Хоча прагнення кохання може здаватися другорядним у порівнянні з жахами і поневіряннями війни, багато українців кажуть, що їм потрібні романтичні стосунки, щоб допомогти впоратися з цим. Констант Мехет і Дарія Мітюк із The New York Times поспілкувалися з десятком жінок у Києві про труднощі знайомства з чоловіками під час війни. 

Останні два з половиною роки Катерина Байрачна хотіла зустріти когось особливого. Але війна завжди стає на заваді.

Вона зустрічалася з солдатом, але його відправили на фронт. Вона обмінювалася текстовими повідомленнями з іншим чоловіком, але вони закінчилися тим, що він не мав настрою зустрічатися, побоюючись, що його скоро мобілізують. У додатку для знайомств Bumble Катерині сподобалася зовнішність хіпстера. Але коли вона прокрутила його фотографії, то помітила ампутовану ногу.

“Я дивилася на його профіль 15 хвилин, і мені стало так шкода його”, – розповіла в інтерв’ю 35-річна Байрачна, директорка з маркетингу бренду одягу в Києві. 

Жінка замислилася, чи зможе мати стосунки зі скаліченим ветераном війни. Зрештою вона вилучила його з-поміж потенційних кандидатів: 

“Я відчуваю, що не готова до цього”.

Повномасштабне вторгнення росії перевернуло майже кожен аспект повсякденного життя в Україні. Дві третини українців втратили родичів або друзів. Багатогодинні відключення електроенергії стали звичним явищем по всій країні, а цілі міста були знищені російськими ударами.

Це також спричинило хаос у сфері знайомств. Хоча прагнення до кохання може здатися другорядним у порівнянні з ракетними атаками, перебоями в електропостачанні та нестачею харчів, багато українців кажуть, що потребують романтичних стосунків, які б допомогли їм впоратися з травмою життя в країні, що перебуває у стані війни.

Для жінок проблема стоїть особливо гостро. Десятки тисяч чоловіків загинули. Ще більше перебувають на лінії фронту, деякі втекли з країни, а інші неохоче залишають свої домівки, боячись, що їх зупинять на вулиці працівники ТЦК СП. У таких містах, як Київ, присутність чоловіків помітно зменшилася. У деяких селах призов на військову службу спустошив чоловіче населення.

“Залишається невеликий відсоток чоловіків, які готові і хочуть стосунків”, – розповідає Маргарита Стельмашова, українська психотерапевт і сексолог.

Війна також ускладнила формування довготривалих стосунків. За словами сексологів, багато солдатів переживають психологічний стрес, який впливає на їхні інтимні зв’язки. А кілька жінок в інтерв’ю розповіли, що вони хвилюються через зустрічі з військовослужбовцями, які могли мати травму війни, і які можуть одного дня загинути.

Минулого року, згідно з урядовими даними, в Україні було зафіксовано найнижчу кількість народжень і другу найнижчу кількість шлюбів за останні 10 років.

Зіткнувшись з потрясінням війни, деякі жінки вдаються до заходів, про які раніше не замислювалися, наприклад, використовують додатки для знайомств або ходять на швидкі побачення.

«Війна є перешкодою для стосунків, – розповідає 36-річна Світлана Криворучко, ІТ-працівниця, яка нещодавно вперше взяла участь у швидких побаченнях у модній кав’ярні в центрі Києва. – Це любовна криза».

У кафе жінки сидять за столиками, позначеними табличками з номерами, а чоловіки по черзі проводять п’ятихвилинні бесіди. Кожна розмова починається з того, що люди обмінюються анкетами, в яких детально описують свої інтереси. На обличчях з’являються посмішки, а кімната наповнюється сміхом, коли вдається знайти щось, що об’єднує двох.

За дальнім столиком – 38-річна Аліса Самусієва, організаторка заходу під назвою TetAteT. Вона  виглядає похмуро, адже на захід прийшло лише 26 чоловіків, тоді як зазвичай – мінімум 30. Це змусило її провести лише один сеанс швидких побачень замість звичайних двох.

«Вони бояться, – каже Аліса про чоловіків, пояснюючи їхню відсутність законом про мобілізацію, який український уряд запровадив у травні, щоб поповнити лави армії. – Вони не хочуть виходити. Вони просто хочуть сидіти вдома і ховатися».

Також організаторка швидких побачень сказала, що розглядає можливість організації онлайн-сесій, щоб обійти цю проблему, «як під час COVID».

У додатках для знайомств чоловічі профілі демонструють радикальні зміни, викликані конфліктом. Все більше чоловіків зображені у військовій формі або з протезами кінцівок. Регулярно з’являються профілі іноземців, які працюють у гуманітарних організаціях та міжнародних установах. А також іноземних бійців, які приєдналися до війни України проти росії.

Катерина Байрачна зазначила, що напруга війни помітна у додатках для знайомств, зауваживши, що багато “виглядають дуже пригніченими” та “втомленими”. Вона та інші жінки розповіли, що їхній настрій був похмурим, і мало хто готовий до стосунків.

24-річна Олена Актисенко, маркетингова продюсерка з Києва, яка шукає довготривалих стосунків, каже, що її спілкування в додатку для знайомств Tinder часто наштовхується на стіну. 

«Я запитую: «Що ми робимо? Що відбувається?» – розповідає жінка. – Вони відповідають: «Я не знаю, що буде завтра або через два роки. В країні війна».

Олена Актисенко розповіла, що приблизно кожен п’ятий чоловік, якого вона зустрічала в Tinder, був солдатом, але вона не спілкувалася з жодним з них. 

«Вони хоробрі, вони герої, – коментує вона. – Але з огляду на ситуацію, що склалася, починати стосунки здається надто ризикованим».

Кілька українок, які виїжджали за кордон після початку війни, розповіли, що їм було набагато легше зустрічатися з іноземцями, які не стикалися із загрозою війни. Катерина Байрачна, яка часто подорожує за межі України, сказала, що її вразила подвійна реальність. 

«Чому наші чоловіки повинні так страждати, коли жінки можуть просто поїхати за кордон і випити мартіні в Мілані?» – запитала вона.

Кохання, безумовно, нікуди не зникло з України. Романтичні стосунки все ще розквітають, а весілля все ще святкують.

У популярному київському клубі «Форсаж» танцювальний майданчик пульсував від молодих людей, які танцювали під R’n’B та попмузику. 22-річна Марина Пильча сказала, що навряд чи був вечір, коли б до неї не підходив чоловік у клубі, додавши, однак, що вона була «дуже перебірлива в цьому питанні».

Але Марина згадала, як військовий, з яким вона колись зустрічалася, розірвав їхні стосунки після того, як був поранений. 

«Він сказав: «Ти можеш знайти когось кращого за мене в Києві, – пригадала вона. – Це було дуже боляче».

Війна також посилила ідеологічні розбіжності, зруйнувавши потенційні стосунки, які могли б розквітнути до конфлікту. Деякі жінки тепер відмовляються зустрічатися з тими, хто ухиляється від мобілізації, кажучи, що вони не патріотичні.

Також у додатках для знайомств часто можна побачити жінок, які заявляють про свою відмову зустрічатися з російськомовними, що відображає ширший рух серед українців, які з початком війни перестають розмовляти мовою ворога, поширеною в країні, і повністю переходять на українську.

На швидких побаченнях у Києві 27-річна Юлія Ковтун мовчала п’ять хвилин після того, як чоловік, який щойно сів за її столик, сказав їй, що розмовлятиме лише російською.

“Я шукаю когось, хто поділяє мої цінності і рішуче підтримує мовне питання“, – сказала вона, зазначивши, що обидва її дідусі та обидві її бабусі брали участь у націоналістичних рухах за незалежність України в 1940-х роках.

За столом Сергія Чуйкова, 38-річного солдата, який втратив на війні ліву ногу і тепер носить витончений чорний протез, атмосфера була більш невимушеною. Він і жінка, яка сиділа навпроти нього, сказали, що були раді, знайшовши місце, де можна зустрітися з людьми і ненадовго забути про суворі реалії війни.

Для Сергія цей захід був «ковтком свіжого повітря» в порівнянні з ситуацією в армії, де він і його товариші по службі намагалися встановити або розвинути романтичні стосунки.

«Це велика проблема», – сказав він, і його голос урвався.

Здавалося, що захід зі швидких побачень вирішив цю проблему. Там більшість зустрічей Сергія Чуйкова супроводжувалися сміхом, посмішками та пильними поглядами. Зрештою, більше десятка жінок захотіли зустрітися з ним знову, а він зацікавився дев’ятьма. З чотирма він знайшов спільну мову.

«Мені не потрібно приходити вдруге, тому що сьогодні є вже так багато приємних дівчат, – з посмішкою сказав Сергій. – Цього більш ніж достатньо». 

Підготувала Валентина Повзун.

Стеж за нами Instagram | Facebook  | Telegram  | Viber  | Х  | ТікТОК  | YouTube