Як колишня жителька Хмельниччини допомагає українцям у Німеччині

10.10.2022 Публікації
Автор ГО ЖАР

Українці за кордоном гуртуються у спільноти. Часто співвітчизники, які живуть на чужині давно, допомагають порадами цьогорічним вимушеним мігрантам. Одна з таких українок – колишня жителька Старокостянтинова Олена Храмцова (Булут). Вона веде групу у Фейсбук з понад трьома тисячами фоловерів та свій ютуб-канал з майже сімома тисячами підписників.  

У 2002 році Олена закінчила Кам’янець-Подільський педагогічний університет, де отримала фах вчительки російської і англійської мови та зарубіжної літератури. Після вишу українка потрапила до Німеччини. Там вивчила німецьку мову з нуля, згодом вийшла заміж  і здобула нові спеціальності – виховательки та психолога.

Зараз Олена працює вихователькою дитячого відділення клініки невеличкого містечка Хайдельберг. У вільний від роботи час готує корисні для мігрантів дописи. Складнощі жінка не любить називати проблемами, вважаючи лише задачами, а в інтернет-спільнотах закликає дотримуватися культури спілкування. Про те, з чим стикнулася в Німеччині сама, різницю в менталітетах, облаштування побуту та нові виклики для переселенців українка погодилася розповісти ЖАР.INFO.

“Руком, ногом і мокрим тряпком!”

У 2022 році випускниця педуніверситету Олена вирішила податися до Німеччини за програмою “Au-pair” для іноземної молоді. Програма передбачала проживання у німецькій родині, догляд за дітьми з цієї сім’ї, оплачувані мовні курси та 200 євро оплати за послуги дитячої доглядальниці. Рівню мови “В1” (середній ступінь володіння за загальноєвропейською шкалою мовної компетенції CEFR) вона досягла швидко. Каже, це було легко, бо добре володіла англійською та знала методику вивчення нової мови. Тим же, хто опановує німецьку зараз, на її думку, має бути ще простіше завдяки наявності гугл-перекладача. 

Фото з особистого архіву Олени Храмцової 

“Найважливіше – не комплексувати. Говорити і показувати своє бажання спілкуватися. Вогнем, мечем, “руком, ногом, мокрим тряпком” – ти можеш все пояснювати. Оскільки я володіла англійською, був шанс розмовляти цією мовою з молоддю. 20 років тому старше покоління в Німеччині масово не знало англійської. Зараз значно легше. Мене нічого не напружувало. Можливо, тому, що я відкрита людина і, напевно, навіть з мертвим знайду спільну мову. Я не дивилася на події, які відбуваються в моєму житті з точки зору проблеми, а завжди шукала рішення”, – розповідає Олена.

Часткове визнання 

Щоб працювати, жінці потрібно було перекласти свій диплом на німецьку та підтвердити його. У німців є перелік українських вишів, які вони визнають. Кам’янець-Подільський університет серед таких. Олені зарахували педагогіку та психологію. Проте визнати диплом повністю не вийшло. Наприклад, російську мову в Німеччині викладають лише в гімназіях. Але Оленин диплом, на думку тамтешніх фахівців, для того не годився. Предмету “зарубіжна література” в місцевих школах взагалі немає, а для підтвердження знання англійської потрібно було пів року навчатися в англомовній країні – зокрема, США чи Великій Британії. Тому українці довелося обрати інший шлях.

Скріншот відео з ютуб-каналу Олени Храмцової

Я навчалася на вихователя, оскільки це близько до професії вчителя. Почала працювати в садочку, але мені стало нудно. Тоді пройшла додаткове навчання на психологічного консультанта. І після цього вже шукала іншу роботу. Зараз працюю вихователем у дитячій хірургії університетської клініки. В кожному відділенні тут є ігрова кімната. Там бавляться діти, які перебувають на лікуванні“, – каже Олена.

Допомога по кайфу

З проблемою невизнання українських дипломів зустрічаються й нинішні мігранти. Особливо болісно це для тих, хто вже відбувся в Україні як фахівець, а тепер змушений починати все з чистого аркуша. Для таких людей Олена записала на своєму ютуб-каналі відео про можливості навчання на Ausbildung – аналогу нашої профтехосвіти. В ньому вона розповідає про найпопулярніші в Німеччині професії і про те, як німці ставляться до такої форми освіти.

В Україні є уявлення: ми всі повинні вчитися в університеті. А якщо там не навчався, то ти невдаха. У нас часто кажуть: “У мене в хаті студент”. Це означає, що родичі п’ять років тягнуть дитину: їсти-пити, торби, гуртожиток чи квартира, сесії. В Німеччині такого немає. Діти у 18 років забирають свої речі і виїздять від батьків. І батьки часто не підтримують дітей ті п’ять років. А коли людина навчається на Ausbildung, вона ще й отримує гроші“, – зазначає блогерка  у відео.

Група Олени на фейсбуці називається російською мовою, як і до 24 лютого, – “Как феникс из пепла”. Українка започаткувала її декілька років тому  для психологічної підтримки користувачів фейсбуку. Після повномасштабного російського вторгнення Олена переформатувала паблік і стала вести його лише українською. Публікує поради переселенцям: скріни із місцевих новин, відео-інструкції, життєві історії, розповіді про місцеві традиції. Теми для дописів обирає, переглядаючи коментарі, гуляючи містом, читаючи новини.

Скрін допису групи “Как феникс из пепла” 

Мені по кайфу допомагати, знімати відео. Наприклад, пішла в магазин, побачила декорацію, а незабаром Геловін. Я сфотографувала і вже запланувала допис: як можуть діти відзначати цей день у Німеччині. Хтось спитав про вітаміни. Сьогодні побачила їх, а там написано: не для дітей і молоді. Зробила про це відео. Я загалом переглядаю, що люди питають. Наприклад, під відео про навчання коментують: “Лєна, скажіть, будь ласка, що в нас з опаленням?”. Або читаю якусь газету, а там інформація про нові заходи, пов’язані з “короною”. Тоді я роблю про це стислий допис українською мовою“, – каже Олена Храмцова.

Війна і німці

Пересічні німці були шоковані повномасштабним російським вторгненням, запевняє Олена. Їх вражали фото з Бучі, Ірпеня, Гостомеля та інших населених пунктів поруч з Києвом. Вони, за словами українки, вірять цій інформації. Тепер невдоволені політикою Ангели Меркель і вважають, що екс-канцлерка завела країну в енергетичну залежність від російського газу.

Скрін допису групи “Как феникс из пепла” 

Водночас повномасштабна війна і міграція дали можливість місцевим жителям дізнатися більше про українців. 

Багато родин несуть нашу культуру, вони відкриті, вони готують національні страви, вони – обличчя нашої країни. Німці приємно здивовані вмінням консервувати продукти. Вони дізналися про нас багато нового, як про націю. Тому підтримують, віддають від всього серця. До цього німці бачили прояви патріотизму тільки від албанців і турків. В кожного з них прапор країни в домівці. Але українці всіх переплюнули. А ще німці не розуміють, чому ми збираємо на ЗСУ. А як же держава?” – ділиться жінка.

Скрін допису групи “Как феникс из пепла” 

В “рамочках” 

Найважче українцям в Німеччині, на думку Олени, осягнути спосіб мислення місцевих жителів і пристосуватися до нього. Докорінна відмінність – виняткова законослухняність і дотримання так званих “термінів” – запланованих на певний час подій. Ніщо не може змусити німця порушити “термін”. Українці ж завжди готові шукати обхідні шляхи.

Німці в “рамочках”. Якщо сказали “Приходьте завтра о 17-тій”,  вам не буде сьогодні о 16-тій. Загалом та картина, яку українці бачили в Європі раніше під час подорожей, не збігається із щоденним побутом. Зараз українці розуміють: в Європі дороговизна, не дочекаєшся тих “термІнів” (коли тобі призначають прийти за декілька тижнів або місяців – ред.), а  “не можна” означає “не можна абсолютно для всіх”. Для українців “не можна” значить “а якщо мені?”, “а якщо в мене кум, сват, брат?” – каже Олена.

За 20 років життя в Німеччині українка і сама стала більш зосередженою й педантичною. Тепер все планує і записує в щоденнику завдання на тиждень. Водночас їй хотілось би, щоб німці запозичили у співвітчизників відкритість та емоційність.

Вони дуже серйозні в тому, що роблять. Не посміхаються. Про представника держави кажуть “палка в задниці” – настільки суворі. Хочеться, щоб німці були трошки живішими. Є і винятки. Але самі по собі вони раби закону“, – ділиться Олена.

Що далі?

Після семи місяців перебування в Німеччині українські мігранти стикнулися з новими викликами. Окрім підтвердження диплому, соціальних виплат, пошуку роботи, це ще й психологічні проблеми: залишатися чи повертатися, як пережити депресію чи розлуку з родичами. До речі, і про це в Олени є відео на ютубі

Дуже важливо сподіватися на возз’єднання родини. Оскільки ця надія дає сили: жити, витримати ті скажені події, в яких ми зараз живемо”, – каже блогерка. 

На емоційний стан впливає і те, що через підвищення вартості квитків українці тепер мало подорожують Німеччиною чи до інших країн Європейського Союзу.

Спочатку все було весело: за 9 євро можна було купити квиток і проїхати куди-завгодно, було літечко і сонечко. Зараз почалася осінь, а ціни вже реальні, дорогі, вже не поїдеш. Також погода впливає. Люди сидять по домам. Відчувається втома від війни. Тому українці  хочуть психологічних порад“, – зауважує Олена.

Тож тепер українка вирішила розвивати пабліки у психологічному напрямку, а українців закликає не соромитися та звертатися за допомогою. Ще радить не порівнювати життя в Україні та в Німеччині, а сприймати його як новий виклик. 

Підготувала Світлана Русіна

Читайте також “Польська допомога українцям: зміни за пів року після великого російського вторгнення

А про те, як приймали українців на початку читайте у “Українці в Польщі: чому повертаються і чому залишаються?

Читайте також

Злочин дев’ятирічної давнини: що відомо про вбивцю нетішинської журналістки Ольги Мороз

15 березня 2015 року головну редакторку газети “Нетішинський вісник” 44-річну Ольгу Мороз знайшли мертвою у власній квартирі на першому поверсі однієї з багатоповерхівок.
Читати далі

Чергове позачергове зібрання місцевих обранців на 48 питань

46 питань попередньо розглянули на засіданні постійних депутатських комісій, два – у сесійній залі. Такий формат запропонували самі обранці.
Читати далі

Шпигунська війна: як ЦРУ таємно допомагає Україні боротися з путіним

На третьому році війни, що забрала сотні тисяч життів, розвідувальне партнерство між Вашингтоном і Києвом є основою здатності України до самозахисту.
Читати далі

Залиште Свій Коментар

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Якщо Вам відомі факти корупції, повідомте нас

Повідомити про корупцію