Вищий антикорупційний суд 15 квітня 2026 року продовжив строк дії процесуальних обов’язків, покладених на підозрювану ексочільницю Хмельницького обласного МСЕК та ексдепутатку Хмельницької обласної ради Тетяну Крупу. Йдеться про кримінальне провадження щодо незаконного збагачення, декларування недостовірної інформації та легалізації майна, одержаного злочинним шляхом експосадовиці.

Суд задовольнив клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та продовжив дію обов’язків ще на два місяці, тобто до 15 червня 2026 року включно.

Позиції сторін: прокурор наполягав на ризиках, захист їх заперечував

Прокурор САП просив продовжити строк дії обов’язків, оскільки, на його думку, у справі й надалі існують ризики, передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України. Зокрема, йшлося про можливість переховування підозрюваної від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків та інших учасників провадження, а також про можливе вчинення нового кримінального правопорушення або продовження того, у якому обвинувачену підозрюють.

Захисниця Тетяни Крупи загалом не заперечувала проти продовження обов’язків. Водночас вона зазначила, що вважає необґрунтованими твердження прокурора про збереження ризиків і наголосила на належній процесуальній поведінці підозрюваної. Сама Крупа підтримала позицію своєї захисниці.

Що врахував суд

Слідчий суддя встановив, що підозра щодо Тетяни Крупи на цьому етапі є обґрунтованою. Суд врахував матеріали кримінального провадження, зокрема протоколи обшуків, огляди декларацій, дані про доходи, банківські документи, експертні висновки щодо вилучених коштовностей та інші матеріали в кримінальному провадженні.

За версією слідства, підозрювана, бувши депутаткою Хмельницької обласної ради та посадовою особою, вносила недостовірні відомості до декларацій за 2022 та 2023 роки, приховуючи значні суми грошових активів, зокрема за кордоном. Також їй інкримінують набуття активів, вартість яких суттєво перевищує законні доходи, та проведення фінансових операцій, які слідство розцінює як легалізацію грошових коштів.

Окремо суд звернув увагу на те, що процес ознайомлення сторони захисту з матеріалами справи наразі ще триває. Саме це, на думку суду, перешкоджає завершенню досудового розслідування.

«Враховуючи, що строк дії покладених обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, закінчується 18.04.2026, а строк ознайомлення стороною захисту із матеріалами кримінального провадження, відповідно до положень ч. 5 ст. 219 КПК України не включається у загальний строк досудового розслідування, беручи до уваги, що запобіжний захід у виді застави продовжує діяти і наразі не скасований, керуючись положеннями ч. 7 ст. 194 та ст. 199 КПК України, які визначають тривалість та порядок продовження строку дії обов`язків, слідчий суддя вважає можливим розглянути питання про продовження строку дії обов`язків», — йдеться в рішенні Вищого антикорупційного суду щодо продовження обов’язків.

Чому суд вважає ризики актуальними

Суд погодився зі стороною обвинувачення, що у справі продовжують існувати ризики переховування, впливу на свідків та вчинення нових правопорушень з боку обвинуваченої.

Під час оцінки ризику переховування суд врахував тяжкість інкримінованих злочинів, можливе покарання, фінансовий стан підозрюваної, наявність іноземних банківських рахунків, досвід виїзду за кордон та зв’язки серед посадових осіб, в тому числі не лише на Хмельниччині.

Ризик впливу на свідків суд пов’язав із попереднім статусом Крупи як депутатки облради та керівниці Хмельницького обласного МСЕК, її фінансовими можливостями, соціальними й діловими зв’язками. Суд також зазначив, що такий ризик не зникає автоматично після завершення досудового розслідування, адже свідків ще можуть допитувати під час судового розгляду.

«Слідчий суддя вважає, що підозрювана, використовуючи свої особисті та ділові зв`язки, соціальний статус, авторитет та фінанси, може впливати на вказаних осіб, надавати їм рекомендації або чинити на них тиск щодо надання необхідних свідчень під час допитів в якості свідків», — йдеться в тексті рішення суду.

Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення суд обґрунтував характером інкримінованих дій, які, за версією слідства, були пов’язані з приховуванням активів.

Чому розслідування досі не завершене

Суд окремо звернув увагу на причини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування. Зокрема, йдеться про те, що сторона захисту продовжує ознайомлюватися з матеріалами справи, доступ до яких було надано ще у вересні 2025 року.

Слідчий суддя зазначив, що цей процес значною мірою залежить саме від сторони захисту. Водночас, поки ознайомлення триває, завершити досудове розслідування неможливо. Тому, на думку суду, продовження дії процесуальних обов’язків є обґрунтованим.

Що ухвалив суд

За результатами розгляду ВАКС задовольнив клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури і продовжив строк дії обов’язків, покладених на Тетяну Крупу у зв’язку із застосуванням до неї запобіжного заходу у вигляді застави.

Отже, підозрювана до 15 червня 2026 року включно зобов’язана:

• повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання;
• здати до уповноваженого органу паспорт для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну, крім паспорта громадянина України.

Чому суд не обрав м’якший запобіжний захід

Оцінюючи можливість пом’якшення запобіжного заходу, суд врахував сукупність обставин, зокрема:

• вагомість доказів, які вказують на можливе вчинення підозрюваною корупційних злочинів;
• тяжкість інкримінованих правопорушень і можливе покарання — до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна;
• високий майновий стан підозрюваної;
• наявність соціальних зв’язків і постійного місця проживання;
• відсутність судимостей.

Також суд врахував вік підозрюваної — 65 років.

Попри це, слідчий суддя дійшов висновку, що більш м’який запобіжний захід, ніж вже застосований до підозрюваної, не забезпечить належної процесуальної поведінки та не зможе запобігти встановленим ризикам. Відтак, продовження дії обов’язків визнано необхідним і співмірним заходом.

Варто додати, що контроль за виконанням ухвали покладено на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють у ньому досудове розслідування. Ухвала набрала законної сили з моменту оголошення і не підлягає оскарженню.

Підготувала Альона Береза