У матеріалі «Europe is struggling to rebuild its military clout», що вийшов на сторінках The Economist, аналізується ситуація з оборонними бюджетами європейських країн опісля повномасштабного вторгнення росії в Україну. В одних країнах ці процеси активні, в інших, на жаль, не всі відчувають загрозу та поспішають більше коштів спрямовувати на оборону своєї країни. Також обговорюють проблему бюрократичністю закупівельних процедур в країнах Європи.
Через десятиліття після падіння Берлінської стіни європейці говорили про свої дивіденди миру, про довгоочікуване вивільнення грошей, які, здається, більше не потрібні для оборони й можуть бути використані на більш приємні та продуктивніші цілі. Оскільки росія вторглася в Україну в лютому минулого року, все мало б змінитися. Проте за 14 місяців, що минули з того часу, картина на континенті, коли справа доходить до фактичного вкладення грошей у роти, є неоднорідною. Загалом, за даними шведського аналітичного центру SIPRI, європейські витрати на оборону минулого року зросли в цілому на виняткових 13%. Однак близько двох третин цієї суми з’їла інфляція – і в будь-якому випадку це також включає росію та Україну.
Погляньмо спершу на Німеччину. Її канцлер Олаф Шольц пообіцяв “Zeitenwende”, історичні зміни, через три дні після вторгнення. Його основним заходом було створення боргового спеціального фонду для модернізації Збройних Сил країни у розмірі 100 мільярдів євро (110 мільярдів доларів). Але поки що цей фонд майже недоторканий. Частково це пов’язано з тим, що міністр оборони Крістін Ламбрехт більшу частину цього часу була не в курсі справи. Її наступник, Борис Пісторіус, який обійняв цю посаду в січні, приніс у роботу нову динаміку. Близько 30 мільярдів євро було виділено на такі дорогі товари, як 35 винищувачів F-35. Але більшість з яких будуть поставлені лише наприкінці десятиліття, адже дуже мало грошей поки що пішли в реальні контракти.
Нижче номіналу НАТО Європа, оцінка оборонних витрат на 2022 рік, % від ВВП
Крім того, процес закупівель у Німеччині є громіздким. До кінця минулого року відбувалась лише підготовка контрактів для бюджетного комітету парламенту, що має затверджувати будь-яку закупівлю на суму понад 25 мільйонів євро. Цей процес тривав цілий рік. Досягти консенсусу в коаліційному уряді щодо того, як витрачати ці гроші, дуже непросто.
Викликає занепокоєння і той факт, що фонд буде використаний для того, щоб допомогти замороженому оборонному бюджету Німеччини в розмірі 50 мільярдів євро наблизитися до мети НАТО, згідно з якою кожна країна-член має витрачати на оборону щонайменше 2% свого валового внутрішнього продукту – це показник, якого не буде досягнуто до 2024 року, тобто через десять років після того, як Ангела Меркель взяла на себе зобов’язання після анексії Криму. Після цього бюджет може знову скоротитися.
Гірше того, як зазначає Бастіан Гігеріх з Міжнародного інституту стратегічних досліджень, британського аналітичного центру, чим більше фонд не використовується і його з’їдає інфляція, тим менше можна буде купувати. Рафаель Лосс, аналітик Європейської ради з міжнародних відносин, вважає, що якщо врахувати ще й ПДВ, то сума, яку залишиться витратити на обладнання, може становити лише 50-70 мільярдів євро. Пан Гігеріх вважає, що до 20 мільярдів євро з цієї суми, можливо, доведеться витратити на доведення німецьких запасів боєприпасів до рівня, очікуваного НАТО. Наразі Бундесверу може вистачити лише на два дні війни високої інтенсивності.
У цьому відношенні ситуація у Великій Британії трохи краща. Згідно з результатами моделювання військових навчань, проведених у 2021 році, вона мала запасів приблизно на вісім днів – це краще, але не на багато; і відтоді запаси були ще більше виснажені військовою підтримкою у розмірі 2,3 мільярдів фунтів стерлінгів (2,9 мільярдів доларів), яку вона надала Україні (найщедріша в Європі). Але проблеми Збройних Сил країни з другим за величиною оборонним бюджетом в НАТО (близько 50 мільярдів фунтів стерлінгів на рік) набагато глибші й ширші. Десятиліття скорочень армії поставили під сумнів її здатність виставити навіть одну важку дивізію (близько 30 тисяч солдатів з танками, артилерією і гелікоптерами) в конфлікті за участі НАТО.
Нараховуючи лише 76 тисяч військовослужбовців, і з урахуванням подальших скорочень, британська армія є найменшою з часів Наполеона. Крім того, армія також змушена обходитися застарілою бронетехнікою і не отримає роками нової через послідовні катастрофи із закупівлями, які вартують мільярди. Міністр оборони Бен Воллес, колишній армійський офіцер, описує свої сили як “спорожнілі”.
Відсутність кігтів у армії є відображенням того, як британський оборонний бюджет був перекошений від непередбачуваних ситуацій європейської сухопутної війни на користь експедиційних операцій “за межами регіону”. Два великих авіаносці, які досить часто недієздатні, нещодавно стали в експлуатацію і потребують супроводу, як і версії F-35 для польотів з них.
Іншим великим витоком коштів з британського бюджету є модернізація сил ядерного стримування. Чотири нові підводні човни з балістичними ракетами типу Dreadnought будуються на заміну застарілим Vanguards і коштують щонайменше 31 мільярд фунтів стерлінгів. Британія також розширює свій арсенал ракетних боєголовок Trident. Він має перевищити цільовий показник витрат НАТО, але зобов’язання незабаром досягти 2,5% навряд буде досягнуте.
Франція також інвестує значні кошти у свої сили ядерного стримування, але навряд чи почне проводити заміну своїх чотирьох підводних човнів типу Triomphant до 2030-х років. У січні президент Еммануель Макрон пообіцяв збільшити витрати протягом наступних семи років з 2024 року до 413 мільярдів євро, що на 40% більше порівняно з останнім бюджетним циклом, який розпочався у 2019 році, і має перевищити цільовий показник НАТО.
Однак, хоча пан Макрон назвав агресію росії в Україні головною причиною того, що “мирних дивідендів більше немає“, і заохотив французькі оборонні фірми перейти на “економіку війни”, пан Гігеріх каже, що Україна не буде визначати тип інвестицій, які Франція, ймовірно, буде робити: “Вона все ще дивиться на середовище загроз більше з точки зору південного флангу і так званої “дуги нестабільності“, ніж з точки зору східного флангу і росії“.
За нового правого уряду Джорджії Мелоні в Італії не передбачається збільшення видатків. Попри попередні обіцянки досягнути 2% ВВП до 2028 року, за словами Франческо Віньярки, аналітика з питань військового бюджету, цього року Італія спрямує трохи менше ніж 1,5%. Розумно припустити, що це буде лише підтримання витрат на поточному рівні, особливо зважаючи на те, що найбільшою проблемою безпеки Італії є нелегальна міграція і її турбулентність у близькому закордонні.
Контраст з Польщею не може бути більш разючим. Так само правий уряд Матеуша Моравецького має намір витратити 4% ВВП цього року. Жодна країна Європи, навіть три балтійські держави – Естонія, Латвія і Литва, які зобов’язалися збільшити свої військові витрати до 3% ВВП, не відчуває більшої загрози від агресії путіна. Попри членство в НАТО, пересічні поляки вважають, що якщо росія переможе в Україні, то вони будуть наступними. Польські аналітики також побоюються, що вона здатна відновити свої сухопутні війська всього за кілька років.
Отже, список покупок Польщі величезний: 10 мільярдів доларів за 18 пускових установок himars, 4,6 мільярда доларів за винищувачі F-35, плюс 96 гелікоптерів Apache, 250 танків Abrams за 4,9 мільярда доларів, ще шість батарей ППО Patriot і багато чого іншого. Польща також планує подвоїти чисельність своєї армії до 300 тисяч осіб впродовж наступних 12 років, щоб мати можливість розгорнути шість добре оснащених дивізій, які можуть зробити її, ймовірно, найсильнішою сухопутною армією в Європі. Менш зрозуміло, як Польща платитиме за всю цю потужність. Нещодавній продаж державних облігацій довелося скасувати. Але Польща не має жодних сумнівів щодо того, що це необхідно зробити, щоб убезпечити свій народ. Інші європейці, на думку поляків, лише повільно наздоганяють їх.
Вторгнення росії в Україну спричинило колективний шок у Європі. НАТО поновило енергію і мету. По всьому континенту оборонні бюджети починають зростати. Але випробуванням буде те, наскільки довго збережеться відчуття нагальності та готовність щось робити для того, щоб вистояти.
Підготували Альона Береза, Валентина Повзун
Читайте також
Дзвінок Сі – Зеленського міг бути викликаний недипломатичними коментарями посла
Цього року мирних перемовин між росією та Україною не очікується, свідчить витік інформації з США
