До пʼятірки найбільш поширених питань, з якими люди звертаються до юристів, належать ті, що стосуються особливості спадкування. Наприклад, за час існування місцевих центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги, з 1 липня 2015 року, до їхніх фахівців із проханням допомогти розвʼязати проблеми, повʼязані зі спадковим правом, звернулося майже 365 тисяч осіб, зокрема 15 тисяч на Хмельниччині.
Із впровадженням в Україні воєнного стану таких запитань лише побільшало: чи змінилися терміни прийняття спадщини, як оформити спадщину з-за кордону, як успадкувати майно, яке розташоване на тимчасово окупованій території?.. Відповіді зʼясовуємо з юристкою Ольгою Чорною, заступницею директора Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Хмельницькій області.
Спадкування за законом і за заповітом – в чому різниця
Спадкуванням називають перехід прав і обовʼязків від спадкодавця до спадкоємця. Як пояснює юристка Ольга Чорна, спадкування може відбуватися за законом або за заповітом.
Успадкувати майно за заповітом можна, якщо спадкодавець за життя, перебуваючи при здоровому глузді та добрій памʼяті, скориставшись послугами уповноваженої особи, склав заповіт на тих осіб, кому б він хотів передати належне йому майно, права (на інтелектуальну власність, до прикладу) і, можливо, певні обовʼязки.
Якщо заповіту немає, то спадкоємці мають право успадкувати права й обовʼязки за законом. Оформлення спадкових прав, як і при спадкуванні за заповітом, здійснюється через нотаріуса, проте вступають в силу норми, прописані в цивільному законодавстві щодо спадкування за законом.
Механізм спадкування за законом може мати особливості в різних випадках, тому юристка радить звертатися по консультації до фахівців. При цьому слід мати з собою всі документи, які стосуються справи.
Черговість спадкування за законом
У законодавстві визначено пʼять черг спадкування. І у випадку, якщо спадкоємців певної черги немає, право спадкування переходить до спадкоємців наступної черги.
«До першої черги належать діти, члени подружжя (чоловік чи дружина), батьки. Кожен із цих спадкоємців має право на рівну частку в майні спадкодавця. Тобто все ділиться порівну між зазначеними особами. Друга черга – рідні брати та сестри, баба та дід. Третя – дядько та тітка спадкодавця», – говорить Ольга Чорна.
Спадкоємцями четвертої черги є особи, які проживали разом зі спадкодавцем протягом останніх пʼяти років та спільно провадили господарство. За словами юристки, як правило, це стосується людей, які не встигли оформити свої стосунки юридично й мешкали в так званому цивільному шлюбі. Довести факт спільного проживання можна за допомогою свідків. Нотаріус при відкритті спадкової справи аналізує всі обставини і приймає рішення про можливість спадкування.
П’ята черга спадкування за законом включає утриманців спадкодавця, які не були членами його сім’ї, а також інших родичі до шостого ступеня споріднення.
Які документи повинен мати спадкоємець
При спадкуванні важливо, щоб не було сумнівів у родинних стосунках між спадкодавцем і спадкоємцями, інакше доведеться звертатися до суду, щоб довести цей факт. Наприклад, до юристів часто звертаються люди, які не можуть оформити спадщину через помилки в прізвищах. Проблеми можуть виникнути навіть через різницю в одній літері: до прикладу, в паспорті прізвище записане через «и», а в свідоцтві про народження через «і».
«Щоб швидко оформити спадкові права, раджу йти до нотаріуса з повним пакетом наявних документів. Це обовʼязково мають бути свідоцтво про смерть спадкодавця, документи, що посвідчують особу спадкоємця, довідку про присвоєння ідентифікаційного коду. Якщо спадкоємцем є дитина, потрібно мати з собою свідоцтво про народження чи ID-картку, якщо неповнолітній особі вже виповнилося 14. Для члена подружжя необхідно надати свідоцтво про одруження, батькам – свідоцтво про народження померлої особи (особливо це стосується спадкодавиць-жінок, які змінили прізвище)», – розповідає Ольга Чорна.
Важливо також надати нотаріусу правовстановлювальні документи на успадковане майно, якщо такі документи є. Це свідоцтво про право власності на нерухоме майно, техпаспорт на автомобіль тощо.
Як наголошує юристка, якщо нотаріус з певних причин відмовляє у відкритті спадкової справи, людина може звернутися до юристів, проконсультуватися щодо підстав для оскарження відмови, а відтак оскаржити відмову.
За яких умов можна оскаржити заповіт
Оскаржити заповіт можна насамперед у випадках, коли його склала недієздатна особа або людина з обмеженою дієздатністю. Ще одна підстава для оскарження – заповіт оформлений без дотримання форми, наприклад, не посвідчений нотаріально або складений не державною мовою.
Найчастіше до оскарження заповіту вдаються люди, які належать до черг спадкування. І треба памʼятати, що, незважаючи на волю спадкодавця, у спадку має бути виділена обовʼязкова частка для осіб, які перебували на утриманні спадкодавця. Це зазвичай непрацездатні особи.
Заповіт чи договір дарування?
Часто люди вагаються, як вигідніше передати своє майно – заповівши його чи подарувавши.
«Заповіт і договір дарування – це зовсім різні інструменти. Це важливо запамʼятати. Щоб отримати успадковане майно, має пройти певний час. Договір дарування передбачає передачу майна вже і зараз. Це безоплатний договір для обох сторін, оплачується оформлення та вчинення нотаріальних дій нотаріусом. Одразу після оформлення договору дарування нотаріус може оформити право власності на нерухоме майно», – наголошує Ольга Чорна.
Прийняття спадщини – як змінилися строки?
Від 24 лютого вимога до термінів прийняття спадщини неодноразово зазнавала змін. Є основна дата, від якої відштовхуються нотаріуси, це 6 березня 2022 року, коли набула чинності Постанова Кабміну №209, відповідно до якої на час дії воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини зупиняється.
Ще один документ, який конкретизує терміни для прийняття спадщини, – Постанова Кабміну №164 від 28.02.2022. Відповідно до цієї постанови перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини, тобто через десять місяців.
Це означає, що до шестимісячного терміну для прийняття спадщини автоматично додається ще чотири місяці, тож людина має десять місяців, щоб звернутися до нотаріуса із заявою.
Ольга Чорна зауважує, що у випадку, якщо нотаріус, який відкрив спадкову справу, виїхав за кордон, інший нотаріус не зможе завершити оформлення спадщини. Через це нотаріусів, які залишили Україну, колеги просять зупиняти свою діяльність. Лише тоді відкриті ними спадкові справи можуть бути передані іншим нотаріусам. Перевірити, чи нотаріус зараз працює, можна у Реєстрі нотаріусів, які працюють під час війни.
Важливо знати, що у разі пропуску строку прийняття спадщини з поважних причин спадкоємець має право звернутись до суду з позовом про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Як прийняти спадщину, розташовану на окупованих територіях
За законодавством, місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. А якщо місце проживання спадкодавця невідоме, то спадщину відкривають за розташуванням нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна – за розташуванням основної частини рухомого майна.
Якщо ж спадкодавець мешкав на тимчасово окупованих територіях, то застосовується принцип екстериторіальності. Тобто, зазначається в Цивільному кодексі України, місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні спадкового майна, або вимоги кредиторів. Спадкова справа підлягає реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.
«Якщо людина переїхала з тимчасово окупованих територій у відносно спокійний регіон, там вона може звернутися до нотаріуса. Проте треба мати на увазі, що й в подальшому, для завершення оформлення спадщини, доведеться звертатися до цього нотаріуса», – пояснює юристка.
Хто може посвідчити заповіт військовослужбовця
Посвідчити заповіт військовослужбовця має право командир формування, який перебуває в зоні бойових дій разом із цим військовим. Відтак командир зобовʼязаний передати посвідчений ним заповіт через Генеральний штаб Збройних Сил, Міністерство оборони тощо до Міністерства юстиції України, а Мінʼюст надсилає цей документ до міжрегіонального управління юстиції, на території обслуговування якого мешкає військовослужбовець. Орган юстиції передає заповіт до нотаріуса відповідного району для реєстрації у Спадковому реєстрі. На цей шлях визначено сім календарних днів. Після чого заповіт зберігатиметься в нотаріуса за місцем проживання військовослужбовця.
Чи може прийняти спадщину спадкоємець, який перебуває за кордоном?
Перебуваючи за кордоном, особа має право звернутися до консульської установи з заявою про відкриття спадщини. Але українські нотаріуси радять – оскільки до консульств великі черги – звернутися до будь-якого іноземного нотаріуса для посвідчення підпису на заяві про прийняття спадщини. Відтак на документ слід проставити апостиль і разом із довіреністю на особу, яка відкриє спадкову справу, поштою надіслати в Україну, до нотаріуса.
Після повернення в Україну необхідно звернутися до цього нотаріуса з усіма документами й оформити спадок.
***
Звертаємо вашу увагу, що в умовах воєнного стану законодавство може часто змінюватися. Якщо у вас виникають питання щодо спадкування – звертайтеся до фахівців. Це допоможе уникнути багатьох проблем. Правову допомогу сьогодні можна отримати безкоштовно – у громадських організаціях, юридичних клініках навчальних закладів та в юристів державної системи безоплатної правової допомоги. Щоб проконсультуватися або дізнатися адресу найближчої точки доступу до безоплатної правової допомоги, телефонуйте за безкоштовним номером 0 800 213 103.
Підготувала Оксана Банкова
Читайте також
Перейшли на бік ворога: скільки злочинів проти основ національної безпеки було у 2022?
Дискримінація та мобінг: як розпізнати й куди скаржитися
