Хотіли б знати скільки заробляє керівник комунального підприємства? А головний лікар, до прикладу, обласної лікарні? Ні, вам не обов’язково складати інформаційний запит. Ця інформація має бути оприлюднена. Так говорить українське законодавство. А ще, окрім фінансової звітності, і комунальні підприємства, і влада всіх рівнів мають публікувати дуже багато цікавої і важливої інформації. І хтось скаже: “У нас то карантин, то війна, і вони цього не роблять”. У цій частині – це вже компетенція відповідних інституцій.
Зокрема моніторингом дотримання інформаційних прав займається Уповноважений Верховної Ради України з прав людини. Про те, як поновити своє право на інформацію, ми вже писали у попередній частині. Сьогодні пропонуємо вам другу частину інтерв’ю з регіональною представницею Омбудсмана на Хмельниччині Оксаною Кізаєвою. Ви дізнаєтесь, які перевірки та моніторинги проводить представництво, як реагує на порушення і яка ситуація з дотриманням інформаційних прав під час воєнного стану на Хмельниччині.
Стратегічні напрямки
Як представництво обирає напрямок та об’єкти моніторингу?
Напрямок моніторингу обирається відповідно до Плану заходів із реалізації Стратегічних напрямків діяльності Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, які затверджуються Уповноваженим щорічно. Іноді до Плану заходів вносяться зміни, зважаючи на ті виклики, які існують за необхідності реагування на них. Зокрема, щодо інформаційних прав, на даний час здійснюється моніторинг дотримання права на звернення та права на інформацію в умовах воєнного стану. Об`єкт моніторингу обирається вибірково, однак в першу чергу проводимо моніторинг тих розпорядників, відносно яких надходять скарги. До прикладу, часто до нас звертаються громадяни, що на сайті немає рішень ради, проєктів рішень ради на наступну сесію або не здійснюється особистий прийом, не працює сайт чи гаряча лінія тощо. Тоді ми, звичайно, проводимо моніторинг дотримання інформаційних прав саме цими розпорядниками. За наслідками моніторингу готується звіт, в якому детально описуються виявлені порушення з посиланням на норми чинного законодавства та зазначаються відповідні рекомендації щодо усунення виявлених порушень. Звіт надсилається керівнику розпорядника (наприклад, сільському, селищному, міському голові) та надається місячний термін для надання інформації щодо вжитих заходів. У більшості випадків розпорядники належним чином реагують та усувають виявлені порушення, про що нас повідомляють.
В умовах воєнного стану важливим є виконання органами місцевого самоврядування обов’язку щодо своєчасного оприлюднення на офіційних веб-сайтах публічної інформації, а також суспільно-важливої інформації, наприклад щодо забезпечення гуманітарною допомогою, житлом внутрішньо переміщених осіб, оформлення соціальних виплат, надання медичної допомоги. І ось уявіть, ми перевіряємо, а на деяких сайтах місцевих рад взагалі ніколи не оприлюднювались рішення сесій ради (жодного рішення!), або оприлюднюються вибірково, а деякі сайти були взагалі закриті.
Скріншот з Фб-сторінки Представництва
Як місцева влада забезпечує особисті прийоми громадян
Ви згадали за моніторинг сайтів органів місцевого самоврядування. Що ще обов’язково перевіряє регіональне представництво на вебсторінках ОМС?
З початку року перевіряємо як дотримується право громадян на звернення через особистий прийом до керівників місцевих органів державної влади, органів місцевого самоврядування в умовах карантинних обмежень та в умовах воєнного стану. В основному об’єктами моніторингів були міські, селищні, сільські ради Хмельницької області, райдержадміністрації. Виявилось, що вони не забезпечували право громадян на звернення через особистий прийом. Так, на їх офіційних сайтах не було оприлюднено інформацію щодо організації роботи в частині проведення особистого прийому громадян посадовими особами, відсутня інформація щодо графіку та порядку проведення особистого прийому громадян. Навіть були випадки. коли на сайті були опубліковані оголошення про те, що особистий прийом взагалі не здійснюється. На час проведення нашого моніторингу вимоги законодавства не передбачали повного обмеження цього права громадян. Навіть в умовах карантину прийоми мали відновитись, однак із дотриманням певних карантинних обмежень. Однак і зараз ситуація не сильно покращилась. Коли ми проводимо моніторинги дотримання інформаційних прав, то звертаємо увагу і на це питання.
Скріншот із сайту Офісу Омбудсмана (стара версія сайту)
Моніторинг права на доступ до публічної інформації
Один із основних напрямків – це моніторинг дотримання права на доступ до інформації. Чи здійснювались такі перевірки у цьому році?
На даний час регіональним представництвом здійснюються моніторинги дотримання права на доступ до публічної інформації в умовах воєнного стану. В основному моніторинги проводяться дистанційно. Під час моніторингів ми перевіряли чи належним чином органами місцевого самоврядування виконуються вимоги статті 15 Закону «Про доступ до публічної інформації» щодо розміщення на офіційних сайтах тієї інформації, оприлюднення якої є обов’язковим. На даний час було проведено 10 таких моніторингів: Городоцька міська рада, Судилківська та Берездівська сільські ради, Ямпільська селищна рада та Гуменецька сільська рада, Смотрицька, Сатанівська, Солобковецька та Китайгородська селищні ради, Гуківська сільська рада.
І відповідно в усіх випадках були виявлені порушення щодо неналежного оприлюднення інформації. За результатами моніторингу були направлені відповідні листи-реагування, щоб розпорядники ці порушення виправили.
Яка реакція громад? Щось вже виправили?
Так, є реакція, розпорядниками вживаються заходи, про що вони нас повідомляють. Деякі громади ще не надали відповідь, оскільки ще не завершився місячний термін, який надається на реагування та надання відповіді щодо вжитих заходів. По кожному моніторингу ми відслідковуємо реакцію розпорядника, надання відповіді є обов’язковим.
А є такі, хто не виконує рекомендації? Що на них очікує?
Частиною першою статті 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено адміністративну відповідальність за неоприлюднення інформації, обов’язкове оприлюднення якої передбачено, зокрема, Законом України “Про доступ до публічної інформації”. Зазначене правопорушення тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від 25 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
А чи складались протоколи відносно розпорядників в період дії воєнного стану?
Так, мною було складено 3 протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені частиною другою статті 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення за порушення Закону України «Про доступ до публічної інформації», а саме: несвоєчасне та неповне надання інформації заявнику. Матеріали наразі направлені на розгляд до суду.
Моніторинг забезпечення інформаційних прав
Як реалізується моніторинг забезпечення інформаційних прав?
З початку року регіональним представництвом проведено 21 моніторинг з питань дотримання права на інформацію. Зокрема, було проведено моніторинг дотримання права на доступ до публічної інформації про розмір оплати праці керівництва юридичних осіб публічного та приватного права. Ми обрали 3 заклади охорони здоров’я – Хмельницький обласний центр психічного здоров’я, Хмельницька обласна лікарня, Хмельницький обласний серцево-судинний центр. І виявили, що ця інформація ними не оприлюднювалася, а мала б оприлюднюватись.
Скріншоти з сайту Офісу Омбудсмана (стара версія сайту)
Наприклад, на офіційній веб-сторінці Хмельницької обласної лікарні інформація щодо керівництва лікарні, розміщена у розділі «Про лікарню» та у вкладці «Управління лікарнею», однак міститься лише інформація щодо ініціалів та назви посад керівництва лікарні. Відповідний розділ/вкладка на офіційній вебсторінці лікарні, де має бути розміщено інформацію про структуру, принципи формування та розмір оплати праці, винагороди, додаткові блага керівництва лікарні та яка підлягає оприлюдненню відповідно до вимог статті 15 Закону «Про доступ до публічної інформації», був відсутній. Відповідно ми направили розпоряднику лист-реагування, щоб він виправив ситуацію. На сьогодні ця інформація вже є на вебсторінці обласної лікарні.
Моніторинг відкритих даних
Які ще моніторинги проводились?
Також здійснювався моніторинг щодо оприлюднення розпорядниками наборів відкритих даних, а точніше вимог законодавства стосовно оприлюднення наборів відкритих даних. Декілька років тому такі перевірки були проведені поетапно по більшості областей України. Зокрема, ми перевіряли – чи зареєстровані на порталі відкритих даних розпорядники, чи здійснюється ними оприлюднення інформації у формі відкритих даних, скільки наборів даних оприлюднено. Перша хвиля моніторингу виявила те, що велика кількість розпорядників взагалі не була зареєстрована на вебпорталі відкритих даних. Відносно посадових осіб 5 розпорядників Хмельницької області мною були складені протоколи про адмінпорушення. За наслідками їх розгляду судами було підтверджено наявність складу адміністративного правопорушення. На даний час більшість розпорядників вже зареєстровані на вебпорталі та розмістили певну кількість наборів відкритих даних.
Зауважу, що перелік наборів даних, що підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, формати, в яких їх необхідно оприлюднювати, а також вимоги до їх структури, періодичності їх оновлення та порядок оприлюднення визначені Положенням про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 835. Відповідно до Положення набори відкритих даних мають оприлюднюватися та систематично оновлюватися розпорядником інформації на Порталі.
Під час моніторингу встановлюємо, що розпорядники розмістили недостатню кількість наборів відкритих даних, які мають бути оприлюднені відповідно до чинного законодавства. Відсутність навіть одного набору відкритих даних, обов’язкове оприлюднення якого встановлено Положенням, вже є підставою для складання адмінпротоколу.
Воєнний стан та інформаційні права
Які порушення фіксувало представництво в умовах воєнного стану на Хмельниччині?
На початку березня до нас звертались із питанням, що робити, коли розпорядники відмовляються розглядати інформаційний запит до завершення дії воєнного стану. Така практика була поширеною в березні, наразі такого вже не спостерігається.
Ми, звичайно, реагували на такі звернення і роз’яснювали розпорядникам, що право на доступ до публічної інформації відповідно до Конституції може бути обмежене в умовах дії воєнного стану, але це обмеження має бути виправданим і обґрунтованим.
Якщо розпорядник працює, працюють його працівники, робота здійснюється, то умови розгляду запиту в розпорядника наявні. Тому повідомляти про розгляд запиту після завершення воєнного стану неправомірно. У кожному випадку окремо потрібно розглядати, чому не можливо під час дії воєнного стану розглянути той чи інший запит або ж чи справді запитувана інформація є інформацією з обмеженим доступом. При обмеженні доступу до інформації розпорядники повинні застосувати «трискладовий тест» – юридичний механізм, закріплений у статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації». Якщо розпорядник інформації не застосував належним чином «трискладовий тест», його відмова може бути оскаржена до Уповноваженого чи до суду.
Просвітницька діяльність та плани на майбутнє
Окрім моніторингів, чи проводить представництво якісь навчання для розпорядників інформації?
Так, звісно, ми проводимо правопросвітницьку та роз’яснювальну роботу серед розпорядників. Тісно співпрацюємо з Хмельницьким центром підвищення кваліфікації, який регулярно проводить такі заходи, в тому числі і для працівників державних органів, органів місцевого самоврядування. Однією із топових тем серед слухачів якраз і є реалізація права на доступ до публічної інформації, права на звернення і захист персональних даних.
Які плани на роботу представництва в Хмельницькій області на майбутнє?
Плануємо і надалі продовжувати здійснювати моніторинг дотримання конституційного права на інформацію з метою його поновлення у разі порушення та забезпечення належної практики реалізації розпорядниками в подальшому.
Загалом діяльність регіонального представництва Уповноваженого в Хмельницькій області є досить насиченою та різноплановою. Тільки в частині забезпечення інформаційних прав представництво проводить потужну роботу від реагування на скарги, моніторингів до просвітницької роботи та надання консультацій запитувачам. І це лише частина айсбергу, адже існують ще й інші напрямки діяльності.
Поряд з тим в Україні вже довгий час тривають дискусії щодо необхідності створення окремого органу, який би працював виключно із напрямком забезпечення доступу до публічної інформації. Однак до того часу цим питанням займатиметься Офіс Уповноваженого ВРУ з прав людини та його регіональні представництва, на яких і лягає наразі все навантаження. Особливо воно відчутне в умовах воєнного стану.
Спілкувалась Альона Береза
Читайте також “Публічна інформація в умовах воєнного стану: балансуючи між правом та безпекою”
Про те, які проблеми із доступом до публічної інформації виникають під час воєнного стану читайте “Як захистити національні інтереси та не порушити права запитувачів інформації – онлайн-зустріч правозахисників, журналістів та активістів”
