“Лесю, вдягни мені, будь ласка, шкарпетки… Халат чи щось зверху можу сама вдягнути. Бо ж руки ще більш-менш працюють. А щось знизу — шкарпетки, штани — ну, нереально”, — просить жінка свою невістку Олесю, яка щойно прийшла до неї, відпросившись з роботи. 

66-річна хмельничанка Валентина Горобняк понад 10 років хворіє на цукровий діабет. Стан жінки погіршився після падіння із переломом шийки стегна у 2017 році. Тоді їй провели операцію, під час якої роздроблену кістку замінили на титанову пластину. Маючи серйозні недуги, Валентина не прагнула оформити інвалідність, адже не вважала за потрібне користуватися пільгами. 

“Це нічого не означало, бо в мене пенсія чорнобильська і мені вистачало на життя (покійний чоловік Валентини — ліквідатор аварії на ЧАЕС). 

Після перелому пані Валентина пересувалася лише на близькі відстані та з тростиною. Хоча все ще могла дійти до магазину. Різке погіршення стану в жінки почалося після запровадження локдауну — вона впала посеред вітальні, прямуючи на балкон.  Відтоді Валентина ніколи далі лавки біля під’їзду не виходила. Бо почала боятися упасти. 

“Ніхто з лікарів тоді не виїхав, бо всі боялися коронавірусу. Сказали, ви встали, прийшли в норму, ходіть далі. Сини її виводили лише на лавочку біля під’їзду. Там вона в теплу пору року сиділа і й спілкувалася зі своїми подругами”, — згадує Олеся Горобняк. 

Особливо багато клопоту із відвідуванням туалету. До нього жінка дістається, обпираючись одною рукою на палицю, іншою — на швабру, а плечем — об стіну коридору. Інколи їй доводиться ходити “на відро”. Кухня у квартирі заставлена табуретками — переміщуючись з одного на інший, жінка може підігріти собі їжу. Готують для неї або сусіди, або невістка. Митися Валентині також допомагає Олеся. 

“Ми пристосувалися, я їй ставлю стільчик у ванній, на який вона сідає. А душем обмиється сама. І ось коли вони це почули, написали, що миється сама”, — каже Олеся Горобняк. 

Зараз у Валентини, крім діабету другого типу, діабетична нейропатія ніг, дифузний кардіосклероз, дисциркуляторна енцефалопатія 2 ступеню (хронічна недостатність мозкового кровообігу), проблеми зі щитоподібною залозою, гіпертонічна хвороба другого ступеню, а через перенесений перелом порушення ходи. Жінка майже безпомічна у побуті та залежить від сусідів та невістки. 

Ці діагнози зафіксували вже у квітні після комплексного огляду в міській лікарні, куди хмельничанка потрапила після багатьох поневірянь її невістки. Але все за чергою.

За висновок про догляд відповідає лікарсько-консультативна комісія 

Соціальна послуга догляду спрямована на ліквідацію складних життєвих обставин, у яких опинилася людина. Таке визначення процесу дає Закон України “Про соціальні послуги”. Догляд не прив’язаний до інвалідності, оскільки далеко не всі особи з інвалідністю його потребують. Натомість відсутність інвалідності не означає відсутності необхідності догляду. На нього можуть претендувати, зокрема, хворі, які не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги. Повний же перелік таких осіб визначає Постанова Кабміну.

Щоб довести необхідність догляду за умови відсутності інвалідності, потрібно звертатися не до медико-соціальних експертних комісій (далі — МСЕК), а до лікарсько-консультативних комісій (далі — ЛКК), які зазвичай утворюють на базі медичних закладів. Підтвердження догляду фіналізується призначенням того або тої, хто і буде доглядати. Проте перед цим потрібно довести несамостійність, навіть безпомічність людини, яка претендує на сторонній догляд. З огляду на реалії воєнного стану, всі такі процеси розглядаються через призму мобілізації. Адже доглядач має право на відстрочку від проходження військової служби. 

Хоча ЛКК у порівнянні із МСЕК не настільки часто публічно згадується в негативному контексті, це не означає, що всі етапи проходження цієї комісії та комунікація з її посадовцями для людей виявляються простішими. Наша історія — про те, з чим довелося стикнутися хмельницькій родині. 

Рішення оформити догляд 

25-го лютого 2022 року обидва сини Валентини вступили до лав ЗСУ. Чоловіки більше не могли доглядати за жінкою, тож це стала робити її невістка Олеся, дружина старшого сина, яка живе в іншому мікрорайоні Хмельницького та продовжує працювати. У квартиру Валентини навесні 2022-го приїхали родичі з Харкова. Вони взялися піклуватися про жінку і робили це, за словами невістки, дуже добре, проте недовго.  

“Вони жили з нею до кінця літа першого року війни. Щодня виводили її на вулицю. Але згодом купили стару хату в селі та й переїхали. І тоді в неї стався стрес, стан погіршився. Це відбулося в момент, коли сини деякий час не виходили на зв’язок під час контрнаступу на Харківщині. Свекруха потрапила до лікарні, де перебувала два тижні. Але її поклали у найвіддаленішу від туалету палату, дістатися до якої були великі проблеми. Тому вона тоді взагалі відмовилася їсти”, — згадує Олеся Горобняк. 

Згодом молодший син Валентини отримав поранення хребта та пів року перебував на лікуванні у Хмельницькому, проте через травму не міг повноцінно допомагати матері. Згодом його визнали обмежено придатним, й  він знову вирушив на фронт. Старший син, чоловік Олесі, за весь час побував вдома лише один раз — на 10 днів. Тоді в родині вирішили оформити догляд на Олесю, щоб вона мала можливість звільнитися з роботи й не переривала робочий стаж. 

“Я не встигаю бути на роботі, бути з меншою дитиною і зі свекрухою. Тим більше свекруха зараз потребує догляду ще більше, ніж до цього. Якщо просто звільнюсь з роботи, то мене спитає пенсійний фонд, де я була в цей час”.

Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” передбачене зарахування до страхового стажу періодів догляду. Але лише за певних умов.

• якщо доглядач є працездатною людиною (не досяг пенсійного віку та не є особою з інвалідністю);
• не працював у такий період;
• отримував в органах соціального захисту населення допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства.

Оскільки у Валентини Горобняк нема групи інвалідності, рішення про необхідність догляду ухвалює лікарсько-консультативна комісія центру первинної медико-санітарної допомоги (далі центр ПМСД — Ред.). 

“Спочатку приходить сімейний лікар, занотовує перелік діагнозів. Потім сімейний пише запит на ЛКК. Комісія розглядає всі ті діагнози та їде додому до людини, яка може потребувати догляду. Комісія складається з трьох членів: голова ЛКК, ще один представник та сімейний лікар”, — пояснює заступник директора Центру ПМСД №2 з медичних питань Ігор Самолюк, який очолює ЛКК в цьому закладі.

За словами Ігоря Самолюка, саме ЛКК відповідає за формування довідки про те, що особа потребує догляду. Її оформляють згідно з наказом МОЗ від 9 березня 2021 року № 407.

“У цій довідці не вказуються ніякі діагнози. Питання стоїть чітко, чи може особа самостійно пересуватися”, — каже Ігор Самолюк.  

На питання, як можна трактувати слово “пересуватися”, посадовець відповідає: 

(журналістка) Якщо особа не виходить з дому протягом року взагалі, вона може пересуватися чи ні?

(Ігор Самолюк) Може.

(журналістка) Хто тоді у зв’язку із цим може чітко отримати схвалення, що не може пересуватися?

(Ігор Самолюк) Це має бути людина, як постійно лежить у ліжку. За важкістю цей стан відповідає першій А-групі інвалідності. Це пацієнти, які не можуть самостійно поїсти, самостійно піднятися, самостійно в туалет сходити, які потребують зміни підгузок, які користуються сечо- і калоприймачами. 

Голова ЛКК додає, що рішення ухвалює проста більшість членів ЛКК. 

“Три члени комісії мають поставити свої підписи. Але писати в довідку людині, яка пересувається, що вона взагалі не пересувається, це теж відповідальність тих людей, які це підписують”, — пояснює Ігор Самолюк. 

“Загадковий” опитувальник 

У лютому 2024 року Олеся Горобняк прийшла із випискою захворювань своєї свекрухи до Ігоря Самолюка. Після чого, як зауважує жінка, посадовець оголосив, що не довіряє цьому переліку.

“Він сказав, що всі ухилянти, що діти Валентини не хочуть воювати й шукають приводів, щоб звільнитися з війни. Це було дуже образливо”, — згадує Олеся Горбняк. 

Згодом до Валентини Горобняк приїхали медики паліативної групи та зафіксували її малорухливість та інші стани. 

“Вони зафіксували, що в неї діабет, вона не відчуває кінцівок, має порушення нервової системи, проблеми зі щитоподібною залозою, тремор в руках. Згодом свекруха пройшла УЗД, яке показало проблеми із судинами. І тільки після цього Самолюк згодився прийти з комісією до неї додому”, — розповідає Олеся Горобняк. 

Після цього до Валентини завітав Ігор Самолюк та ще два медики. Про той візит Валентина та Олеся Горобняк згадують зі сльозами. За їхніми словами, посадовець проводив опитування про навички жінки, а кожну відповідь на питання трактував як підтвердження здатності до самостійного пересування та самообслуговування. 

“Запитував: чи можу приготувати їжу. Я сказала: “Я не готую, мені їсти приносять. Якщо страва холодна, я можу розігріти у лоточку. Тоді він (Ігор Самолюк — Ред.) прокоментував: “примітивно їсти готує сама”, — згадує Валентина. 

Найбільше образливим для Валентини стало трактування відповіді на питання про процес одягання. 

“Я не можу самостійно вдягнути все, що знизу: ні шкарпетки, ні штани, ні труси. Мене запитали: а кофту можете? Так, можу. І тоді вони написали в опитувальнику, що я можу вдягатися”, — згадує Валентина. 

Ігор Самолюк наполягає: питання про приготування їжі, миття, користування грошима, одягання — не медичні, а соціальні. 

“Це опитувальник не наш, а управління праці й соціального захисту. Вони роблять його в присутності медичного працівника. Будь ласка, з ними ці питання і вирішуйте”, — зазначає Ігор Самолюк. 

Так званий “опитувальник” — справді один із додатків до Постанови Кабміну від 7 травня 2022 року. За допомогою питань фахівці оцінюють можливість виконання елементарних та складних дій. Це потрібно для формування висновку про необхідність призначення компенсації за догляд. Компенсацію призначають за умови, якщо кількість балів не перевищує 63, пояснює завідувачка сектору прийому громадян управління праці та соцзахисту населення Хмельницької міської ради Оксана Шитюк.

Соцпрацівники оцінюють здатність людини до пересування залежно від відстані та від сторонньої допомоги. У випадку Валентини Горобняк йдеться про пересування менше як на 50 метрів. Тобто найнижчий бал за цей вид дій.

Опитування проводять вже після формування висновків ЛКК про те, що людина потребує догляду на непрофесійній основі. Проте Ігор Самолюк ставив ці питання чомусь особисто. Дії свого підлеглого спробувала пояснити директорка Центру ПМСД №2 Людмила Головко. 

“Коли приходять соціальні працівники з нашим сімейним лікарем, вони проводять опитування. І дуже часто так буває: вони починають апелювати до сімейного лікаря, що згідно з їхнім опитувальником, який є в постанові, в особи немає того стану, який би мав відповідати цій довідці (висновок ЛКК, що особа потребує догляду на непрофесійній основі. — Ред.), тобто людина пересувається. Тому Ігор Петрович вирішив брати цей опитувальник і частково деякі питання використовувати при огляді пацієнтів для видачі довідки на сторонній догляд”, — каже Людмила Головко. 

У цьому випадку важливо розрізняти медичний та соціальний аспект. Оцінка соцслужб стосується не медичних діагнозів, а можливості призначення компенсації за здійснення догляду за людиною. І навіть якщо за набраними балами компенсацію призначити не можуть, медичний висновок про потребу догляду не скасовується. Просто тоді доглядач не може отримувати за нього грошові виплати. 

“Ми оцінюємо рухову активність, можливість виконання елементарних дій. Тобто рівень тої оцінки не обов’язково збігається з медичним висновком про необхідність догляду. Такі розбіжності дуже часто бувають. І в нас є дуже багато актів, які складалися на основі медичного висновку, але кількість балів перевищує допустиму. Проте і в такому випадку це не означає, що людина  не потребує стороннього догляду на непрофесійній основі. Вона потребує, але по нашій шкалі ці бали перевищують об’єм для призначення компенсацій”, — пояснює Оксана Шитюк. 

Чого бояться медичні посадовці? 

Із запровадженням воєнного стану кількість висновків про те, що люди потребують догляду, збільшилася. У 2021 році у Центрі ПМСД №2 висновки про наявність порушень функцій організму, через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують постійного догляду, видали 19 особам. У 2022-му таких вже було 31, у 2023-му — 39. Про це повідомила директорка Центру ПМСД №2 Людмила Головко у відповіді на запит.

Додатково посадовиця пояснила. 

“Ця інформація (про оформлення догляду — Ред.) раніше не була настільки афішованою. А зараз стала у зв’язку з уведенням воєнного стану”, — каже Людмила Головко. 

Як пояснює начальник управління охорони здоров’я Хмельницької міської ради Борис Ткач, до оформлення довідки про догляд стали ставитися прискіпливіше через те, що для когось це може стати підставою не мобілізуватися.

“Зараз дуже багато хто хоче оформляти догляд для того, щоб уникнути мобілізації, виїхати за кордон разом з людьми, які потребують догляду. Я не конкретно про цей випадок, а взагалі. Якщо хтось завдяки цим висновкам ухилиться від мобілізації чи ще щось, то, можливо, десь через суд (представників ЛКК. — Ред.) можуть і покарати,” — зауважує Борис Ткач.  

Необхідність догляду є підставою для відстрочки, а також — для звільнення з військової служби. У разі необхідності догляду за кимось з родичів, військовослужбовець подає рапорт про звільнення особисто до командира частини. Але при цьому у військовій частині можуть вимагати надання додаткових документів, окрім висновку ЛКК. 

“Це можуть бути підтвердження, що інші родичі, які б могли доглядати за людиною, відсутні, або ж усі ці вони — непрацездатні. Документи, які можуть це підтвердити, відомості з РАЦСу та висновки МСЕК, медичні документи, пенсійні посвідчення, що доводять непрацездатність інших членів сім’ї”, — пояснює юристка Руслана Слободянюк. 

Якщо ж звернутися до судової практики, то позови щодо рішень ЛКК дійсно існують. От тільки Борис Ткач не сказав про те, що до суду звертаються  ті, кому відмовили надати висновок про необхідність догляду. 

Який висновок ухвалить ЛКК у випадку Валентини Горобняк, наразі не відомо. Відомо лише, що після наполегливості Олесі Горобняк та нашої зацікавленості цією історією до її свекрухи знову завітали медичні посадовці. Цього разу це був не лише Ігор Самолюк, а й директорка центру ПМСД №2 Людмила Головко та начальник міського управління охорони здоров’я Борис Ткач. Після цього жінку госпіталізували до Хмельницької міської лікарні, де діагностували також хворобу Паркінсона — захворювання нервової системи, яке призводить до порушення контролю над рухами, пам’яттю, а відтак до складнощів при виконанні найпростіших дій.

Підвищена увага до видачі довідок про необхідність догляду, з одного боку, — реакція на спроби деяких громадян використати медичні висновки як засіб уникнення мобілізації. З іншого боку, вплив воєнного стану на рішення ЛКК також призводить до збільшення кількості конфліктів та судових спорів, коли громадянам відмовляють у наданні таких документів. А це, своєю чергою, ставить під сумнів об’єктивність та ефективність процедури їхнього отримання та вказує на необхідність забезпечення доступності й прозорості цієї процедури для всіх громадян незалежно від їхніх обставин.

Підготувала Світлана Русіна

Матеріал створено за підтримки громадської спілки «Ліга сильних» та Міжнародного Фонду «Відродження» у межах проєкту «Реформування МСЕК». Він не обов’язково відображає позицію партнерів та є відповідальністю авторів матеріалу.