Публічна інформація в умовах воєнного стану: балансуючи між правом та безпекою

16.05.2022 Новини
Автор ГО ЖАР

В умовах воєнного стану право на доступ до публічної інформації може обмежуватися задля захисту національної безпеки та територіальної цілісності України. Обмежуючи доступ до інформації, розпорядник повинен керуватися нормами закону, а відмовляючи в наданні відповіді, обґрунтувати підстави відмови. 

Отримати публічну інформацію від органів влади в кілька кліків на клавіатурі, не виходячи з дому, – таку можливість мають українці завдяки ухваленню в 2011 році Закону України “Про доступ до публічної інформації”. Цей закон гарантує фізичним особам право на отримання інформації, натомість закріплює за розпорядниками обовʼязок її оприлюднювати та надавати у відповідь на запити.

Проте з початком війни в Україні інформація також стала зброєю і її поширення на загал може загрожувати безпеці людей. Щоб уникнути ризиків, під час дії правового режиму воєнного стану органи влади тимчасово призупинили доступ до низки державних реєстрів, на вебсайтах деяких розпорядників інформації викладають обмежений перелік відомостей, а окремі установи й організації навіть оголосили про відтермінування надання відповідей на інформаційні запити до завершення війни. 

zhar-khmelnitskiy-ukraine
Таку картинку користувачі можуть побачити, перейшовши на сайти деяких державних реєстрів.

zhar-khmelnitskiy-ukrainezhar-khmelnitskiy-ukraine

У розʼясненнях особливостей реалізації права на доступ до публічної інформації в умовах воєнного стану, розміщених на сайті Омбудсмена, наголошують на важливості “якісного та оперативного доступу до публічної інформації для забезпечення належного функціонування правової системи” та при цьому вказують на необхідність забезпечити баланс між правом громадян на отримання достовірної інформації й захистом життя інших людей. 

У яких випадках доступ до інформації можуть обмежити?

Як пояснює регіональна представниця Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у Хмельницькій області Оксана Кізаєва, в умовах воєнного стану деякі конституційні права і свободи громадян можуть обмежувати, зокрема й право на вільне збирання, зберігання, використання і поширення інформації в будь-який спосіб. 

“Право на доступ до інформації в умовах воєнного стану може підлягати обмеженням. Це робиться насамперед для захисту інтересів національної безпеки та територіальної цілісності держави. Наприклад, є пряма заборона на поширення інформації про направлення, переміщення зброї, озброєння та бойових припасів в Україну, рух, переміщення або розміщення Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань. За нехтування цією забороною встановлено кримінальну відповідальність”, – говорить Оксана Кізаєва.

Про недопущення поширення інформації, що може негативно вплинути на хід виконання військовими завдань за призначенням під час дії воєнного стану,  під час спілкування посадовців зі ЗМІ йдеться, зокрема, в наказі Головнокомандувача Збройних Сил України генерала Валерія Залужного. До речі, наказ також встановлює порядок допуску представників медіа на військові об’єкти у районі ведення бойових дій.

Що ж стосується інформації про руйнування, спричинені діями ворога, то відповідно до спільної заяви Міністерства культури та інформаційної політики України, Міністерства оборони України та представників ЗМІ більше відомостей про ці факти військовим адміністраціям рекомендують надавати журналістам не пізніше ніж через один день після події. За умови дотримання всіх безпекових умов журналісти можуть збирати інформацію на місцях відразу після обстрілів, а от оприлюднювати зібраний матеріал можуть по завершенню 12 годин для військових об’єктів, через 3 години – для цивільних.

Водночас інформація, яку просять запитувачі, насамперед на територіях, де бойові дії не відбуваються, зокрема й на Хмельниччині, не так часто повʼязана саме з воєнною тематикою. Тут владі й мешканцям доводиться вирішувати повсякденні проблеми, відповідно й запити активістів та журналістів здебільшого можуть стосуватися життєдіяльності населених пунктів – виконання місцевими органами публічної влади своїх повноважень, їх фінансування, виплат посадовцям тощо. 

“Законодавство забороняє обмежувати доступ до інформації про володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно (крім випадків, передбачених частиною другою статті 23 Закону України “Про основи національного спротиву”, оскільки видатки на забезпечення руху опору належать до таємних). Не належить до інформації з обмеженим доступом також інформація про отримання у будь-якій формі фізичною особою бюджетних коштів, державного чи комунального майна, крім окремих випадків», – зазначає представниця Уповноваженого в області. 

У розʼясненнях Омбудсмена згадують про рекомендацію органам влади в умовах воєнного стану відносити до службової інформацію, доступ до якої необхідно обмежити. З огляду на це виникає запитання, чи не зловживатимуть посадовці можливістю на власний розсуд маркувати інформацію як службову і на цій підставі відмовляти запитувачам у її наданні.

Обмеження доступу до інформації розпорядник справді здійснює самостійно, підтверджує Оксана Кізаєва. Та при цьому наголошує, що обмеження має відбуватися відповідно до положень статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації», тобто за сукупності таких вимог: 

  • лише в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку, для охорони здоров’я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету й неупередженості правосуддя; 
  • розголошення інформації може заподіяти істотної шкоди цим інтересам; 
  • шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

“Щоб оцінити, чи може розголошення інформації заподіяти істотну шкоду цим інтересам та чи шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні, розпорядники повинні обов’язково застосувати «трискладовий тест» – юридичний механізм,  закріплений у статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації». Якщо розпорядник інформації не застосував належним чином «трискладовий тест», його відмова може бути оскаржена до Уповноваженого та до суду”,– говорить представниця Омбудсмена.

Відмовити в наданні інформації розпорядник може лише на підставах, визначених чинним законодавством, тобто  статтею 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації». Наприклад, він не володіє і не зобовʼязаний володіти інформацією відповідно до його компетенції або ж запитувані відомості належать до інформації з обмеженим доступом. Та в будь-якому разі у відмові про задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено, зокрема,  і мотивовану підставу відмови.

Терміни розгляду запитів не змінилися, але можлива відстрочка

У мирний час термін розгляду запитів на інформацію становив 5 робочих днів, а за необхідності надання великого обсягу інформації чи пошуку її з-поміж великої кількості даних – 20 робочих днів. Під час війни, як говорить представниця Омбудсмена, строки розгляду запитів не змінилися. Та при цьому додає, що в умовах воєнного стану державні органи та органи місцевого самоврядування здійснюють насамперед заходи, необхідні для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, через що не завжди можуть вчасно опрацьовувати запити та надавати відповіді на них. 

Можливість застосування відстрочки в задоволенні запиту залежить  від  розпорядника, якому надіслано запит, режиму його роботи та наявності технічних можливостей опрацьовувати кореспонденцію (засобів комунікації, інтернету), наближення установи до місць проведення бойових дій, характеру запитуваної інформації тощо.

У розʼясненнях на сайті Омбудсмена радять інформувати запитувачів про відстрочку розгляду запитів на вебсайті та сторінках в соцмережах розпорядника. 

Законодавство також встановлює строки для розміщення інформації на вебсайтах органів місцевого самоврядування та державної влади. Наприклад, органи публічної влади зобовʼязані оприлюднювати публічну інформацію, зокрема нормативно-правові акти, невідкладно після ухвалення, але не пізніше пʼяти робочих днів. Ця вимога діє і сьогодні. Однак, як наголошує Оксана Кізаєва, її  виконання знову ж таки залежить від  режиму роботи державного органу, органу  місцевого самоврядування  та технічних можливостей.  

Куди скаржитися на відмову?

Від початку запровадження воєнного стану до регіонального представництва Уповноваженого в Хмельницькій області уже зверталися запитувачі інформації зі скаргами на розпорядників про ненадання чи неповне надання інформації. В кожному з випадків працівники представництва вживали відповідних заходів для поновлення прав заявників на отримання запитуваної інформації та надавали відповідні роз’яснення.

Тож, якщо ваш запит проігнорували або відмовили в наданні відповіді на нього, надсилати скарги радимо до Офісу Уповноваженого ВРУ з прав людини:

  • на електронну адресу hotline@ombudsman.gov.ua;
  • через онлайн-форму, розміщену за посиланням https://ombudsman.gov.ua/online
  • а також повідомляти на гарячу лінію Уповноваженого за тел. 0800-50-17-20.

Можна також звертатися до регіонального представництва Уповноваженого в Хмельницькій області, що розташоване за адресою: вул. Свободи, 70, оф. 104, м. Хмельницький (e-mail: pred.khmelnytsk@ombudsman.gov.ua).

Оксана Банкова

Читайте також

Шпигунська війна: як ЦРУ таємно допомагає Україні боротися з путіним (продовження)

Адам Ентус і Майкл Швіртц провели понад 200 інтерв’ю в Україні, кількох інших європейських країнах і США, щоб розповісти цю історію.
Читати далі

ЖАР.INFO подали позов до окружного суду на Апарат Верховної Ради України

20 березня редакція ЖАР.INFO подала судовий позов на Апарат Верховної Ради України через відмову надати публічну інформацію на запит щодо закордонних відряджень народних депутатів.
Читати далі

Узяти до відома та ліквідація комунальної аптеки: шепетівські районні обранці зустрілися вперше за 10 місяців

За словами голови Шепетівської райради Олега Кулінського, «занадто важливих проблем в житті нашої громади не було, тому і збиратися депутатам не було необхідним».
Читати далі

Залиште Свій Коментар

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Якщо Вам відомі факти корупції, повідомте нас

Повідомити про корупцію