Право на інформацію: робота регіонального представництва офісу Омбудсмана в умовах війни

12.08.2022 Новини
Автор ГО ЖАР

Одним із основних принципів демократичної країни є забезпечення прав і свобод людини і громадянина. Україна ці принципи закріпила у Конституції. Тим самим підтвердила своє прагнення розвиватись як демократична та правова держава.

Парламентський контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина та захист прав кожного на території України і в межах її юрисдикції на постійній основі здійснює Уповноважений Верховної Ради України з прав людини (Омбудсмен).

На місцях функцію контролю здійснюють Регіональні представництва в областях. Фокус їхньої роботи широкий: від моніторингів дотримання інформаційних прав до здійснення візитів у виправні заклади. Також місцеві офіси забезпечують особистий прийом громадян і  проводять просвітницьку роботу. Хмельниччина не є винятком. В обласному представництві наразі працює дві посадові особи Секретаріату Уповноваженого. Після обрання Верховною Радою України нового Уповноваженого наразі відбуваються певні оновлення в роботі Офісу Омбудсмана як на центральному, так і на регіональному рівнях.

Фейсбук-сторінка представництва Офісу Омбудсмана в Хмельницькій області

Тож як нині функціонує представництво, про особливості його роботи та виклики у воєнний час ми поспілкувались із регіональною представницею Уповноваженого ВРУ з прав людини в Хмельницькій області Оксаною КІЗАЄВОЮ.

Оксана Кізаєва проводить онлайн-заняття. Фото з фейсбук-сторінки Представництва

Контрольні функції представництва та перевірки

– Які особливості роботи Представництва в сфері доступу до публічної інформації?

– Відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» (далі – Закон)  парламентський контроль за дотриманням права людини на доступ до інформації здійснюється Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини. Нами, як працівниками регіонального представництва Уповноваженого, здійснюється відповідно контроль в цій сфері в межах Хмельницької області. Перш за все, це за зверненнями і скаргами, які надходять до нас на розгляд. Коли є звернення щодо порушення права на доступ до публічної інформації, ми здійснюємо їх розгляд якщо розпорядник інформації знаходиться в Хмельницькій області.

Яким чином впливаєте на розпорядників, які порушують право на доступ до публічної інформації?

– Проводимо перевірки за зверненнями. Найчастіше це безвиїзні – шляхом направлення листів розпорядникам щодо надання певної інформації, вжиття заходів з метою поновлення права на інформацію та недопущення аналогічних порушень в  майбутньому, адже іноді з матеріалів долучених до звернень одразу видно, що наявне  порушення.  Наприклад, якщо заявник, який до нас звернувся щодо порушення права на доступ до публічної інформації, надає  копію свого запиту і копію відповіді розпорядника, ми одразу можемо побачити, що відповідь дійсно є необґрунтованою відмовою в наданні запитуваної  інформації, або інформація  надана не в повному об’ємі, тобто часткове надання, або надана з порушенням терміну. В такому випадку в своєму листі до розпорядника ми зазначаємо встановлені зі звернення та додатків до нього обставини, роз’яснюємо вимоги законодавства  в  сфері доступу до публічної інформації, описуємо в чому вбачається порушення встановлених вимог законодавства та вимагаємо негайного поновлення права заявника на отримання повної інформації на запит шляхом повторного розгляду запиту і надання інформації. Окрім того, в листі ми повідомляємо розпорядника інформації, що за порушення Закону «Про доступ до публічної інформації», зокрема, необґрунтоване віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом, ненадання відповіді на запит на інформацію, ненадання інформації, неправомірну відмову в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання недостовірної інформації – передбачена адміністративна відповідальність (частина друга статті 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення), а також щодо можливого складання нами протоколу про зазначене адміністративне правопорушення.

А скільки часу зазвичай займає поновлення права заявника на доступ до інформації?

– Намагаємось вжити всіх заходів для того, щоб право заявника на доступ до публічної інформації було поновлено в максимально короткий термін. При направленні листів до розпорядників з вимогою поновлення права заявника  шляхом повторного розгляду його запиту та надання відповіді, просимо провести повторний розгляд в термін визначений Законом (5 робочих днів), про що нас одразу повідомити. Як правило, розпорядники вживають відповідних заходів і поновлюють право швидко, про що нас повідомляють і надають   копію відповіді за результатами повторного розгляду та докази її направлення заявнику. Таким чином, право заявника на отримання інформації в більшості випадків поновлюється  в місячний термін  з моменту звернення до нас, а іноді і взагалі  в 15-денний термін.

Нарада в Хмельницькій ОВА за участі Оксани Кізаєвої. Фото з фейсбук-сторінки Представництва

Вперті розпорядники та адміністративний протокол

Чи є випадки, коли розпорядник не реагує на звернення регіонального представництва Уповноваженого ВРУ з прав людини? Чи можливо на нього тоді якось вплинути?

– Бувають випадки. Рідко, але бувають, коли розпорядник не реагує на наш лист або  направляє відповідь, що він вважає інакше. Що його позиція, наприклад, така, що запитувана  інформація є інформацією з обмеженим доступом. Що його попередня відмова у наданні інформації є обгрунтованою. Що запит не відповідає вимогам Закону та інші аргументи. Тоді ми відбираємо пояснення у керівника/посадової особи розпорядника щодо виявлених порушень вимог Закону. За результатами отриманих пояснень, у разі встановлення складів адмінправопорушень, складаємо протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені частиною другою статті 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, щодо особи, якою вчинено правопорушення. Забезпечуємо порушнику реалізацію його прав, передбачених статтею 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, проводимо ознайомлення порушника з протоколом, вручаємо йому другий примірник  протоколу та направляємо матеріали на розгляд до суду.

Розгляд  судами справ про адміністративні правопорушення

– В протоколі зазначається, в чому саме полягає порушення Закону України «Про доступ до публічної інформації», обгрунтовується позиція щодо встановлення складу адмінправопорушення та додаються всі необхідні докази на підтвердження, в тому числі і пояснення особи, відносно якої складено протокол. У подальшому суд повідомляє про результати розгляду справи шляхом надання копії судового рішення. По всім складеним мною протоколам щодо порушення Закону України «Про доступ до публічної інформації» судами Хмельницької області було встановлено наявність складу адмінправопорушення, а вже сама міра відповідальності визначалась по-різному, з урахуванням всіх обставин, зокрема особи порушника, наслідків правопорушення та ін. Зокрема, був випадок, коли порушником було поновлено право на доступ до публічної інформації вже під час розгляду справи судом.

А коли справа немає судової перспективи, що відбувається?

– В таких випадках ми заявнику роз’яснюємо, що в діях розпорядника не вбачається складу адміністративного порушення з посиланням на норми законодавства. Загалом надаємо рекомендації, що, можливо, йому повторно потрібно звернутись до розпорядника, але вже належним чином оформити запит.

Зустріч працівниць Представництва з фахівцями Старокостянтинівського місцевого центру з надання БВПД. Фото з фейсбук-сторінки Представництва

А такі випадки часто бувають? Яка ситуація в Хмельницькій області?

– Бувають. Наприклад, коли заявники плутають Закон «Про доступ до публічної інформації» і Закон «Про звернення громадян». Називають своє звернення «запитом на доступ до публічної  інформації» та вимагають розглянути впродовж 5 днів, але по суті та по змісту це не запит, а звернення. Наприклад, щось просять роз’яснити або здійснити певні заходи, вжити певні дії і в подальшому звертаються до нас з проханням притягнути  до відповідальності за неналежний розгляд запиту  відповідно до Закону «Про доступ до публічної інформації».

Яка позиція Уповноваженого? Розпорядники мають повідомляти заявників, що це звернення?

– Так, розпорядники, отримавши «запит на інформацію» мають повідомити, що за своїм змістом це звернення, яке буде розглядатись відповідно до Закону України «Про звернення громадян» і у визначений цим Законом термін.

Щодо просвітництва, чи високий відсоток тих розпорядників, що ще самі не розуміють особливостей запитів  та їх розгляду?

– Питання актуальне завжди. Мною, зокрема, проводяться  тренінги на тему : «Право на інформацію та право на звернення» для працівників органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування Хмельниччини на запрошення Хмельницького регіонального центру підвищення кваліфікації в межах укладеного з центром Меморандуму про співпрацю.

Персональні дані: що можна оприлюднювати

Чи можуть до вас люди звернутися за роз’ясненнями?

– Можуть. Звертаються і запитують, наприклад, щодо подання запиту, скарги в разі порушення права на інформацію, розпорядники також звертаються за роз’ясненнями, яким чином діяти. Наприклад, щодо надання документу, який містить персональні дані можливі порушення: або не надають цей документ, аргументуючи необхідністю дотримання вимог законодавства в сфері захисту персональних даних, або навпаки надають запитувану публічну  інформацію і не закривають персональні дані.

При чому така тенденція спостерігається не тільки при наданні відповідей на запити, а також і при оприлюдненні на веб-сайтах офіційних розпорядчих документів, які містять персональні дані.

Чи є вже зафіксовані такі випадки на Хмельниччині?

– До прикладу, представництвом проведено моніторинг додержання вимог Закону України «Про захист персональних даних» Деражнянською та Полонською міськими радами, Білогірською, Летичівською та Наркевицькою селищними радами на Хмельниччині. Було встановлено, що органами місцевого самоврядування не в повному обсязі забезпечується право громадян на захист персональних даних, під час оприлюднення офіційних розпорядчих документів, що містять персональні дані, а також дані, що містять конфіденційну інформацію та рекомендовано вжити заходи щодо знеособлення персональних даних у розпорядчих документах, які були виявлені під час моніторингів та в подальшому забезпечити належне виконання вимог Закону України «Про захист персональних даних».

Проведення моніторингу щодо дотримання норм законодавства про персональні дані. Скріншот з фейсбук-сторінки Представництва

Від початку повномасштабного вторгнення рф на територію України Регіональне представництво Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в Хмельницькій області розглянуло п’ять звернень щодо поновлення права на доступ до публічної інформації. Адміністративні протоколи щодо порушення Закону України «Про доступ до публічної інформації»  не складались і відповідно справи до суду не скеровувались.

Спілкувалась: Альона Береза

Читайте також

Шпигунська війна: як ЦРУ таємно допомагає Україні боротися з путіним (продовження)

Адам Ентус і Майкл Швіртц провели понад 200 інтерв’ю в Україні, кількох інших європейських країнах і США, щоб розповісти цю історію.
Читати далі

ЖАР.INFO подали позов до окружного суду на Апарат Верховної Ради України

20 березня редакція ЖАР.INFO подала судовий позов на Апарат Верховної Ради України через відмову надати публічну інформацію на запит щодо закордонних відряджень народних депутатів.
Читати далі

Узяти до відома та ліквідація комунальної аптеки: шепетівські районні обранці зустрілися вперше за 10 місяців

За словами голови Шепетівської райради Олега Кулінського, «занадто важливих проблем в житті нашої громади не було, тому і збиратися депутатам не було необхідним».
Читати далі

Залиште Свій Коментар

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Якщо Вам відомі факти корупції, повідомте нас

Повідомити про корупцію