Приблизно раз на місяць французький виробник безпілотників Анрі Сейду здійснює те, що для багатьох стало необхідним паломництвом у його бізнесі – він їздить до України. Тому що для безпілотних технологій немає важчого місця для виживання, ніж фронти війни проти вторгнення росії, де обидві сторони використовують безпілотні літальні апарати всіх форм і розмірів, щоб вбивати та спостерігати, змінюючи сучасну війну, пише видання AP.

А оскільки на полях битв також застосовуються електронні засоби протидії і зброя для заплутування, глушіння і збивання безпілотників, Україна також стала надзвичайним реальним полігоном для випробування досягнень у галузі безпілотних технологій, деякі з яких почали поширюватися і на невійськові сектори.

Для виробників можливість заявити, що їхні безпілотники та супутнє обладнання пройшли бойові випробування і перевірку українськими військами, стає важливим рекламним аргументом, оскільки вони просувають свою продукцію не лише національним оборонним відомствам, а й поліцейським силам, прикордонним службам, рятувальним службам і цивільним користувачам.

«Коли ми кажемо: «Це хороший апарат, він працює», люди можуть вірити нам чи ні. Але коли це хлопці в Україні та інші кажуть, що вони задоволені, це має більшу цінність», – каже Бастьєн Манчіні, президент і співзасновник французького виробника безпілотників Delair, який об’єднався з європейським оборонним підрядником KNDS, щоб поставити українським військам 100 вибухових безпілотників. У рекламних матеріалах KNDS зазначається, що вони «перевірені в боях».

Манчіні каже, що цивільні користувачі інших невійськових безпілотників Delair «бачать те, що працює в Україні, і кажуть собі: «Він стійкий до перешкод, він стійкий до втрати радіозв’язку тощо, тому він чудово підійде для цивільного використання, наприклад, для перевірки електричних кабелів або чогось подібного».

«Це дійсно допомогло нам завоювати ринки. Це дає людям впевненість», – сказав він в інтерв’ю Associated Press на Паризькому авіасалоні, головній вітрині авіаційної та оборонної промисловості.

«Дрони врятували Україну»

Анрі Сейду, засновник і керівник французького виробника безпілотників Parrot, каже, що Україна «захоплююча» з точки зору безпілотних технологій, оскільки «вона змінюється швидко, нові ідеї з’являються безперервно». Від початку повномасштабного вторгнення росії в лютому 2022 року він регулярно відвідує Україну, щоб зустрітися з українськими виробниками безпілотників, розробниками програмного забезпечення для них та військовим керівництвом.

«Щоквартально ситуація повністю змінюється, – прокоментував він в інтерв’ю. – Кожна компанія, яка, скажімо, виробляє військову техніку або кожна армія дуже зацікавлена в безпілотниках. Але ті, хто дійсно використовує їх і розуміє, як їх використовувати, – це українці».

Для України спроба захиститися від зграй російських безпілотників, що атакують міста, та хвиль російських військ, підтримуваних безпілотниками, є питанням виживання. Так само, як і пошук обхідних шляхів протидії системам радіоелектронної боротьби, які росія застосовує для глушіння й виведення з ладу українських безпілотників, розпалюючи гонку озброєнь у сфері безпілотних технологій між двома сторонами, а також для виробників за межами України.

Невеликі безпілотники, які скидають бомби і підривають цілі – масово вироблені за частку вартості інших, складніших систем озброєння, які постачають союзники, – стають все більш життєво важливими для опору України. Міністерство оборони України заявило, що цього року планує закупити 4,5 мільйона безпілотників українського виробництва, які дозволять їхнім операторам бачити те, що бачать машини, щоб вони могли керувати польотами в реальному часі: наприклад, здійснюючи вибух у російському окопі або навіть проти одного ворожого солдата. Це втричі більше безпілотників, ніж міністерство купило минулого року, йдеться в повідомленні.

«Безпілотники врятували Україну», – сказав Алекс Воробей, український торговий представник компанії Ailand Systems, українського стартапу, що розробляє безпілотник, який виявляє міни.

Воробей та інші представники безпілотного бізнесу кажуть, що виробники, які не працюють в Україні, ризикують залишитися позаду.

«Якщо ви працюєте в оборонній сфері і все ще не в Україні, це означає, що ви ніде», – сказав Воробей на виставці в Парижі.

Цивільні використовують для українських уроків

Мікророзвідувальний дрон, представлений компанією Parrot на виставці в Парижі, має у своїй назві натяк на Україну – Anafi UKR – і також пройшов польові випробування, які Сейду описує як в «дуже суворих умовах» на лінії фронту. Він оснащений технологією штучного інтелекту, що дозволяє йому знаходити дорогу в умовах глушіння радіо- та навігаційних сигналів.

За словами Parrot, стійка готовність до війни і характеристики безпілотника також роблять його доре пристосованим для правоохоронних операцій, таких як моніторинг натовпів, відстеження підозрюваних або спостереження за кордонами, а також для рятувальних служб у віддалених районах або під час пожеж і аварій, коли навігаційні сигнали можуть бути вийти з ладу.

«Україна стала для нас «справжньою лабораторією чи випробуванням, щоб перевірити, чи працюють наші продукти», – наголосив Бастьєн Манчіні. Їх вибуховий дрон Oskar, який має крила з полістиролу, несе півкілограмову (один фунт) боєголовку для підриву військ і легкоброньованої техніки.

Delair розробили його менш, ніж за рік, перепрофілювавши один зі своїх цивільних дронів, який вже використовувався у Франції для картографування та інспекції силових кабелів, і доопрацювавши його для України за допомогою технології протистояння російським глушінням.

«П’ять чи 10 років тому багато людей запитували себе: «Чи справді безпілотники можуть бути корисними для чогось?». Ніхто не задається цим питанням сьогодні», – сказав Манчіні.