За шість днів до початку великої війни Хмельницька обласна стоматологічна поліклініка отримала нового керівника. Втім до роботи він приступив лише у квітні. До мільйонних боргів по заробітній платі, відносно застарілого матеріально-технічного устаткування в обласній стоматології додались звільнення лікарів та зубних техніків. Це все відбувалось на тлі оголошення воєнного стану.
Про те, чи вдалось врятувати корабель, який йшов на дно, наявні проблеми, допомогу Збройним Силам України та плани розвитку ми поспілкувались із головним лікарем комунального неприбуткового підприємства “Хмельницька обласна стоматологічна поліклініка” Олександром Костюком.
За крок до банкрутства
Станом на 1 квітня 2022 у Хмельницькій обласній стоматологічній поліклініці заборгованість по заробітній платі сягнула майже чотирьох мільйонів гривень.
Фінанси виявились найслабшою стороною лікувального закладу. Офіційна “каса” закладу була мізерною – до 20 тисяч гривень на день. У попередньому році заклад хоч і мав договір з Національною службою здоров’я України, однак він не запрацював.
“У нас підписаний 34 пакет – це стоматологічний пакет. Він не є пріоритетним для НСЗУ. Загалом стоматологія ніколи не була і не буде пріоритетною. Усі державні та комунальні стоматологічні клініки на госпрозрахунку. Нам дали можливість заробляти кошти самостійно. Кошти по НСЗУ лікувальний заклад отримує по глобальній ставці. Для нашого закладу вона становить 6 363 гривні 31 копійку. До прикладу, в районній лікарні глобальна ставка для стоматологічного відділення, де працює чотири лікаря, понад 40 тисяч гривень. Глобальна ставка розраховується від кількості наданих і заведених послуг в НСЗУ за попередній рік”, – пояснює головний лікар Хмельницької обласної стоматологічної поліклініки Олександр Костюк.
Тариф один і він офіційний
Під час перевірки медичного закладу у державних аудиторів виникло багато запитань до фінансово-господарської діяльності закладу. Одне з них – це тарифи на послуги. Вони були затверджені ще у 2019 році і туди не вносились зміни. Фактично вони були збитковими для лікувального закладу.
“Якщо законодавство дозволяє ставити коефіцієнт рентабельності 25 %, то до першого квітня у будь-якій послузі з прейскуранта цей коефіцієнт був нуль. Кожна сума в калькуляції це не просто так ми захотіли і все. Ми прорахували і відправили в казначейство і фінуправління на узгодження. Вони перерахували і внесли корегування. Але ми і не ставили максимальний коефіцієнт, бо є велика конкуренція з приватними клініками. Якщо частина пацієнтів йдуть на прізвище лікаря, то інша – на ціну”, – каже керівник закладу.
Прейскурант один і він є біля дверей до кожного кабінету, і біля реєстратури.
“Якщо написано видалення зуба умовно 300 гривень. То людина платить в касу 300 гривень. У ці кошти входить – огляд, анестезія та видалення зуба. Це, до прикладу. Але є і більш складніші випадки, вони також рахуються відповідно до калькуляції”, – запевняє Олександр Костюк.
Віртуальні гроші
Хмельницька обласна рада затвердила програму розвитку та підтримки комунальних закладів охорони здоров’я на 2022 рік. У ній передбачили 5,4 мільйона гривень на різні стоматологічні послуги для пільгових категорій населення. Втім у зв’язку з воєнним станом потреби закладу будуть профінансовані приблизно на 30%. У закладі повідомили, що розраховують на 2,5 мільйона гривень з обласного бюджету. Отримати безкоштовні послуги за обласною програмою можуть такі категорії пільговиків:
- ветеранам війни (учасникам бойових дій, особам з інвалідністю внаслідок війни, учасникам війни);
- учасникам АТО;
- особам, нагородженим знаком “Почесний донор України”;
- пенсіонерам за віком;
- ветеранам військової служби та ветеранам органів МВС їх вдовам;
- членам сімей загиблих учасників АТО.
Від початку повномасштабного військового вторгнення рф на територію України до цього списку потрапили і військовослужбовці, які сьогодні на передовій захищають державу.
“Ми всіма своїми силами надаємо допомогу нашим Збройним силам України. Враховуючи те, що до нас є звернення тих, хто зараз проходить службу і ще не мають посвідчення учасника бойових дій, але мають довідку, що вони перебували чи перебувають у зоні проведення бойових дій, ми не можемо дозволити собі відмовити цим людям в безкоштовній допомозі. З першого вересня відкритий кабінет невідкладної стоматологічної допомоги. Вона йде безкоштовна. Усіх військовослужбовців, які звертаються ми намагаємось скерувати до лікаря максимально швидко. Поліклініка працює з 8 години ранку до 21 вечора,” – пояснює Олександр Костюк.
Проте у зв’язку з воєнним станом отримати кошти за виконання програми зараз майже неможливо.
“Ми надаємо допомогу безкоштовно пільговим категоріям відповідно до програми. Ось ці акти у мене лежать. Ми їх подаємо в казначейство і казначейство має нам повертати кошти. За серпень і майже вересень ми по актах надали послуг на майже мільйон, з них нам всього-на-всього повернули 138 тисяч. Решта – це віртуальні кошти. Зараз воєнний стан. Київ може не пропускати ці кошти. Зрозуміло, вони акумулюють кошти, які потрібно на військову підтримку, але разом з тим кошти є, але нам їх не дають. Зараз стоїть питання виплати заробітної плати і “живих” коштів не вистачає. Вони якби є, але вони віртуальні”, – пояснює Олександр Костюк.
Поряд з тим, за інформацією, яку було надано Хмельницькою ОВА у відповідь на запит, в 2022 році для обласної стоматології передбачено більше 6,6 мільйонів гривень. Ці кошти передбачаються на оплату комунальних послуг та енергоносіїв, надання стоматологічної допомоги пільговим категоріям населення.
Зміни в штатному розписі: потрібні зубні техніки
Масове звільнення працівників стоматологічної поліклініки відбулось ще в листопаді 2021 року. За словами керівника, звільнилась понад половина штату.
“До прикладу, я не розумію, чому у листопаді відбулося звільнення лікарів і зубних техніків. У лікувальному закладі сьогодні працює всього-на-всього 36 лікарів, а мало б бути 60. Тобто 50 % були звільнені. Тобто розумієте, були звільнені ті люди, які безпосередньо приносили прибуток в лікувальний заклад”, – зазнає головний лікар.
Якщо з лікарями ситуація більш-менш стабільна, то ось в зубних техніках відчувається нагальна потреба.
“Я буду звертатись до засновника, щоб збільшити кількість штатних одиниць не стільки лікарських, скільки зуботехнічних, тому що по стоматологічних канонах на одного ортопеда має бути два зубних техніки, щоб він повністю міг встигати виконувати свою роботу. На сьогоднішній день у нашому закладі менше, часто один зубний технік може тягнути два лікаря. Потрібно мінімум шість зубних техніків. Але проблема насправді не штат розширити, а проблема – де їх взяти. Знайти зубного техніка, тим більше толкового, який би встав і працював, – це дуже важко”, – пояснює керівник.
Навчити своїх зубних техніків під себе у лікарні теж не можуть. Потрібно мати виробничі потужності та лабораторії, а головне – кваліфікованих викладачів, які будуть працювати з учнями. Загалом, проблема з підготовкою молодих спеціалістів непроста.
“До нас зараз прийшли на інтернатуру саме стоматологи, мало того, що інтернатуру скоротили з півтора року до року, так прийшли ті діти, які три роки сиділи вдома на дистанційному навчанні. Як за 4-5 місяців на робочому місці навчити лікаря, щоб він став ортопедом, хірургом, терапевтом? Це просто, ну… важко буде. А про зубних техніків взагалі мовчу, тому що це дуже важка і кропітка робота”, – зітхає Олександр Костюк.
Навчання персоналу потрібне проте не на часі
Раніше Департамент охорони здоров’я Хмельницької області щороку виділяв 2-3 безкоштовні путівки в державні лікувальні заклади для навчання, підвищення кваліфікації чи переатестації. Про освіту та розвиток своїх працівники турбувались і в самих медичних установах.
“Як правило, лікувальні заклади коли робили бюджет на наступний рік, закладали певну суму грошей на безкоштовне навчання своїх лікарів. Враховуючи те, що зараз і воєнний стан і економія кожної копійки, тому зараз відправляти на безкоштовне навчання когось за державні кошти чи за кошти лікувального закладу – це просто нонсенс. За інших умов – безумовно потрібно це робити. Розумієте, кожен керівник має бути зацікавлений в тому, щоб його працівники розвивались. Чим більше вони будуть розвиватись, проходити різних курсів, тим більше вони будуть приносити нових технологій в лікувальний заклад, і тим більше буде розширюватися лінійка тих послуг, які може надавати лікувальний заклад”, – розмірковує головний лікар.
Благодійники допомагають і з матеріалами, і з обладанням
Війна та проблеми із виплатою заробітної плати поставили на паузу й оновлення матеріально-технічної бази лікувального закладу та закупівлю витратних матеріалів.
“Навіть на ту безкоштовну програму ми маємо мати матеріали, з чого це все роботи. Закупили – робимо. Але це не в тому обсязі і не в тому об’ємі, як би то мало бути. Законодавство забороняє використовувати кошти, якщо не закриті першочергові статті. Заробітна плата – це першочергова стаття, яка має бути закрита, а після цього ми можемо закупити все інше – матеріали, установки”, – пояснює керівник обласної стоматологічної клініки.
Вирішують цю ситуацію в лікарні за допомогою благодійників та меценатів. Кажуть, що часто домовляються із постачальниками про відтермінування платежів.
“У нас є громадські організації, є благодійники, які допомагають, хто чим може, хто ватою, хто антисептиками. Одна благодійна організація нам цілий рентген апарат подарувала,”, – каже головний лікар.
З більшими потребами поліклініки складніше. Під час дії воєнного стану такі закупівлі з бюджетних коштів заборонені.
“Матеріально-технічна база відносно застаріла. Є законодавчо встановлений перелік виробів медичного призначення і перелік устаткування, яке має право закупити держава для лікувального закладу. В переліку жодного пункту, який стосується стоматології, немає. Можна купити цю саму стоматологічну установку, засновник готовий нам допомогти, але законодавчо ми не маємо право купити”, – зазначає керівник КНП “Хмельницька обласна стоматологічна поліклініка”.
До прикладу, медичному закладу потрібно десять стоматологічних установок. Їхня середня вартість від 150 до 210 тисяч гривень. Таке оновлення дозволить повноцінно працювати лікарям у дві зміни, і не відволікатись на технічні проблеми.
“Можна купити цифровий комп’ютерний стоматологічний томограф. Але в чому його доцільність? Це дороговартісне обладнання, яке окупить себе мінімум через десять років. Щоб надавати таку послугу мені потрібно приміщення, персонал навчити, а потім утримувати, зарплату платити. У такому випадку ліпше працювати по акту виконаних робіт з іншими підприємцями. Зараз держава дала таку можливість і це значно спрощує роботу нам”, – говорить Олександр Костюк.
Робота на результат
Плани на майбутнє у лікувальному закладі прості – стати прибутковими і виплачувати гідну заробітну плату працівникам. Для цього вже почали налагоджувати роботу з НСЗУ.
“Ми сьогодні подаємо від 800 до 1 000 випадків на день в НСЗУ. Це означає те, що в кінці 2022 року на початку 2023 року, коли НСЗУ знову буде розраховувати кількість лікувальних послуг, які надав заклад протягом року, вони вже перерахують глобальну ставку за іншим коефіцієнтом, який вже буде набагато більший”, – каже головний лікар.
Планують у закладі і ставати ближчими до пацієнтів. Якщо вдасться вийти із важкої фінансової ситуації, то хочуть відкрити свій власний сайт, де розповідатимуть про свою роботу та послуги, які надають. Необхідність регулярного висвітлення своєї роботи у закладі розуміють, водночас поки не можуть собі цього дозволити.
“На сьогоднішній день у мене критична ситуація по заробітній платі. Слава Богу немає заборгованості. Але вона не на такому рівні, якби я того хотів і хотіли б мої працівники. Мінімальна вартість сайту сьогодні від 1 000 доларів. Для того, щоб відкрити сайт для поліклініки потрібно мінімум 2-3 тисячі доларів. Викинути зараз 100 тисяч гривень на сайт, враховуючи ситуацію із зарплатою, мене колектив не зрозуміє. Я повинен працювати і на пацієнтів, і на лікарів”, – зазначив Олександр Костюк.
Водночас щоб стати ближчими до своїх пацієнтів допоки відсутній офіційний сайт обласна стоматологія створила групу у соціальній мережі Фейсбук та наповнює її інформацією про свою діяльність.
***
Комунальні заклади, що зазвичай є неприбутковими та часто ледь зводять кінці з кінцями, воєнний стан в країні підкосив. Особливо це відчули ті установи, які реалізовують різноманітні бюджетні програми для пільгових категорій населення. Акумулювати кошти не вдається через законодавчі обмеження. Втім, багато чого залежить від бажання самих закладів розвиватись. Адже одним, навіть в умовах війни, вдається освоювати нові методики та технології, інші планують розширювати виробничі потужності, а дехто нарешті дійшов до того щоб налагодити ефективну роботу із Національною службою здоров’я України. Фактично війна стала лакмусовим папірцем в усіх галузях комунального господарства і виявила ті прогалини та недопрацювання, які роками дозволяли нераціонально використовувати бюджетні кошти. І як результат, одним закладам вдасться утриматись на плаву, іншим – розвинутись, а деяким комунальним структурам доведеться все ж таки відповідати на головне екзистенційне питання: для чого вони створені і що робили всі ці роки.
Підготувала Марія Турчина
Матеріал опубліковано в рамках проєкту, який виконує Інститут висвітлення війни та миру (IWPR) за підтримки МЗС Королівства Норвегії. Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію IWPR або донора. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.
Читайте також “Ольга Жеруха: «Аптека – це критична інфраструктура і має працювати за будь-яких умов»”
Про те, як Хмельницька міська лікарня адаптувалась до роботи під час воєнного стану читайте “Освоєння нових методик: як працює міська лікарня під час війни”
