Marco Hernandez, Jeffrey Gettleman, Finbarr O’Reilly і Tim Wallace для The New York Times у матеріалі «What Ukraine Has Lost» проробили величезну роботу, проаналізували значну кількість даних та розповідають про те, що втратила Україна від початку повномасштабного вторгнення. Матеріал не описує втрати на території Криму та на західній Україні. Адаптовану першу частину можна знайти за посиланням. 

Кількість руйнувань зростає

У перші місяці війни росіяни швидко захопили кілька міст на сході України. Вони ще б трохи й захопили Київ. Відтоді конфлікт здебільшого переріс у війну на виснаження, на користь росіян, які мають значно більше людей і боєприпасів. Піки на наступній карті показують значні руйнування з моменту початку російського вторгнення.

Руйнування станом на березень 2022 року

Висоти показують руйнування у відсотках від площі забудови. В Ірпіні було зруйновано 20 відсотків будівель.
Приміські райони навколо Києва, такі як Ірпінь, досі несуть на собі шрами вторгнення. Мільйони квадратних футів будівель було зруйновано в результаті запеклих міських боїв.
Харків, друге за величиною місто України, зазнав виснажливих атак, які тривають і сьогодні. Значна частина міста була зруйнована артилерійськими ударами у 2022 році. Після того, як українці відтіснили російські сили, росіяни звернулися до ракет більшої дальності. Зараз вони знову наближаються до міста.

Руйнування станом на вересень 2022 року 

Десятиліттями росіяни застосовували агресивний стиль ведення війни – зрівняти з землею місто, як Рубіжне, і захопити його руїни.

У 2022 році в Маріуполі впродовж кількох місяців точилися бої, перш ніж був захоплений останній бастіон українських сил, що опинилися в пастці на металургійному заводі. Жодне місто в Україні не зазнало таких руйнувань, як Маріуполь.

Напружені бої за Бахмут завдали значних руйнувань у 2023 році

Руйнування станом на травень 2023 року

У Запоріжжі повідомляють про постійне руйнування. Його пік припав на осінь 2022 року

Минулого року під час спроби українців повернути територію на південь від Запоріжжя розгорілися запеклі бої. Супутники зафіксували руйнування в місті Оріхів, що збігається з місцем, звідки почалися перші хвилі українського наступу.

росіяни були змушені вийти з Херсону у 2022 році, але на шляху до відходу вони застосували артилерію, руйнуючи будівлі та вбиваючи мирних жителів. Наступної весни, як свідчать дані, росія зруйнувала величезну дамбу біля Нової Каховки, випустивши потоки води, які завдали значних руйнувань нижче за течією, особливо в Олешках.

Українські портові міста вздовж річки Дунай, такі як Рені та Ізмаїл, стали мішенню для безпілотників іранського виробництва. росіяни намагалися перекрити експорт зерна з України та паралізувати її економіку.

Українські військові втратили Мар’їнку в грудні 2023 року.

Вони боролися за місто з 2014 року. В боях за нього загинули сотні, якщо не тисячі, людей з обох сторін. У самому кінці боїв невелика група українських військових відсиджувалася на західній околиці міста в лабіринті тунелів і розбитих вщент підвалів. Решта міста стала російською територією.

Коли українці визирнули і були приголомшені.

“Я бачив фотографію Хіросіми і Мар’їнка абсолютно така сама, – сказав один з українських солдатів, Геннадій. – Нічого не залишилося“. Відповідно до військового протоколу він зміг назвати лише своє ім’я.

Інший солдат, який попросив назвати його на позивний “Каракурт”, описав автомобілі з обгорілою фарбою, будинки зруйновані до нерівних фундаментів і довгі порожні дороги, які виблискували склом і пахнули пилом, димом і порохом.

“Все, що могло горіти, згоріло“, – сказав він.

Шрами війни

З початку війни супутники зафіксували понад 210 тисяч будівель в Україні як зруйновані. Близько половини з них — на Донбасі.

Україна налаштована відбудовуватися. Є надія, хоч і далека, що завдяки міжнародній співпраці Україна заарештує російські активи й змусить росію заплатити рахунки за реконструкцію цілих міст, таких як Мар’їнка.

Але довга війна все ще може тривати. В останні місяці росіяни взяли гору, знищуючи все більше громад, оскільки їхня армія, здається, невблаганно просувається вперед. Десять мільйонів українців покинули свої домівки, тобто кожен четвертий.

Минулої весни кілька десятків людей з Мар’їнки зібралися в школі в Павлограді, що вважається відносно безпечним. Діти були одягнені у гладенько випрасувані вишиті сорочки, які називаються вишиванками. У великій кімнаті з великими вікнами вони танцювали та співали патріотичні пісні, які транслювалися по відеозв’язку для переселенців з Мар’їнки по всьому світу. Дорослі стояли вздовж стіни, по їхніх обличчях котилися сльози.

“Ви знаєте найпростіший спосіб змусити людину плакати?, – запитала пані Грушковська. – Зробіть так, щоб вони згадали своє місто та свій дім“.

Вона та її 13-річна донька Варвара зараз змушені жити у маленькій двокімнатній квартирі в Павлограді.

“Моя стара кухня була більшою, ніж все це місце“, – пожартувала вона.

Потім вона розплакалася.

Пані Грушковська виросла в Мар’їнці. Вийшла заміж у Мар’їнці. Вона виростила Варвару в Мар’їнці. Її дідусь і бабуся померли в Мар’їнці. Вона знає, що ніколи не зможе повернутися до Мар’їнки. Вона відчуває, що до кінця своїх днів буде страждати від того, що не піддається лікуванню: вічної туги за домом.

Вона розглядає можливість переїзду за кордон разом з донькою.

“Якби непатріотично це не звучало, але в Україні для неї небагато майбутнього“, – каже пані Грушковська.

“Не те, щоб ми хотіли виїхати, — швидко додала вона. – Але без Мар’їнки ми не знаємо, куди нам ще йти“.

Джерела

Аналіз руйнувань забудованих територій по всій Україні було проведено у співпраці з Корі Шером, аспірантом Міського університету Нью-Йорка, та Джамоном Ван Ден Гуком, доцентом географії College of Earth, Ocean, and Atmospheric Sciences (CEOAS) Університету штату Орегон, з використанням 10 866 зображень отриманих з супутника Sentinel-1, Copernicus.

Додаткові джерела даних включають: East View Geospatial (межі населених пунктів); Microsoft Bing та OpenStreetMap (відбитки будівель); Global Human Settlement Layer (забудована площа); Planet Labs та Maxar Technologies (супутникові зображення); Інститут вивчення війни з American Enterprise Institute’s Critical Threats Project (історичні лінії фронту). 

Архівна фотографія вулиці в Мар’їнці з верхньої частини історії взята з сайту kumar.dn.ua. Солдати, що йдуть полем, зроблені Тайлером Хіксом (Tyler Hicks/The New York Times), а фотографія спустошеної Мар’їнки з дрона зроблена Фінбарром О’Рейлі (Finbarr O’Reilly) для The New York Times. Супутникове зображення від Planet Labs.

Додаткова робота

Олександра Миколишин, Евеліна Рябенко та Ольга Котюжанська підготували репортажі. Гельмут Розалес, Закарі Левітт, Джеремі Вайт, Джайме Таннер, Агнес Чанг та Мартін Гонсалес Гомес виконали додаткову роботу.

Методологія

Щоб задокументувати міські райони України, які були зруйновані під час війни, ми працювали з науковцями з дистанційного зондування для того, щоб проаналізувати зміни в супутникових радіолокаційних даних з довоєнного періоду до грудня 2023 року.

Детальна технічна методологія є доступною у вчених Корі Шера та Джамона Ван Ден Гука.

Аналіз спирається на дані з відкритих джерел програми Європейського космічного агентства Sentinel-1, відомої як зображення радара із синтезованою апертурою (SAR). Ці зображення знімаються в кожній конкретній області раз на 12 днів.

Дослідники порівняли зображення, зняті в кожній частині України до війни із зображеннями, знятими під час війни – загалом близько 50 терабайтів зображень. Вони визначили конкретні типи змін, які могли вказувати на зруйновані структури.

Дослідники вжили заходів, щоб виключити інші види змін у навколишньому середовищі, такі як сезонні зміни дерев і снігового покриву, а також людську діяльність, таку як видобуток корисних копалин або дорожній рух. Вони виключили зміни не в забудованих районах, як визначено Глобальним рівнем населених пунктів 2020 року, наданим Європейським космічним агентством.

Для вибіркової перевірки даних The Times використовували супутникові зображення високої роздільної здатності від компаній Maxar Technologies і Planet Labs, порівнюючи дані із зображеннями з сотень населених пунктів по всій Україні. Крим, Севастополь та області на захід від Вінниці були виключені з аналізу через людську діяльність, таку як будівництво та природні умови – як погода, ґрунт і рослинність – що ускладнювали точне розрізнення структурних пошкоджень.

Щоб підрахувати, що було пошкоджено або зруйновано близько 210 тисяч будівель в Україні, The Times порівняли зруйновані території з даними про більш ніж 17 мільйонів відбитків будівель з OpenStreetMap і Microsoft Global ML Building Footprints. Щоб приблизно оцінити кількість зруйнованих церков, лікарень, шкіл та інших захищених об’єктів, The Times порівняли зруйновані території з відомими категоріями будівель з OpenStreetMap. Справжня кількість захищених будівель є вищою, оскільки категорія багатьох будівель є невідомою. 

Загальна картина, показана тут, навмисно занижена. Повний обсяг руйнування, швидше за все, буде більшим, ніж той, що може підтвердити аналіз.

Підготували Альона Береза, Валентина Повзун