? А, є ще одна. Онищук – чоловік Тетяни Мишко.
Першу ниточку зв’язків вже можна протягувати. Подружжя підприємців синхронно починають отримувати від міста гроші на організацію масових заходів. Йдемо далі.
У 2018 році Мишко знову взялася за рок-фестиваль. Профільне управління оголосило відкриті торги на надання мистецьких послуг на 850 тисяч гривень. Йшлося про виступи артистів вже на другому по рахунку фестивалі рок-музики «ROCK&BUH». На тендер прийшли лише два учасники – вже згадана Тетяна Мишко та ще одна ФОП – Ольга Думанська. Вона на той момент вже встигла добряче попрацювати з управлінням культури – виготовляла для них друковану продукцію, постачала канцтовари, фарбу, виконувала палітурні роботи, продавала миючі засоби, господарські та будівельні матеріали, заправляла картриджі і займалася ремонтом оргтехніки. Солідно, але що ж її досвідом у фестивалях? Цим Думанська теж раніше займалася, організовувала харчування учасникiв фестивалю “ArtMajorShow” та привозила гурт “Тінь Сонця”.
Вас не дивує, що окремо взята ФОП займалася взагалі усім? Бо зі сторони це виглядає як банальна передача всіх можливих підрядів “своїй людині”… Так, відволіклися.
Отже. Попри те, що в тендерних вимогах йшлося про необхідність надання листів-підтверджень від артистів, заявлені «Воплі Водоплясова», «Detach» та «Фіолет» на момент проведення торгів своєї офіційної згоди жодному підряднику не дали. Це нікого не збентежило, тож перейшли до торгів. Торгувалися суперниці якось підозріло кволо, опускаючи вартість лише мінімально. В результаті таких торгів замовнику вдалось тут зекономити лише 25 тисяч гривень.
Скріншот аукціону
І в результаті досвідчена та багатопрофільна Ольга Думанська – програє. Організацію фестивалю у підряд отримує Тетяна Мишко.
Того ж 2018-го Мишко “боролася” з конкуренткою Анжелікою Ромашко за право організувати для хмельничан День міста за 900 тисяч гривень. Чому “боролася”? Повний розбір цієї закупівлі можна знайти тут, а поки коротко. Конкурентки подали однаково оформлений пакет документів. Більше того – під печаткою ФОП Ромашко був вказаний… номер Мишко. Але аукціон все ж розіграли, Мишко скинула 10 тисяч гривень від початкової вартості, а Ромашко – подвоїла. Тож і перемогла.
Але чому його взагалі провели? Адже було очевидно, що тут може бути змова між конкурентками? Нині Мишко, здається, навіть не дуже це і приховує. Каже – з Ромашко мали одного бухгалтера на двох: “Це був наш перший тендер, досвіду не мали, бухгалтер теж була некомпетентна в цьому питанні. У підсумку наробили багато помилок. Після цього ми цього бухгалтера звільнили”.
Ромашко ж каже, що вже давно не займається підприємницькою діяльністю, а зосереджена виключно на господарстві. Після згадки про “конкурентку” Мишко – просто кладе слухавку. Більше дотелефонуватися до Анжеліки Ромашко ми так і не змогли. Менше з тим – друга ниточка зв’язків вже теж у нас є.
Знову 2018-й. Управління культури і туризму запускає ще одне дійство – “Джаз Фест Поділля”. І організацією нового заходу займається вже згаданий Іван Онищук. З ним профільне управління уклало пряму угоду на 124,1 тисячі гривень. Власне, після невдалої історії “торгів” між Мишко та Ромашко, в управління культури виникають певні складнощі із відкритими тендерами: на них ніхто не ходить і віддавати підряди доводиться за переговорною процедурою. Тобто без конкуренції і тому кого визначать в управлінні. З цього моменту фестивальні підряди остаточно монополізуються і всі спроби створити уявну конкуренцію працюватимуть виключно навпаки. Та про це дещо згодом. Десь в той момент Онищук перетворився на вже незмінного “постачальника розваг” для міста. Минулоріч він проводив заходи до Дня Незалежності, постачав подарунки для музичного конкурсу “Музична палітра”, займався організацією та проведенням концертів “Чотири вечори з ” ROCK&BUH”, які через пандемію відбулися в онлайн-форматі. Вже цьогоріч ФОП Онищук організував заходи з нагоди свята Івана Купала на території Молодіжного парку, виступ гурту “Stanza” на святі футболу на території СК “Поділля” та виступи дуету “Svitlo” і гурту “Grace” на Американському пікніку. А ще… А ще саме він скоріш за все організовуватиме святкування Дня міста цьогоріч. Управління не зупинив навіть моніторинг Державної аудит служби цієї переговорної процедури. Останні пояснюють, що зацікавились нею через неналежне обгрунтування замовником проведення переговорної процедури. Замовник швиденько врахував всі помилки, зібрав тендерний комітет та скасував цю переговорку ще 7 вересня. І в цей же день опублікував нову переговорну процедуру на послуги організації і проведення заходу “День міста” із розширеним обгрунтуванням. Правда до 18 вересня можливості підписати договір із ФОП Онищук управління немає, адже так вимагає чинне законодавство. Як бачимо – організація святкування Дня міста Хмельницького не на жарт затягується і навіть переговорні процедури не допомагають замовнику все прискорити. І поки тривають бюрократичні моменти, у соцмережах вже запустили інформаційну кампанію: запрошують містян на майбутнє святкування. І що цікаво, рекламують виступи виконавців, яких не передбачала тендерна документація.
Містер Інкогніто
“Перший раз бачу цю людину”, – здивовано реагує один з тих, хто вже кілька років займається фото і відео супроводом міських масових заходів. “Як ти кажеш його звати? Павло Дубина? Ні, я такого серед організаторів не бачив…”.
Підприємець Павло Дубина зареєструвався як ФОП у жовтні 2018-го, а вже в січні 2019-го дебютував в якості концертного менеджера. Тоді це був прямий договір на організацію проведення культурно-мистецьких заходів під час Різдвяного ярмарку за 34,5 тисячі гривень.
Вже у квітні Дубина йде на трилотовий тендер (ага, чергова спроба створити уявлення про конкуренцію та боротьбу за концертні підряди) на надання послуг з організації і проведення фестивалів та конкурсів, а саме: фестивалю оркестрових шоу-програм «ArtMajorShow» 9-12 травня 2019 року, фестивалю «Rock&Buh – 2019» 24-26 травня 2019 року та фестивалю Міжнародного фестивалю народної хореографії імені В. Глушенкова «HlushenkovFolkFest» 12-17 червня 2019 року на загальну очікувану вартість більше як 3,5 мільйона гривень.
Хто боровся з ним за цю суму? Барабанний бій… Ольга Думанська. Так, та сама, багатопрофільна, яка займалася і ремонтом оргтехніки, і постачанням канцтоварів, і організацією концертів. Подані нею документ могли свідчити про… про м’яко кажучи не дуже високу зацікавленість в перемозі. Підприємиця подає лише листи-підтвердження від трьох артистів для участі у фестивалі оркестрових шоу-програм «ArtMajorShow». Та й торгувались ФОПи досить неохоче. В першому випадку економія склала 20 тисяч гривень, в другому – 30 тисяч гривень, а в третьому лише 15 тисяч гривень.
В цьому складному (жартуємо) і напруженому (теж жартуємо) двобої переміг Дубина і 10 квітня з ним підписали три договори на організацію трьох фестивалів (щоправда, в подальшому вартість одного договору зменшили із 980 тисяч гривень до 294 тисяч гривень, а інший договір взагалі припинено). На ще один тендер за право провести День міста ніхто не подався. Двічі. У результаті управління уклало з Павлом Дубиною пряму угоду на 1,3 мільйона гривень за… за переговорною процедурою.
Приємним завершенням року для Павла Дубини став ще один договір у грудні 2019 року. За 106 тисяч гривень він організував відкриття головної ялинки Хмельницького. Організовував заходи Дубина навіть в найскладнішому для без виключення усієї культурної сфери 2020-му. Він займався організацією та проведенням мистецьких заходів свята “Зустрічі весни” (23 тисячі гривень), організацією та проведенням перформансу на ходулях до Дня Незалежності України (12 тисяч), організацією та проведенням культурно – мистецьких заходів до Дня міста 26 – 27 вересня 2020 р (42,7 тисяч гривень).
Ну а у 2021 році Дубина вже встиг організувати новорічно-різдвяні заходи та телепроект “Зірки запалюють ялинку” за 23,7 тисячі гривень, культурно-мистецькі заходи в рамках відзначення Дня Героїв за 34,3 тисячі гривень, а ще отримав два підряди – фестиваль «JazzFestPodillia» та фестивалю «Rock&Buh – 2021» за 2,7 мільйона гривень. За чим? Звичайно ж за переговорною процедурою.
І ось тут найцікавіше. Бо в поданих на організацію фестивалів документах ми знайшли підтвердження зв’язку Дубини із Мишко та Ромашко. В договорі на організацію та проведення фестивалю «JazzFestPodillia» на реквізитах ФОП Дубини поставлено печатку ФОП Ромашко. І ці документи для ознайомлення нам надавало саме управління культури. Тобто, абсолютно той самий “промах”, який було допущено Мишко і Ромашко під час їхньої конкуренції на торгах. Тоді Мишко заявила, що помилилися бухгалтерка і її звільнили. Схоже, ту ж бухгалтерку знову взяли на роботу?
Скріншот договору із ФОП Дубина П.М.
Але й це ще не все. У соцмережах Павла Дубини ми знайшли світлину, на якій присутня Тетяна Мишко. Що підтверджує наявність між ними зв’язку.
Скріншот сторінки Павла Дубини у фейсбуці
І зв’язок цей виявився міцнішим, ніж ми думали.
“Це мій брат. У нас сімейний бізнес”, – пояснює підприємиця Тетяна Мишко.
Тобто, організація левової частки масових заходів, які мали перетворити Хмельницький на столицю фестивалів, а з нею і кошти міського бюджету опинилися в руках однієї родини.
“У нас є різні КВЕДи. Ми ж не лише організовуємо концерти. І тому стежимо, щоб не перейти встановлені ліміти. І в залежності обігу коштів на рахунках, підрядником виступають чи я, чи інший ФОП”, – каже Іван Онищук, підприємець і чоловік Мишко.
А більше немає кому
Отже, ще раз короткий висновок. В управлінні культури з 2019 року усі відкриті торги провалюються, а договори з підрядниками цей замовник підписує за переговорною процедурою. Усі угоди отримує родина Мишко-Онищук-Дубина.
“Після 2018 року, коли були допущені помилки в тендерній документації і до нас на перевірки прийшли усі перевіряючі органи, ми більше на відкриті торги не ходимо. Ми заріклись. Мені стільки нервів не вистачить. До нас телефонують з управління. А які ми у них в списку – треті чи четверті, чи останні, ми не знаємо”, – каже Тетяна Мишко.
У самому управлінні кажуть, складність роботи в цьому напрямку пов’язана з тим, що всі музиканти хочуть повну передоплату, а оплатити управління може лише за наявності актів виконаних робіт.
“Ми шукаємо тих, хто може повністю вкласти свої гроші в організацію фестивалю. Зустрічаємось, говоримо. Але великим івент-агенціям з інших міст не цікаво працювати за такі гроші”, – зазначає керівник управління культури і туризму.
“Мені цікаво, чому більше ніхто не приходить в Прозорро на тендери? У чому проблема? Там ж система обирає переможця. Можливо, потрібно проводити тендери не за місяць до події, а в січні-лютому, як тільки стає відома сума на масовий захід? Можливо, варто зібрати всіх, хто займається організацією концертів і провести загальні перемовини? Бо насправді те, як є зараз, вічно тривати не може, і ситуація не є нормальною,” – розмірковує вголос Іван Онищук.
Нам теж стало цікаво, чому ж ніхто не йде на такі привабливі умови.
“Причин багато. Перша – це питання не врегульоване на законодавчому рівні. Спрощенцям не можна займатись організацією гастролів. І трактують цей термін досить розмито. Звісно, потім платити штрафи ніхто не хоче. А друга причина – це умови тендерів зокрема листи-підтвердження. Що це взагалі таке? В концертному бізнесі може йти мова лише за бронювання дати. А дату бронюють за гроші. І тут не важливо, яка у тебе співпраця з артистом. Хочеш виступ на конкретну дату – плати гроші. Якщо артисти дають такі листи – це свідчить про те, що з ними вже “домовились”, або ж ці листи насправді нічого не значать. В принципі тому мені зрозуміло, чому ніхто не дав лист від “ВВ”… – коментує один з організаторів концертів, який з багатьох причин просив не називати його імені.
У податковій кажуть, кожен випадок індивідуальний і по кожному потрібно окремо говорити із податковим ревізором.
Формальність закупівель з організації концертів та фестивалів помітили й експерти.
“Як на мене, всі ці закупівлі організації виступів конкретних співаків чи гуртів (в тому числі під час фестивалів чи різних святкувань) відбуваються формально. Адже зрозуміло, якщо міська влада (профільне управління) хоче, щоб на день міста виступав конкретно певний гурт, то цей гурт повинен мати можливість на конкретну дату виступити у Хмельницькому. Значить, певні переговори з цим гуртом відбувались попередньо і згода отримана конкретною особою, яка й зможе взяти участь у відповідній конкурентній закупівлі. Або ж сам гурт повинен прийти на тендер. Але ж в технічному завданні передбачено виступ не лише одного гурту, зазвичай декількох, а також передбачено витрати на облаштування сцени, звуку, різних локацій, чим звичайно сам гурт не захоче займатись. Поряд з тим для відкритих торгів згідно законодавства про публічні закупівлі потрібно не менше двох учасників. Тоді визначені замовником конкретні гурти повинені пообіцяти двом різним суб’єктам приїхати на один і той же концерт в Хмельницький? Або з ким тоді гурт, до прикладу, його ФОП, буде змагатись?” – пояснює юристка Мирослава Примак.
Саме у випадку збивання всіх послуг в один кошторис і може ховатись порушення, тому такі закупівлі фахівці радять таки розбивати.
“На мою думку, Замовник одразу повинен був оголосити переговорну процедуру/прямий договір на закупівлю послуг художнього виконання, яка може бути надана виключно певним співаком/гуртом. І обов’язково, з метою дотримання принципу прозорості та підзвітності, максимальної економії та ефективності, в договорі повинна бути прописана ціна виступу відповідного співака чи гурту. А окремо оголосити торги чи провести спрощену закупівлю на облаштування сцени, налаштування звуку, світла тощо. Бо зазначати загальну ціну за виступ кількох гуртів, співаків та додати всі інші технічні витрати не зовсім прозоро”, – коментує Мирослава Примак.
І нас дійсно здивувала така ситуація. За весь період часу ми ні від кого не почули інформацію, про публічні заходи управління культури і туризму Хмельницької міськради, на які б запрошувались підприємці, що працюють в сфері організації культурно-масових заходів. Тим паче при спілкуванні із людьми, що дотичні до цієї сфери, ми неодноразово чули нарікання на підхід до виділення коштів. А він такий, що, до прикладу, юридичним особам просто не вигідно братись за організацію таких заходів. То чи не спеціально замовником режисерується подібна ситуація, щоб мільйонні відкриті тендери провалювались, а організація фестивалів потім проводились за переговорною процедурою у найкоротші терміни?
Загалом з 2017 року місто нафестивалило на 13,5 мільйонів гривень. Водночас з 2016 року до бюджету надійшло трохи більше, ніж півмільйона гривень від туристичного збору. Це при тому, що на добудову початкової школи у мікрорайоні Озерна довелось взяти кредит у розмірі 60 мільйонів гривень та вічно просити кошти з центрального рівня.
“Все в одну родину” – схоже це принцип роботи чиновників Хмельницької міської ради і тут, як то кажуть, всі методи хороші. І це відбувається не лише в сфері комунального господарства, а навіть в культурі. А поки і замовники, і учасники безперервно бідкаються на тендери, непосильні вимоги для бізнесу та виконавців, є ті, хто давно навчився використовувати шпарини в законодавствi собі на користь.
Альона Береза, Марія Турчина
Матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.
