Фраза про корупцію, з якою не треба боротися, але яку треба систематизувати та контролювати, що прозвучала на оприлюднених НАБУ свіжих записах розмов топпосадовців і бізнесменів, вже встигла стати крилатою. На жаль, вона максимально точно описує те, чим роками займається переважна більшість державних органів та установ. І зупинити цей процес чомусь не здатні ні численні “перезавантаження”, ні такі ж численні “реформування”. 

Митниця — один із ключових органів, через який проходять значні товарні та фінансові потоки. Тому майновий стан посадовців митниці та прозорість їхніх декларацій становлять окремий суспільний інтерес. 

У квітні Державна митна служба отримала нового очільника, а разом з ним – і черговий шанс на бодай косметичне реформування, яке точно не відбудеться без аналізу діяльності нинішніх регіональних представників. Ми взялися допомогти новому керівнику з цією задачею і проаналізували одразу понад 150 декларацій хмельницьких митників. Першу частину цієї великої історії ми вже публікували раніше. Сьогодні ж наша розповідь сконцентрується навколо двох імен — Івана Бережнюка та Вадима Гриневича. Обидва вже довгий час займають свої важливі посади на митниці, демонструючи офіційно відносно скромний спосіб життя. Паралельно ж їхні родини обростають квартирами в елітних ЖК, новенькими авто і мільйонними бізнесами, які народжуються буквально з нічого.

”Родинний авторинок”, дорога квартира та литовське житло за копійки: родинні активи начальника Хмельницької митниці

Керівник Хмельницької митниці Іван Бережнюк — не новачок на державній службі. Він має ступінь доктора економічних наук і звання професора, очолював державний науково-дослідний інститут митної справи, керував Хмельницькою, Київською, Закарпатською та Житомирською митницями, а от тепер знову ж таки очолює митницю на Хмельниччині.

Його дружина Валентина майже 30 років займається підприємницькою діяльністю. Її бізнес пов’язаний із роздрібною торгівлею, але в офіційних деклараціях посадовця вказано, що дохід цей бізнес приносить доволі скромний. Власне, ми, ймовірно, не звернули б уваги на декларації Бережнюка в принципі, якби не одна дрібна аномалія, яка і привела нас до цікавих знахідок. Минулоріч дружина митника продала свій Renault Captur, який ще у 2019-му придбала за півмільйона гривень. В чому проблема? В тому, що сума продажу вживаного авто — вже мільйон. А покупцем стала її власна донька. 

“Я її купила. Ця машина 5 років була в крєдіті. Я його виплачувала. Я її купила за 25 тисяч доларів при тому курсі. І продала при цьому же курсі. Я дешевше її продала, бо долар вже був другий. Пробіг в неї 3 тисячі”, — так коментує продаж автівки Валентина Бережнюк.

Втім, найцікавіше те, що з лютого 2022 року донька Бережнюків живе на Кіпрі, де нещодавно народила первістка. А тим часом її Renault Captur залишається в Хмельницькому — в користуванні матері. Остання минулого року на ньому навіть штраф отримала за порушення правил дорожнього руху.

“Да, яка живе на Кіпрі. Ми не можемо пароплавами туди її відправити. А чо я маю вам щось пояснювати? Це мої сімейні справи. Чому я маю вам це пояснювати?”, — каже Валентина Бережнюк, — “Це моє особисте право з донькою. Я не зобов’язана вам пояснювати для чого продала. Просто це мої сімейні справи. Коли вона приїжджає, то їй потрібно їздити. У мене попросити вона не могла, бо в мене інші відносини”.

“Особисте право” по ідеї мало б закінчуватися там, де починається публічність декларування. Після правочину в декларації з’являється дохід у розмірі одного мільйона гривень від продажу автомобіля, тоді як фактичне користування машиною, за нашими спостереженнями, суттєво не змінилося — нею й надалі користується дружина митника. Якою була мета цієї сімейної операції, нам невідомо. Водночас вона формально змінила майнову картину родини: власницею автомобіля стала донька, а у матері з’явився задекларований дохід від його продажу.

Цей факт змусив нас ретельніше придивитися до доньки Бережнюків. Виявилось, що не дарма. В листопаді 2024-го Катерина Бережнюк, яка проживає на Кіпрі, придбала помешкання на 110 квадратних метрів у мікрорайоні Озерна. А за п’ять місяців дочка посадовця придбала додатково ще й нежитлове приміщення площею 20,9 м2 у тому ж будинку.

Наразі квартиру у цьому будинку можна придбати найменше за 100 тисяч доларів. 

“А ви дивились її походження? А ви бачили звідки в неї кошти ці? В неї у власності була квартира в Києві. Вона її продала і за ці гроші купила”, — так пояснює купівлю квартири Валентина Бережнюк. І додає — поки квартирою ніхто не користується.

Але, за нашими спостереженнями, це може бути не дуже правдивим твердженням. Декілька разів поспіль редакція ЖАР.ІNFO фіксувала у дворі саме цього будинку Renault Captur, яким користується Валентина Бережнюк. Кожного разу це було нове місце паркування, що свідчить про те, що автівка виїжджає і повертається. Включене ж освітлення в темну пору та живі квіти на терасі новопридбаної квартири додатково свідчать про те, що в ній все ж живуть.

Але Катерина не єдина дитина Бережнюків. У них є ще син Іван, який, до слова, теж працює в митних органах — на Київській митниці. Там, згідно з останніми офіційними відомостями, чоловік обіймає посаду начальника митного поста «Ліски». 

Досліджуючи його декларації, ми виявили ще цілу низку нетипових активів, оформлених на дружину, а відповідно — невістку керівника Хмельницької митниці Тетяну Бережнюк.

Офіційно жінка зареєстрована як приватна підприємиця у сфері виробництва одягу та надання в оренду нерухомого майна. Проте її персональні сторінки у соціальних мережах свідчать, що протягом останнього року жінка активно практикує звукотерапію, а до цього тривалий час перебувала в декретних відпустках після народження трьох дітей. Нам не вдалося знайти нічого, що демонструвало б бодай якусь підприємницьку діяльність. 

При цьому, жінка декларує квартиру в Литві, яка нібито коштує — увага — 56 339 гривень, що за поточним курсом становить менше ніж півтори тисячі євро. І свіжий Jeep Grand Cherokee 2021 року випуску, який нібито вдалося придбати за трохи більше, ніж пів мільйона гривень. На популярних сайтах з продажу автомобілів вартість такої моделі аналогічного року випуску, навіть із серйозними пошкодженнями після дорожньо-транспортних пригод у США, стартує щонайменше від 750 тисяч гривень.

І наостанок про ще одну аномалію. Попри достатню кількість об’єктів нерухомості в родині, Бережнюк продовжує користуватися службовою квартирою…у Дніпрі. Користування нею він декларує з 2006-го. За цей час посадовець неодноразово змінював роботу та регіон служби. Однак квартира продовжувала переходити з декларації в декларацію. Залишається вона там і попри той факт, що сім’я Бережнюків декларує право спільної власності на квартиру площею 65,5 квадратних метрів у Хмельницькому. Звісно, наявність власного помешкання в іншому місті не означає автоматичної втрати права на службове житло. Але майже двадцятирічне користування державною квартирою потребує відповіді на просте запитання: чому вона досі залишається за Бережнюком?

Поставити це питання посадовцю нам не вдалося ні фізично на робочому місці, ні в телефонному режимі.

Кожен із наведених фактів не є прямим доказом незаконного збагачення чи приховування статків. Керівник митниці має законне право безоплатно користуватися державною службовою квартирою в Дніпрі. Його дружина Валентина теоретично могла й справді продати доньці авто втридорога. А донька дійсно могла погодитись на це, а заодно, живучи на Кіпрі, купити ще дорогу нерухомість на Озерній. 

Проте саме сукупність цих обставин створює цілісну картину, яка потребує відвертого публічного пояснення від посадовця. Натомість єдиний коментар журналісти отримали лише від дружини митника, та й то у відверто зневажливій формі з небажанням відповідати по суті. 

Мільйони дружини та батька і парад елітних авто: родинні активи Вадима Гриневича

Вадим Гриневич на митниці працює щонайменше з 2016-го і нині є заступником начальника митного поста — начальником відділу митного оформлення №1 митного поста «Хмельницький». 

І справи в Гриневича, судячи з усього, йдуть добре. Адже в липні 2026 року чоловік приїжджав на роботу на новенькому — 2026 року випуску — Toyota Land Cruiser Prado. 

Вартість нового Land Cruiser Prado у базовій комплектації наразі стартує приблизно від 2,6 мільйона гривень.

І ні, заробітку самого митника на таке авто не вистачило б, адже навіть загалом упродовж 2016–2025 років Гриневич отримав лише понад 3 мільйони гривень зарплати в митних органах. Втім, йому на новий “крузак” заробляти було й не потрібно. Бо це вже зробив його батько, на якого авто і записане. При чому, це не єдине авто у його власності, яким користується син. Так, Вадим Гриневич з 2021 року їздить на Toyota Camry, що також оформлена на батька. 

“Бо в мене своєї немає (ред. — автівки). Звідки. Ви ж бачите мої доходи. Виходить так, що на другу машину нам не вистачає”, — прокоментував чергове користування автівкою, яка зареєстрована на батька, Вадим Гриневич. 

Звісно ж, нам стало цікаво зрозуміти, чим же таким займається  батько посадовця, а заодно проаналізувати і загальний фінансовий стан родини. 

Від пенсії та консультацій — до 19 мільйонів підприємницького доходу

Фінансова історія Юрія Гриневича, батька митника, за кілька років змінилася кардинально. Якщо раніше основними його доходами були зарплата та пенсія, то з 2023 року різко з’являються мільйонні надходження від підприємницької діяльності.

У 2015 році Юрій Гриневич задекларував майже 60 тисяч гривень зарплати, 47,4 тисячі гривень пенсії та понад 24 тисячі гривень страхових виплат. У 2017–2018 роках, коли він працював у Департаменті економічного розвитку Хмельницької ОДА, його зарплата становила відповідно 225,9 та 354,4 тисячі гривень.

Після завершення роботи в обласній адміністрації Гриневич почав отримувати підприємницькі доходи від Асоціації міст України: від 137,5 до 150 тисяч гривень на рік упродовж 2019–2022 років. Він і нині працює консультантом цієї організації, а у 2025 році отримав від неї ще 216 тисяч гривень як самозайнята особа.

Однак із 2023 року масштаби доходів різко змінилися. Тоді Юрій Гриневич задекларував 5 915 348 гривень від підприємницької діяльності, у 2024-му — 7 420 870 гривень, а у 2025 році — ще 5 903 662 гривні. Загалом за 3 роки — понад 19,2 мільйона гривень.

Враховуючи, що під час повномасштабного вторгнення переважна більшість бізнесів, відчуваючи проблеми, фінансово “стискаються”, такий грошовий розквіт виглядає дивно. Ще дивнішою була реакція Юрія Гриневича на наше питання про суть бізнесу. Чоловік відмовився розповідати про те, чим займається. Що, погодьтесь, підозріло. 

Ювелірні КВЕДи з’явилися разом із мільйонами

Певне уявлення про можливий напрям бізнесу дає історія змін видів підприємницької діяльності Юрія Гриневича.

За даними аналітичної системи YouControl, із листопада 2020 року основним КВЕДом підприємця було консультування з питань комерційної діяльності й керування. Це узгоджується з роботою Юрія Гриневича консультантом Асоціації міст України на Хмельниччині та виплатами, які він отримував від цієї організації.

Але 12 травня 2023 року перелік КВЕДів різко розширився. Основним видом діяльності стала торгівля через інтернет або поштові замовлення. Додатково з’явилися виробництво, оптова й роздрібна торгівля та ремонт годинників і ювелірних виробів, посередництво й інші види торгівлі. Консультування залишилося додатковим напрямом.

Саме з 2023 року підприємницькі доходи Гриневича почали вимірюватися мільйонами. А 13 січня 2026 року він різко видалив усі торговельні та ювелірні КВЕДи, залишивши єдиним і знову основним напрямом консультування. Отже, нові види діяльності з’явилися на початку періоду мільйонних надходжень і зникли після 3 таких років.

Паралельно з ростом доходів ріс і рівень автопарку Гриневича. На зміну старенькій Toyota Venza та Ford Focus спочатку прийшла Toyota Camry та Honda Civic , далі до них додалася нова Toyota RAV4 Hybrid. У липні 2025 року Юрій Гриневич придбав новий Volkswagen Touareg 2025 року випуску, а 24 червня 2026 року зареєстрував придбання нового білого Toyota Land Cruiser Prado 2026 року випуску. Саме на останньому в липні редакція двічі фіксувала його сина-митника. Спочатку Вадим Гриневич приїхав на ньому на роботу, коли журналісти намагалися отримати у нього коментар. Автомобіль спокійно стояв на парковці для працівників митного поста. Згодом редакція побачила, як посадовець заганяв Prado на паркомісце у будинку, де його родина має дві квартири.

При цьому, на автомобілі були встановлені ті самі номерні знаки, які раніше стояли на іншій машині, якою користувався Вадим Гриневич і яка також належала його батькові. Це вказує на послідовне користування митником батьковими автомобілями.

Саме по собі таке користування не є порушенням. Однак відповідне право має бути відображене в декларації, якщо характер і тривалість користування відповідають вимогам законодавства. Оскільки Prado придбали у 2026 році, перевірити це можна буде після подання декларації за відповідний період.

“Я відмовляюсь це всьо коментувати, патаму шо для цього є компетентні органи, які це всьо перевіряють. Ми декларуємо всьо. Він декларує його? Значить декларує. Всьо. Ні в кого немає питань”, — такими словами завершив розмову Юрій Гриневич після уточнення про те, яким він бізнесом займається.

Дорогі автомобілі купує батько, а їздить на них син-митник. Паралельно батько декларує різке зростання доходів, природу яких не захотів пояснити журналістам. 

“В мене всьо прозрачно. Я зобов’язаний вам надавати відповідь? Це мої справи”, — заявив Юрій Гриневич

Можливо. Втім, нам не вдалося знайти в публічному просторі чи соцмережах абсолютно нічого, що свідчило б про підприємницьку діяльність чоловіка. Цікаво, що абсолютно ідентична бізнесова історія трапилася не лише з батьком митника, але й з його дружиною.

13,7 мільйона гривень від “ФОПа Шрьодінгера”

Іванна Гриневич зареєструвала фізичну особу-підприємця у липні 2023 року. За неповний перший рік роботи жінка задекларувала 425 360 гривень підприємницького доходу, у 2024 році — понад 7,95 мільйона гривень, а у 2025-му — ще 5,37 мільйона гривень. Загалом за два з половиною роки Іванна Гриневич задекларувала понад 13,747 мільйона гривень. І вже наприкінці 2025 року, 29 грудня, успішний за показниками ФОП чомусь припинив діяльність.

Спочатку основним КВЕДом Іванни Гриневич була оптова торгівля одягом і взуттям. Серед додаткових напрямів — виробництво та роздрібна торгівля одягом, аксесуарами і продаж товарів через інтернет. Проте вже у листопаді 2023 року вона видалила ці КВЕДи. Основним напрямом стала інтернет-торгівля, а серед додаткових напрямків з’явилися: виробництво, оптова й роздрібна торгівля та ремонт годинників і ювелірних виробів.

Майже такий самий набір КВЕДів за пів року до цього зареєстрував батько митника Юрій Гриневич. Детальніше про цей збіг розповідали вище.

Зрозуміти, чим саме займалася Іванна Гриневич із декларацій неможливо. Не дають відповіді і її відкриті сторінки у соціальних мережах. Там немає помітного інформування про товари, виробництво, команду чи клієнтів. Натомість серед оприлюдненого контенту — сімейні фотографії, відео та регулярні поїздки Україною і за кордон. Не може пояснити, чим займається дружина, і сам посадовець.

“Я не орієнтуюсь в цьому. Це якась торгівля. Я в її справи не влажу, як і вона в мої. Зараз вона взагалі нічим не занімається”, — прокоментував зайняття бізнесом дружиною Вадим Гриневич

Соціальні мережі не є бухгалтерською звітністю, а відсутність бізнес-контенту не доводить, що діяльність не здійснювалася. Навіть простого пояснення було б достатньо. Але розповісти ЖАР.INFO, чим займався її настільки дохідний бізнес, дружина митника…теж не захотіла. Закриття ФОП вона пояснила бажанням присвятити час вихованню дітей.

“Це мої особисті питання. Я наразі займаюся дітками і наразі не маю такої змоги проводити діяльність, тому наразі так. Більше я відповідати не буду. До побачення. Вам чоловік сказав, що це у сфері торгівлі. До побачення”, — так прокоментувала свій успішний бізнес та причину його закриття Іванна Гриневич.

Садовий будинок у декларації та домоволодіння із соцмереж

Дещо дивне відбувається і з нерухомістю родини. У власності Іванни Гриневич є ціла низка об’єктів, але нашу увагу привернули кілька земельних ділянок у Давидківцях, які жінка придбала у 2024–2025 роках. Чому вони нас зацікавили? Бо в декларації є лише земля, але при цьому у соціальних мережах родини з кінця 2022-го року — початку 2023 року регулярно з’являються світлини з приватного будинку тут. На фотографіях і відео також помітно огороджену територію, вимощені доріжки, газон і декоративне озеленення. Тут сім’я фотографується на свята, відпочиває та проводить час із дітьми. Одна з публікацій містила геолокацію «Давидківці», а деякі дописи підпис «HOME» чи «Як добре вдома».

“Ні, я там не проживаю. Я не знаю, хто там проживає”, — так коментує постійні публікації дружини з цього будинку Вадим Гриневич.

Цей будинок розташований не на ділянках Іванни Гриневич. Земля площею 0,0802 га у садівничому товаристві «Енергія» оформлена знову ж таки на батька Юрія Гриневича.

У деклараціях він досі вказаний як незавершене будівництво, не прийняте в експлуатацію, із невідомою площею та незареєстрованим правом власності.

“Я буваю там. Це називається, образно говоря, “дача”. Я би не сказав, що це щось таке там надзвичайне. Ні, там я точно не живу”, — наполягає Вадим Гриневич. “Можу дітей туда віддати на літо. Ми туда можемо приїхати. Можуть там бути якесь святкування. Але це ж не означає, що я там проживаю. Чи мені як, якщо я там переночував ніч, то мені її вже треба декларірувати це місце?”

Самі фотографії та відео не доводять, що родина постійно проживає у цьому будинку. Водночас вигляд впорядкованого домоволодіння та регулярність сімейних публікацій дають підстави з’ясувати його фактичний стан і те, на яких умовах ним користується Вадим Гриневич. Якщо митник або члени його родини постійно чи систематично користуються будинком, відповідне право підлягає декларуванню незалежно від того, на кого оформлена земля чи незавершене будівництво будинку. 

Замість висновку, або Чому європейські партнери вимагають реформу митниці

Наприкінці лютого 2022 року, через кілька днів після того, як рф розпочала повномасштабне вторгнення, Україна подала заяву на членство в ЄС. Уже в червні наша держава отримала статус кандидата на вступ в ЄС. Фактично Україна взяла на себе зобов’язання здійснити реформи, спрямовані на узгодження із законами та стандартами ЄС. Однією з них є реформа митниці. Єврокомісія вимагає завершення реформи Держмитслужби, переатестації її працівників, цифровізації та посилення адміністративної спроможності. Окремі зміни в управлінні митницею закріплені й у програмі співпраці з МВФ. Тільки після виконання цих вимог наша держава зможе рухатись у ЄС далі. 

Тож ні, ця історія не про конкретних Бережнюка чи Гриневича. Ця історія про систему. Адже подібних кейсів в інших регіонах — безліч. Реформа інституції не закінчується призначенням нового керівника, новим законом чи переатестацією. Вона має змінювати й стандарт доброчесності всередині самої служби. Бо якщо після всіх реформ ми і далі матимемо орган, у якому достатньо просто правильно заповнити документи, а суть залишається старою, то чи можемо ми говорити про спроможність такої реформи? 

Підготували Альона Береза, Світлана Русіна, Марія Турчина

Здійснено за підтримки програми «Сильніші разом: Медіа та Демократія», що реалізується Всесвітньою асоціацією видавців новин (WAN-IFRA) у партнерстві з Асоціацією «Незалежні регіональні видавці України» (АНРВУ) та Норвезькою асоціацією медіабізнесу (MBL) за підтримки Норвегії. Погляди авторів не обов’язково відображають офіційну позицію партнерів програми