Мобілізація, військовий облік, повістки – поняття, які стали звичними для українців від початку запровадження воєнного стану. Утім, вживаємо ми їх здебільшого, коли говоримо про права й обовʼязки саме військовозобовʼязаних: де можуть вручати повістки, що загрожує за ухиляння від військового обліку, хто може претендувати на відстрочку від мобілізації тощо. Та останнім часом, з огляду на зміни в законодавстві, багато питань до правників у контексті мобілізації виникає в роботодавців. Одне з головних – чи зобовʼязаний керівник забезпечувати прибуття працівників до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військкомату), а якщо так, то яким чином? 

Розʼяснити новий порядок ведення військового обліку та санкції, які загрожують роботодавцям за порушення його вимог, ми попросили заступницю директора Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Хмельницькій області, юристку Ольгу Чорну.

У січні цього року набув чинності Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів (далі – Порядок), затверджений Постановою КМУ від 30.12.2022 № 1487. Пані Ольго, які вимоги встановлює цей порядок до роботодавців?

Як і раніше, ведення персонального військового обліку працівників залишається обов’язком державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності та підпорядкування. Щодо фізичних осіб – підприємців, то на них законодавство такого обов’язку не покладає. 

Це означає, що підприємство, установа, організація має розглядати кожного працівника чоловічої статі як призовника або військовозобов’язаного (виняток – чоловіки, яких виключили з військового обліку), а отже забезпечити персональний військовий облік призовників у віці від 16 (у рік досягнення 17-річного віку) до 27 років та військовозобов’язаних і резервістів, які не досягли граничного віку перебування в запасі. Крім того, військовому обліку підлягають також жінки, які мають медичну чи фармацевтичну спеціальність, або ж стали на військовий облік за власним бажанням відповідно до Переліку спеціальностей та/або професій, затвердженим Міноборони.

Що передбачає ведення військового обліку на підприємстві та які функції в цій сфері має роботодавець?

При прийнятті на роботу роботодавець отримує від працівника відповідний військово-обліковий документ. Для призовників це посвідчення про приписку до призовної дільниці, для військовозобовʼязаних – військовий квиток або тимчасове посвідчення військовозобов’язаного, для резервістів – військовий квиток. Обовʼязок роботодавця – перевірити наявність відмітки про взяття на військовий облік у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (далі – ТЦК), органах СБУ або підрозділах Служби зовнішньої розвідки. 

Інші повноваження підприємства, установи та організації щодо ведення військового обліку визначені в пункті 34 Порядку. Це, зокрема, надсилання до ТЦК, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки повідомлень про зміну облікових даних призовників, військовозобов’язаних та резервістів; подання до ТЦК, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки на їх вимогу відомостей про призовників, військовозобов’язаних та резервістів, персональний військовий облік яких вони ведуть; забезпечення повноти та правдивості облікових даних, що вносяться до списків персонального військового обліку.

Минулоріч суспільство збурили зміни до законодавства про військовий облік жінок. Зрештою в Міноборони громадськість заспокоїли, заявивши, що обовʼязкової мобілізації для жінок не буде до 2026 року. Це стосується навіть представниць медичної професії. То як сьогодні бути роботодавцеві, який бере на роботу жінку з медичною або фармацевтичною освітою, –  повідомляти військкомат чи ні?

Якщо до затвердження нового Порядку, жінки, які здобули освіту за медичною або фармацевтичною спеціальністю, ще не перебували на військовому обліку в ТЦК, не отримували військово-облікового документа, то до кінця 2026 року їх можна працевлаштовувати як невійськовозобов’язаних. Водночас керівник підприємства, установи чи організації зобов’язаний повідомити ТЦК про жінок з фармацевтичною чи медичною освітою, які не перебувають на військовому обліку. Це передбачено пунктом 51 Порядку. 

Яке покарання загрожує роботодавцям, які порушують правила ведення військового обліку?

Відповідальність роботодавця за порушення у сфері військового обліку визначає стаття 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) – «Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Покаранням буде штраф. Мінімальний розмір штрафу – сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, максимальний – пʼятсот. Все залежатиме від обставин скоєння правопорушення.

Так, фізичним особам (відповідальним за ведення військового обліку) доведеться сплатити від 1700 до 3400 гривень, а посадовим особам (керівникам) – від 3 400  до 5 100 гривень. У випадку повторного вчинення правопорушення протягом року або в особливий період (воєнний час) розмір штрафу зросте – від 3 400 до 5 100 гривень для фізичних осіб та від 5 100 до 8 500 гривень для посадових осіб.

Якщо підприємство не веде військового обліку, оштрафують керівника підприємства. За порушення порядку ведення військового обліку накласти штраф можуть як на керівника, так і на відповідальну особу, призначену наказом.

Чи визначено в законодавстві, за які саме порушення у сфері ведення військового обліку можуть покарати роботодавця? 

На жаль, норма КУпАП не розʼяснює конкретного складу адміністративного правопорушення. Натомість узагальнене визначення видів протиправної поведінки – «порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію» – дозволяє зараховувати до відповідних порушень значний перелік дій (чи бездіяльності) роботодавця. З-поміж можливих порушень – повне чи часткове нехтування веденням військового обліку, порушення порядку ведення такого обліку. Наприклад, роботодавець не поінформував ТЦК про прийняття військовозобов’язаного працівника  на роботу, прийняв на роботу людину без військово-облікових документів, не повідомив ТЦК про зміни в облікових даних або не сповістив працівника про виклик до ТЦК.

Увесь перелік дій, які повинні вчиняти керівники підприємств, установ, організацій на виконання мобілізаційних заходів та для ведення військового обліку та за які передбачено адміністративну відповідальність, визначено в низці нормативно-правових актів. Це і Конституція України, і Закон України «Про оборону України» (стаття 16), і Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», і Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу», і вже згаданий Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів. 

Яка інстанція розглядає справи щодо порушення роботодавцями правил військового обліку?

Справи про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію і, відповідно, справи про порушення роботодавцями правил військового обліку розглядають ТЦК. Як зазначено в статті 235 КУпАП, від імені ТЦК розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право їхні керівники. 

Якщо представник військкомату виявив порушення на підприємстві, він протягом 24 годин складає протокол про адміністративне правопорушення у двох екземплярах. Один екземпляр вручають посадовій особі підприємства, яку мають намір притягнути до адміністративної відповідальності.

Справу про адміністративне правопорушення керівник ТЦК розглядає у 15-денний строк. Негайно після закінчення розгляду справи він виносить і оголошує постанову. Копію цієї постанови протягом трьох днів вручають чи надсилають посадовій особі підприємства, щодо якої її винесли.

Важливо, що ТЦК може штрафувати підприємство, установу та організацію за порушення правил військового обліку і без перевірки. Наприклад, людина загубила військовий квиток, а роботодавець прийняв її на роботу без цього документа. Згодом працівник звернувся до ТЦК, щоб оформити новий військово-обліковий документ. ТЦК, своєю чергою, може з’ясувати місце роботи та накласти штраф на роботодавця за прийняття на роботу особи без військово-облікових документів. Або інша ситуація: відділ реєстрації актів цивільного стану повідомив ТЦК про одруження військовозобов’язаного, але підприємство, де працює ця особа, не поінформувало ТЦК про зміни у встановлений термін (до 5 числа щомісяця).

Щоб уникнути адміністративної відповідальності за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, роботодавцям і відповідальним особам необхідно ретельно дотримуватися вимог Порядку. 

До прикладу, пункт 35 Порядку зобовʼязує керівника підприємства протягом семи днів з дня, коли працівник досяг граничного віку перебування в запасі (60 років), направити його до відповідного ТЦК для виключення з військового обліку. Оптимальний варіант для роботодавця – письмово повідомити працівника про необхідність з’явитися до ТЦК. Так буде дотримано процедури й надалі за потреби керівник зможе довести дотримання ним законодавчих вимог. Інакше, якщо працівник не відвідає військкомат, на роботодавця можуть накласти штраф.

У пункті 34 Порядку визначено перелік обов’язків підприємства, установи та організації щодо ведення військового обліку. Один із обовʼязків – оповіщення на вимогу ТЦК призовників, військовозобов’язаних та резервістів про їх виклик до відповідних ТЦК і забезпечення їх своєчасного прибуття – спричиняє найбільше занепокоєння роботодавців. Як саме слід діяти, отримавши таку вимогу від військкомату? 

Алгоритм дій роботодавця, який отримав розпорядження ТЦК, у теперішніх умовах такий:

• насамперед зареєструвати розпорядження у вхідну кореспонденцію. Щоб уникнути непорозумінь, зазначити навіть час отримання. Це може мати значення, якщо розпорядження отримали ближче до завершення робочого дня. Адже часто до такого розпорядження додаються і повістки для працівників згідно зі списком;
• ознайомитися зі змістом документа, перевірити наявність усіх обов’язкових реквізитів (вихідний номер, підпис або кваліфікований електронний цифровий підпис) та відповідність його вимогам Порядку (додаток 13);
• забезпечити оповіщення працівників – призовників, військовозобов’язаних та резервістів про виклик до ТЦК. Найліпше це зробити, видавши наказ «Про оповіщення працівників щодо виклику до ТЦК та СП». Якщо до розпорядження ТЦК долучено повістки, про це також варто зазначити в наказі; 
• довести наказ до відома працівників, згідно з переліком та під особистий підпис. У разі наявності повісток, вручити їх. Якщо працівник відмовляється підписувати наказ, це також слід зафіксувати – або в наказі, або окремим актом. У разі, якщо працівник відсутній на робочому місці через хворобу чи відпустку, він також має бути оповіщений за допомогою передбаченого на підприємстві альтернативного способу оповіщення (вайбер, телеграм, телефонний зв’язок тощо). До наказу в такому випадку долучають витяг з електронного листка тимчасової непрацездатності, копію наказу про відпустку. При цьому працівник буде вважатися повідомленим і матиме обов’язок з’явитися до ТЦК;
• забезпечити своєчасне прибуття цих працівників до відповідного ТЦК. 

Одразу треба розʼяснити – фізично забезпечити прибуття працівників до військкомату роботодавець не зобов’язаний. Тоді як саме це зробити? Підготувати супровідний лист до ТЦК, у якому поінформувати про виконання отриманого розпорядження, долучити копію наказу «Про оповіщення працівників щодо виклику до ТЦК та СП» зі всіма підписами про ознайомлення і копіями, які до такого наказу долучаються (витяг з електронного листка тимчасової непрацездатності, акт про відсутність на робочому місці, акт про відмову отримання повістки, копія наказу про відпустку). Обов’язково зазначити, що працівники повідомлені про дату, час і місце прибуття. У триденний термін з дня отримання розпорядження ТЦК направити такий лист поштою (рекомендованою кореспонденцією, з описом вкладення) або надати до ТЦК особисто під підпис про отримання. Фактично це і буде виконання вимоги пункту 34 Порядку.

Отож, як бачимо, вимога до роботодавця забезпечити прибуття працівників підприємства, установи чи організації до ТЦК є цілком законною. Не порушує законодавства і розпорядження в разі потреби вручати повістки про явку до військкомату. А от за нехтування нормами законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію доведеться відповідати – максимальний розмір штрафу за порушення порядку ведення військового обліку для керівника підприємства може становити 8 500 гривень. Власне, йдеться не лише про штраф, але й про безпеку держави, яка вже другий рік живе в умовах повномасштабної війни. 

Підготувала Оксана Банкова