Місцеві медіа рясніють історіями про людей, яких ошукали телефонні або інтернет-шахраї. Хтось віддав кілька десятків тисяч гривень, щоб «врятувати» сина, який начебто потрапив у ДТП і потребує термінового лікування, а хтось повідомив «працівникові служби безпеки банку» дані банківської картки й у результаті залишився без коштів на рахунку.
Ми вирішили дізнатися, за якими схемами найчастіше діють зловмисники, а для цього проаналізували судові рішення, оприлюднені в Єдиному державному реєстрі судових рішень, та поспілкувалися з юристами.
За даними Кіберполіції, від моменту повномасштабного вторгнення РФ кількість звернень щодо телефонного шахрайства суттєво не зменшилась: якщо за 2021 рік надійшло 71 380 звернень, то за 2022 рік — 69 996. Про це повідомляв сервіс Опендатабот. Велика війна, як бачимо, практично не вплинула на активність охочих збагатитися за чужий кошт. Проте популярні схеми шахрайства дещо змінилися. Принаймні про це свідчать вироки, які ухвалювали щодо порушників закону суди на Хмельниччині.
Для початку зазначимо, що стаття 190 Кримінального кодексу України визначає шахрайство як заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою. Покарання за шахрайство залежить від низки обставин: розміру завданої шкоди, вчинене воно вперше чи повторно, правопорушником самостійно чи групою осіб тощо. Мінімальна санкція статті передбачає штраф від двох до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, максимальна – позбавлення волі на строк від п’яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Схема «Родич потрапив у аварію – терміново потрібні гроші на лікування»
Саме ця схема найчастіше фігурує у вироках судів за телефонне шахрайство у 2021 році. А от у 2022 році жоден шахрай не був засуджений за використання цього сценарію.
Через пошук за контекстом у Єдиному державному реєстрі судових рішень можна віднайти 122 вироки суду, ухвалені в 2021 році, де згадується стаття 190 Кримінального кодексу України. Поміж вироків, зокрема, за крадіжки телефонів у малолітніх дітей (попросив подзвонити і зник з телефоном) чи за неправомірне отримання соціальної допомоги (вказали неправдиву інформацію про доходи, а в результаті суд ухвалив стягнути всі незаконно отримані виплати) є одинадцять, що безпосередньо стосуються телефонного та інтернет-шахрайства. У восьми випадках зловмисники використовували схему «родич потрапив у ДТП», ще три стосуються продажу чи купівлі в соцмережах та на платформі Olx.ua.
Зазвичай схему «родич потрапив у ДТП» зловмисники використовували, щоб ошукати людей старшого віку. Серед постраждалих є вісімдесятирічні. Щоб сценарій спрацював, залучали кількох дійових осіб. Хтось телефонував до стареньких, повідомляв про дорожньо-транспортну пригоду, просив терміново передати гроші на лікування сина/доньки/онука/онуки. У цей час по гроші приїжджав спільник чи спільниця. Налякані пенсіонери довірливо віддавали усі заощадження «знайомим» чи «друзям» сина (доньки, онука, онуки). Через страх за життя близької людини і стрес у багатьох навіть не виникало думки зателефонувати рідним, щоб перевірити інформацію. У деяких випадках шахраї поверталися і просила ще грошей, оскільки отриманої суми начебто не вистачало на лікування. Напрацьовану схему використовували неодноразово, в одному з вироків Камʼянець-Подільського міськрайонного суду, до прикладу, йдеться про трьох ошуканих однією особою – на «лікування» доньки, сина та онука шахраю передали понад 200 тисяч гривень.
Як свідчать проаналізовані вироки, найчастіше за скоєне зловмисники отримували два роки позбавлення волі. Якщо шахрайство їм інкримінували вперше – суд ухвалював рішення звільнити винну особу від відбування призначеного покарання з випробуванням та встановити іспитовий строк, застосувавши статтю 75 КК України.
Цікаво, що на лаві підсудних зазвичай опинялися ті, хто безпосередньо отримував від стареньких гроші, натомість зловмисники, які телефонували й розповідали про фейкові автотрощі, у більшості вироків так і залишилися «невідомими особами».
Обережно, фейковий товар або покупець-шахрай
Зі 104 вироків за шахрайство, ухвалених судами Хмельницької області торік, немає жодного, у якому йшлося б про схему «Родич потрапив у ДТП». Принаймні такі результати дає пошук за контекстом. Однак вдалося відшукати шість випадків шахрайства в інтернеті та одне судове рішення, повʼязане зі стягненням заборгованості за кредит, якого, як переконувала відповідачка у справі, вона не брала.
А тепер детальніше.
За продаж вигаданих товарів через інстаграм суд у 2022 році покарав двох зловмисників. Мешканець Красилова двічі продавав у соцмережі телефон, а після отримання передоплати зникав. Житель Хмельницького району через інстаграм-магазин продавав фейкові подарункові набори з електронікою. У обох випадках шахраї відбулися одним роком іспитового строку.
Шахрайством через платформу Olx.ua займався мешканець Камʼянеччини. У одному випадку чоловік підмінив золотий браслет, а в іншому скористався балончиком з невідомою хімічною речовиною проти працівниці відділення «Нової пошти» і викрав посилку з золотим ланцюжком вартістю 53,5 тисячі гривень. Зрештою отримав чотири роки позбавлення волі.
Купував телефони на Olx.ua, а під час огляду на пошті непомітно міняв їх на старіші моделі або на несправні пристрої мешканець Деражні. Суд покарав чоловіка штрафом у розмірі 8,5 тисячі гривень. Натомість мешканцю Красилова, який не мав наміру платити за соковижималку, яку також обрав на Olx.ua, доведеться відсидіти у вʼязниці пʼять років, адже чоловік скоїв кримінальне правопорушення не вперше і до нового терміну додався невідбутий попередній.
Знайомою для багатьох буде ситуація, в яку потрапила мешканка Волочиська. Позов проти неї подав банк, якому вона начебто заборгувала гроші. За словами жінки, кредит вона не оформляла, адже у той час перебувала за кордоном. Про заборгованість дізналася, коли повернулася в Україну. Жінка переконувала, що невідома особа шахрайським способом від її імені оформила і використала кредитний ліміт, а окрім того ще й оформила на своє ім`я декілька кредитів у мікрофінансових організаціях. Суд першої інстанції відмовив банку в стягненні заборгованості. А от апеляційний суд став на бік банку, частково задовольнивши його вимоги на підставі того, що «доводи відповідачки про вчинення шахрайства з кредитними коштами не підтверджені доказами».
«Служба безпеки банку» на звʼязку
На шахрайство, повʼязане з банківськими картами, найчастіше скаржаться юристам люди, які приходять до бюро правової допомоги Хмельниччини.
Зокрема, жінка яка звернулася на консультацію до Хмельницького бюро правової допомоги, позбулася коштів на рахунку через власну довірливість. Під час телефонної розмови з особою, яка представилася працівником служби безпеки банку, жінка повідомила дані своєї банківської картки. Як їй пояснили, це потрібно, щоб змінити пін-код карти.
Подібна ситуація трапилася і з клієнткою Камʼянець-Подільського бюро правової допомоги.
«Клієнтка розповіла, що їй зателефонувала особа, яка назвалася представником служби безпеки банку. В ході розмови з ним вона повідомила йому CVV-код та інші цифри, які були вказані на банківській картці. Після того як жінка назвала співрозмовнику SMS-код для підтвердження платіжної операції, з її рахунку зняло кошти. Зараз інтереси клієнтки захищає адвокатка, справа перебуває на розгляді в Кам’янець-Подільському міськрайонному суді», – говорить юристка Камʼянець-Подільського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Аліна Задорожна.
За словами юристів Хмельницького бюро правової допомоги, коли телефонує невідомий номер чи підозріла невідома особа, в жодному разі не можна називати свої анкетні дані, адресу місця проживання, номер банківської карти термін її дії, CVV2-код, а також паролі, що надходять в SMS-повідомленні.
«У січні цього року до нас звернувся пенсіонер. З його кредитної картки без його відома відбулося списання коштів на рахунок третіх осіб», – розповідає юристка Старокостянтинівського бюро правової допомоги Олена Шмагалова.
У бюро чоловікові склали письмову вимогу до банку про надання інформації щодо події: місця та способу списання, адресата перерахування коштів, способу авторизації тощо. А відтак рекомендували звернутися до правоохоронних органів із заявою про відкриття кримінального провадження за фактом незаконного заволодіння грошовими коштами.
Як розповідає Олена Шмагалова, у листі, який чоловік отримав від банку, йому повідомили, що списання грошових коштів відбулось з вини самого клієнта, а грошові кошти не можуть бути повернуті. У таких випадках юристка радить оскаржувати дії банківської установи в суді.
Як повернути кошти, які шахраї зняли з рахунку
У разі, якщо ви виявили несанкціоноване списання грошових коштів з рахунку, юристка Олена Шмагалова радить діяти за таким алгоритмом:
- 1. Заблокувати банківську карту, з якої було здійснено несанкціоноване списання грошових коштів.
- 2. Звернутися до служби підтримки банківської установи в телефонному режимі чи онлайн, для повідомлення про ситуацію, що склалася (розмову бажано записати), а також з письмовою вимогою до банку про надання інформації щодо події.
- 3. Звернутися до правоохоронних органів із заявою про відкриття кримінального провадження за фактом незаконного заволодіння грошовими коштами.
- 4. Звернутися до правоохоронних органів із заявою про визнання потерпілим у межах кримінального провадження.
«Відповідно до статті 1073 Цивільного кодексу України у разі безпідставного списання банком з рахунку клієнта грошових коштів, банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта», – наголошує юристка.
Відповідно до пункту 37.2 статті 37 Закону «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» встановлено відповідальність, яка полягає у тому, що у разі ініціації неналежного переказу з рахунку неналежного платника з вини ініціатора переказу, що не є платником, емітент зобов’язаний переказати на рахунок неналежного платника відповідну суму грошей за рахунок власних коштів.
Як зауважує юристка, ця норма дозволяє потерпілій стороні вимагати повернення грошей коштом банківської установи, а не лише з особи, яка цими коштами заволоділа, що значно збільшує кількість варіантів правової поведінки для компенсації шкоди.
Утім, як свідчать судові рішення, довести, що вас ошукали і насправді кредит на вас оформив шахрай, не так уже й просто. Тому найголовніша порада, яка допоможе уникнути неприємностей, – не довіряти незнайомим людям, не повідомляти їм персональні відомості, перевіряти інформацію та консультуватися з фахівцями, якщо виникають найменші сумніви.
Підготувала Оксана Банкова
Читайте також
Засудженого за вбивство виправдали через десять років, або Чому в Україні так мало виправдувальних вироків
Перейшли на бік ворога: скільки злочинів проти основ національної безпеки було у 2022?
