Питання, повʼязані із розлученням, завжди посідали одне з чільних місць у переліку звернень до юристів. Фахових порад у такій ситуації потребують і чоловіки, і жінки.

“Головним чином усі аспекти розлучення регулює Сімейний кодекс України. Звісно, якщо йдеться про процедурні моменти — то це цивільне та цивільно-процесуальне законодавство. Сімейний кодекс говорить, що шлюб — це добровільний союз. А ось припинення шлюбних стосунків не завжди може відбуватися за взаємною згодою”, — говорить юристка системи безоплатної правничої допомоги Ольга Чорна.

У нашому матеріалі розглянемо різні варіанти розлучення — і тоді, коли подружжя досягло згоди, й у випадку, коли чоловік чи дружина заперечує.

Розлучення за згодою через відділ ДРАЦС

За словами юристки, це найлегший і найкращий спосіб розійтися. 

“Якщо подружжя дійшло згоди, що вони не хочуть спільно проживати, у них немає дітей до 18 років, чоловік та дружина можуть звернутися до органу державної реєстрації актів цивільного стану (ДРАЦС) із заявою про припинення шлюбу”, — каже Ольга Чорна.

Інші випадки, коли достатньо звернення до органів ДРАЦС, — це коли хтось із подружжя засуджений і перебуває у місцях несвободи, але є відповідна згода на розлучення, а також коли особа рішенням суду оголошена померлою чи безвісти зниклою.

До речі, зауважує юристка, якщо факт смерті чи зникнення людини підтверджений у суді, шлюб розірвуть, а потім людина зʼявляється жива й здорова, то можна навіть вимагати відновлення шлюбних відносин. Утім для цього потрібна взаємна згода. До того ж неможливо буде відновити шлюб, якщо один із подружжя вступив у нові шлюбні відносини.

Ще один випадок, який потребує уточнень: якщо один із подружжя не заперечує проти розірвання шлюбу, однак фізично не може бути присутнім у відділі ДРАЦС (наприклад, це може бути військовий, який зараз виконує бойові завдання), тоді його підпис на заяві може посвідчити нотаріус або командир його підрозділу, або інша уповноважена особа, яка відповідно до Закону України “Про нотаріат”, має повноваження на засвідчення підпису. 

“Такий алгоритм застосовується також, коли один із подружжя перебуває за кордоном. Та у всіх цих випадках має бути дотримано головної умови: у чоловіка і дружини немає неповнолітніх дітей. При цьому навіть майнові претензії не можуть стати на заваді. Однак не забуваємо про місяць на роздуми, який дається після подання заяви про розірвання шлюбу. Зареєструвати розлучення у день звернення можливо лише з особою, яка померла чи зникла безвісти”, — зауважує Ольга Чорна.

Розірвання шлюбу через суд

Якщо у подружжя є неповнолітні діти, тоді, щоб розірвати шлюб, доведеться йти до суду, іншого шляху не передбачено. Судовий розгляд не омине й ту пару, в якій хтось один не погоджується з рішенням іншого розійтися.

“Буває, що чоловік чи жінка з різних мотивів хоче зберегти сім’ю: хтось має сильні почуття до іншого і не хоче відпускати, а хтось — заради дітей. Тоді ухвалювати рішення доведеться суду”, — каже правозахисниця.

Така увага до сімей з дітьми зумовлена необхідністю забезпечити їм належний захист, догляд та умови проживання після того, як батьки розлучаться.

“Під час підготовки заяви про розірвання шлюбу позивач викладає всі обставини, які мають значення. Вказує, з ким проживає дитина, з ким буде проживати. Іноді навіть окремо до позовної заяви додають договір, у якому визначено місце проживання дітей, а також вже посвідчений договір нотаріуса про сплату аліментів. Тобто кожен випадок різний, та основне — захистити права дітей — як особисті майнові, так і немайнові. І все, що стосується дітей, обов’язково має бути викладене у рішенні суду”, — пояснює юристка. 

Заяву про розірвання шлюбу подають до суду загальної юрисдикції за місцем проживання позивача або ж відповідача. Якщо є малолітня дитина, то справу можуть розглядати це місцем проживання того, з ким мешкає малолітня дитина. Зразки типових заяв про розірвання шлюбу можна відшукати на сайтах судів або ж можна звернутися по допомогу до юриста чи адвоката. 

Якщо подружжя дійшло згоди щодо розлучення та всіх супутніх питань, але через наявність дітей змушене звертатися до суду, то суттєвих труднощів із написанням заяви бути не повинно, головне — чітко описати причини розлучення та всі обставини, що стосуються подальшого догляду та виховання дітей.

Та насправді простих ситуацій під час розлучення через суд не так вже й багато. Причиною розлучення може бути домашнє насильство. Тоді до заяви важливо долучати копію протоколу про вчинення домашнього насильства або, за наявності, рішення суду у справі про насильство.

До позовної заяви долучають оригінал свідоцтва про одруження, документ, що підтверджує сплату судового збору, якщо є діти — свідоцтво про їхнє народження, а також інші документи та докази, які мають значення для розгляду позовних вимог. 

Однак треба мати на увазі, що наразі у Сімейному кодексі є норма про те, що позов про розірвання шлюбу не може бути пред’явлений протягом вагітності дружини та протягом одного року після народження дитини, крім випадків, коли один із подружжя вчинив протиправну поведінку, яка містить ознаки кримінального правопорушення щодо другого з подружжя або дитини, або ж якщо батьківство зачатої дитини визнане іншою особою чи за рішенням суду відомості про чоловіка як батька дитини виключено з актового запису про народження дитини.

Розгляд справ про розлучення

Суд може розглядати справу про розірвання шлюбу в порядку окремого провадження і в порядку позовного провадження.

“Позовне провадження передбачає більш тривалий період розгляду: з викликом сторін, зі з’ясуванням всіх обставин. Натомість окреме провадження відбувається без з’ясування обставин, без надання строку для примирення, а тому й рішення ухвалюється швидше”, — зазначає Ольга Чорна. 

До заяви про розгляд справи в порядку окремого провадження обов’язково потрібно додавати два документи. Договір, з ким проживатимуть діти, та нотаріально посвідчений договір про сплату аліментів. 

Період на примирення

У Сімейному кодексі зазначено, що суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства. Як зазначає Ольга Чорна, постанова Пленуму Верховного Суду України також рекомендує в більшості випадків застосовувати цю норму. Однак таке рішення — на розсуд суду. До прикладу, сьогодні дуже часто шлюб розривають і без строку для примирення, особливо коли обоє з подружжя наполягають на розлученні. 

“А от коли хтось заперечує і говорить про своє бажання зберегти сімʼю, тоді суд може встановити строк для примирення. Це може бути місяць, два, три й навіть пів року. І якщо сторони вирішили залишитися в шлюбі, справа закривається і не підлягає розгляду”, — пояснює юристка. 

Якщо ж у вас залишилися запитання, радимо звертатися до юристів. Сьогодні фахові консультації можна отримати безплатно — як від громадських правозахисних організацій, так і у державній системі безоплатної правничої допомоги, яка належить до сфери управління Міністерства юстиції України. 

Ви також можете послухати розмову з юристкою у нашому “Юридичному подкасті” на Apple podcasts, Google podcasts, Spotify або переглянути на Youtube.

Підготувала Оксана Банкова.