На полі бою, де роїться безліч смертоносних російських безпілотників, українські солдати дедалі частіше використовують спритні дистанційно керовані броньовані транспортні засоби, які можуть виконувати низку завдань і убезпечувати війська від потенційно небезпечних для життя місій.

Українська армія особливо прагне розгорнути те, що солдати називають «роботами на колесах», оскільки стикається з нестачею солдатів у війні, яка триває вже понад три з половиною роки. Ці транспортні засоби схожі на мініатюрні танки і можуть перевозити вантажі, розміновувати та евакуювати поранених або загиблих.

 «Це не може повністю замінити людей. Я б сказав так: людина може туди зайти, але для людини це іноді занадто небезпечно», – розповів командир взводу 20-ї бригади «Любарт» з позивним «Маямі».

Роботизовані транспортні засоби здебільшого виготовляють українські компанії, а їхня вартість коливається від 1 000 до 64 000 доларів, залежно від розміру та можливостей.

Хоча вони стали життєво важливими для українських військ вздовж 1000-кілометрової лінії фронту, такі транспортні засоби не є новими у військовій справі.

Німецька армія використовувала дистанційно керований мініатюрний танк, прив’язаний дротом, під назвою Goliath під час Другої світової війни. За словами Бена Баррі, співробітника Міжнародного інституту стратегічних досліджень, в останні десятиліття США, Ізраїль, Велика Британія та Китай розробили сучасні версії, які використовуються для бойового інженерного забезпечення та інших завдань на полі бою. Але широке застосування цих транспортних засобів в Україні заслуговує на увагу і може призвести до прогресу.

російська армія також використовує дистанційно керовані транспортні засоби.

Від дронів до автономних транспортних засобів

Маямі вступив до армії в перший день повномасштабного вторгнення росії в лютому 2022 року. Він служив піхотинцем, а пізніше – оператором безпілотника, перш ніж отримати своє останнє призначення. Його шлях відображає еволюцію війни.

 «Я навіть уявити не міг, що стану пілотом дрона. Але війна – це прогрес, і ми не можемо залишатися осторонь», – сказав він.

Роботизовані транспортні засоби, які використовує його команда, броньовані та встановлені на колесах або гусеницях. Пофарбовані у військові кольори, вони повільно повзають по уламках або грунтових дорогах, легко орієнтуючись на місцевості, яка була б складною – або занадто небезпечною – для солдатів.

 «Вони прибувають в одному стані, а ми їх вдосконалюємо. Ми адаптуємо системи керування, щоб вони краще працювали в умовах російської електронної війни, щоб зв’язок не переривався», сказав Маямі.

Команда Маямі з 10 осіб тільки починає впроваджувати машини в свої місії, здебільшого використовуючи їх для доставки їжі та боєприпасів солдатам поблизу фронту.

Так само, як і дистанційно керовані безпілотники або безпілотники з видом від першої особи, використання цих транспортних засобів буде лише зростати, розповів солдат з підрозділу Маямі, який має позивний Акім.

«Коли дрони FPV вперше з’явилися, вони не були популярними, але ті, хто їх вперше почав використовувати, зараз демонструють найкращі результати», – каже Акім.

Автономний транспортний засіб «не втомлюється»

Перед тим, як відправити дистанційно керований транспортний засіб вперед, Акім пролітає безпілотником по запланованому маршруту, щоб перевірити наявність перешкод або мін.

Повітряний безпілотник дозволяє Акіму розвідувати місто та маршрути, не ризикуючи своїм життям.

«Кожного разу, коли дрон або робот щось робить, це означає, що одному з наших бійців не доведеться цього робити. Крім того, «машина не втомлюється. Вона може перевозити стільки, скільки потрібно», – каже боєць.

Акім працює в тандемі з іншим солдатом, який керує роботизованим транспортним засобом за допомогою джойстика. Транспортний засіб не має камери; замість цього «очима» йому служить камера дрона Акіма.

Під час однієї з місій команда завантажила його 200 кілограмами вантажу — боєприпасами, паливом, водою та їжею — і відправила на кілька кілометрів до операторів безпілотників, які перебували ближче до лінії фронту. Машина рухалася вперед зі швидкістю близько шести кілометрів на годину, доставила вантаж у добре заховане місце в лісі та повернулася на базу.

Перешкоди на шляху

Оскільки роботизовані транспортні засоби рухаються повільніше, ніж автомобілі чи вантажівки і зазвичай пересуваються по відкритій місцевості, вони є легкою мішенню — і це один із факторів, що уповільнює їхнє впровадження.

«Ось чому ми не евакуювали багато поранених на цих транспортних засобах. Дехто відмовився їхати, бо це було небезпечно», – розповів Майамі.

Також є питання вартості, адже транспортні засоби, які використовує його взвод, коштують в середньому близько 400 000 гривень (майже 10 000 доларів).

«Це не дуже дорого, але коли за тиждень знищують три-чотири машини, загальна сума зростає», – каже Майамі.

Щоб зробити їх менш вразливими, Маямі та його солдати спробували приварити до машин кліткові конструкції, схожі на решітки, або прикріпити спереду металеві ролики для виявлення мін. Війна надає зворотній зв’язок в режимі реального часу, який враховується при створенні новіших моделей.

Джерело: AP, авторка ГАННА АРХІРОВА. Василіса Степаненко та Єгор Коновалов брали участь у підготовці цього репортажу.

Підготувала Валентина Повзун