Дешеві квартири з великою площею, дешеві автівки преміумкласу або, навпаки, лише “Жигулі” при наявності катера, невеликі доходи від оренди комерційної нерухомості, подаровані родичами “жирні” квадратні метри в середмісті. Можливо, вам здається, що це якась інша реальність? Але все це ми виявили під час моніторингу декларацій медичних посадовців Хмельниччини.  

31 січня завершився період, до якого посадовці й депутати мали оприлюднити свої електронні декларації за 2022 рік. Від початку введення воєнного стану декларування було добровільним. Та навіть при цьому понад 350 тисяч публічних службовців за власним вибором все ж подали декларації за 2021 та за 2022 рік. Водночас інформація з реєстру декларацій була ще донедавна закритою. Після того, як Верховна Рада відкрила доступ до реєстру, стала видимою інформація про тих посадовців та депутатів, які попри можливість не декларувати, все одно зробили це. А згодом це ж мусили зробити й ті, хто раніше декларації не подавав.

Ми сфокусувалися на директорах певних комунальних підприємств. А саме на тих, чия посада раніше називалася “головний лікар”. І лише на тих, хто поєднує керування лікарнями з   депутатством у місцевих радах Хмельниччини. Адже таке поєднання теоретично створює додаткові умови для можливого зловживання владою та корупційних практик без належного контролю та нагляду. Отож, що задекларували і про що забули згадати медичні посадовці у своїх деклараціях? 

Яків Цуглевич: дністровський слід  

Директор Хмельницької обласної лікарні та депутат обласної ради від партії “Слуга народу” Яків Цуглевич медичну кар’єру починав у Кам’янці-Подільському, а його дружина, Дзвенислава Цуглевич, й досі працює там. Згідно із декларацією за 2022 рік, землю медики також мають поблизу з містом над Смотричем — на території Слобідсько-Кульчієвецької громади. Там же Яків Цуглевич та його дружина володіють 2 великими житловими будинками, а посадовець — ще й нежитловим приміщенням.

Яка ж саме нежитлова нерухомість розташована у Великій Слобідці? Згідно із даними Реєстру прав власності на нерухоме майно, у цьому селі Яків Цуглевич у 2021 році зареєстрував комплекс приміщень. До нього входять господарські будівлі, гаражі, будівля для персоналу, виробничо-складські приміщення та свинарник. 

“Це тракторна бригада. Колись це було колгоспне приміщення, яке распродавали 20 років назад. Я його в оренду не здаю”, – пояснює директор обласної лікарні. 

До речі, у цьому ж селі поруч розташований  відомий готельно-ресторанний комплекс із власним пляжем у місці впадіння річки Мукша у Дністер “Дві ріки”, який належить доньці Якова Цуглевича Оксані Цуглевич. Це підтверджує в коментарях і сам посадовець.

“Дністровський слід” директора обласної лікарні можна побачити ще й в переліку транспортних засобів. Керівник найбільшої лікарні Хмельниччини в декларації  вказав, що з 2008 року володіє водним засобом Four Winns 43 того ж року випуску вартістю 195 тисяч гривень та причепом для катера Do 200VT Four Winns 2007 року випуску вартістю 26 тисяч гривень. 

Four Winns – прогулянковий катер. Проте Цуглевич вказав його назву у декларації неправильно. Згідно із даними державного суднового реєстру, у власності посадовця справді є яхта, але називається вона Four Winns Horizon 200 і володіє він нею не від 2008, а від 2007 року. Наразі вартість такого судна на різних ресурсах сильно відрізняється – від 17,5 до 43 тисяч доларів.

Враховуючи габарити катера – майже 6 метрів довжини та понад тонну ваги – незрозуміло, як теоретично посадовець може переміщувати судно. Сумнівно, що на 30–річних “жигулях”. Сам Яків Цуглевич пояснює це так. 

“Наймаю трактор, оплачую роботу та й все. А везти його далеко куди?”, – запевняє директор.  

А що в дружини? Дзвенислава Цуглевич у 2022-му році отримала дохід 495,3 тисячі гривень. Сюди входить зарплата за основним місцем роботи в Кам’янець-Подільському перинатальному центрі, пенсія, а також дохід від надання майна в оренду ТОВ “Румед”, яке займається, зокрема, гуртовою торгівлею фармацевтичними товарами, а також загальною і спеціальною медпрактикою. Проте Дзвенислава Цуглевич – не єдина орендодавиця для “Румед”. Ми з’ясували і те, яке саме майно здає в оренду кам’янчанка. Про це ви дізнаєтеся трохи згодом. 

Аптека – для батьків та пригнаний із США позашляховик у чоловіка 

Директорка обласного госпіталю ветеранів війни й ще одна депутатка Хмельницької облради від партії “Слуга народу” Оксана Бочкарьова та її чоловік депутат Хмельницької райради від тої ж партії Сергій Вавринчук постійно обживаються рухомим та нерухомим майном. Про це ми вже писали в іншому нашому матеріалі. Цього ж разу зосередилися на тих моментах, які до сьогодні не потрапляли під прискіпливу увагу медіа.  

У Хмельницькому Оксана Бочкарьова спільно з братом володіє великим житловим будинком та нежитловим приміщенням, а також має квартиру і ще одне – більше – нежитлове приміщення. 

Менше нежитлове приміщення посадовиці площею 123,6 м2 (спільна власність з братом) у Хмельницькому розташоване по центральній вулиці Проскурівській. Це аптека “Мед-Сервіс”, яка належить ТОВ “Мед-сервіс-Львів”. При цьому доходів від здавання в оренду приміщення декларантка чомусь не показує. 

Як пояснює керівниця госпіталю ветеранів війни, це приміщення їм з братом Валерієм Бочкарьовим подарували батьки. І вони з братом, своєю чергою вирішили, що дохід від надання майна в оренду йтиме для підтримки мами й тата. 

“Це була воля батьків – вони хотіли подарувати. Але ми з братом домовилися: зважаючи на те, що батьки пенсіонери, вони мають отримувати цей дохід, доки будуть живі. Всі надходження від орендарів йдуть на маму. Вона – ФОП і здає це приміщення”, – пояснює директорка госпіталю.

Більше приміщення – площею 471 м² на вулиці Степана Бандери – у будівлі торговельного центру “Монблан”.

Це приміщення Оксана Бочкарьова здає в оренду “Новій пошті”: у 2022 році на цьому заробила 332 тисячі гривень.

Тим часом у Сергія Вавринчука в “Монблані” аж сім приміщень. Трьома з них він володіє спільно з Валерієм Скавронським, одним – з Олександром Кошельником, ще одним – з Сергієм Радчишиним. Загальна площа офісів – понад 745 м2, а їхня задекларована вартість – 2,9 мільйонів гривень. Всі вони у власності чоловіка з 2019 року – тоді й відкрився торгово-розважальний центр. Відтоді ж Вавринчук має корпоративні права в обслуговуючому кооперативі “СТРК Монблан”. 

Добре ілюструє вартість комерційної нерухомості тут оголошення про продаж приміщення за цією ж адресою: за офіс площею 160 м2 просять 285 тисяч доларів або майже 11 мільйонів гривень. А от орендувати нерухомість на 209 квадратів (Вавринчук володіє ідентичним за площею приміщенням спільно із Валерієм Скавронським) у “Монблані” можна за 32,5 тисячі гривень на місяць. 

Сергій Вавринчук у 2022 році задекларував, що здавав в “Монблані” приміщення Ульяновій Дар’ї Олегівні. І на цьому за рік заробив 1,2 тисячі гривень. Про долю решти своєї нежитлової нерухомості в декларації не зазначено. Проте більше депутат райради пояснив телефоном: каже, інші шість нежитлових приміщень у 2022 році теж здавав в оренду, а дохід від цього відобразив у графі “доходи від підприємницької діяльності”, який склав 77,6 тисячі гривень за 2022 рік (річний дохід депутата – 171,7 тисячі гривень. – Ред.) 

“Сьогодні пані Ульяну (йдеться про Дар’ю Ульянову. – Ред.), яка виникла в податках, я показав, як окремо віддане приміщення в оренду. Тому що вона в свій час неправильно показала мій прибуток. Вона перерахувала мені на другу картку, з якої я сплатив податок з цього прибутку, але показав її окремо, тому вона в мене сьогодні висвічена як окремий орендар. З надходжень за оренду інших приміщень, які в мене, я сплатив 5% і показав як підприємець третьої категорії прибуток”, – пояснив Сергій Вавринчук. 

На початок березня 2024 року всі комерційні приміщення ‘Монблану”, крім двох на третьому поверсі, в оренді – про це нам повідомила представниця торговельного центру. Проте якраз на третьому поверсі у Вавринчука приміщень немає. Себто станом на березень 2024-го депутат райради, як і в 2022-му, здає всю свою тамтешню нерухомість.

Є в подружжя і свій автопарк. В Оксани Бочкарьової – Toyota Highlander 2021 року випуску за 1 мільйон 380 тисяч гривень. Директорка набула право власності на це авто у лютому 2022 року. Як пояснює директора госпіталю, саме для придбання цього транспорту на початку лютого 2022 року посадовиця взяла кредит на суму 740,8 тисяч гривень.

Сергій Вавринчук від 2011 року має екскаватор Атлас Авто 1604 1993 року випуску вартістю 152 тисяч гривень та Toyota Sequoia 2018 року випуску вартістю 940 тисяч гривень. Право на легковик Вавринчук здобув у січні 2020 року. На одному зі спеціалізованих сайтів вартість такого авто наразі стартує від 1,3 мільйона гривень.

Вавринчука питання про вартість Toyota Sequoia, м’яко кажучи, сильно обурило. Він посилається на значно нижчий в порівнянні з нинішнім курс долара у 2020 році та підкреслює: авто йому пригнали із США. 

“Я цю машину пригнав з Америки у 20-му році, оплатив всі податки, поставив її на облік. Ціну долара ви знаєте, яка була перед війною? 

Ні, не пам’ятаю. Уточніть курс на момент придбання. 

Так на хр*на ви ставите питання, якщо не пам’ятаєте. Ви зриваєте зараз мою психіку, тому що сьогодні ви, ЖАР, який не має права аналізувати, тупо підходите до ситуації. Коли машина завозилася, вона рахувалася по долару зовсім другому, чим була вона після війни.

Ви сказали, що я не знаю, за яким курсом. То скажіть мені, який саме курс тоді був? 

14,5 “

Довідка

Станом на січень 2020 року, коли Вавринчук оформив право власності, курс долара був 24,5 гривні, а відтак, враховуючи це, задекларована ним вартість авто 38,3 тисячі доларів. 

Toyota Sequoia – автівка, яку взагалі неможливо купити в салоні, а лише придбати у США і перевезти сюди. Про це нам розповів колишній працівник автосалону та автолюбитель Олександр Ангел. Як каже чоловік, це типова схема, під час якої зі Штатів до України транспортують сильно ушкоджені авто і вже тут їх відновлюють. 

“Їх беруть тільки після ДТП. А от неушкоджені – навряд чи. Бо тоді ціна космічна виходить”, – каже Олександр Ангел. 

Для прикладу фахівець наводить ситуацію, коли з аукціону у США продають Toyota Sequoia вартістю 29,5 тисяч доларів. Тоді після усіх витрат – зокрема, перевезення морем, акциз, розмитнення – автомобіль додає в ціні ще понад 20 тисяч доларів. 

“Це без ремонту після ДТП. Ремонт може потягнути на 10-15 тисяч доларів приблизно. Тож ціна приблизно дворічного авто з США, відновленого після аварії – 62-75 тисяч доларів”, – зазначає Олександр Ангел. 

Заробив на посаді та придбав задешево 

Директор Славутської міської лікарні та депутат Шепетівської районної ради (партія “За конкретні справи”) Леонід Радзивілюк має дві квартири у Славуті, гараж з підвалом у цьому ж місті та ділянку площею 1,9 гектара у селі Шатерники Ганнопільської тергромади. А його дружина Леоніда Радзивілюк (Леоніда – жіноче ім’я. – Ред.) володіє житловим будинком у селі Шатерники. У цьому ж селі у Леоніди є 6 ділянок загальною площею 5,3 гектара сільгосппризначення. Вся ця нерухомість дісталася жінці у спадщину.

Одна з квартир у Славуті площею 112 м2 у власності Леоніда Радзивілюка від 2021 року. Трикімнатне помешкання розташоване на вулиці Гната Кузовкова поруч із територією лісгоспу – в 10-поверхівці, яких у Славуті загалом небагато.

Гараж та підвал, до речі, розташовані на цій же вулиці. Вся ця нерухомість у директора лікарні з’явилася у 2021 році, а двома роками раніше він став власником меншої, 1-кімнатної, квартири у вже згаданій 10-поверхівці біля лісгоспу. 

Посадовець зазначає: більшу квартиру придбав за 500 тисяч гривень, а меншу за 183,3 тисячі гривень. Та чи реальні такі ціни? Наразі один квадратний метр житлової нерухомості в Славуті вартує щонайменше 14 тисяч гривень (375 доларів). На початок 2021 року середня вартість квадратного метра житла на первинному ринку Хмельниччини була 12,2 тисяч гривень (за тодішнім курсом майже 440 доларів за квадрат), а відтак ціна житла вочевидь далека від задекларованої Радзивілюком: наприклад, квартира на 112 квадратних метрів могла б вартувати щонайменше понад 1,3 мільйона гривень, але аж ніяк не 500 тисяч гривень, як ідеться в його декларації. Ба більше, в цьому будинку квартири продавали значно дорожче. 

“Останні ціни на квартири в цьому будинку були за однокімнатну 32, за двокімнатну – 50 і за трикімнатну – 80 тисяч доларів”, – прокоментував місцевий ріелтор, який побажав не називатися.  

При цьому у період придбання житла у 10-поверхівці доларові та гривневі заощадження родини Радзивілюків не зменшувалися, навіть, навпаки, зростали. Не відбулося тоді і відчуження майна. Проте посадовець наполягає саме на таких цінах та пояснює: нерухомість вдалося придбати за рахунок гідної зарплати.

“Коли я купував, вона (квартира – Ред.) так коштувала. Вона не зроблена була, гола. Там нічого не було. Ще й стояла довго (без мешканців – Ред.). Ріелтори сьогодні можуть одне говорити. А я заплатив реально. Мені, по-перше, 64 роки. Я за життя заробив. І дружина – директор школи (Леоніда Радзивілюк – директорка Малоскнитської гімназії – Ред.) Ми сьогодні досить нормальні фінанси встигнули заробити. Так що я не бачу проблем абсолютно”, – каже Леонід Радзивілюк.  

Окрім нерухомості, Леонід Радзивілюк володіє також двома автівками. Від 2010 року має Skoda Octavia A5 того ж року випуску вартістю 160 тисяч гривень. Окрім того, посадовець торік повідомив про суттєві зміни в майновому стані – придбання автомобіля Skoda Karoq 2023 року випуску за 1 мільйон 158 тисяч гривень. З його річної декларації за 2023 рік видно, що їхні з дружиною доходи у порівнянні із 2022 роком не виросли, але натомість суттєво – на 13 тисяч доларів зменшилися доларові заощадження та зовсім зникли заощадження у гривні. Окрім того, посадовець наприкінці року взяв кредит на суму 347 тисяч гривень. 

“Кармен” за мільйон разом з колегами 

Директор обласного серцево-судинного центру Андрій Кланца та депутат облради від партії “За майбутнє” володіє квартирою, гаражем та частиною будівлі кафе-бару в Хмельницькому. А також частиною квартири в Кам’янці-Подільському спільно з родичами Світланою та Іваном Кланцою. У його дружини Майї Флаксемберг 2 квартири у Хмельницькому, житлові будинки на території Жванецької та Летичівської тергромад. Сам Андрій Кланца у Жванецькій тергромаді має 2 ділянки на майже 0,3 гектара. Ще одну ділянку площею 0,5 гектара в Хмельницькому Кланца орендує від літа 2022 року в Хмельницької міської ради.

Ділянку Кланца орендує не один, а разом зі своїми колегами-медиками: вже згаданою дружиною директора обласної лікарні Дзвениславою Цуглевич, завідувачем детоксикаційного відділення того ж закладу Сергієм Одолінським та товариством з обмеженою відповідальністю “Нефроінвенст”, зареєстрованим у Києві. Земля розташована на проспекті Миру, серед спального мікрорайону.

За цією ж адресою Кланца придбав у 2021 році приміщення кафе-бару на 60 квадратів. Згідно з інформацією Держреєстру в той період посадовець здобув право власності на ⅙ об’єкта загальною площею 356 м2. До 2021 року за цією ж адресою розташовувався ресторан іспанської кухні “Кармен”. Як свідчить невеличка вивіска, тепер тут відділення №4 медичного центру “Румед”, про яке і згадано у декларації Якова Цуглевича. Керує ж медцентром підлеглий директора обласної лікарні Сергій Одолінський.

До речі, “Румед” позиціонує себе, як гемодіалізний центр.

З діалізом, своєю чергою, пов’язаний і Сергій Одолінський, адже саме на базі відділення детоксикації обласної лікарні діє підрозділ гемодіалізу. Має зв’язок із гемодіалізом і ТОВ “Нефроінвест”: керівник останнього Сергій Файнблат – один із засновників іншого підприємства – “Габрамед”, яке працює в царині постачання гемодіалізного обладнання. Нагадаємо, для українців з хронічною хворобою нирок або нирковою недостатністю лікування методом гемодіалізу в амбулаторних умовах – безоплатне. Це передбачено Програмою медичних гарантій. НСЗУ фінансує цей пакет медпослуг і для приватних клінік. 

Як свідчить декларація, за свою частку приміщення – майже 60 м2 – Андрій Кланца сплатив менш як 150 тисяч гривень. Тобто все приміщення теоретично обійшлося новим власникам у 900 тисяч гривень. Сам директор цю інформацію підтверджує та каже, що за все приміщення ресторану – сплатили менше мільйона гривень. І це, як зазначає посадовець, ще й було для такої нерухомості задорого. 

“Це зараз така ціна виглядає смішно, але то була хороша вартість ще до значного підвищення курсу долара. Я зараз не пам’ятаю, який саме тоді був курс, але ціна була такою, за яку можна було ще й боротися, аби вона була ще нижчою. Тому що там було повністю розібране приміщення, не придатне для функціонування, його потрібно було повністю переробляти”, – пояснює директор серцево-судинного центру.  

Ситуацію з цінами на нежитлову нерухомість у 2021 році пояснив хмельницький ріелтор Олександр Романюк. За його словами, вартість квадратного метра може суттєво різнитися залежно від розташування приміщення, його площі та наявності чи відсутності ремонту. Фахівець припускає: ціна на “Кармен” у 2021 році могла бути щонайменше 150 тисяч доларів.  

“Ціна чисто самого приміщення без земельної ділянки біля нього була десь від 150 тисяч доларів по курсу 28. Пам’ятаю, що нові власники там все валили і переробляли. Значить воно не сильно цікаве було в тому вигляді. Але ціна могла бути й більшою: 250-400 тисяч доларів. Це комерція: там дуже складно визначити реальну об’єктивну ціну”, – зауважує Олександр Романюк. 

Але якщо Андрій Кланца про спільне з колегами придбання ресторану у декларації згадав, то Яків Цуглевич у своїй за 2021 рік – ані пари з вуст. 

“Вона писала у себе в декларації”, – коротко пояснив Яків Цуглевич про придбання ресторану своєю дружиною. Проте річ у тім, що Дзвенислава Цуглевич окремої декларації не подавала, її статки згадуються лише в декларації чоловіка. 

Мабуть, ніхто не сперечатиметься: забезпечення прозорої звітності керівників лікарень є важливим чинником для підвищення довіри громадськості до царини охорони здоров’я та підтримання репутації медиків. Спільним для проаналізованих декларації всіх директорів  можна назвати – наявність у них дешевої нерухомості й часом дешевих транспортних засобів. Навіть за умови зміни курсу долара такі факти виглядають дещо фантастично. А це, вочевидь, не сприяє довірі до цих медичних посадовців та теоретично може стати приводом для ретельніших перевірок їхнього майнового стану з боку компетентних органів. 

Підготувала Світлана Русіна