Чергова, 23-тя, сесія Хмельницької облради стала п’ятою у 2024 році. Почалася вона майже вчасно, всього лише із 20-хвилинною затримкою. На ній були присутні 52 з 64  депутатів. Зокрема, і ті, які протягом своєї каденції раніше нерідко  пропускали засідання: Олег Лукашук (“Батьківщина”), Вадим Лозовий та Уляна Ткаченко (“За конкретні справи”). Під час пленарного засідання обранці заслухали звіт голови облради Віолети Лабазюк. Загалом розглянули 20 питань, два з яких більшістю голосів не підтримали. Засідання тривало близько півтори години. 

На початку засідання обранці вчергове продовжили 40 депутатських запитів, які наразі перебувають на розгляді обласної ради. Більше про цей інструмент впливу та спосіб взаємодії з виборцями ми писали у нашому іншому матеріалі. 

Також депутати заслухали звіт голови облради Віолети Лабазюк, під час якого вона, зокрема, повідомила таке:

• На засіданнях протягом року депутати розглянули близько сотні питань, їхнім результатом стало ухвалення 67 рішень. 
• Розглянули 43 депутатські запити, 3 з них прийняті за період з 2023 до грудня 2024 року. 3 депутатські запити знято з контролю відповідними рішеннями ради.
• На контролі обласної ради перебуває 21 обласна цільова програма.
• Зареєстровані 14 об’єктів нерухомого комунального майна. 
• Хмельницькій міській раді передали у власність єдиний майновий комплекс обласної фірми “Кіновідеопрокат” та генератор, Чорноострівській селищній раді – земельну ділянку. 
• Ліквідували комунальне підприємство “Хмельницький обласний інформаційно-аналітичний центр медичної статистики” та  створили новий комунальний заклад “Хмельницький обласний центр підготовки населення до національного спротиву”. 

Доля МСЕК    

Депутати підтримали ліквідацію комунального закладу “Хмельницький обласний центр медико-соціальної експертизи” (МСЕК – ред.), розташованого на території обласної лікарні за адресою: вул. Пілотська, 1, корпус 2. Тепер голова облради має призначити членів ліквідаційної комісії. Про звільнення мають повідомити працівників закладу, провести там інвентаризацію майна. Також щодо обласної МСЕК затвердили: 

• До 25 грудня 2024 року необхідно передати всі документи, які  перебувають у роботі МСЕК, у визначені для продовження роботи заклади. Це стосується направлень лікарсько-консультативних комісій (ЛКК), які залишилися нерозглянутими або ж призначені на період після 1 січня 2025 року.
• До 1 січня 2025 року передати до цих закладів медико-експертні справи, які були розглянуті до 31 грудня 2024 року.

До речі, після ліквідації МСЕК з 1 січня 2025 року встановлення інвалідності в Україні відбуватиметься за новою процедурою. Головна її особливість – оцінювання функціонального стану пацієнта командами лікарів у багатопрофільних лікарнях. Пацієнт із лікарем обиратиме одну з понад 300 лікарень, розташованих рівномірно по країні.

При цьому додаткові обстеження призначатимуться лише за потреби. Всі документи, рішення й процеси фіксуватимуться в електронній системі. Команди лікарів формуватимуться індивідуально для кожної справи, а їхні особисті дані залишатимуться прихованими до дня оцінювання. Для оскарження рішень створять спеціальний Центр оцінювання функціонального стану осіб.

Права й пільги осіб з пожиттєвою інвалідністю залишаються незмінними. Для тих, у кого строк повторного огляду припадає на час змін, статус автоматично продовжують на 6 місяців. МОЗ планує впровадження комплексного документа замість багатьох довідок, а також оновлення процесів для дітей у майбутньому.

Нагадаємо, скандал із Хмельницькою обласною МСЕК розпочався із затримання 4 жовтня 2024 її голови Тетяни Крупи, яка також була депутаткою фракції “Слуга народу” в обласній раді. На черговому засіданні Хмельницької облради заступник голови Хмельницької обласної територіально-виборчої комісії Олег Корженівський зачитав постанову, якою за поданням політичної партії “Слуга Народу” Тетяну Крупу відкликали з депутатського складу обласної ради. До цього 7 жовтня Хмельницька обласна організація політичної партії “Слуга Народу” подала пропозицію про відкликання депутатки Крупи Тетяни Василівни за народною ініціативою.

Наразі у кримінальних провадженнях, де фігурує посадовиця, йдеться про 4 епізоди: перший епізод стосується шахрайства, другий — легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, третій — декларування недостовірної інформації, четвертий — незаконного збагачення. 

Безоплатна передача майна 

Депутати проголосували за безоплатну передачу генератора виробництва “Ford” 2022 року випуску, потужністю 6,5 кВт, який належить Хмельницькому обласному центру цифровізації соціальної сфери, у державну власність – Західному офісу Державної аудиторської служби України. 

Окрім того, на цьому пленарному засіданні обранці  безоплатно передали квартиру площею 61,5 м² у Хмельницькому на вул. Зарічанська, 18/2 зі спільної власності тергромад Хмельниччини у комунальну власність Хмельницької міської громади (в особі міської ради). Надалі цю квартиру мають надати родині водія-сапера Євгена Мазура, який працює у піротехнічному підрозділі ДСНС Хмельницької області.

Ветеранська політика 

На цьому пленарному засіданні внесли зміни до рішення облради від 14 грудня 2020 року, яким затверджено Положення про постійні комісії. Положення доповнили новим підпунктом, де йдеться про створення нової депутатської комісії – “з питань реалізації національної стратегії ветеранської політики”. 

Також депутати підтримали створення комунального закладу “Ветеранський простір “ВЕТЕРАН ПРО”. Голова облради має призначити тимчасово виконувача обов’язків директора комунального закладу «Ветеранський простір «ВЕТЕРАН ПРО». Керівник простору надалі розробить Статут комунального закладу та зареєструє нову юрособу. 

Наразі ще не оприлюднено, де розташовуватиметься нова установа та які саме фахівці там працюватимуть. До слова, у Хмельницькому вже діє інший подібний заклад – «Ветеранський простір» Хмельницької міської ради”. 

ВЕТЕРАН ПРО – масштабний проєкт Мінветеранів. Його мета – створення доступної мережі сучасних центрів підтримки для ветеранів, ветеранок, їхніх родин, а також сімей загиблих героїв по всій Україні. Ці простори стануть осередками допомоги та відновлення, пропонуючи послуги – від юридичної консультації до спортивної реабілітації й розвитку ветеранських ініціатив. Окрім цього, у центрах працюватимуть спеціалісти, які супроводжуватимуть ветеранів і демобілізованих, допомагаючи вирішувати щоденні та стратегічні питання.

Не підтримані питання 

Серед винесених на розгляд питань було і встановлення рентної плати за заготівлю другорядних лісових матеріалів, використання побічних ресурсів лісу, а також користування його властивостями для відпочинку, туризму, спорту, науки й освіти. Це стосується лісів, які перебувають у постійному користуванні лісогосподарських підприємств Хмельниччини. 

В пояснювальній записці до проєкту йдеться про те, що згідно із Лісовим кодексом спецвикористання лісових ресурсів платне. А ставки за заготівлю другорядних лісових матеріалів, побічне лісокористування та використання корисних властивостей лісів встановлює обласна рада. Прийняття цього рішення збільшить доходи місцевих бюджетів та раціоналізує використання лісових ресурсів.  При  цьому йдеться: проєкт рішення нібито не обмежує права громадян щодо вільного перебування в лісах, а також безоплатного збирання для власного споживання дикорослих трав, грибів, ягід, горіхів та інших лісових продуктів.

Це питання розглянули на засіданнях всі комісії облради. 

“Постійна комісія з питань будівництва, житлово-комунального господарства, інвестиційної політики, природокористування та екології пропонує дане питання зняти з розгляду 23-ої сесії”, – зазначила Віолетта Лабазюк. 

Зрештою за це рішення проголосували всього 14 депутатів, ще троє висловилися проти, десятеро взагалі не голосували.  Найбільше – 24 – утрималися. Відтак рішення не прийняте. 

Також на цьому засіданні депутатам пропонували звернутися до Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України щодо забезпечення гідної заробітної плати педагогічним та науково-педагогічним працівникам. 

“Мова про наших дітей. Тих, за ким майбутнє. Поки наші захисники і захисниці боронять країну, їхні діти здобувають освіту. (…) Дуже велика відповідальність саме за вчителями. Якщо молодий вчитель приходить до школи, за тарифними ставками він отримуватиме зарплату на рівні мінімальної. Мінус податки, це 6 з хвостиком тисяч. В той час, як, наприклад, охоронець отримуватиме 15-20 тисяч”, – зазначила голова фракції “Євросолідарність” Аліна Коваль. 

Їй заперечила голова фракції “Слуга народу” Оксана Бочкарьова. 

“Хочу зауважити: наступного року буде запроваджена щомісячна надбавка до зарплати вчителям – тисяча гривень на руки з 1 січня 2025 року та 2 тисячі гривень з 1 вересня 2025 року. З березня Уряд проведе щорічну індексацію пенсій. Це свідчить про те, що навіть у надскладні часи держава не лише не залишає своїх громадян, а й знаходить можливість додатково підтримати всіх, хто того потребує. Я прошу спробувати знайти у бюджеті ваших громад ресурси, які можуть бути направлені на доплату вчителям”, – опонувала Оксана Бочкарьова. 

Зрештою “за” проголосували 26 депутатів, двоє були проти, ще 7 утримались, а 17 просто не голосували. Це рішення також не прийняте.

До речі, словесні баталії цих двох депутаток відбуваються вже не вперше та, вірогідно, слугують способом з’ясування стосунків між провладними партійцями та нинішніми їхніми політичними опонентами. 

Підготувала Світлана Русіна