“Оце ми з собою привезли, а оце тут знайшли — хтось викинув. Холодильник взяли в кредит”, — описує умеблювання орендованої трикімнатної квартири у Хмельницькому маріуполька Ірина Хоменко, яка вже понад два роки разом з сімома родичами живе у Хмельницькому. Ця родина — одна з багатьох, кому довелося будувати нове життя з нуля.

Сім’я Хоменків — сама Ірина, її чоловік, середня донька із зятем та двоє їхніх дітей — вирвалася з охопленого російськими атаками Маріуполя наприкінці березня 2022 року. Історія цих людей стала відома завдяки автівці, на якій вони проїхали через всю Україну. Вікна у їхніх стареньких жигулях з написом “Дети” були вибиті, а замість них скотчем примотане скло від іншого легковика.

Напередодні виїзду з Маріуполя родина оновила інтер’єр у власній квартирі на четвертому поверсі панельного будинку. Зараз Ірина згадує про це із сумом, адже цього житла більше нема. 

“Постелили новий лінолеум і встановили нову “прихожку”. Тепер наш панельний будинок зруйнований. Росіяни спочатку обстріляли його, а потім розібрали до першого поверху. А що робитимуть з ним далі — ми не знаємо”, — каже Ірина, показуючи фото зруйнованого житла, яке їй переслали сусіди.

Після приїзду в Хмельницький маріупольці декілька днів ночували у приміщенні однієї з тутешніх протестантських церков. Згодом сім’ї Ірини безоплатно надали квартиру в мікрорайоні Дубове. 

“У тій двокімнатній квартирі у двоповерховому будинку був лише газ і світло, але ані води, ані каналізації. Туалет та колонка на вулиці. Ми там прожили тиждень чи два. Потім нам як переселенцям виплатили перші гроші, і ми виняйняли іншу двокімнатну квартиру.  Її господар — чоловік такий хороший — не брав з нас коштів перші два місяці”, — згадує Ірина Хоменко. 

З часом в родині відбулися зміни: у Хмельницький переїхала ще й старша донька з сином. Тож сім’я винайняла трикімнатну квартиру в мікрорайоні Виставка. Тепер живуть тут увісьмох: Ірина з чоловіком, дві їхні доньки та четверо онуків, молодша з яких народилася цьогоріч. Іринин зять, який приїхав два роки тому з Маріуполя, тепер служить. Молодша донька з чоловіком та дитиною мешкає в Ярмолинцях, а єдиний син маріупольки вже два роки в російському полоні, куди він потрапив із заводу “Азовсталь”. 

Переселенці до життя у Хмельницькому призвичаїлися, розташуванням житла задоволені, проте замислюються про майбутнє. Поки діти малі, наполягає Ірина, усім родичам важливо залишатися жити разом — в одному помешканні. 

Варіанти житла для переселенців у Хмельницькій громаді 

У Хмельницькій громаді наразі, за словами міського голови Олександра Симчишина, мешкає понад 20 тисяч переселенців. На обліку тих, хто потребує житла для тимчасового проживання, станом на 1 травня 2024 року перебувають 829 осіб. Сюди входять як родини, так і самотні люди. Таку інформацію повідомила заступниця начальника відділ обліку та житлової площі Раїса Наумова. 

Переселенці мають право на отримання тимчасового відомчого житла. Але для цього є декілька умов: ні в кого з родини не може бути власного житла в інших місцях, окрім зон конфлікту на сході України або населених пунктів біля лінії фронту. Порядок надання такого житла визначений Постановою Кабміну № 495 від 29 квітня 2022 року. 

І ось таке житло для переселенців у Хмельницькому створюють за грантові кошти. На першому етапі переобладнують для цього вже наявні житлові й нежитлові комунальні приміщення. На другому — планують спорудити два багатоквартирних будинки. Але про все за чергою. 

У чинному гуртожитку на Інститутській, 12/1 для внутрішньо переміщених осіб облаштували 39 кімнат та 6 смартквартир.

За іншою адресою — на Кам’янецькій, 74, де раніше були офісні приміщення, створили 14 кімнат та 16 смартквартир. Однокімнатні та двокімнатні смартквартири складаються з житлової зони, кухні та окремого санвузла.

Реалізований проєкт за грантові кошти Європейського Союзу в співпраці з Північною екологічною фінансовою корпорацією  NEFCO. Раніше ця ж організація фінансувала в Хмельницькому інші ініціативи: з водопостачання й водовідведення, а також з термомодернізації бюджетних установ.

Загальна вартість проєкту — 1 мільйон 480 тисяч євро. Як пояснює Олександр Симчишин, усе це кошти Євросоюзу, натомість гроші з бюджету Хмельницької тергромади сюди не залучали. Реконструкція житла тривала півтора року. За грантові кошти повністю замінили інженерні мережі, систему опалення, зробили капітальний ремонт та утеплення даху, встановили індивідуальний тепловий пункт, сонячні панелі, які забезпечують частково автономне живлення, облаштували загальну для цього гуртожитку пральню з пральними машинами й сушарками, відремонтували кімнати. 

“Це житло “під ключ”: з меблями, посудом, класною побутовою технікою. Щоб людина просто отримувала ключі і в той самий день заходила, могла проживати, Тут нічого не треба допрацьовувати”, — коментує Хмельницький міський голова.

Кожна кімната обладнана радіатором з терморегулятором. Це дозволятиме людям, які тут мешкатимуть, самим регулювати собі температуру у своїх помешканнях.

“Це для нас стандартні вимоги, які ми реалізовуємо в Україні вже багато років: індивідуальна терморегуляція в кожній кімнаті, сучасна робота індивідуального теплового пункту і в якості вишеньки на торті маємо на даху сонячну електричну станцію, яка, на жаль, не перекриє повністю власні потреби, але забезпечить резервне живлення”, — розповідає представник компанії NEFCO Сергій Зброх.

У житло планують заселити 75 сімей — близько 220 людей. Кількість вираховували з огляду на норми: 6 квадратних метрів на одну особу. Проте, міський голова підкреслює: 220  — це умовна цифра. 

“Якщо, наприклад, у нас буде мама з двома дітьми, а тут кімнатка, де по нормах має бути дві людини, то я не думаю, що буде проблема, коли ми доставимо ще один ярус, і це збільшить кількість людей. Точна кількість людей буде зрозуміла після того, як ми проведемо рейтинговий відбір і вручимо ключі. Може бути 224, 230 чи 216”, — коментує Олександр Симчишин. 

Особливості рейтингового відбору

Відбір, про який згадав міський голова, проводять згідно з затвердженим Кабміном Порядком формування фондів житла, призначеного для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб. Паралельно у Хмельницькій тергромаді затвердили подібний Порядок. 

“На місцевому рівні ми мали скопіювати собі все те ж саме і затвердити рішенням сесії міської ради. Але у нас є деякі нюанси: що ми відстоювали тих людей, які вже проживають у гуртожитку, щоб вони не заходили в ніякі рейтинги”, — пояснює директорка міського управління житлової політики і майна Наталія Вітковська. 

Тож особливість Положення для Хмельницької тергромади: переселенці, які жили в гуртожитку на Інститутській, 12/1 раніше, мають переважне право поселитися туди знову. 

Такі житлові приміщення не підлягають приватизації, обміну та поділу, передачі їх у піднайм (коли одна людина (наймодавець) винаймає частину або цілу будівлю (наприклад, квартиру, офіс) іншій людині (наймачеві) за певну плату. — Ред.), використанню для вселення до них інших людей, крім переселенців. Попри те, що житло тимчасове, термін проживання нічим не обмежений. Переселенці мешкатимуть тут безоплатно, сплачуючи лише за комунальні послуги. 

“Окрім того, на кожен поверх визначать прибиральника, за послуги якого також потрібно буде сплачувати. Частину плати покриватиме субсидія для ВПО”, — каже Олександр Симчишин. 

Оскільки цілком очікувано потреба в тимчасовому комунальному житлі більша, ніж наявні можливості, запровадили рейтинг. Він  визначає, кому житло нададуть насамперед.

За словами Наталії Вітковської,  черговість реєстрації у черзі на житло не має особливого значення. Адже за кількістю балів та сім’я, яка зареєструвалася останньою, може за певних обставин опинитися серед перших.

“Черговість отримання житла не залежить від того, чи раніше людина встала, чи пізніше. Пішов чоловік, наприклад, воювати, приніс УБД (посвідчення учасника бойових дій — Ред.), і його родина з сімсотого місця  стає п’ятою, наприклад”, — пояснює Наталія Вітковська.   

Проте навіть за наявності рейтингової системи у міській раді все одно очікують на ймовірні складнощі щодо розподілу житла. 

“У черзі на отримання тимчасового житла перебуває майже тисяча осіб. Тобто задовольнимо далеко не всіх. Ми розуміємо, що, можливо, будуть якісь скарги та нерозуміння”, — коментує Олександр Симчишин. 

Перелік щасливчиків, які зрештою зможуть заселитися у відремонтоване комунальне житло, поки не оголошують. Усе остаточно стане зрозуміло після початку заселення — так пояснює Наталія Вітковська.  Станом на 1 травня ключі від оновлених помешкань не отримав ніхто. При цьому журналістам це житло презентували ще 4 квітня.  

Коли у відремонтоване житло заселять переселенців? 

4 квітня у гуртожитку на Інститутській, 12/1  представники міської ради познайомили журналістів із подружжям Сергія та Вікторії Шемендюків з Бахмута, які разом з матір’ю Вікторії переїхали до Хмельницького у серпні 2023 року. Наразі їхнє житло на малій батьківщині зруйноване. Вікторія працює на ринку, а Сергій — сантехніком у муніципальній управляючій компанії. 

Цих переселенців одразу після їхнього переїзду до Хмельницького якраз і оселили в гуртожитку на Інститутській. Вони мешкають у приміщенні без санвузла, що на поверсі без ремонту. Тепер посадовці пообіцяли бахмутцям на правах старожилів оселити їх відремонтованій смартквартирі. Тому вони у день презентації 4 квітня були у своєму майбутньому житлі нібито на оглядинах. 

“Ми з дружиною та тещею жили тут же, на другому поверсі, в іншій кімнаті. А потім вже почався ремонт (на інших поверхах — Ред.), і нам запропонували це приміщення”, — пояснив Сергій Шемендюк, маючи на увазі смартквартиру.

В оновлених кімнатах гуртожитку на Інститутській, за словами Олександра Симчишина, мало б жити близько 60 переселенців з тих, хто і раніше мешкав тут. Ми побували у гуртожитку 8 травня, тобто за місяць після офіційною презентації, та з’ясували: на той момент ніхто так і не оселився. Про це повідомила одна з мешканок гуртожитку, яка не відрекомендувалася. 

Як пояснює Наталія Вітковська, переселенці-старожили наразі перебувають або у відремонтованих кімнатах цього ж гуртожитку або в іншому комунальному гуртожитку на Інститутській, 6, або винаймають житло деінде. Тепер принаймні зрозуміло, чому Вікторія та Сергій Шемендюки у день презентації житла почувалися невпевнено — бахмутці не знали й, вірогідно, досі не знають конкретної дати заселення. Наталія Вітковська пояснює таку невизначеність тим, що у приміщенні не все доробили. 

“Ми людей відселили для ремонту і ми їх заселяємо назад. Але для цього, по-перше, що нам потрібно, підписати кінцевий акт, який мені консультанти ще не надали, бо, знаєте, при будівництві все одно знаходяться якісь маленькі “недоробочки”. І по-друге, треба, щоб було рішення сесії про визначення цього житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб”, — коментує Наталія Вітковська.  

Поки що таке рішення депутати Хмельницької міськради не ухвалили. За словами директорки управління житлової політики і майна, це має відбутися найближчим часом. 

Окрім того, з’ясувалося, у будівлі за адресою Кам’янецька, 74, де мали б оселитися близько 100 переселенців, також поки ніхто не живе. На цьому об’єкті виникли складнощі з лінією електропередач.  

“На Кам’янецькій, 74 електромережа була розрахована для офісу. А там на сьогодні й електроплити, й електрообладнання, і все таке інше. Ми маємо електромережу, обленерго має доставити нам трансформатор”, — каже Наталія Вітковська.

Друга частина проєкту: нове житло 

Маріуполька Ірина Хоменко та її доньки поки що не зареєструвалися у черзі на тимчасове житло. Жінка каже: ймовірно, це зроблять діти. Їх зацікавив варіант не з гуртожитком, а з окремими квартирами у новобудовах, які також збираються спорудити у Хмельницькому за грантові кошти. 

Вартість цього проєкту — понад 7 мільйонів євро. За ці кошти планують збудувати 2 багатоповерхівки за адресою вул. Озерна, 6/2-Г.

“Наразі ми маємо згідно з проєктом  131 квартиру: 1-кімнатні, 2-кімнатні й 3-кімнатні. Це дасть нам змогу забезпечити десь приблизно 650-700 людей. Але це знову ж таки умовна цифра”, — зазначив Олександр Симчишин. 

4 квітня під час презентації відремонтованих помешкань міський голова назвав конкретні дати оголошення переможця тендеру, який будуватиме житло для переселенців.        

“27 березня оголошений тендер. Є 5 учасників, які пройшли передкваліфікацію, очікуємо подання документів. 24 квітня оголосимо переможця — підрядника, який буде будувати нове житло. Проєктно-кошторисна документація готова, експертний висновок отриманий. На кінець травня планують починати вже самі будівельні роботи”, — прокоментував міський голова. 

Проте навіть станом на кінець травня переможця ще не оголосили, а відтак і будівельні роботи так і не почалися. Як пояснює заступник міського голови Микола Ваврищук, виникли складнощі через умови грантодавця. 

“Компанія NEFCO безоплатно надала нам консультанта, який допомагає, аби визначення переможця було не тільки відповідно до українського контракту, а і відповідно до політик NEFCO. Є питання до цін компаній, до пропозицій, які перевищують бюджет. Тому наразі все в процесі. Якщо ми зможемо обрати переможця, з ним буде підписана угода, і він тоді вже почне займатися дозвільними документами на будівництво. Якщо не оберемо, бо таке теж можливо, тоді доведеться оголошувати новий тендер”, — коментує Микола Ваврищук. 

За угодою із NEFCO, Хмельницька громада має підвести до будинків нові комунікацій з електро- водо- і теплопостачання, водовідведення,  а також взяти участь в облаштуванні укриття. 

Отож Хмельницька міська рада має амбітні плани щодо забезпечення тимчасовим житлом переселенців. Щоправда, на шляху реалізації виникає багато перепон. По-перше, очевидно, що навіть при прозорому  рейтинговому відборі вдасться надати помешкання далеко не всім, хто цього потребує. По-друге, через суворі вимоги грантодавця введення відремонтованого житла затримується, а спорудження нового досі не розпочалося. І поки посадовці залагоджують ці проблеми, минає надто багато часу, протягом якого життя переселенців проходить у невизначеності: змінюються обставини, народжуються діти.  

Підготувала Світлана Русіна