В переддень річниці незаконної анексії Росією Кримського півострова, 7 лютого, в Хмельницькому відкрилась фотовиставка “Історії з окупованого Криму”. Презентували виставку Тетяна Печончик, голова Центру прав людини ZMINA, Ольга Скрипник, голова правління Кримської правозахисної групи та одна із авторок світлин репортерка Альона Савчук. 

Фотовиставка “Історії з окупованого Криму” – це 22 фотографії українських репортерів Аліни Смутко, Тараса Ібрагімова та Альони Савчук. Це унікальна хроніка життя незаконно анексованого росією півострова та документальне свідоцтво репресій проти українських громадян, зокрема і представників кримськотатарського народу. Світлини були зроблені з 2014 по 2019 рік, доки автори ще могли їздити до окупованого Криму. російська окупаційна адміністрація ввела для них заборону на відвідування півострова на строк від 10 до 35 років, а саме: Аліні та Альоні на 10 років, Тарасу – на 35 років.

“Ці знімки — невеличка частина усіх тих історій з окупації, які нам пощастило побачити, почути й передати в ефір. Про людей, які залишилися вдома, попри залякування та погрози, арешти й суди, катування і приниження гідності з боку (про)російських силовиків. Це історії про зруйновані долі сотень сімей, вигаданий тероризм, переслідування за національність, віру і позицію. Але також вони — про любов до своєї землі та свого народу, солідарність і взаємопідтримку, віру в перемогу правди й добра”, — зазначила авторка та репортерка Альона Савчук.

Фотовиставка виготовлена Центром прав людини ZMINA в співпраці з Представництвом президента України в Автономній Республіці Крим. Світлини, що увійшли до експозиції демонструють життя родин політичних в’язнів, показують політично мотивовані судові процеси та інші моменти, якими живе окупований Крим.

«Ця фотовиставка – це не тільки наш такий знак солідарності і нагадування про те, що Крим та Україна єдині і про те, що вся ця широкомасштабна збройна агресія розпочалася не рік тому, в лютому, а в 2014 з окупації Автономної Республіки Крим і міста Севастополь. І саме зі звільненням Криму ми можемо сказати, що Україна відновить свою територіальну цілісність і ми власне зможемо повернути свій статус-кво», – зазначила голова Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик на початку презентації фотовиставки.

За інформацією Тетяни Печончик, наразі понад 155 осіб в Криму та на території російської федерації є політичними в’язнями. 15 ув’язнено за здійснення журналістської діяльності, вони є або професійними журналістами, або громадянськими журналістами. Це звичайні люди, які в умовах окупації, коли в Криму практично була знищена незалежна журналістика, почали знімати на свої мобільні телефони, стрімити в соціальні мережі, висвітлювати на різних майданчиках те, що відбувається в окупованому Криму, в той час, коли практично для незалежних журналістів були там дуже обмежені можливості для роботи. 

«Більшість із них кримськотатарські громадянські журналісти, які співпрацювали з ініціативою “Кримська солідарність”, що об’єднує родини політичних в’язнів, адвокатів, активістів. Це Сейран Салієв, Марлен Асанов, Тимур Ібрагімов, Сервер Мустафаєв, Осман Аріфмеметов, Ремзі Бекіров, Руслан Сулейманов, Рустем Шейхалієв. За ґратами також перебувають заступник головного редактора часопису “Чорноморська безпека” Олексій Бессарабов і журналіст-фрилансер проєкту “Крим. Реалії” Радіо Свобода Владислав Єсипенко, а за минулий рік окупаційна влада ув’язнила ще трьох громадянських журналістів – Ірину Данилович, Вілена Темер’янова й Ернеса Аметова. Тому можна сказати, що кожного десятого кримського політв’язня ув’язнено через журналістську діяльність”, – додала Тетяна Печончик.

155 громадян України знаходиться за ґратами в СІЗО Сімферополя чи в російських колоніях. Про це розповіла голова правління Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник. 

«Найтиповіші справи проти кримських татар – це звинувачення в участі в організації «Хізб ут-Тахрір» (міжнародна ісламська політична партія, заснована 1953 року – ред). Жодних доказів не надається, вся справа будується на тому, що всі свідчення дають так звані таємні свідки. Але потім з’ясовується, що ці таємні свідки – це якраз ефесбешники, які самі ж дають свідчення проти таких людей. Або експертизи. Експертизи так само фіктивні. Тобто якась розмова відбулась начебто на кухні і експерт фсб проаналізував цю розмову та сказав, що «ой, знаєте, а я думаю, що це тероризм». От і вся справа. Лише минулого року окупаційні суди і російські суди винесли 26 вироків кримським татарам і покарання там від 11 до 15 років позбавлення волі в колонії суворого режиму по таких справах», – додала Ольга Скрипник.

Загалом масштабні переслідування почалися від першого дня окупації російськими військами АР Крим. У багатьох випадках з політичних мотивів до сьогоднішнього дня було заарештовано понад 150 осіб, — більшість із них кримські татари, — викрадено 43 українських активістів, з них 11 осіб – зникли безвісти, а один чоловік залишається під вартою. Наразі репресії в окупованому Криму тривають.

«Для багатьох людей з тим як проходять роки – надія тане, але так само для них дуже важливо, що про них пам’ятають. Про них говорять, їхні історії розказують. Вони звичайно очікують на звільнення своїх рідних, багато хто з них розуміє, що може статися після звільнення Криму», – розповіла про важливість такої фотовиставки Тетяна Печончик.

У жовтні минулого року фотовиставку “Історії з окупованого Криму” було представлено на міжпарламентському саміті Кримської платформи (м. Загреб, Хорватія), а також у грудні — під час урочистих заходів з нагоди 30-річчя Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим.

Хмельницький став першим містом, де фотовиставка “Історії з окупованого Криму” була презентована широкому загалу українських глядачів. Подивитись її можна на першому поверсі торгово-розважального центру «Woodmall» до 16 лютого. Після Хмельницького її буде представлять у Кропивницькому, Чернівцях, Одесі, Луцьку та Львові.

Підготувала Альона Береза