Як відстояти право на доступ до публічної інформації в умовах воєнного стану

Доступ суспільства до інформації – це можливість контролювати владу та впливати на життя в громаді й державі. Проте в умовах воєнного стану громадянам доводиться виборювати своє право на інформацію й доводити безпідставність багатьох обмежень та заборон.

Як відстоювати свої права, куди звертатися по допомогу та на чий бік стають суди, вирішуючи спори про доступ до інформації, – про це говорили під час вебінару «Доступ як можливість отримання інформації», організованого громадською організацією «Жіночий Антикорупційний Рух».

Попри запровадження воєнного стану, в Україні є чинними Закон України «Про доступ до публічної інформації» та постанова Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 835 «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних». А обмеження на доступ до інформації, як зазначено на сайті Омбудсмана, можуть застосовуватися лише для захисту інтересів національної безпеки та територіальної цілісності держави. Натомість на практиці маємо ситуацію, коли посадовці, аргументуючи воєнним станом, не лише не оприлюднюють інформацію на вебсайтах органів влади та місцевого самоврядування, але й відмовляють громадянам, переважно журналістам та активістам, у наданні відповідей на їхні інформаційні запити.

Обмеження доступу до інформації в умовах воєнного стану
Під час вебінару «Доступ як можливість отримання інформації»

Досвід активістів та журналістів

Як зазначила голова громадської організації «ЖАР» Альона Береза, такі обмеження суттєво перешкоджають громадським активістам та журналістам виконувати їхню роботу. Наприклад, сьогодні обмежено доступ до багатьох державних реєстрів, які часто використовували медійники у своїй діяльності, а багато місцевих рад на територіях, навіть віддалених від лінії фронту, закрили доступ до інформації про депутатський корпус, хоча такі відомості навряд чи могли б зашкодити народним обранцям, скажімо, на Хмельниччині.

«Мешканці територіальної громади мають право контролювати владу, яку обрали, та впливати на прийняття нею рішень. І важливо це право активно використовувати. Для цього громадян мають визначені законодавством інструменти. Один із них – надсилання інформаційних запитів до органів публічної влади», – наголосила Альона Береза.

Обмеження доступу до інформації в умовах воєнного стану
Альона Береза, голова громадської організації «Жіночий Антикорупційний Рух»

Активістка також поділилася власним негативним досвідом комунікації з розпорядниками через інформаційні запити, при цьому зазначивши, що доволі результативним інструментом для оскарження відмов у наданні інформації є звернення до Офісу Омбудсмана. Крім того, Альона Береза порадила усім охочим пройти безплатний навчальний курс «Робота з джерелами інформації», у якому йдеться і про те, як формувати запити та шукати інформацію у відкритих базах даних. 

Повноваження Офісу Омбудсмана у сфері захисту інформаційних прав

Про статистику звернень щодо порушення інформаційних прав громадян розповіла представниця Офісу Омбудсмана в Хмельницькій області Оксана Кізаєва. За її словами, з усіх звернень, які надійшли до Офісу Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у 2022 році, понад дві тисячі стосувалися саме порушень у сфері доступу до публічної інформації.

Вона також зазначила, що відмова у наданні відповіді на запит повинна бути обґрунтованою, а кожен конкретний випадок необхідно ретельно аналізувати, зʼясовуючи, чому саме неможливо надати інформацію – чи установа розташована на території, де відбуваються бойові дії, чи немає працівників, щоб підготувати відповідь, чи відомості відсутні через воєнний стан тощо.

«У 2022 році Представництво Уповноваженого ВРУ з прав людини у Хмельницькій області здійснювало моніторинг дотримання розпорядниками вимоги на належне оприлюднення інформації, адже більшості запитів вдалося б уникнути, якби відомості були відкриті. За результатами моніторингу розпорядникам спрямовували листи реагування, і в більшості випадків недоліки усували», – повідомила Оксана Кізаєва.

Обмеження доступу до інформації в умовах воєнного стану
Оксана Кізаєва, представниця Офісу Омбудсмана в Хмельницькій області

Представниця Офісу Омбудсмана закликала учасників вебінару повідомляти про порушення їхнього права на інформацію до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини громадяни. Це можна зробити електронною поштою (hotline@ombudsman.gov.ua), через скриньку, що на вул. Інститутська, 21/8, м. Київ, а також поштою на адресу Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (вул. Інститутська, 21/8, м. Київ, 01008).

Рішення судових інстанцій

В умовах воєнного стану українські суди багато разів розглядали справи, які стосуються поновлення права громадян на доступ до публічної інформації. І якщо суд першої інстанції відмовляв запитувачу в задоволенні позовних вимог, то судові органи вищих інстанцій здебільшого ставали на бік громадян, а не розпорядників. Про це розповіла заступниця директора Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Хмельницькій області Ольга Чорна, яка проаналізувала судову практику щодо розгляду справ у сфері доступу до публічної інформації в умовах воєнного стану.

«Ненадання інформації субʼєктом владних повноважень, тобто розпорядником інформації, оскаржується в порядку адміністративного судочинства. Водночас судова практика свідчить, що рішення, в яких йдеться про інформаційні права, приймали також суди загальної юрисдикції та господарські суди», – зауважила юристка.

Обмеження доступу до інформації в умовах воєнного стану
Ольга Чорна, заступниця директора Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Хмельницькій області

Судова практика свідчить, що запитувачі зверталися не лише для оскарження ненадання інформації, але й відстоювали своє право на своєчасне отримання інформації. Як зазначила Ольга Чорна, право на доступ до інформації охоплює не лише безпосередньо право на інформацію, але й право на своєчасність надання цієї інформації. Позиція судів у цьому випадку така: відстрочка у наданні інформації обовʼязково має бути обґрунтованою.

Юристка також ознайомила учасників вебінару із правовими позиціями Верховного Суду України з інших питань, пов’язаних із правом на доступ до публічної інформації.

***

Як підсумували учасники вебінару, доступ до інформації – важливий інструмент контролю за діяльністю влади та дієвий важіль впливу на її діяльність. Тому суспільство має докладати усіх зусиль, щоб не втратити надбання попередніх років у сфері доступу до публічної інформації. І насамперед захищати своє право на інформацію, якщо його порушують.

Обговорення організоване за сприяння Національного фонду на підтримку демократії. Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію NED.

Читайте також

Чи захищені в Україні викривачі корупції?
Інформаційні права: що саме моніторить регіональне представництво Офісу Омбудсмана
Попередній Як активісти та юристи на Хмельниччині разом допомагають переселенцям

Залиште свій коментар